Простір для компромісів скорочується. Які вимоги висуває МВФ до України

Останній перегляд програми МВФ виявився одним із найжорсткіших за останній час. Фонд погодився перенести терміни виконання деяких умов, однак одночасно дав зрозуміти: простір для компромісів скорочується.

Меморандум із МВФ про економічну та фінансову політику досить сильно відкоригували. Причому як щодо макропрогнозів, так і щодо зобов'язань України.

Деякі умови програми додатково конкретизовані як за змістом, так і за термінами виконання.

МВФ зробив акцент на слабкому виконанні домовленостей і гальмуванні реформ. Якщо ситуацію не виправити, можуть виникнути складнощі з фінансуванням.

"Ризики, пов'язані з втомою від реформ, значно зросли, що за відсутності прогресу щодо найважливіших заходів може поставити під загрозу своєчасну зовнішню підтримку та середньострокові економічні перспективи", – йдеться в меморандумі.

Тобто, якщо Україна знову не виконуватиме обіцяне вчасно, грошей не буде.

"МВФ не відступає від своїх вимог, попри те, що політичної волі ухвалювати складні рішення в Україні немає. Це стосується і реформи спрощенки, і посилок, і ринкових тарифів. Єдине, в чому йдуть назустріч, це зсувають дедлайни", – сказав у коментарі РБК-Україна економіст Центру економічних стратегій Богдан Слуцький.

Фото: МВФ не відступає від своїх вимог у переговорах з Україною (facebook.com.minfin gov ua)

Фактично у новій редакції документа проглядаються досить неприємні для влади основні наративи: живіть за коштами, виконуйте домовленості й не вимагайте їхніх змін, хочете додаткові видатки – забезпечте нові доходи: боріться з корупцією та тінню, підвищуйте тарифи й податки.

"У найближчій перспективі, за оцінкою МВФ, не існує реалістичної альтернативи збільшенню доходів бюджету та стримуванню невійськових державних видатків для збереження економічної стабільності та підтримки фінансових резервів", – зазначають у МВФ.

Макроекономічний прогноз для України

Базовий сценарій МВФ, як і раніше, виходить із припущення, що війна завершиться в поточному році. Але при цьому ризики, що вона затягнеться на невизначений час, досить великі. У негативному сценарії МВФ передбачає поступовий перехід до замороженого конфлікту до кінця 2028 року.

Поки що макроекономічні прогнози на поточний рік у базовому варіанті погіршено. З 2% річного зростання ВВП, яке Фонд давав у квітні, до 1-1,6%. Причини – наслідки зимових обстрілів енергетики та логістики.

Прогноз інфляції зріс із 7,5% до 10,5%.

"Погіршення пояснюються слабкими показниками першого кварталу, суттєвішим, ніж очікувалося раніше, негативним впливом російської агресії на економіку та вищими цінами на нафту/газ через війну в Ірані", – зазначив керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Експерт відзначає й позитивні зміни прогнозу. Поліпшено показник середнього обмінного курсу долара на 2026 рік з 44,8 гривень на початку року до 44,5 гривень.

"Це суттєво нижче за очікування уряду (45,7 грн/долар). Якщо прогноз Фонду справдиться, то середній курс долара у другому півріччі цього року становитиме 45,3 гривні, тобто лише на 1% вище за нинішній", – вважає Паращій.

Що з пропозицій МВФ не подобається в Україні

МВФ зробив пропозицію Україні розпочати поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію вже з наступного року. Додаткові гроші зможуть допомогти у відновленні економіки та покращать фінансовий стан енергокомпаній.

У Міненерго після того, як ця інформація з'явилася в ЗМІ, миттєво відреагували. "В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів, і повноцінний перехід до ринкового ціноутворення можливий лише після завершення воєнного стану", – заявили у відомстві.

На газові тарифи дійсно діє мораторій. А от зміна тарифів на електроенергію цілком можлива. На них мораторію немає, і підвищення було востаннє у травні 2024 року.

Тариф 4,32 грн/кВт-год за рішенням Кабміну діє до кінця поточного року. Потім його доведеться або продовжувати, або змінювати. Це питання в будь-якому разі треба буде узгоджувати з МВФ.

Ще одне невдоволення викликала позиція Фонду щодо підвищеного податку на прибуток банків. З 25% до 50% його підняли у 2023 році, потім продовжили на наступний та поточний рік як інструмент покриття дефіциту держбюджету. МВФ як виняток погоджувався на такий захід, хоча послідовно виступав проти.

Податок для банків у 50% хочуть продовжити і на наступний рік. МВФ знову погодився, але із застереженням: "Після 2027 року податок на надприбутки банків має бути скасований і замінений якіснішими, постійними джерелами доходів бюджету, що відповідають стратегії уряду".

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев уже заявив свій протест.

"Ми розуміємо позицію шанованих партнерів, але не можемо розділити її, особливо враховуючи їхню ж позицію щодо скасування пільги на посилки. Ми переконані, що передумови для оподаткування надприбутків банків зумовлені джерелами формування прибутків за рахунок доходів від цінних паперів. Це аномалія, викликана війною", – сказав він у коментарі РБК-Україна.

До речі, про посилки. Скасування пільг при оподаткуванні посилок Україна до кінця ще не виконала. Законодавчі зміни з цього питання хочуть ухвалити ближче до кінця року.

Фото: Закон про податок на посилки хочуть ухвалити до кінця року (facebook.com/ukrposhta)

Ще одна непопулярна реформа – запровадження ПДВ для ФОПів – зсунута за термінами. МВФ спочатку пропонував ввести ПДВ з наступного року. Але у підсумку в результаті досить складних переговорів виконання цієї умови вдалося перенести на рік.

Для влади України це непідхідний варіант. В ідеалі умову про запровадження ПДВ у Києві взагалі хотіли виключити з меморандуму. Але МВФ це не тільки не підтримує, а навіть попереджає про неможливість подальшого перенесення термінів запровадження податку.

"За оцінкою МВФ, перенесення реформи призведе до пізнішого надходження додаткових доходів до бюджету. Йдеться не лише про прямий ефект від розширення бази оподаткування ПДВ (який оцінюється приблизно у 0,4% ВВП), а й про значно масштабніший непрямий ефект від скорочення тіньової економіки", – йдеться в меморандумі.

До речі, у меморандумі є ремарка про те, що влада України "підтвердила свою відданість" скасуванню звільнення від ПДВ для платників спрощеної системи оподаткування.

Ще однією умовою, яка напевно не сподобається в Україні, є заборона на нові позапланові видатки Пенсійного фонду.

Фактично ця умова ніяк не позначиться на щорічній індексації пенсій, але заблокує всі додаткові соціальні ініціативи наразок "тисячі Зеленського". Поки ніхто з представників влади публічно не коментував це нововведення МВФ.

Ключові ризики для стабільності

Основними ризиками для України, окрім війни, в МВФ вважають брак коштів для підготовки до зими та реалізацію планів стійкості.

"Якщо обсяг фінансування виявиться недостатнім або реалізація заходів затримуватиметься напередодні зими, існує ризик повторного виникнення дефіциту енергоресурсів. Це може негативно вплинути на економічну активність, погіршити гуманітарну ситуацію і знову спровокувати збільшення кількості біженців та внутрішньо переміщених осіб", – йдеться в меморандуме.

Другий ризик – "послаблення реформаторського імпульсу". За відсутності змін, передбачених угодами з МВФ та Євросоюзом, графік фінансування у середньостроковій перспективі може змінитися.

"Це може поставити під загрозу досягнуту з великими труднощами макроекономічну стабільність", – йдеться в меморандумі.

***

Фактично МВФ залишає українській владі все менше простору для маневру. Перенесення окремих дедлайнів виглядає радше останнім попередженням, ніж пом'якшенням умов програми. Під час наступного перегляду програми у вересні МВФ оцінюватиме вже не плани уряду, а те, наскільки він зміг виконати власні обіцянки.

Основним центром уваги буде проєкт держбюджету на наступний рік. Зі структурних маяків найпроблематичнішим може стати ухвалення закону про оподаткування посилок. Термін його виконання – кінець липня, а документ так і не ухвалено.

У меморандумі зазначається, що влада України "підтвердила готовність усунути затримки та продовжити виконання зобов'язань за програмою". Чи стримають вони свою обіцянку, буде видно вже за кілька місяців.

Запитання – відповідь (FAQ):

– Що змінилося після нового перегляду програми МВФ?

– Фонд погодився перенести терміни виконання частини структурних маяків, але водночас посилив вимоги до реалізації реформ і дав зрозуміти, що розраховує на їх своєчасне виконання.

– Які вимоги МВФ викликають найбільше суперечок?

– Йдеться про поступовий перехід до ринкових тарифів, запровадження ПДВ для ФОПів, скасування податкової пільги на міжнародні посилки, продовження підвищеного податку на прибуток банків та обмеження додаткових видатків бюджету.

– Чому МВФ наполягає на нових податках і скороченні видатків?

– За оцінкою Фонду, Україні необхідно збільшити постійні доходи бюджету та стримувати невійськові видатки, щоб зберегти макроекономічну стабільність і забезпечити фінансування в умовах війни.

– Що змінив МВФ в економічному прогнозі для України?

– Фонд погіршив прогноз зростання економіки на поточний рік і підвищив очікування щодо інфляції, пояснивши це наслідками російських атак на енергетичну інфраструктуру та зовнішніми ціновими ризиками.

– Від чого залежатиме подальше фінансування України?

– Під час наступного перегляду програми МВФ у вересні оцінюватиме насамперед виконання вже взятих зобов'язань. Саме прогрес у реалізації структурних маяків стане головним критерієм оцінки. Проєкт бюджету стане одним із ключових факторів для продовження фінансування.