Момент істини. З чим наступ ЗСУ заходить в осінь і де можливий новий прорив

Гарячий схід. Рух під Бахмутом та лінія Куп'янськ-Сватове-Лиман

Лимано-Куп'янська вісь залишається однією з найнапруженіших ділянок. Тут противник зосередився на наступальних діях.

"На Куп'янському напрямку наші Сили оборони відбивають по кілька ворожих атак за день і не дають ворогу просуватися вперед. Кількість обстрілів з боку росіян залишається високою", - каже заступниця міністра оборони Ганна Маляр.

Російська сторона заявляє про нібито контроль над селом Синьківка, але інформація не підтверджується. Аналітики проекту DeepState наголошують, що окупанти не можуть зібрати достатньо сил, щоб просунутися на Куп'янськ.

Росіяни заявляють про контроль над Синьківкою під Куп'янськом, але інформація не підтверджується (фото deepstatemap.live)

На Лиманському напрямі продовжуються перегрупування та спроби противника наступати в районах Білогорівки та Новоєгорівки (Луганська область). За словами начальника прес-служби Східного угрупування ЗСУ Іллі Євлаша, росіяни постійно завдають авіаударів, а одного дня вісім разів штурмували українські позиції. Біля Новоєгорівки розгорнулася справжня битва із задіянням танків.

"З семи спалених танків, два – сучасні Т-90 "Прорив", – прокоментував він ворожі втрати. Згодом у мережі з'явилося відео знищення танків бійцями 43-ї окремої артилерійської бригади.

Бої за Новоєгорівку йдуть безперервно, противник хоче відтіснити ЗСУ від переправ через річку Жеребець, через яку перекидає свої підкріплення. Мета цього наступу – вклинитися в нашу оборону та пробити коридор до річки Оскіл.

Минулого тижня ворог намагався зайняти висоту 190.8 на північ від села. Усі атаки було відбито, і росіян змусили відійти на схід. Хоча робити остаточні висновки поки що зарано.

"Бойові дії ведуться в першу чергу за висоти. Не за якісь населені пункти, а за панівні висоти, тому що це дозволяє контролювати ситуацію навколо. Класична тактика передбачає зайняття більш вигідних тактичних рубежів та позицій, а це в першу чергу – панівні висоти", – пояснив РБК-Україна експерт Владислав Селезньов.

Епіцентром боїв на Сватівському відтинку стало село Новоєгорівка (фото deepstatemap.live)

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначає, що ЗМІ зазвичай прив'язуються до населених пунктів. Звичайно, в селах розміщують особовий склад та техніку, перетворюють їх на опорні пункти та розміщують вогневі позиції. Але головне – це географія, особливості ландшафту та висоти.

"Висоти важливі для росіян, тому що на Лимано-Куп'янській вісі вони змушені наступати з відкритих позицій у низинах. Тому вони не можуть реалізувати і без того невеликий наступальний потенціал. Згідно з наявною інформацією, у них не найкраща ситуація з 4-ю танковою дивізією, яка зазнає серйозних втрат. Не виключено, що результатом нинішніх дій може стати те, що ця дивізія втратить боєздатність", – зазначив він, сумніваючись, що противник зможе продавити нашу оборону.

Південніше ворожа артилерія активізувалася в Серебрянському лісництві. За даними аналітиків DeepStatе, у другій половині липня під Лиманом противник обрушив позиції однієї з бригад. Але подальше просування вдалося зупинити майже одразу.

Щодо Бахмута, там росіяни зосереджені на обороні, стримуючи українські війська на північному та південному флангах. Ганна Маляр каже про українські успіхи в районі Кліщіївки. За її словами, за тиждень під Бахмутом звільнили ще 3 квадратні кілометри території, з початку наступу – 47.

Південний фронт. Вихід на головну лінію оборони росіян

Гарні новини надходять з Мелітопольського напрямку, де після Роботиного наші війська розвивають успіхи біля Новоданилівки та Новопрокопівки (Запорізька область) та закріплюються на нових рубежах.

"Ворог на півдні зазнає значних втрат в особовому складі, озброєнні та техніці, здійснює переміщення підрозділів та військ, застосовує резерви", – зазначила Маляр.

Основні бої ведуться на південь від Роботиного, на північний схід від Новопрокопівки і на захід від Вербового. Днями з'явилося відео, як 44-а артилерійська бригада розбила колону російських вантажівок з піхотою на південь від Вербового.

Цікаві деталі про Роботине озвучив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, один із наших підрозділів кілька місяців безуспішно йшов на штурми, поки не поміняли командування.

Нове керівництво створило зведену групу з понад 30 мотивованих бійців. Вони за 18 годин повзком подолали мінні поля, дісталися посадки, вибили росіян і дві доби утримували позиції, поки не підійшло підкріплення.

Після цього група пройшла ще 10 кілометрів мінними полями, штурмом взяла укріплення і утримувала рубежі до підходу основних сил. Три десятки бійців виконали роботу батальйону, втрати склали 7 поранених.

"Фактично робота цієї групи уможливила наступ цілої бригади на Роботине та його звільнення. Після закріплення на його флангах ми відкриваємо шлях на Токмак і, зрештою, на Мелітополь та кордон з Кримом", - додав міністр.

Результатом став прорив так званих "ліній Суровікіна". Наразі наші війська орієнтовно пройшли близько 1,5 км на південь та південний схід у бік Новопрокопівки. І розширюють плацдарм на цьому відрізку.

Українські війська розширюють плацдарм між Роботиним та Вербовим (фото deepstatemap.live)

Командувач угруповання "Таврія" Олександр Тарнавський каже, що ЗСУ перебувають між першою та другою лініями оборони. За його словами, на першу лінію Росія витратила близько 60% часу та ресурсів, на другу та третю – по 20%. Тому їх наші війська можуть прорвати швидше.

Експерт Олександр Коваленко вважає, що маркером наступного прориву буде звільнення Токмака, його оперативне оточення або вихід на південь від дороги Т0401 Токмак - Пологи.

"Коли ми зможемо це зробити? Робити прогнози – справа невдячна. Але загалом, згідно з тим рухом, який спостерігається на лівому фланзі, це може статися до кінця вересня. Тобто прорив другої лінії у вересні, а в жовтні фактично має початися рух на третю", – зазначив він у розмові з виданням.

Владислав Селезньов налаштований менш оптимістично. За його словами, в цьому рівнянні дуже багато перемінних, і важко сказати, чи вистачить українській армії ресурсів підтримувати інтенсивність операцій. Особливо на тлі того, що західні партнери стримано сприймають зміну керівництва Міноборони.

Видання The New York Times звертає увагу на зміну російської тактики оборони на півдні. Зокрема, окупанти заливають мінні поля легкозаймистими речовинами. І коли українські сапери приступають до розмінування, скидають із дронів гранати, "викликаючи море вогню та вибухів".

На думку Селезньова, найімовірніше, це не постійна практика, а поодинокі випадки.

"Давайте уявімо: вони підпалюють мінні поля і детонує все, що вони напхали в нашу землю. Де-факто поля стають розмінованими і ніщо не заважає нашому поступу вперед. Якщо так і відбувається, то підпал мінних полів можна назвати "фолом останньої надії", коли у критичній ситуації ворог вдається до таких кроків. Сьогодні все вибухає, завтра там просто випалене поле, де немає загроз для нашого просування. Досить дивна тактика", – наголосив експерт.

Про що можна говорити з упевненістю, то це про прискорення темпів на Мелітопольському відтинку. І, найімовірніше, від подій біля Роботиного, Вербового та Новопрокопівки залежить доля наступу на південь.

Керівник Центру військово-політичних досліджень Олександр Мусієнко припустив, що там ворог ослаблений і не зможе чинити сильний спротив.

"Те, про що ми говоримо – Вербове, Новопрокопівка та інші населені пункти – це розширення нашого плацдарму. Мета якого закріпити фланги та просунутися вглиб оборони російських військ", – розповів він РБК-Україна.

Сірі зони на лівому березі Дніпра

Попри інформаційну тишу, українські сили проводять операції на лівобережжі Херсонської області. Минулого тижня з'явилося відео із синьо-жовтим прапором над садовим кооперативом "Дорожник" за 3 кілометри від окупованих Олешок.

Ситуація біля села Козачі Лагері, де раніше висаджувався десант та брали в полон російського офіцера, залишається невідомою. Водночас так звані "воєнкори" кажуть про нібито висадку біля села Підстепне на північний схід від Олешок. На карті DeepState цей район позначений як сіра зона.

На північний схід від Олешок з'явилася нова сіра зона (фото deepstatemap.live)

Розширення сірої зони не дорівнює появі плацдарму. Операції ведуть обмежені сили в диверсійно-розвідувальному форматі, і після виконання бойових завдань вони повертаються назад.

"Що таке плацдарм? Це територія, на якій розміщується особовий склад, танки, артилерія, РСЗВ, зенітно-ракетні комплекси для прикриття наступу з повітря. Ми бачимо наші танки на лівому березі? Ні, тому це не плацдарм. Ми розширюємо сіру зону, не дозволяємо росіянам відновлювати першу лінію оборони, здійснюємо вогневий контроль, але не контролюємо зону повноцінно. Хоча всі сірі зони мають дуже важливу властивість: так чи інакше в якийсь момент вони змінюють свій колір", – пояснює Олександр Коваленко.

"Шахеди" падають, Румунія заплющує очі

У ніч проти 4 вересня Росія атакувала дронами Одеську та Дніпропетровську області. Загалом було запущено 32 "шахеди", 23 з них вдалося збити.

Південь Одеської області атакували у кілька хвиль, а ворожі цілі рухалися вздовж кордону з Румунією. Внаслідок ударів пошкоджено складські та виробничі будівлі, обладнання аграрних та промислових підприємств, у тому числі в порту Рені. Обійшлося без жертв та постраждалих.

Але цього разу частина дронів впала та вибухнула на території Румунії. Принаймні так стверджує Україна.

Спікер МЗС Олег Ніколенко з посиланням на прикордонників розповів, що це сталося під час атаки на порт Ізмаїла. Що вкотре підтверджує – російські БПЛА загрожують не лише Україні, а й сусіднім країнам.

Дрони "Шахед" впали на румунській території (фото facebook Олега Ніколенка)

Як зазначає начальниця прес-центру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк, ворог не вперше використовує географічні особливості та прокладає траєкторію максимально близько до кордону. У районі Рені та Ізмаїла відстані настільки невеликі, що наслідки ударів справді можуть загрожувати Румунії.

"Факт було зафіксовано, країна-сусід поінформована, що така небезпека існує, і нами зафіксовано влучання… Далі реагування має бути за сусідньою країною", – зазначила вона.

Глава Офісу президента Андрій Єрмак запропонував у відповідь посилити санкції проти російської оборонки, позбавити її можливості запускати дрони та ракети, передати Україні більше систем ППО/ПРО, а також далекобійні ракети. Тільки це, на його думку, здатне зупинити агресора.

Але розраховувати на особливу реакцію не варто: міноборони Румунії заперечує падіння безпілотників. У його заяві йдеться про те, що інформація української сторони нібито не відповідає дійсності, а Росія "жодного разу не створювала прямих загроз" безпеці Румунії.

На думку Олександра Коваленка, від Бухареста чекали на жорсткіші слова, а він проявив відверто безхребетну позицію.

"Це не означає, що вони мали оголосити війну або задіяти ст. 5 договору НАТО про колективну безпеку. Це означає, що Румунія має твердо заявити про неприйнятність використання її повітряного простору для ударів по Україні", – обурений експерт.

Він також наголошує, що Україна не може збивати такі об'єкти, оскільки якщо вони впали на румунській території, то якоїсь миті перебували в румунському небі.

"На що це вказує? На те, що Румунія, маючи такий прецедент, проявила слабкість. Мене це дивує, бо їй нічого боятися. Що би зробила Росія? Завдала ракетного удару по Бухаресту? Та ні, нічого подібного, але наші сусіди спочатку не визнають, що в їхній повітряний простір заходять ракети, а тепер не визнають "шахеди", хоча є докази. Виглядає все це не те, щоб смішно, а дуже сумно", - додав Коваленко.

Олександр Мусієнко нагадує, що на території країн НАТО такі інциденти відбуваються вже не вперше.

"Я думаю, це (заява Румунії, – ред.) пов'язано з позицією самого НАТО. Свідомо заплющувати очі на інциденти, які вони вважають незначними, щоб не провокувати ескалацію з Росією. Але треба розуміти, що чим далі закриватимуть очі, тим більше Росія дозволятиме собі в майбутньому", – зазначив він.

***

Одним із досягнень літньої кампанії став прорив російських рубежів на півдні, який об'єктивно дає можливості для подальших наступальних дій. Попереду вирішальні бої, які розгортаються на головній лінії оборони окупантів. В напрямку на Токмак українські військові вже місцями прорвали перші позиції цієї лінії. Щось схоже було в листопаді 2022 року, коли наші підрозділи звільняли Херсон. Так – противник не мав там настільки підготовленої оборони, а ми – тих ресурсів, які маємо сьогодні. Проте сама херсонська операція теж розпочалась ще влітку. Чи повториться такий же успіх в Приазов'ї, стане зрозуміло найближчими тижнями.