Після ударів РФ по енергооб'єктах на Троєщині в Києві виникла критична ситуація: фактично вперше за час великої війни цілий великий район Києва залишився повністю без опалення. РБК-Україна побувало в двох пунктах обігріву, які розгорнули на Троєщині ДСНС і розповідає, як живуть люди в умовах тотальної відсутності тепла.
Головне:
Вдень біля наметового містечка на вулиці Беретті людей не так багато. На вході до наметів чергують поліцейські та працівники ДСНС. Поруч стоїть пічка, лежать дрова. Тут поставили шість наметів, кожен з яких вміщує близько 40 людей. Всередині пунктів обігріву заряджають телефони переважно жінки з дітьми і літні люди.
З повідомлень в соцмережах може скластися враження, що на Троєщині із благ цивілізації зараз немає буквально нічого. Але в спілкуванні з людьми стає зрозуміло, що світло "іноді дають". У когось воно є по кілька годин, у інших – довше. Але основна велика проблема Троєщини – не відключення світла, а тотальна відсутність тепла в квартирах.
Там може бути трохи більше світла, і це хоч якась спроба компенсувати відсутність опалення в будинках. Про це нещодавно говорив голова Деснянської РДА Максим Бахматов. Після одного з останніх ударів росіян по ТЕЦ опалення немає, і сам очільник райадміністрації в інтерв’ю РБК-Україна зізнається: “Коли буде відновлене тепло на Троєщині, я не знаю. Ніхто не скаже”.
На Троєщині розгорнули два наметових містечка, де можна зігрітися, поїси, зарядити гаджети (фото: РБК-Україна)
До того ж, мовляв, зараз ніхто не знає, що відбувається на ТЕЦ 6, бо це режимний об'єкт. Ця ТЕЦ найновіша в Києві, але проблема в тому, що вона лише одна для Деснянського району, і після руйнувань на ній цілому величезному району брати тепло просто немає звідки.
Якщо ситуація погіршиться ще більше і довго не буде води, може з'явитися ще одна загроза: замерзання труб водопостачання і каналізації. На такий випадок в РДА пропонують рити вуличні туалети.
У 72-річного пенсіонера Івана Олександровича опалення немає чотири дні.
"Оце весь четвертий день немає. По-моєму, так. Може третій, я вже забувся", – каже він, чекаючи, поки працівники ДСНС принесуть йому їжу.
Світло у пана Івана не вимикають вже пару днів – для Троєщини і навіть інших районів Києва це буквально рідкість.
"Я встигаю мобілку зарядити, і й до дочки дзвоню. Більше немає до кого дзвонити. Всі повмирали вже мої колеги", – розповідає він.
Донька Івана Олександровича вже більше трьох років живе в Німеччині, працює там. Допомагати йому особливо нікому. Іноді заходить сусідка зварити борщу. Але він сильно не жаліється, намагається самостійно все робити із хатньої роботи.
У Івана Олександровича вдома опалення немає вже довго (фото: РБК-Україна)
Чоловік вибачається і каже, що буде їсти. Працівниця ДСНС щойно принесла йому гарячий обід. Сьогодні це гречка, велика сарделька, квашена капуста і хліб.
Наостанок каже: претензій до влади у нього немає. "До Путіна є. Більше ні до кого". А на питання про те, як ставить до можливого встановлення туалетів на вулиці, каже однозначно: "Треба – будемо".
Крім теплого харчування, яке видають людям в наметах, поруч у вільному доступі – чай, кава, кілька видів печива, зефіри.
"Чайку, сонечко? – жінка у формі ДСНС посміхається до хлопчика. "Ні, мені зефір".
Поруч облаштовано куточок із розмальовками, фломастерами, книгами. Психолог ДСНС сідає за столик, діти всідаються навколо. Психолог відкриває книгу і показує фігурки, тоді щось у дітей запитує. Ті активно реагують. Схоже на заняття, як в дитсадку.
Киянка Марина сидить з телефоном на одній з лавок у пункті обігріву, поки поруч в дитячому куточку грається її молодша донька. Родина живе на Троєщині в будинку на Рейгана. Це 16-поверховий будинок, в якому не було світла більше 5 діб. З словами жінки, на скарги і заявки мешканців не реагували ні ДТЕК, ні місцевий ЖЕК.
"Мешканці своїми силами скинулися грошима, найняли приватного електрика і відремонтували запобіжники, які погоріли. Це була аварія саме в домі. Це коштувало біля 3 тисяч гривень", – розповідає жінка.
Після того світло в будинку є. Але, звісно, його вимикають на багато годин.
"У нас будинок без газопостачання, повністю на електриці. У нас немає опалення зараз. Ми опалюємося тільки конвекторами, кондиціонерами, калориферами. Звісно, коли є світло. Купила в аптеці грілки гумові. Так і гріємося", – розповідає.
Марина з дітьми живе на 10 поверсі. До школи діти не ходять, оскільки в Києві школи пішли на додаткові канікули до 1 лютого. Жінка думає, що можливо деякі школи і не будуть відкриватися й після 1 числа.
"Цей пункт знаходиться біля 249 школи. Моя донька ходить до 263 школи, а там великий пункт обігріву, зі спальними місцями. Там все облаштовано під це, і виглядає так, що школи не всі вийдуть в офлайн", – розмірковує вона.
І додає, що її більше хвилює ситуація з іншою її дитиною. Її старша донька зараз закінчує 11 клас і має готуватися до НМТ, але з цими вимушеними канікулами підготовки не відбувається фактично ніякої.
"Ніяк не йде підготовка, в тому і справа. Немає ніяких уроків, нічого. Зараз же місяць канікули у дітей. Як здавати НМТ? Я не уявляю. Донька у мене малює, хоче вступати на графічний дизайн, готує портфоліо. Але ж все одно НМТ треба здавати", – переймається жінка.
Олена Соколовська, яка заряджає телефон, живе неподалік. В її будинку на проспекті Червоної Калини, 41/1 опалення немає вже давно, а за день до того аварійно вимкнули світло, бо вибило фазу.
"В усі служби ми телефонували, але віз і нині там, – розповідає вона, – ДТЕК не рухався, поки ми не зателефонували в поліцію. Бо поліція теж приймає такі заяви. І трошки зрушилось з місця, але поки не підключили. Подивимось, як буде. У мене дитина з інвалідністю, і коли опалення немає, але є світло, то він нормально реагує. А коли і того, і того немає, це вже треш виходить".
В мирний час по Києву працює 12 аварійних бригад. Зараз їх працює 60, говорив РБК-Україна генеральний директор Yasno Сергій Коваленко. Всі працюють цілодобово, і навантаження на працівників величезне.
"Ми розуміємо, що технічно неможливо зрозуміти і обробити всі заявки. Виходить так, що десь 60 -70% заявок – це не той випадок, за яким їхали", – зазначає Коваленко. Краще, щоб заявки відправляли голови ОСББ і ЖЕКів: такі вважаються пріоритетними.
Олена Соколовська зізнається: вона розуміє, що ситуація всюди складна, але служби не реагують на звернення, і намагань полегшити ситуацію в конкретно їхньому будинку вона не побачила.
"Ні в які служби не можна додзвонитись. Ні в 1551 (Контактний центр міста Києва – ред.), ні в наш кол-центр. ДТЕК – то взагалі, вони навіть трубку не беруть. Я додзвонилася сьогодні зранку на 112, залишила заявку. Потім підказали – звертайтеся й до поліції. І ще зателефонувала в ЖЕК майстру. Подали заявку. У нас весь будинок активний, тому, може, і надіємося, що до вечора зроблять нам світло", – додає вона.
Залишати заявки справді можна і поліції.
“Коли лінія 112 запрацювала на прийом дзвінків про відсутність електро-, тепло- та водопостачання у домівках, ми побачили, де потрібно наблизити пункти до людей”, – казав РБК-Україна голова МВС Ігор Клименко.
Опалення в будинку пані Олени немає шість днів. Вдома вона має один обігрівач, який перетягує по кімнатах. Звісно, використовувати його може, коли є світло. Киянка зізнається: в таких ситуаціях головне – не сидіти на місці, а рухатися.
"Не сижу на місці, щось роблю, щось прибираю, щось готую. Тому що якщо отак сидіти, то можна геть до ями. Треба психіку якось підтримувати, то я або викладаю алмазну картину, або малюю. Знаходжу для цього хвилинку. Ну, а що робити? Скільки тої зими залишилося? Переживемо. Але без них. Без світла, без опалення. Але без них (росіян – ред.)", – каже вона впевнено насамкінець.
Біля другого пункту обігріву на вулиці Лаврухіна спілкуються три жінки. Одна з них прийшла з собакою. Лабрадор в рожевій куртці радісно бігає навколо людей.
"Вона тут весь пункт незламності розважала, з усіма дітьми вже посиділа. Вона в мене дуже любить спілкуватись. Але це часто проблема, бо часто кажуть "куди вона лізе, приберіть собаку", – скаржиться жінка.
Собака розуміє багато команд, охоче виконує їх на прохання власниці, всі поруч посміхаються. У жінки – чотири лабрадори. Одного з них вона взяла з притулку, сама працює медиком на швидкій. Всі троє живуть у сусідніх будинках поруч із пунктом обігріву.
"Зі страхом думаємо, що буде на цих вихідних, коли знову настане холод", – каже одна з них.
На вихідних і в подальші кілька днів в Києві обіцяють чергове кардинальне похолодання. Нова хвиля морозів прийде на зміну "плюсовій" температурі, яка протрималася недовго. Вночі температур може досягати – 22-23 градуси морозу. Вдень – до мінус 15.
"Кажуть, в одному будинку тут поруч якимось чином є опалення. А в інших немає у жодному", – додає вона.
Опалення у 70-річної киянки Катерини, яка теж живе на Троєщині, немає близько восьми днів. Зі світлом ситуація теж погана.
В ті рідкісні моменти, коли світло є, квартиру поетапно гріють обігрівачем: спершу одну кімнату, тоді другу. І лише потім нагрівають бойлер. Якщо електроплиту включили, то бойлер у цей час вимкнений, і обігрівач в цей час теж не вмикають.
"Разом ще не можна включити, бо вибиває пробки. Прийшли отак, зігрілися, підемо в холодну хату. Одну кімнату нагріємо, посидимо. Другого виходу немає", - каже жінка.
З пранням складно: напір води дуже низький, і пральна машина не тягне прання.
На запитання, як вона ставиться до можливого встановлення туалетів на вулиці, реагує дуже невдоволено: "Боже милий, ну це... Це вже, мені здається, беспредел. Як же в туалети будемо на вулиці з 11-го поверху йти, то це вже взагалі… Я дитину буду тягнути з 11-го поверху?"
Катерина живе з донькою і двома онучками: "Школа закрита, садочок закритий, всі онучки коло баби". Недавно жінка почула, що опалення по всій Троєщині не буде нібито аж до літа.
"Нам сказали конкретно: опалення не буде, гарячої води не буде. І все. До літа взагалі не буде, поки не зроблять, що там розбили. А там побачимо", – каже жінка. І додає: вся родина вже на це "налаштувалася" психологічно.
Втім, голова Деснянської РДА Бахматов в розмові з РБК-Україна цю версію частково розвіяв. За його словами, вже зараз частково з'явилося опалення на Лісовому масиві. Це вже близько 20% Деснянського району.
З Києва Катерина з родиною їхати кудись не планує. Навіть з Троєщини, попри всі ці складнощі, виїздити не хочуть. Хоча в їхній квартирі – не вище дев'яти градусів тепла.
"А що робити? Іншого виходу немає. Будемо усі тут, ніхто нікуди не поїде. Будемо чекати тепла, літа", – впевнено каже жінка.