Профтехосвіта по-новому? В МОН пояснили, що змінює схвалений Радою закон і для кого

Чим важливий закон для студентів, закладів освіти та бізнесу

"Я дуже дякую парламенту, я дуже дякую комітету з питань освіти і своїй команді, яка займається профтехом. Чудово, слава Богу. Довго чекали ми цього закону... Добре, що він проголосований", - наголосив урядовець.

Він зауважив що йдеться про "фундаментальні зміни в профтехосвіті".

Фрагмент картки законопроекту (скриншот: itd.rada.gov.ua)

"Наша ключова мета. Це - реалістичність у виборі, який робить молода людина, дитина, закінчуючи школу", - повідомив Лісовий.

Він нагадав також про "аномалії", які зустрічаються в Україні.

"Коли люди з вищою освітою працюють зовсім не за тим напрямком, не за тією спеціальністю, яку вони отримували у закладі вищої освіти. А здебільшого вони ще й отримували її за державним замовленням", - пояснив міністр.

Отже, за його словами, державні кошти були витрачені, але "результат - нуль".

"Для нас дуже важливо, щоб діти усвідомлювали, що вони можуть піти шляхом вибору робітничої професії. Піти до успіху. Що вони можуть побудувати кар'єру, починаючи з профтеху", - підкреслив очільник МОН.

Саме тому, за його словами, міністерство "змінює правила гри".

Згідно з інформацією Лісового, один з великих "блоків" ухваленого парламентарями закону, - для дуальної освіти (йдеться про спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується у закладі освіти з педагогом, а практичне навчання - проходить на виробництві).

"Ціла стаття присвячена дуальній освіті й правилам гри, взаємодії з роботодавцями", - уточнив урядовець.

Ще один великий блок - присвячений "змінам управління закладами профтехосвіти - через перезавантаження інструменту наглядових рад".

"Наше завдання - внормувати, дати важелі впливу наглядовій раді на прийняття рішень керівництвом закладів профтехосвіти (аж до рекомендацій щодо призначення чи звільнення директорів закладів)", - пояснив міністр.

Він додав, що це - важливий "інструмент".

"Дуже важливо, щоб бізнес також інвестував у заклади професійної освіти... А він це буде робити, якщо він буде розуміти, що заклад професійної освіти готує фахівця саме для нього. І готує... настільки якісно, наскільки це потрібно бізнесу", - розповів урядовець.

Крім того, згідно із законом, заклади професійної освіти перетворюються в комунальні неприбуткові товариства.

Це, за словами Лісового:

• суттєво полегшить управління фінансами;
• спростить адміністрування закладів;
• дасть їм більше автономії, свободи.

"У взаємодії з бізнесом це повинно призвести до того, що найефективніші заклади професійної освіти будуть заробляти набагато більші кошти - які студент закладу професійної освіти заробляє, наприклад, у процесі виробничої практики на підприємстві (залишаючись студентом)", - пояснив міністр.

Він додав, що це також буде мотивувати студента іти в заклад профтехосвіти, отримувати дохід.

"Сприймати цей трек як найкоротший шлях до незалежності, фінансової незалежності, до успіху, до побудови кар'єри", - зауважив Лісовий. 

Насамкінець він визнав, що цей закон - знаковий, адже передбачає "дуже багато аспектів".

Профтехосвіта в Україні зміниться (фото: Getty Images)

Реформа профосвіти: ключові зміни, які передбачає закон 

Дещо згодом у прес-службі Міністерства освіти й науки також відреагували на схвалення парламентом законопроекту.

"Сьогодні важливий крок для реформи профосвіти: Верховна Рада України ухвалила закон "Про професійну освіту" (№13107-д) у другому читанні. "За" проголосували 255 депутатів", - повідомили громадянам.

Наголошується, що це - стратегічний документ, який:

• визначає сучасні правові, організаційні та фінансові засади функціонування та розвитку професійної освіти в Україні;
• враховує суттєві структурні зміни в національній системі освіти, а також сучасні світові тенденції, трансформаційні та інтеграційні процеси.

"Усе це вимагає від закладів освіти впровадження новітніх підходів до підготовки здобувачів освіти з метою забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці", - зауважили у міністерстві.

Отже, мета нового закону:

• створити ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до потреб ринку праці;
• забезпечити сталий розвиток людського капіталу;
• посилити економіку країни.

Серед головних змін, які передбачає закон, згадується передусім те, що професійні коледжі почнуть працювати у формі некомерційних товариств, що дасть можливість:

• відмовитися від тарифної сітки й типового штатного розпису;
• вільно керувати власними надходженнями.

"Ця фінансова автономія надасть можливість підвищити зарплати найкращим співробітникам закладів, передусім майстрам виробничого навчання", - пояснили у МОН.

Тим часом директорам закладів встановлять КРІ.

"Тож протягом кількох років ми побачимо кадрові зміни та нових людей в управлінні", - зауважили у міністерстві.

Крім того, за кілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри.

"Це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки диплом вже не видаватимуть без такої перевірки знань", - розповіли в МОН.

Повідомляється також, що вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти, які матимуть повноцінні академічні права. 

"І найважливіше - ми нарешті почнемо створювати на базі коледжів ефективну модель підготовки кваліфікованих кадрів, які потрібні ринку праці вже зараз", - наголосили у відомстві.

Насамкінець українцям нагадали, що схвалення закону є не лише важливим кроком у реформуванні освітньої системи, але й одним із ключових індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу (строк 2 квартал 2025 рік).

"Після його ухвалення в державний бюджет надійде понад 350 мільйонів євро підтримки від ЄС", - підсумували в МОН.