"Укрпошта" отримала статус військової інфраструктури, 100% бронювання для персоналу та контракт на розсилку повісток. Втім, за це компанія платить щотижневими підпалами відділень та мільйонними збитками. Про "ковбасну" економіку, конфлікт із Нацбанком та овердрафт для бабусь "на зошит" – в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна розповів гендиректор компанії Ігор Смілянський. Читайте також: "Укрпошта" вибачилася за скандальну рекламу зі школяркою
Головне:
Військовий статус: Компанія має 100% бронювання працівників, оскільки офіційно визнана військовою інфраструктурою.
Напади: Через розсилку повісток відділення підпалюють майже щотижня.
Банк та НБУ: Смілянський звинувачує Нацбанк у небажанні дати "Укрпошті" ліцензію через страх конкуренції з держбанками.
Зарплати: Реальний дохід листоноші в селі може сягати 16 000+ грн завдяки системі бонусів за продаж товарів.
Економіка "ковбаси": Продаж продуктів приносить компанії понад 1 мільярд гривень доходу на рік.
Листоноша може значно збільшити свою зарплату та місце у рейтингу завдяки додатковим продажам супутніх товарів, підписки на періодичні видання (інфографіка РБК-Україна)
Читайте також: Базова ставка листоноші в селі - 8 650 гривень
Сервіс "Укрпошти" часто критикують, порівнюючи із приватним конкурентом. Проте на держкомпанію покладена значна соціальна функція – доставка листів, газет та пенсій у самі віддалені села. Цей бізнес падає від року до року, але компанія зобов'язана надавати ці послуги, пояснює гендиректор Ігор Смілянський.
Він говорить, що "Укрпошта" вимушена запроваджувати різні послуги, щоб врятувати фінансовий стан дуже розгалуженої інфраструктури, тому продаж ковбаси і печива – це не проблема, а рішення для компанії. Смілянський відкрито говорить про конфлікт з НБУ та визнає, що "Укрпошта.Банк" забере клієнтів у держбанків. Він говорить скільки часу потрібно, щоб доставити посилку до Нью-Йорка, чому працівники мають бронювання та яку зарплату отримують.
Також у розмові з РБК-Україна Смілянський коментує новий логотип та пояснює, чому він відкрито йде на конфлікт із дописувачами у Facebook.
– Давайте, поговоримо про поточні виклики та скандали навколо компанії.
– Я вважаю, що немає поганого піару.
– Розкажіть про фінансовий стан компанії за останні роки. Який результат очікується за 2025 рік?
– Як і у всіх не буває гарного стану під час повномасштабного вторгнення. Ми також проходимо через великі зміни. Треба не забувати, що ми все-таки не експрес-поштовий оператор як наші конкуренти (наприклад, "Нова пошта" - ред.), а ми – пошта.
Це значить, що в нашому доході велику частку займають послуги, які, на жаль, помирають – це листи, газети та готівкові пенсії. Що б ми не робили, вони будуть падати і падають вони зі швидкістю десь 10-15% на рік.
Ми в бізнесі, де прогнозовано падають обсяги. Це, наприклад, якби хтось випускав друкарські машинки.
Ось простий приклад. В селі є 100 пенсіонерів. На доставці пенсій, газет, проведенні платежів та продажу продуктів ми заробляємо десь 100 гривень (в місяць - ред.).
Це округлені цифри, але близькі до реальності. Тобто 100 пенсіонерів на 100 гривень - це значить, що ми заробляємо близько 10 тисяч гривень.
При цьому, заробітна плата листоноші теж десь 10 тисяч гривень. Крім того, смертність кожного року біля 7%, люди залишають села, нові пенсіонери переходять на картки, таким чином ми втрачаємо десь 10% пенсіонерів щороку.
Це означає, що ми беремо 100 грн, множимо вже не на 100 пенсіонерів, а на 90 і отримуємо 9 тисяч гривень, а зарплата листоноші вже 11 тисяч гривень (зростання внаслідок індексації - ред.). Кожен рік ви розходитесь в цьому хресті.
Ми маємо бути супер мега ефективними, щоб нівелювати цей ефект на фінансовий стан компанії і ми це робимо.
– Ви не можете уникнути цих збиткових послуг, бо цього більше ніхто не робить?
– Строго згідно закону, ми можемо їх не надавати, крім листів, доставку яких ми зобов'язані здійснювати згідно Конвенції ООН, бо ми призначені поштовим оператором.
Ми маємо доставляти листи в будь-яку точку України, це зобов'язання також накладено законом "Про поштовий зв'язок".
Ми представляємо Україну в Всесвітньому поштовому союзі, який є частиною ООН. Поштовий зв'язок є базовим правом людини і ми маємо забезпечувати доставку листів та посилок до 10 кг без оголошення цінності, це називається "універсальні поштові послуги".
– Поштовий зв'язок – як доступ до води та електроенергії, він має бути у людини?
– Так. Формально доставка пенсій – це не обов'язково, але ж ми ж розуміємо, як бабуся в селі чи ви у місті, якщо немає електроенергії, зніме готівку? Ви ж не поставите генератор біля кожного банкомату, більше того, він має бути підключений до інтернету.
Наскільки ми важливі показала програма "Зимова підтримка". До нас прийшло 1,9 млн людей, щоб заповнити паперову заяву на отримання підтримки. Про що це свідчить? Що не усіх є "Дія", не у всіх є картки.
Читайте також: Мінсоц розповів чи буде "Зимова підтримка" в другій половині 2026 року
Загалом 3,7 млн українців отримали "Зимову підтримку" через "Укрпошту". Не просто отримали, а змогли скористатися нею. Це до питання "Укрпошта.Банку", бо ми готівку людям не давали, ми їм дали можливість сплатити комунальні послуги, отримати продукти, ліки тощо.
Дуже часто до нас зверталися навіть люди, які мали картки "Національний кешбек". Щоб скористатися цією програмою, термінал в магазині має бути налаштованим певним чином, бути офіційним та зареєстрованим.
Як ви думаєте, скільки в сільських магазинах таких терміналів? Ці люди знову ж таки прийшли до нас. Тому ми маємо утримувати мережу, яка працює по всій території України.
– Наскільки збиткова для компанії така соціальна функція?
– Я не хочу спекулювати, тому що збиткова чи незбиткова залежить від локації. У нас дуже проста структура доходів та витрат. 65% витрат - це фонд оплати праці, 20 з чимось відсотків - це паливо і 10-12% - це оренда, комунальні платежі та інше.
Це все - share services (послуги, які надаються одразу всім бізнесам компанії, витрати яких не можна уникнути - ред.). Це схоже на Хрещатик, ми ж маємо експлуатувати весь Хрещатик. Від того, що ми на "інфраструктуру Хрещатика" (діючу інфраструктуру компанії - ред.) покладемо 60% на посилки, 20% - на платежі, 20% - на пенсії або якщо буде співвідношення 20%-40%-40%, це ж нічого не змінить?
Іде листоноша в селі, несе пенсію, газету, листи та продукти. Вартість її роботи - фіксована - 10 тисяч гривень. PNL (англ. profit and loss - доходи та витрати) кожного з бізнесів залежить від того, як я поділю ці 10 тисяч, бо в неї є пусті проходи. Вона має дійти до когось, це займає 60% її часу.
Давайте розглянемо на прикладі тарифу на доставку пенсії. Були спекуляції, що нам дають якісь дотації - нічого нам не дають, це ми платимо податки. За доставку пенсій у місті держава (Пенсійний фонд) платить нам 1,3% від суми пенсії. Це доставка додому бабусі. Якщо ви подивитесь на тарифи "Нової пошти" на переказ (схожа на пенсію послуга), то побачите, що "Нова пошта" бере 2% плюс 20 грн за доставку між відділеннями.
Читайте також: На скільки зростуть пенсії після перерахунку з 1 березня
– У вас нижча вартість за складнішу послугу. Ви не можете змінити розмір оплати від Пенсійного фонду?
– Це постанова уряду. Ми б хотіли підвищити, але це витрати бюджету.
Я завжди наводжу приклад європейських країн. В Європі всі пошти, крім "Укрпошти" і Deutsche Post отримують субсидії. "Пошта Польщі" отримує 170 млн євро на рік, пошта в Бельгії – 130 млн євро на рік, "Пошта Франції" – 500 млн євро на рік.
Ми дуже багато інвестуємо. Вперше в історії "Укрпошти" газети будуть сортуватися роботами. На сортувальних об'єктах газети будуть їздити, працюватиме серйозний робот, так само з листами. Ми розуміємо, що кількість листів буде падати, тому, щоб утримувати прибутковість, ми маємо знизити вартість цієї послуги. Робот зарплату не просить.
Ми стали 12-ю країною у світі, яка ввела електронну поштову марку. На сьогодні ви можете її купити в особистому кабінеті, надрукувати на принтері (вона виглядає як штрихкод) і наклеїти на конверт.
Повертаючись до фінансових показників, в нас є посилкова частина, де ми маємо змагатися з експрес-операторами і є ця друга частина, де ми маємо не змагатися, а показати ефективність, щоб в цілому бути прибутковими.
– У вас рівноцінна конкуренція з "Новою поштою" щодо доставки посилок? Ви однакові послуги надаєте?
– Послуги – так, собівартість – ні. У нас вища собівартість. Я поясню. Багато автівок "Нової пошти" і їх відділень, це хто? Це – окремі ФОПи.
– Вони платять менше податків?
– П'ять відсотків (єдиний податок для ФОП 3-ї групи - ред.), а я – 40% (сума податків на фонд оплати праці - ред.). Якщо ви візьмете 20-тонну автівку "Укрпошти" і "Нової пошти", то в них може бути незалежний підприємець, скоріш за все, в нього один водій. А в мене, за стандартами з охорони праці, - два і кожен по 40%.
До речі, це до питання – чому ми не возимо габаритні вантажі? Бо в мене немає конкурентної переваги. У нас з конкурентом однакові фури, однакові витрати на паливо, але у них один водій по 5%, а в мене два – по 40%.
– Якщо я все-таки піду працювати в "Укрпошту", які в мене будуть переваги?
– Сумнівні, якщо чесно. Ми платимо "білу" зарплату, ви працюєте за Трудовим кодексом. Якщо написано, що можна максимум 40 годин на тиждень, значить так і є.
Щодо рівня зарплат, то його треба оцінювати погодинно. У наших конкурентів водії працюють по 14 годин, а в мене по 8. Звісно, в них вони отримують більше, але коли мені дорікають, що у вас невисокі зарплати, я кажу: "В чому проблема? Працюйте 40 годин в "Укрпошті", а потім 20 годин в Glovo і у вас буде вища зарплата".
– В регіонах зарплата листоноші – в середньому десь 10 тисяч гривень?
– Ми ввели систему мотивації. Вона застосовується від мене до листоноші і базується на двох речах: базовий оклад і додаткова плата за надані послуги. У листоноші є оклад. За те, що вона прийшла на роботу, вона отримує або мінімальну зарплату або більше.
Потім ми платимо за кожну послугу. Умовно, за кожну доставлену пенсію – 3 гривні, за кожний продаж товару – 5% від його вартості, за кожну доставлену газету - 50 копійок, за кожен доставлений лист – 25-50 копійок. Сумарна зарплата листоноші залежить від обсягів її роботи. Я вважаю, що це чесно.
В нас немає планів, бо раніше були скарги: "З Києва, якісь космонавти ставлять план". Відтепер в нас є рейтинг. Що ми зробили? Накопичена премія листоноші залежить від її рейтингу.
Ми беремо сільські відділення і порівнюємо їх між собою. Всі листоноші сільських відділень "шикуються в лінійку" по всій країні. Села до сіл, великі міста до великих міст, 1 900 пересувних відділень між собою, щоб все було чесно.
Премія тих, хто потрапляють в перші 5% рейтингу множиться на 50%. Якщо ви заробили 10 тисяч, то премія складе 15 тисяч гривень. Наступні 40% – це гривня за гривню (заробили 10, отримали 10). Наступні 40% – 80 копійок за гривню (заробили 10 тисяч гривень премії, а отримуєте 8 тисяч) і якщо ви в гірших 15% – то премії не отримуєте.
Ми мотивуємо, щоб у нас залишались кращі, бо коли ви просто роздаєте зарплату, ви однаково платите і гарним, і поганим працівникам. Завдяки системі мотивації ми хочемо більше платити кращим, бо гірші все одно від нас нікуди не підуть.
– Яка зарплата листоноші з середнім рівнем успішності?
– Дуже різна, нещодавно ми виплатили за грудень їм премію за те, що вони доставляли "Зимову підтримку" Це не вся премія, а лише за цю послугу. Була листоноша, яка заробила 4 грн і була та, що отримала 6 700 гривень.
– Тобто була листоноша, яка отримала 10 004 гривні і яка отримала 16 700 гривень?
– Так, я вважаю, що це чесно. Я днями опублікував пост про зарплати. Було питання: "Чому в Полтаві не такі високі зарплати?" Я відповів: "Тому, що вартість життя в Києві інша, ніж в Полтаві і в селі вона теж інша".
– Чи є бронювання у працівників "Укрпошти"?
– Так є, у 100% військовозобов'язаних. Ми за це бронювання постраждали, адже ніхто не каже, скільки нам палять відділень і скільки ми їх ремонтуємо. Це вже на мільйони гривень. Майже кожен тиждень нам палять відділення за те, що ми повістки роздаємо.
Компанія несе матеріальні втрати через виконання контракту з Міноборони (інфографіка РБК-Україна)
Нам дали бронювання не за те, що ми "Укрпошта", а за те що ми – військова інфраструктура. У нас є контракт з Міноборони на розповсюдження повісток.
– Давайте все-таки скажемо фінпоказники компанії – до повномасштабного вторгнення і з 2022 року.
– Довоєнні – прибуток. Більше того, у 2022 році ми сплатили дивіденди з прибутку. Ми були збиткові, були прибуткові.
Мені повезло. Я пройшов у компанію 1 липня 2016 року на посаду CEO (англ. chief executive officer - головний виконавчий директор - ред.). Тоді мінімальна зарплата була 1 600 гривень і в "Укрпошті", як ви розумієте, переважна більшість людей отримували мінімальну зарплату.
Через 6 місяців, з 1 січня 2017 року Гройсман (Володимир Гройсман, прем'єр-міністр у 2016-2019 роках - ред.) робить мінімальну зарплату 3 200 гривень. Таким чином, фонд оплати праці виріс в два рази, а тарифи не збільшилися. Ми сперечалися з Порошенко, адже ми реально потрапили в шалені збитки.
"Укрпошта" стала збиткова з початком повномасштабного вторгнення (інфографіка РБК-Україна, дані компанії)
У нас був збитковий 2017-й, потім трохи краще 2018-й і в 2019 році ми отримали рекордний прибуток 400 млн гривень і сплатили 200 млн гривень дивідендів. Потім COVID – і знову падіння. Ми виходимо з COVID на прибуток у 2021 році і потім – війна. Ми знову опустилися, у нас збитки.
Наші фінпоказники – це хвилеподібний графік, сподіваюсь, що вже якось вийдемо на сталий прибуток.
– Ви говорите, що у 2026 роках "Укрпошта" не потребуватиме грошей з бюджету.
– Ми і в 2025 році не потребували. Ми не отримували коштів з бюджету. Ми – акціонерне товариство, АТ не можете отримувати кошти з бюджету.
– А допомога від акціонера?
– Для цього треба затвердити в бюджеті статтю на збільшення капіталу "Укрпошти". Якщо, ви подивитеся на держбюджет 2026 року, там немає такої цільової статті. Більш того, за "Зимову підтримку" (за її доставку - ред.) нам нічого не заплатили.
– З 2016 року ви не отримували допомоги від держави?
– З 2016 року ви побачите один раз трансфер з бюджету у розмірі 500 млн гривень. Це коли ми з Порошенко сперечались щодо тарифу на пенсії. Вони (держава - ред.) мали сплатити нам мільярд, але вже не було механізму заплатити через Пенсійний фонд і тоді нам одноразово заплатив бюджет.
Я за це вигрібаю і досі, бо всі кажуть про субсидію. Це була не субсидія, просто юридично не могли це оформити через Пенсійний фонд і оформили трансфертом. Це один раз, коли "Укрпошта" отримала ці кошти. Я ще раз говорю - це наш тариф, це наші кошти, замість мільярда ми отримали 500 мільйонів і нам досі це згадують.
За 2024 рік ми сплатили більше 3 млрд гривень податків, за 2025 рік треба перевірити, думаю, що більше.
– А дивіденди?
– Чистого прибутку не було, тому ми не платили дивіденди. В ті роки, коли був прибуток – ми платили. Наприклад, в 2019 році ми сплатили 202,6 млн гривень дивідендів.
Це, до речі, про те чим відрізняється державне підприємство від приватного. У приватному, ці кошти були б вкладені у ремонт відділень.
– Якби акціонер дозволив би.
– Або акціонер забрав би.
– У вас акціонер просто забрав.
– Так. Ще раз – ми не схожі на наших конкурентів. В наших конкурентів переважна більшість відділень - це франчайзі (компанія, яку купує чиюсь готову та успішну бізнес-модель і працює під брендом відомої мережі, наприклад, McDonald’s - ред.).
Франчайзер (власник бізнес-моделі - ред.) сказав їм: "Ви хочете мати прапорець "Нової пошти", ви маєте купити генератор". І це вже проблема франчайзі, у нас всі відділення наші і ми самі маємо купувати.
У нас більше 2,5 тисяч генераторів. В нас є окрема система, яка слідкує за станом їх експлуатації, бо кожні 50 годин ви маєте міняти оливу, кожні 200 годин – проходити техобслуговування, доливати паливо.
– Я дзвонив на гарячу лінію і дізнався, що відділення, де не має генератора, приймають клієнтів з паперовим паспортом і видають паперову відомість.
– Вони видають тимчасову паперову, але коли з'являється світло вони заносять її в систему, бо фіскалізацію ніхто не відміняв і всі фінансові операції мають бути подані в податкову.
Читайте також: Як розрібний бізнес працює в умовах відключень
– Це ви говорите з точки зору компанії, а як буде покращуватися сервіс для клієнта?
– В нас вже є рішення, воно в роботі. На жаль, воно затрималось, через те, що це був іноземний постачальник програмного забезпечення. Ми відмовляємось від нього, пишемо свій софт і до літа у кожного листоноші, в кожному сільському і міському відділенні має бути міні комп'ютер "три в одному" – POS-термінал, за допомогою якого ви зможете оплатити карткою.
Вони тримають до 8 годин без електрики, плюс ми купуємо павербанки, які дадуть додаткову можливість працювати.
Чому це важливо? Тому що у місті, попри те, що ми зараз палимо 3 млн гривень в тиждень на паливо, генератори хоча б окупаються, принаймні ми сподіваємося.
Якщо ви дивитеся на село, особливо на невеликі села, то генератор тільки на паливі з'їсть там 15 тисяч гривень на місяць. Вони з'їдають більше, ніж прибуток того відділення. Ми заходимо в плановий мінус.
З іншого боку в селі можна буржуйку поставити, а питання надання послуг в цифровому форматі буде вирішено за рахунок таких інвестицій. Ці міні комп'ютери вже придбані, ми лише допрацьовуємо софт.
– Щодо мобільного додатку. В "Новій пошті" я можу замовити посилку, подивитися як вона їде.
– В "Укрпошті" ви можете зробити все, крім керування посилки. До кінця лютого ми доопрацюємо можливість оплатити посилку і керувати її доставкою. Буде точно, як в "Нової пошти".
– Яких втрат зазнала компанія за період повномасштабної війни?
– Матеріальні збитки сягають 60-70 млн доларів. Ми втратили більше тисячі відділень, 418 авто.
– Які втрати серед працівників компанії?
– Є наші працівники, які пішли служити і загинули – це близько 20 військових. Є працівники, як от наш оператор у Львові – готувалась до весілля, прилетіла ракета і вбила її вдома. Це люди, які загинули вдома, не на робочому місці.
На робочому місці в нас загинуло за весь час повномасштабного вторгнення п'ять людей. Не можна цим пишатись, бо це на 5 людей більше, ніж треба, але, якщо ви подивитесь на 30 тисяч працівників компанії (багато з яких працює біля лінії фронту), то це показує, що наші процедури працюють.
– Як ви працюєте у регіонах біля лінії фронту?
– Ми кожен день вирішуємо, чи можемо туди поїхати чи ні. За рахунок того, що в нас є 1 900 пересувних відділень, ми – досить гнучкі. Якщо ситуація дозволяє, ми їдемо, якщо не дозволяє – не їдемо.
– Якщо регіон – дуже небезпечний, там відділення закриваються?
– Ні, є відділення. Більше того, були населені пункти, де тільки ми й працювали.
Наприклад, Костянтинівка. Останні шість місяців там працювала тільки "Укрпошта". Сьогодні ми працюємо в Дружківці. Там комендантська година з 15:00 до 11:00 ранку, ми працюємо чотири години, там немає банків, нічого немає. Ми працювали в Оріхові.
– Чи користуються люди послугами в цих відділеннях?
– Ми ж там одні. Звісно, приходять військові, купують їжу, цукерки, замовляють та відправляють посилки, наприклад, форму, коли змінюється пора року.
Люди там замовляють китайські посилки, пауербанки, намагаються жити настільки нормальним життям, наскільки це можливо.
– Там немає іншого об'єкта роздрібної торгівлі.
– Є, але в нас ціни (нижчі - ред.). Ми не спекулюємо на цінах. Я можу брати більше, але ми цього не робимо. Вважаю, що це неморально. Вони приходять до нас, купують цукерки, солодощі, тушонку, консерви.
– Коли їде пересувне відділення, хто приймає рішення, чи можна їхати?
– Я і керівник регіону.
– Але це ж сотні поїздок, ви по кожній приймаєте рішення?
– Так, це постійна робота. Наприклад, ми обговорюємо ситуацію на Білопільщині (Сумська область), або зараз між Запоріжжям і Дніпром погіршилась ситуація. Ми дивимося чи можна, чи не можна. Сьогодні дрон знов вдарив наше пересувне відділення на Херсонщині, ми знову переглядаємо.
У нас плідна співпраця з військовими та ВЦА, наприклад, Донецькою ВЦА. Іноді вони кажуть: "Все, ніхто нікуди не їде". Ми разом з ними та військовими можемо спланувати цю "операцію" і вони скажуть: "Ми вивозимо звідти пенсіонерів в пункт X". Ми туди приїжджаємо, виплачуємо пенсії, вони купують продукти і вони їх відвозять назад.
– Ви маєте обов'язково везти пенсії в ці регіони?
– Так, ці ж люди мають на щось жити. Дивіться, це нелегке питання. Якщо ми не будемо возити туди пенсії, люди будуть скаржитися, бо їм не буде на що жити. Якщо ми будемо туди возити пенсії – вони не будуть евакуйовуватися.
– А їм би треба.
– Так, тому це не біле і чорне. Іноді це дуже важко, я прокидаюся, мені люди пишуть, наприклад, із Сумщини: "Ви сьогодні не приїхали, де наші пенсії, де наші продукти?". Я їм говорю, що сьогодні ми не могли приїхати.
Ще ми виходимо з того, що є "ждуни". Не можу всього розповідати. Була трагедія в Яровій на Донеччині, коли прилетіла ракета в наше пересувне відділення і загинули люди.
Загинуло б більше, якби водій, згідно з інструкцією (вони повинні не постійно стояти в одних і тих місцях), не пересунув машину на 50 метрів. Якби він цього не зробив, загинули б всі, що прийшли. Хто здав "точку"? Це ж не космонавт, це місцевий який в нас же отримує пенсію.
З одного боку ми маємо попередити населення, староста має сказати, що сьогодні приїде "Укрпошта", збираємося там і там. Не забуваємо, це ж прифронтовий регіон. Це ж не то, що ми можемо їх (отримувачів пенсій - ред.) вдома застати. Їх дім може вже роз…чили і вони вже живуть в іншому місці, в підвалі.
Їх треба попереджати, що ми приїжджаємо, що "Збираємося тут, давайте швиденько". Якщо ти попереджаєш, значить в тому чаті може бути хтось, хто здасть ту "точку" і буде небезпека.
Читайте також: Росія прицільно вдарила по будинку в Краматорську
– Водії, які їздять в такі регіони, отримують доплати?
– Так, весь екіпаж – начальник і водій. В Херсоні доплати отримують листоноші, оператори, начальники відділень. В нас є виплати бойових, які залежить від ступеня ризику.
Хоча, якщо людина вирішує виїхати, то бойові доплати її не утримують. Якщо людина хоче виїхати, вона виїде. Якщо вона хоче лишитися, вона залишається.
Іноді мені треба зупиняти наших працівників. Вони дуже прикипають до клієнтів і говорять: "Як я не поїду, мене бабуся там чекає". Тому іноді ми зупиняємо їх.
Коли підірвали Каховську греблю, наші дівчата та хлопці орендували (ми їм дали) човни і вони єдині, хто допливали до бабусь з їжею та пенсією, а русня їх атакувала з дронів.
Я дуже пишаюсь нашими героїчними працівниками. Вони – великі молодці. Я завжди отримую велике задоволення, коли до них приїжджаю. В мене традиція – мінімум раз на місяць бути в прифронтових регіонах, відвідувати їх, підтримувати, нагороджувати, зустрітися і попити чай.
– В регіонах, де росіяни просуваються, ви прибираєте, посуваєте відділення?
– Як правило, ми спочатку закриваємо стаціонарне відділення, обслуговуємо пересувним. Потім, якщо вже не можна пересувним, посуваємо і пересувне.
– Скільки відділень закрилося у 2025 році через просування ворога?
– Так не скажу, але ми працювали біля Покровська, у нас в Костянтинівці було 6 чи 8 відділень, Добропілля – три відділення, Оріхів.
Дуже динамічна ситуація. Я отримую повідомлення, наприклад: "Нікополь – прильот, відсутнє електропостачання, працюють на генераторі. Нічний обстріл Херсона, прилетіло в житло оператора, вона – в лікарні, стан стабільний, опіки, осколки. Харківський регіон, село Бахтин, перед річкою Оскіл – прильот БПЛА біля місця стоянки пересувного відділення, персонал живий, авто на ходу, пошкодження лобового скла повертається на точку базування".
Будемо вирішувати, чи в Бахтині працювати, бо це 30 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Будемо дивитися на мапу і на місце, де люди з інших сіл збираються. Це жива робота кожен день.
– Скільком зараз мільйонам людей ви доставляєте пенсії?
– 1,8-1,9 мільйонам осіб.
– З боку Пенсійного фонду немає боргів за оплату доставки?
– Ні.
– Ця діяльність прибуткова?
– Це залежить, як порахувати. З іншого боку, якби не було доставки пенсій, на які кошти вони б купували газети. Якби у пенсіонера була би картка, листоноша до нього не приходила, листів там немає.
Якби не було виплати пенсій, щоб ми робили в тому селі. Щоб доставити 4 листи, можна приїжджати раз на тиждень. Одна послуга тягне за собою іншу послугу і при певній їх кількості немає сенсу тримати там відділення.
Не забуваємо (це проблема для нас), для пенсіонерів виплата пенсії – це як Facebook. Вони приходять поспілкуватися. Навіщо ви приходите у відділення? Ми вам додому несемо пенсії.
– Вони не хочуть відмовлятися від доставки готівки?
– Ні, вони ж навіть газету виписують, щоб до них листоноша приходила поспілкуватися.
Розумієте, це – самотні люди, для них день виплати пенсії "Укрпоштою" – це свято. І гроші отримали, і поспілкувались, листоноша прийшла, вони обговорили, який серіал подивились. Навіть, в Києві приходять до нас. Їм треба соціалізуватися.
Якщо ми швидко надали послугу, це – незадоволення на цілий день, вона ж прийшла за досвідом. Взяли все виплатили і все. Щоб потягнути час, вони спеціально приносять показники лічильника.
"Не хочу платити по квитанції. Ось я принесла книжечку з показниками лічильника". Для нас це проблема, бо створюється черга.
– За таких умов важко досягнути операційної ефективності.
– Але знову ж таки, чи проблема самотність літніх людей? Проблема! У "Пошти Франції" навіть є окрема послуга, – я думаю її вести, – "Відвідування літніх людей". Діти можуть через додаток замовити, щоб листоноша відвідувала людину і, наприклад, принесла їй чай або цукерки і звітувала, що все в порядку, з бабусею поспілкувалась півгодини.
– Ви думаєте зробити таку послугу?
– Так, а чому ні? Якщо в мене є фіксована листоноша (рівень оплати її роботи - ред.), а з кожним роком те, що вона робить – просідає.
Це ж гарно! Дивіться діти могли поїхати в Польщу. Навіть, якщо у вас батьки на Сумщині в селі і вихочете їм ліки вислати. Ви ж маєте спочатку піти в аптеку, їх купити, потім переслати. А у нас є "Аптека Укрпошти" – ви зайшли, купили і листоноша принесла, нікуди не треба ходити.
Наша мета – надання на цій фіксованій інфраструктурі якомога більшої кількості послуг.
– Щоб її фінансово оздоровити?
– Так. Чому ми боремося за банк, за всі речі? Давайте міркувати стратегічно. Людей в країні стає більше? Ні. Що має робити компанія, щоб зростати кожен рік, якщо людей в країні не стає більше? Ви маєте на одному заробляти більше. Тут нічого нового. Monobank зробив свій "Монобазар" зробив? Зробив. Всі йдуть в розширення послуг на одного клієнта.
– "Київстар" скуповує активи і робить екосистему сервісів.
– Так, немає іншого. Ми ж не в Китаї живемо, у нас немає приросту населення. В цьому питанні, в "Укрпошти" є конкурентна перевага. Ви ж ковбасу не можете купити в "Новій пошті", а в нас – можете (тільки не в місті).
Я їздив у Новгород-Сіверський (Чернігівська область - ред.). Я заїхав в наше відділення, бабуся мене впізнала, я у неї питаю: "Бабуся, як "Укрпошта" працює?". Вона говорить: "Добре, тільки треба більше ковбаси привозити". Я відповідаю: "Слухайте, я проїжджав, у вас тут чотири магазини. Чого ви до нас ходите по ковбасу?". Вона каже: "Бо у вас кожен день свіжа, тому за ковбасою і пряниками я до вас".
– Це дуже добре, але чи прибутковий продаж ковбаси?
– Звичайно, більше того, оператор чи листоноша має 5% з кожного продажу.
– Листоноші зацікавлені, щоб у них продавалися ковбаса, шоколадки?
– А як же, вони мають 5% з цього, це сама висока комісія на ринку. Тому, коли я чую стогін про зарплати, вибачте, я ж інструмент вам дав. Одна листоноша напрацювала на премію 6 700 гривень, а інша – на 4 гривні.
– Листоноша – це менеджер з продажів, він пропонує бабусі купити той чи інший товар?
– Бабуся сама купує, щоб з нею чай попили, цукерки поїли, це комплексна послуга. Треба бути креативними, не у держави кошти просити, а самим щось робити.
– Тобто, ковбаса – це не проблема, з якою треба боротися?
– Це, рішення. Свіжу ковбасу бабуся отримала. Причому за доступними цінами. Бабуся точно ціни знає.
– У вас не дорожче, ніж в магазинах?
– Ні, а чому вона у нас буде купувати. Бабуся тосно знає ціни. Мені закидають, що у вас дорожче, можливо, якийсь продукт і дорожче, але як ви можете впарити бабусі, яка напам'ять знає всі ціни.
– Скільки ви заробляєте на продажах продуктів харчування?
– Більше мільярда в рік доходу.
Мені закидають, що я змушую наших працівників торгувати. Ви коли на АЗС приїжджаєте, вам каву та хот-дог парять? Всі хочуть, щоб наші працівники не торгували, але зарплата в них була висока, тарифи низькими, а відділення гарні. Ми маємо створити це чудо.
Всі в суспільстві обговорюють зарплати. Наводжу простий приклад. Коли я прийшов, в "Укрпошті" було ручне сортування посилок, тому вони погано доїжджали. Сортувальники отримували від 8 до 12 тисяч гривень (в Києві було 12). Вони сортували зі швидкістю 600 посилок на годину.
За останні два роки ми відкрили роботизовані лінії, зараз всі посилки сортуються роботами. Швидкість сортування великих посилок зросла до 4 тисяч на годину, невеликих - 8 тисяч на годину.
До запровадження таких ліній, у нас було 6 тисяч сортувальників, тепер залишилося дві тисячі, але тепер сортувальник в Києві отримує 35-40 тисяч. В нього є кімната відпочинку, нова форма.
Як ви думаєте, скільки залишилось сортувальників з тих, що отримували 12 тисяч гривень, щоб отримувати 40 тисяч? Лише 5%. Як виявилося, не всі готові працювати за більші кошти. Це зовсім інші люди – які працюють за 40 тисяч, але гарно і ефективно і люди, які працюють за 12, не дуже гарно і не дуже ефективно.
В сортувальних центрах є телевізор і сортувальники бачать, скільки вони отримують за кожну посилку в онлайн-режимі.
– Вони теж отримують доплату до зарплати?
– Так. Вони дивляться, що бригада має заробляти умовно 8 тисяч гривень на годину, а хтось хе..во працює і вони вже заробляють 3 чи 5 тисяч. Вони вживають заходи і та людина йде. Це тобі не зайти покурить.
– У вас жорстокий капіталізм в дії.
– Так, але я наводжу цей приклад, щоб сказати, якщо я завтра почну платити листоноші 50 тисяч, вона не стане краще працювати.
Я говорив, що ми закуповуємо міні комп'ютери для надання сервісу при блекаутах. Чи звільняться листоноші, коли ми це запровадимо? Так, ми навіть готуємося до цього.
– Люди в регіонах не хочуть працювати з новим обладнанням?
– Коли я прийшов в "Укрпошту", з 11 тисяч відділень комп'ютер був лише в 20% відділень. 9 тисяч людей працювали на рахівницях. В перший день, коли почали ставити комп'ютери, 400 людей звільнилися.
– Можливо, вони вже було в передпенсійному віці?
– Ні, це питання контролю. Ми тепер бачимо, коли людина прийшла на роботу, коли вона включила комп'ютер, коли виключила.
Був випадок, мені телефонує губернатор і говорить, що звільняється начальниця відділення, мати трьох дітей. Ми поїхали разом з ним і я говорю цій жінці: "Ми ж вас не звільняємо, ми вам комп'ютер поставили, зарплату підняли". Вона відповідає: "Ви знаєте, на ці невеликі кошти, що я отримувала, я могла приходити, коли мені зручно. А тепер, навіть за більші кошти, але приходити по графіку, я не буду".
– Доставки пенсії готівкою додому, як була, так і залишатися, особливо в селах?
– В селі є банкомати? Якщо у вас навіть є картка, що ви з нею будете робити? У нас до 30% українців досі залишаються за межами банківської системи.
– До речі, як у мене в райцентрі це відбувається? Люди з села приїхали зранку на автобусі, зняли всю свою пенсію, закупились на базарі, сіли на автобусі в обід і поїхали додому. Нащо їм "Укрпошта.Банк"?
– Це ж неефективно. Вони зняли кошти, не всі їх витратили. Ці кошти замість того, щоб лежати під подушкою, вони можуть приносити 2-3%. Більше того, вони зняли ці кошти, потім прийшли до нас сплатили комуналку і комісію.
Давайте говорити про неприємні речі. Чи буде після закінчення війни збільшення криміналітету? Це ж не дуже важко вирахувати, де можна знайти кошти в селі?
– Розумію, краще, щоб вони були на банківському рахунку, але ж вони приїхали із села в райцентр. Вони й так всі йдуть в банк.
– Не всі, йдуть лише, хто працюють. Коли зараз зимою все завалило снігом, вже ніхто нікуди не їде. Якщо ми будемо доставляти всю їжу, навіщо їм кудись їхати?
– Але ж ваш асортимент обмежений?
– Ми зробимо послугу онлайн-замовлення, ми все привеземо.
– Який зараз асортимент можна замовити через додаток "Укрпошти"?
– Зараз ще товар не можна замовити, це ще в роботі. Можна в листоноші замовити і вона привезе.
– Бабуся просить листоношу купити, наприклад, ліки, віддає їй гроші. Це можна і сусіда попросити.
– Так, але в нас ціни кращі і ми приймаємо участь у програмі "Доступні ліки".
– Ви хочете, щоб всі ці товари були в онлайн-магазині.
– Ми хочемо, щоб або басуся сказала, що їй треба, або онук міг замовити онлайн-посилку з ліками. Ми дамо можливість, хоч з Польщі замовляти.
– Чи буде прибутковим возити в регіони ці речі?
– Ми - бізнес фіксованих витрат. В мене машина ж має туди поїхати? Краще за нас ніхто не зробить, бо в мене фіксована інфраструктура. Якщо я навіть три гривні заробив на цих ліках – це вже плюс.
– Доставка людям з інвалідністю чи маломобільним людям здійснюється на загальних підставах?
– Ми всім доставляємо і інвалідам, і не інвалідам. Це, до речі, дуже важливо, коли Нацбанк буде затверджувати регуляції щодо поштового банку, вони передбачили можливість обслуговувати людей на дому, тому що згідно закону "Про банки і банківську діяльність", ви можете надавати банківські послуги лише у відділеннях. Це ж брєд, правильно? І тільки онлайн. Ви не маєте права сьогодні надавати фінансові послуги в режимі офлайн.
– Це питання безпеки роботи банків.
– Яка безпека? Навіщо? Щоб, не дай Бог, якийсь терорист зміг за комуналку сплатити? Я не жартую, це реально єдина причина. Раптом депутат Бойко (Юрій Бойко - ред.), який під санкціями, прийде в банк і сплатить за свою каналізацію в той час, коли банк буде не приєднаний до онлайн-системи і вона пропустить цей платіж.
– Це в законі "Про фінансову інклюзію" змінили.
– Мають змінити. Передбачено, що можна працювати офлайн, згідно регуляції (підзаконних актів - ред.), які має розробити Національний банк України.
– До банків ми ще повернемося. Який сервіс може отримати людина в селі?
– Доставка пенсії, купівля продуктів харчування чи товарів, які продаються прямо на місці, доставка газет.
До речі, газети, журнали – це дуже важливо, тому що Паркінсон. Вони купують кросворди, сканворди, бабуся має їх вирішувати. Це серйозна соціальна історія.
Мене інколи мочать, що у мене є російськомовні видання. Якщо бабуся - російськомовна, вона не може сканворд українською розгадувати, а їй треба, щоб вона голову свою тренувала.
Вона купує газету "Порадниця", де написано, коли треба саджати, що саджати, всі свята, програми телепередач і сканворди – треба порішать, а потім можна розпалити пічку. У нас все в одному, нас не можна перемогти. Такий сервіс, який надає "Укрпошта", може надавати тільки "Укрпошта".
– Повернемося до питання банку, ви хочете видавати кредити пенсіонерам?
– Ми вже зараз кредитуємо, це називається "на зошит". Закінчилась у бабусі пенсія, а їсти треба. Листоноша прийшла, запитала, що хоче бабуся. У неї зошит і вона відмічає "Петрівна. Дві пачки макарон – 76 грн". Купила, віддала Петрівні макарони, прийшла пенсія і бабуся закрила попередній "овердрафт" (короткостроковий кредит - ред.).
– Але це ж діяльність самого листоноші, хіба це політика компанії? Це можна робити?
– Офіційно - не можна, не офіційно – можна. Я не можу їм дозволити цього робити, але я можу сказати, що коли буде аудиторська перевірка (ми робимо перевірки, щоб люди не барзєлі), ми дозволяємо розходження до суми мінімальної заробітної плати. Щоб, якщо виникла нестача, листоноша могла погасити її зі своєї зарплати.
На відміну від Нацбанку, я – на землі. Я постійно в селах. Що буде від того, що я забороню? Ну це ж брєд, хіба листоноша не дасть бабусі "Ольвію" чи макарони. Я нічого не втрачаю, єдиний ризик – бабушка помре до того, як розрахується. Він теж калькулюється, смертність пенсіонерів - 7%.
Коли запрацює банк, буде просто офіційний овердрафт.
– Бабусі потім принесуть пенсію мінус її замовлення, які були взяті в кредит?
– Так. Буде все те саме, тільки офіційно. Тому, коли Нацбанк каже: "Це фінансова діяльність, у вас нема досвіду", та все в нас є. Ми комуналку приймаємо, 18% комунальних платежів в країні приймається через "Укрпошту". Ми кредитуємо, пенсії доставляємо.
Читайте також: В Пенсійному фонді назвали середній розмір пенсії
– Нацбанк говорить, що у вас від'ємний капітал, така організація не може бути банком.
– Погоджуюсь. Коли в "Укрпошти" став від'ємний капітал? 1 червня 2025 року. До цього в "Укрпошти" був позитивний капітал – 4 млрд гривень. Раптом, нічого не сталось, але 1 червня став від'ємний капітал –600 млн. Що сталось?
– Мабуть, якийсь норматив змінили.
– Так, Нацбанк просто поміняв правила розрахунку капіталу.
– Але правила для всіх організацій змінилися?
– Так, тільки це зачепило лише нас. Я теж так вмію правила писати.
Що сталося? Ми були державним підприємством, коли ми ставали акціонерним товариством, оцінювач провів оцінку майна. Наприклад, ця будівля спочатку оцінювалася в 300 млн гривень. Ну, вона ж не 300 млн коштує. Готель напроти продали за 1,2 млрд гривень (приватизація готелю "Дніпро" у вересні 2020 року за 1,1 млрд гривень - ред.).
Оцінювач все перерахував і збільшив капітал на одну велику цифру, яку він назвав "ефект від корпоратизації". В кого є такий ефект, лише в нас, банки через це проходили. Нацбанк пише: "Не дозволяємо ефект від корпоратизації зараховувати в капітал". Але ж ця будівля не стала менше коштувати.
Ми взяли незалежного оцінювача, який провів нову оцінку майна, яка ляже в капітал. Я думаю, що аудитори підтвердять, наш капітал буде десь плюс 2 млрд гривень.
Але в НБУ є хитре правило: збиток можна фіксувати вдень-вдень, а прибуток і збільшення капіталу тільки після підтвердження річної звітності (десь раз на рік) - десь в кінці березня цього року.
– За результатами першого кварталу у вас буде позитивний капітал?
– Так, станом на 1 січня цього року.
Я можу й на інше питання відповісти. У вас була стаття, що "Укрпошта" в дефолті і вся ця хе..ня і буде необхідна докапіталізація від держави і буде все жах. Там була така фраза.
Рік пройшов? Пройшов. Бюджет прийняли? Прийняли, та є докапіталізація "Укрпошти"? Немає. "Укрпошта" в дефолті? Ні. Тому я підтверджую свою оцінку, що то був пі…ьож. По своїм боргам "Укрпошта" вчасно сплачує, боргів по зарплаті нема.
– Ваші аргументи зрозумілі, тоді скажіть, чому Нацбанк проти?
– Нацбанк нас не любить.
– Чому? Хоче компанія щось спробувати, хай собі потихеньку спробує.
– Якби вони дійсно вважали, що ми не впораємося, вони б так і сказали: "Спробуйте, завалітє і ми скажемо "Бачите, ми говорили, що вони не справляться".
Вони ж кажуть - "Укрпошта" збиткова, звичайно збиткова, якщо пенсії падають, а нові пенсіонери не приходять, а з картками вони б приходили. Ми втрачаємо, бо ви нам не даєте банк зробити.
– Чому ж тоді Нацбанк упирається?
– Дивіться, Андрій Григорович (Пишний, глава НБУ - ред.) з якого банку прийшов?
– З "Ощадбанку".
– Так. Яка буде роль "Ощадбанку", коли ми станемо банком?
– Ви в "Ощадбанку" заберете клієнтів. Але ж Пишний не працює в "Ощадбанку" і не є його акціонером. Це просто колишнє місце роботи.
…. (розводить руками, посміхається).
– Добре, хай буде така ваша відповідь.
– Давайте так: в Україні 10 млн пенсіонерів, грубо у нас два, в банків – вісім. Ми з вами обговорили, що зможе "Укрпошта" дати пенсіонерам – і кредит, і депозити, і цукерки, і журнали, і ліки. А що пенсіонер буде робити у банку? В "Укрпошті" майже 7 тисяч відділень, скільки всі банки разом – 4,9 тисяч відділень. Наша мережа більше, ніж вони всі разом.
– Просто, ви хочете у банків забрати бізнес.
– Це ринкова історія, це ж не примусово.
За що мене не любить Андрій Григорович – він говорив, якщо "Укрпошта" хоче стати банком, тоді банки мають торгувати чайниками (інтерв'ю виданню "Економічна правда" від 4 квітня 2018 року - ред.). Як він сказав, так вже і відбувається.
– Monobank продає товари.
– Чайниками торгує. "Ощадбанк" зробив свій маркет-плейс і чайники продає. "Банк Кредит Дніпро" зробив маркет-плейс. Як Андрій Григорович сказав, я так і роблю. Я "велікіх" чую.
(показує слайд презентації зі скріншотами додатків банків)
Фрагмент з презентації "Укрпошти" щодо доцільності створення банку (надано компанією)
– Ви хочете цей слайд показати НБУ?
– Я вже показав, він (Пишний – ред.) знає та дратується.
Дивіться, в країні, де банки і банкомати в 4% населення – це ж не налазить на голову.
Якщо б він навіть думав про величність, він би подумав про те, що я (який не просить ні копійки в бюджеті) заощаджую в бюджет, бо після переведення пенсіонера на картку, держава не буде платити тариф на доставку пенсій. Держава буде заощаджувати до 2 млрд гривень на рік.
– Але ж ви втратите від того, що вам не буде платити Пенсійний фонд.
– Втратимо, але ми це компенсуємо додатковими доходами через банківські послуги. Більш того, "Укрпошта" стане незалежною і привабливою для інвестицій.
Коли я прийшов, 68% доходів "Укрпошти" залежали від держави (тарифи, пенсії). Дуже сильно впливало, хто гендиректор, чи любить уряд "Укрпошту". Сьогодні вже 38% доходів залежить від держави. Якщо зробити банк, то буде п'ять відсотків.
Це буде просто звичайна бізнес-установа, яка не залежить від того, хто гендиректор, чи любить його уряд, чи ні. Це буде компанія з виключно ринковими доходами.
Андрій Григорович нам каже: "А ви просто з "Ощадом" підпишіть агентську угоду і обслуговуйте".
– Він таке пропонує?
– Він це вже п'ять років пропонує.
– Як колишній топ-менеджер "Ощадбанку"?
– Не обов'язково з "Ощадом", можете з "Приватом".
З нашим банком теж буде агентська угода. "Укрпошта.Банк" буде окремою юридичною структурою, він повністю буде регульований, як й інші банки, але в нього буде єдиний акціонер - ми. Наша клієнтська база залишається всередині, а це найдорожче.
Мені пропонують, ви їм віддайте цю базу, а банки зуб дадуть, що будуть вам платити. Андрій Григорович каже: "Вони (держбанки - ред.) будуть вам платити 100 гривень за кожного пенсіонера". Сьогодні 100, а завтра – 20 гривень.
Ми порахували, що у випадку агентської угоди дохід "Укрпошти" буде мінус один мільярд, держава виграє 800 млн гривень, а банки виграють 100 млн грн, в результаті - мінус 0,1 млрд гривень. Оскільки ми будемо йти в мінус, держава повинна буде нам виплатити субсидію.
Якщо буде наш банк, держава в плюсі на 1,7 млрд гривень, банки – в мінусі на 0,9 млрд гривень (це справедливо, адже ми в них клієнтів забираємо), "Укрпошта" отримує плюс 0,2 млрд гривень, в результаті плюс 0,6 млрд гривень.
Є три сторони. Держава, яка платить, вона хоче забезпечити доставку пенсій. Є банки, які дуже б хотіли, щоб у нас не було банку, бо це ж дуже вигідно – пи…іть пенсіонерів, а "Укрпошта" хай довозить готівку.
– Яка кількість посилок прибуває із-за кордону від людей, які виїхали з України?
– Дуже мало. Що вони пришлють? Це не вигідно, це міф. Коли люди вже четвертий рік живуть в Польщі, вони вже адаптувалися, все купують в місцевих магазинах. Такого немає, що хтось сумує за варенням із Вінничини.
Читайте також: На одному із сортувальних відділень "Укрпошти" стався вибух
– Куди українці відправляють посилки?
– Основний потік ("Укрпошта" тут лідер доставки, більше 50% ринку) – це англомовні країни, перш за все США (50% всіх відправок). Потім Англія, Канада, Австралія, Ізраїль.
Це не подарунки, це - бізнес. Українські підприємці, більше 60 тисяч, продають свої товари на Amazon, Etsy, eBay. Це сума в мільярд доларів. Чому в англомовні країни, бо у нас англомовні люди.
Я пишаюсь тим, що ми допомогли цим людям отримати бізнес, тому що коли з Трамп вів мита, всі пошти Європи припинили літати до США. Деякі досі не літають. Тільки дві пошти в Європі продовжують літати – ми і пошта Англії.
– Людина принесла посилку у відділення "Укрпошти", ви її прийняли, відправили на сортувальне відділення, далі машиною перетнули кордон, в Європі сіли на літак і полетіли через Атлантику до США. Це так відбувається?
– Так, зараз посилка іде до Нью-Йорка – 8 днів. Ми клієнт номер один компанії DHL (світовий лідер у логістичному бізнесі - ред.). Ми завантажуємо наші посилки на літаки і вони розлітаються по всьому світу. Австралія – це 14-15 днів, хоча нещодавно ми доставли за 8 днів.
– Пошта в Данії перестала доставляти листи, мабуть, люди перестали їх писати.
– Ні, мабуть, уряд перестав за них платити.
– У нас люди багато пишуть листи, чи скорочується ця кількість?
– 80 млн листів на рік. Листи, газети падають десь 8-12% кожного року. Коли нас порівнюють з "Новою поштою", яка доставила 400 млн посилок, а ми менше, я пропоную, давайте порахуємо – 5 млн газет на місяць, майже 8 млн листів.
Більш того, коли "Нова Пошта" доставляє журнал Forbes, це рахується як посилка. А коли ми - це рахується як передплата.
– Передплата в рази дешевша, ніж посилка.
– Ми беремо за доставку одного примірника 7 грн по області та 8 гривень по країні. Що можна доставити за 7-8 гривень? З іншого боку, якщо я зараз підійму ці тарифи, ми взагалі уб'ємо друковану пресу. Я й так через це – найбільший ворог преси.
– Коли було прийняте рішення про виїзд за кордоном чоловікам 18-22 роки, це вдарило по деяким компаніям, яка ситуація у вас?
– Воно вплинуло, але не критично, враховуючи, що у нас в персоналі 72% жінок.
– Але водії, сортувальники, вантажники.
– Так, всі ніші – це жінки. Оператори, листоноші, начальники відділень, сортувальники - багато жінок.
– У вас гендерна нерівність.
– Взагалі. Тому коли про повій питають, я всіх жінок поважаю.
– Раз ви згадали… Ви не турбуєтеся за ваше реноме через такі висловлювання?
– Ні, а що я сказав?
– Образливе слово застосували до жінки.
– Ні. Я ж – юрист. Вона, не маючи фактів, припустила, що я корупціонер. Я припустив, що вона повія. Ми обидва зробили припущення.
– У неї припущення професійне.
– В неї гірше, ніж моє припущення, бо вона мене звинуватила в криміналі. Вона не сказала, що я поганий менеджер.
– Ви вирішили звинуватити її у моральному проступку?
– Я люблю Україну. Я вважаю, що в суспільстві створений хейт до державного сектору. Це мега негативно. Я не кажу, що нема корупціонерів, їх до хр..на. Але, створюючи хейт до держсектору, у мене завжди виникає питання: хто ці люди, хто будуть відновлювати Україну?
Кожна людина може прийти і звинуватити працівника держсектору в корупції. А у цієї людини є діти, вони в дитячий садок ходять, в школу, де всі читають соцмережі. Яке моральне право хтось має просто так звинуватити людину в корупції?. Тому я навмисно зробив цю експресію.
Я хотів, щоб вона відчула, як це бути на зворотньому боці необґрунтованих звинувачень, кщо вона дійсно не повія (я не знаю повія вона чи ні). Мені пишуть, що "ви як керівник мали не реагувати".
– Бо від вас, як від керівника, суспільство очікує більш зваженої позиції.
– Це безкарність, коли ти розумієш, що ти можеш прийти і облаяти. Вона мотивує їх йти далі.
Одна жінка написала, що я і Тимофій Милованов (президент "Київської школи економіки" - ред.) розкрадаємо "Укрпошту" та КШЕ відповідно. У мене тепер вибір - не ображати її і тоді вона не зупиниться, другий – так її вжарити, щоб вона розуміла, що наступний раз краще Смілянського не ображати.
Говорять, вона – жінка. І що? Ми європейська держава? Ми маємо право дискримінувати чоловік чи жінку? Був би чоловік, я б і йому сказав. Раніше був такий чоловік, я його послав. Якщо сво..та веде себе негідно, треба посилати. Я виріс в Одеській футбольній команді, коли хтось перевищував свої повноваження, то отримував в бубен.
Ви йдете додому і група хуліганів ображає вашу дружину. Ви ходите день, два, три. Ви маєте себе стримувати, а вона – страждати. Є варіант не звертати увагу, а є варіант пройти з друзями, дати в бубен і далі спокійно жити.
– Ви вибираєте другий?
– Я вважаю, що це єдиний варіант. Я хочу, щоб вони знали, що їм буде так боляче, що краще не зв'язуватися. Я так боровся з корупціонерами, коли прийшов в "Укрпошту". В перший день я оголосив: "Хто прийде і буде мені давати хабар, на наступний день буде на Facebook". І все, перестали ходити.
– У вас неукомплектована наглядова рада. Працює Ігор Мітюков і ще…
– Олександр Ярема, Ірина Чала і Гері Керрол.
– Як рухається процес відбору нових членів?
– Повільно, але рухається. ЄБРР погодився оплатити рекрутера, він обраний і вони мають підписати контракт і почати відбір.
– Коли планується запуск відбору?
– Вже як місяць він мав би запуститися, але там працює ЄБРР, я не можу впливати на цей процес.
– Нещодавно ви продали револьвери Тульського заводу, з якими ходили листоноші в ХІХ столітті. Які подальші плани з продажу сувенірної продукції?
– У нас ще залишилась певна кількість, буде ще пару аукціонів – в березні та квітні. У нас є ще така зброя, ми все продамо.
– Які плануються випуски марок у цьому році?
– Є планові, але найкращі – це емоційні марки. Взагалі, марки – це дуже консервативна історія. Інші пошти світу затверджують план випуску марок на два роки вперед, адже треба працювати з художниками, отримати право на зображення і так далі. Я відмінив цю історію, бо найкращі марки – про те, що українці відчувають сьогодні.
Скоро буде річниця війни або Олімпійські ігри, ми випустимо ці марки, але не можна випускати на одну тему. Військові марки – популярні, але не можна ними "перекормити". має бути щось веселе, щось важливе і так по черзі.
– Ви будете дивитися на події у суспільстві?
– Так, це як фільм. Ви не можете примусити його дивитися, воно успішне або ні.
Коли я випустив першу марку ("Русскій воєнний корабль…" - ред.), мене всі хаяли, що я принижую гідність України, наші міжнародні партнери не зрозуміють. Це ж перша марка із лайливими словами. Навіть президента не пустили на погашення. Потім, всі ці люди купували в мене марки.
Читайте також: "Укрпошта" погасила різдвяну марку в Софії Київській
Я звик, коли я щось роблю, – не факт, що це сприймається суспільством одразу нормально. Треба, щоб суспільство звикало до того, що я роблю, а не я до суспільства. Стів Джобс казав: "Якби я слухав, що кажуть люди, вони досі б користувалися Nokia, бо тоді вони хотіли Nokia і не знали, що вони хочуть iPhone".
– Ви - не конформіст, є більш обережні підходи.
– Навіщо? Я ж не політик, мені байдуже. Я ж не збираюсь обиратися. Я піду з державного сектора, як тільки закінчиться війна. Я знаю багато гарних людей, які теж підуть. Хто буде відбудовувати дороги, масти, інфраструктуру, державні компанії? Хто ці космічні люди, які мають прийти, "вигребсти" від суспільства, працювати за мінімальні зарплати, з перевірками, з пожиттєвим PEP (політично значуща особа, яка має звітувати про доходи - ред.)?
Читайте також: "Укрпошта" представила новий логотип
– Що ви скажете про новий логотип та бренд. 15 тисяч доларів за його розробку - це багато?
– Всі експерти визнають, що це вдвічі або втричі менше, ніж воно коштує.
– Людей турбує, що дизайнери просто повернули старий бренд проти годинникової стрілки і вийшов новий.
– Це велика робота групи дизайнерів, де розписаний кожен елемент айдентики, де шрифти українською. Ми позбавляємося шрифтів з російським корінням.
– А попередній шрифт був російським?
– Так, він має російське коріння, а ми перейшли на шрифти УНР 1918 року, причому історичні, українські шрифти.
Компанія-розробник підготувала дуже свіжий і сучасний брендбук, була пророблена колосальна робота. Ця компанія відбила свої кошти піаром з "Укрпоштою".
– Тобто, це не тільки логотип-ріжок?
– Це кожна деталь. Продуманий кожен елемент. Всю айдентику компанії повернули корінням у 1918 рік.
– Скільки буде коштувати заміна бренду для компанії?
– Ніскільки. Новий бренд буде лише на новому. Ми відкриваємо нове відділення, ми робимо його в новому бренді. Ми купуємо працівникам форму (ми в будь-якому випадку її купуємо), на ній буде новий логотип. Ми запускаємо поштомати, вони будуть в новому бренді. Наступна марка буде із новим брендом.
Яка середня заробітна платня листоноші?
Чиста зарплата листноші в регіонах в середньому становить 10 тисяч гривень, проте в "Укрпошті" введена система преміювання за кількість проданого товару, проробленої роботи. Завдяки продажам супутніх продуктів, підписки на газети та журнали, листоноша може заробити доплату. Її рівень у 2025 році коливався від 4 до 6 700 гривень.
Коли "Укрпошта" почне приймати оплати карткою при відключеннях світла?
Компанія розробляє необхідне програмне забезпечення і вже закупила POS-термінали, за допомогою яких буде здійснюватися така оплата. Ці міні комп’ютери зможуть довго працювати без світла, їх планують запровадити до літа цього року.
Чому "Укрпошта" продає цукерки, ковбасу та печиво?
Ця компанія має значні постійні витрати – це заробітна платня тисячам листонош та утримання відділень по всій території країни. Компанія не може уникнути витрат на утримання цієї інфраструктури і тому вона прагне збільшити її дохідність. Для цього "Укрпошта" прагне продавати якомога більше послуг і товарів одному клієнту. Це також стосується продуктів харчування. Це прибутковий бізнес для компанії.
Яку нову послугу думають впровадити в "Укрпошті" для літніх людей?
В компанії розглядають можливість надавати послугу з відвідування літної людини на замовлення клієнта. Наприклад, люди у великих містах або закордоном зможуть замовити відвідування літніх батьків протягом півгодини листоношою і одночасно – доставку товарів, ліків.
Чи буде "Укрпошта.Банк" кредитувати пенсіонерів?
Компанія вже сьогодні це робить, але це власна ініціатива листоноші, який записує борги "на зошит". Із запровадженням банківських послуг, клієнти отримають право купувати товари у кредит (на невелику суму), який буде автоматично погашатися із їх пенсій у наступному місяці.
Чому "Укрпошта" наполягає на запуску власного банку?
Бізнес компанії представлений розгалуженою інфраструктурою. Дохідність певних видів діяльності компанії (доставка газет, листів та пенсій) падає. Оскільки, чисельність населення не зростає, компанія може підвищити свої доходи лише шляхом збільшення кількості послуг, зокрема фінансових, на одного клієнта.
До яких країн українці відправляють найбільше посилок?
Найбільша кількість посилок з України (від фізосіб) надходить в англомовні країни, зокрема в США. Це бізнес невеликих підприємців, які продають свою продукцію в цих країнах. "Укрпошта" доставляє посилку до Нью-Йорка за 8 днів.
Яку суму коштів "Укрпошта" планує витратити на запровадження нового бренду?
Компанія не буде спеціально виділяти гроші на заміну старого на новий бренд. Речі, поштомати та дизайн відділень буде змінюватися поетапно – в міру купівлі нових речей або обладнання.