"Мільйони людей замерзають, потрібно щось робити": глава МВС Ігор Клименко про ситуацію в Києві

Київ переживає найважчу зиму: після масованих ударів РФ по енергооб’єктах тисячі людей залишаються без тепла у люті морози. Система МВС бере на себе невластиві функції, допомагаючи столиці вистояти.

В ексклюзивному інтерв'ю РБК-Україна міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів про колосальні навантаження на ДСНС, трагічні втрати серед верхолазів та пояснив, чому поліція збільшила присутність на вулицях на 30%.

Читайте також: Поліція в Києві перейшла на посилений режим: чому це важливо

Головне:

• Ситуація в Києві складна, але аналогічні виклики мають Одещина, Харківщина та прикордонні регіони.
• Екстрені служби працюють у надпосиленому режимі.
• За останні два дні загинуло двоє рятувальників.
• Кількість патрулів у Києві зросла на 30%.
• ДСНС розгортає пневмокаркасні намети прямо у дворах багатоповерхівок.
• Бізнес зараз теж може виконувати функції пунктів незламності.

Фото: Кількість патрулів у Києві зросла на 30% (Інфографіка РБК-Україна)

Читайте також: Запас їжі на 3-5 днів та готівка: МВС дало поради українцям через НС в енергетиці

– Міська влада докладає багато зусиль для ліквідації наслідків, але не має достатньо ресурсів, щоб взяти ситуацію під контроль. Мер Києва Віталій Кличко повторив свою пропозицію киянам поїхати з міста, у кого є така можливість. Наскільки це доцільно, на вашу думку?

– Скажу, що це індивідуально – кожен вирішує як діяти, виходячи зі своїх умов. Позиція мера цікава. Звісно, набагато простіше сказати людям зібрати речі та поїхати, а не підготуватися достатньо до надзвичайної ситуації. Тепер багато питань закриваються саме силами системи МВС.

ДСНС, поліція вже стільки невластивих функцій на себе взяли, але вибору немає. Мільйони людей замерзають, потрібно щось робити, щоб допомогти. От і залучаємо всі наші сили, відкриваємо свої пункти обігріву та навіть цілі наметові містечка.

Фото: тисяці фахівців щодня працюють для стабілізації ситуації (інфографіка РБК-Україна)

Відповідно до нормативки, саме міська влада має забезпечувати пункти обігріву чаєм, одноразовим посудом, цукром. Чи робиться це? Не завжди. Виділити на це кошти ДСНС не маємо права, десь домовляємося з міжнародними партнерами, шукаємо можливості закрити цю потребу. І це - найменше, найпростіше, що мають забезпечити.

Але все ж оцінку роботи міської влади будуть давати кияни.

– Як би ви наразі оцінили безпекову ситуація в Києві після останніх масованих обстрілів?

– Складна, яка потребує постійного аналізу та швидкого реагування. Наші екстрені служби – ДСНС, поліція – працюють у надпосиленому режимі. Знаєте, з початком повномасштабної війни всі перейшли на посилений варіант несення служби.

Здавалося, що вже нема куди посилювати. На жаль, ворог своєю жорстокістю та геноцидними намірами показав, що потрібно акумулювати все більше сил. І от всі задіяні максимально. Хоча й резерви все ж зберігаємо.

– В яких містах ситуація також є наразі складною?

– Одещина, Харківщина, Сумщина, Чернігівщина, Херсонщина, Донеччина теж страждають. Ворог там постійно б’є по енергетиці та іншій "критичці".

Там взагалі є об’єкти в досяжності ударів артилерії, які часто піддаються обстрілам.

– Чи достатньо виявилося служб і техніки для ліквідації наслідків ударів? Як саме структури МВС - Нацполіція, ДСНС та інші - задіяні для ліквідації наслідків атак?

– По лінії МВС – достатньо. ДСНС робить зараз нереальні речі. Новостворені загони верхолазів, інженерів, БПЛА та робототехніки, саперні розрахунки - всі на місцях ліквідації наслідків російських ударів працюють як єдиний механізм.

Унікальна підводна операція, яку виконали водолази ДСНС.

Читайте також: Під водою в -15. Водолази ДСНС в екстремальних умовах провели підводну операцію на київській ТЕЦ (відео)

На жаль, є втрати серед особового складу. 25 січня загинув верхолаз, який зірвався з 20-метрової висоти на енергооб’єкті, а 26-го - рятувальник, який отримав численні травми під час повторного удару російського дрона по столичній багатоповерхівці.

Рятувальники підтримують генераторами об’єкти критичної, соціальної, медичної інфраструктури, житлові багатоповерхівки. Годують людей, надають психологічну підтримку - це треба окреме інтерв’ю лише на цю тему записувати.

Зараз ДСНС дійсно є службою, з якої всі західні колеги беруть приклад. Вони потребують наших знань та навичок, здобутих тяжкою практикою.

У поліції - свої функції. Перш за все, безпека людей. Якщо ми говоримо конкретно за роботу на місцях російських обстрілів, то це - допомога в евакуації постраждалих, оточення місця події, інколи й розбір завалів.

Фото: система МВС бере на себе невластиві функції, (інфографіка РБК-Україна)

Документування воєнних злочинів - це те, що дозволить притягнути російську армію до відповідальності. Тому слідчі та криміналісти дуже прискіпливо працюють над збирання та збереженням доказової бази.

Звісно, патрулювання вулиць, швидке реагування на виклики, регулювання дорожнього руху на критичних перехрестях на час вимкнень світлофорів. Охорона пунктів незламності та пунктів обігріву. Це все додатково до виконання першочергових функцій - розкриття та розслідування злочинів.

– Які об’єкти столиці сьогодні перебувають під посиленою охороною МВС?

– Першочергово це визначені об’єкти критичної інфраструктури, місця ліквідації наслідків російських ударів, пункти незламності та обігріву. Всі об’єкти, які мають важливе значення для безпеки людей.

– Чи збільшилась кількість патрулів Нацполіції у місті?

– Так, приблизно на 30%. Зараз щодоби на службу заступають більше 1200 поліцейських у складі понад 450 патрулів. Поліцейські мають гучномовці і додатково під час патрулювання оголошують людям про можливість зігрітися у пунктах незламності або ж повідомляють про повітряну тривогу.

Читайте також: В Україні введено НС в енергетиці: що це таке, та які нові правила для українців

– Скільки пунктів незламності нині реально працюють у Києві та чим вони відрізняються від пунктів обігріву ДСНС? Чи їх достатньо для такого великого міста?

– Пункти Незламності розгортають, в основному, місцеві адміністрації. Вони можуть бути як стаціонарі, так і мобільні. Наприклад, як пункти незламності працюють і наші підрозділи поліції та ДСНС: райуправління, пожежні частини тощо. Таких в Києві 54. Також бізнес зараз теж може виконувати функції пунктів незламності.

Головне - відповідати критеріям:

• надавати людям місця для обігріву,
• зарядки гаджетів,
• безкоштовний доступ до води та гарячого чаю.

Пункти обігріву ДСНС з'явилися як реакція на збільшення скарг від мешканців. Коли лінія 112 запрацювала на прийом дзвінків про відсутність електро-, тепло- та водопостачання у домівках, ми побачили, де потрібно наблизити пункти до людей.

Аналізуючи отримані дані, у дворах багатоповерхівок, де найважча ситуація почали з’являтися пневмокаркасні намети – щоб бути ближче до людей, яким потрібна допомога.

– У Києві розгортають пункти з ліжками, як довго там можуть бути люди, чи є резерв, якщо таких ліжок знадобиться більше, чи можуть кудись розселити людей, які не мають тепла (школи, гуртожитки). І що має бути у пункті обігріву: їжа, вода, зв'язок? Чи має там бути інтернет?

– Пункти обігріву з ліжками – це ви, напевно, про наметові містечка говорите. Цими вихідними на Троєщині розгорнули. Так, там ліжка. Але вони призначені для людей, яким потрібна домедична допомога та за іншими медичними показами. У пунктах обігріву є доступ до Інтернету, тепло, вода та гарячий чай.

Розселення людей - питання до міської влади. От що-що, а це зовсім не компетенція МВС. Не хотів би знову повертатися до оцінки дій мерії. Цю оцінку мають дати люди.

Читайте також: У Києві розгортають додаткові пункти незламності, є й з ліжками

– Чи фіксує МВС зловживання з боку бізнесу, зокрема використання пунктів обігріву як формальної підстави для роботи 24/7?

– Ні, таких випадків не було.

– Чи забезпечені пункти незламності генераторами, теплом і стабільним зв’язком?

– Ті, пункти, за які відповідає система МВС – так. Повністю.

– Чи зафіксували правоохоронці зміни після послаблення комендантської години – зокрема збільшення кількості людей і транспорту вночі? Чи зросла кількість злочинів?

– Збільшення кількості людей на вулицях – так. Кількість злочинів не зросла. Бо гнучкість комендантської години компенсується збільшенням кількості поліцейських патрулів на вулицях.

Фото: через гнучку комендантську годину кількість злочинів не зросла (інфографіка РБК-Україна)

– Чи є сенс у подальшому збереженні комендантської години без чітко визначеної відповідальності за її порушення?

– Це питання до Ради оборони міста. Від себе можу сказати, що залучати на постійній основі таку кількість особового складу буде важко.

Це ж поліцейських знімають з інших завдань, залучають з інших регіонів. Тимчасово можна перекривати, але на постійній основі можуть виникнути збої в інших службах, послабляться наші спроможності в інших областях. А цього не можна допустити.

Читайте також: Комендантську годину в Україні послабили: нові правила через НС в енергетиці

– Наскільки, за оцінками МВС, кияни сьогодні готові до надзвичайних ситуацій?

– Однозначно відповісти на це питання складно. Хтось вивчив матчастину, як то кажуть, а хтось надіявся, що місцева влада до всього підготувалась. Розумію невдоволення людей, коли вони перекривають вулиці, вимагають повернути світло та тепло в будинки. Але ж якщо їх нема в мережах, як їх запустити в квартири?

Фото: Ігор Клименко каже, що розуміє невдоволення людей, але світла немає в мережах (інфографіка РБК-Україна)

Росія не лише нищить нормальні умови нашого життя. Вона ще й хоче людей струїти одне з одним. Тисячі фахівців вдень і вночі працюють у мороз, якого ми давно не відчували, щоб зробити диво. нам треба підтримувати одне одного. Особливо в такий складний час.

– Яку роль нині відіграє МВС у процесі мобілізації? Під час посилених обстрілів за останні тижні це питання стало менше пріоритетним, враховуючи безпекові виклики?

– Оборонний потенціал держави в час війни не може втратити пріоритетність. Це цілковито паралельні напрямки роботи. Поліція продовжує виконувати свої функції у складі груп оповіщення. Нашим захисникам потрібна допомога, потрібне поповнення. Це питання існування країни.

Питання – Відповідь (FAQ)

• Чи варто киянам виїжджати з міста, як радить мерія?

Ігор Клименко зазначив, що це індивідуальне рішення кожного, проте підкреслив: позиція МВС полягає в тому, щоб максимально готувати місто до надзвичайних ситуацій, а не просто пропонувати людям поїхати.

• Яка ситуація з безпекою на вулицях Києва під час вимкнень світла?

Кількість поліцейських патрулів у столиці збільшена на 30%. Вони забезпечують порядок, регулюють рух на розв'язках без світлофорів та допомагають людям знайти найближчі пункти обігріву.

• Чим відрізняються пункти обігріву ДСНС від звичайних Пунктів незламності?

Пункти ДСНС часто є мобільними, які розгортають безпосередньо у дворах багатоповерхівок, де ситуація з теплом і світлом найкритичніша.

• Чи безпечно зараз у Києві після послаблення комендантської години?

Незважаючи на збільшення кількості людей і транспорту вночі, сплеску злочинності не зафіксовано.

• Де можна знайти наметові містечка з ліжками?

Такі містечка розгортають у районах із найскладнішою ситуацією (наприклад, нещодавно на Троєщині). Проте ліжка там призначені насамперед для людей, які потребують домедичної допомоги або мають особливі медичні показники.