Кінець епохи щедрих виплат: в яких країнах ЄС допомогу українським біженцям урізали

В яких країнах ЄС допомогу українцям скоротили

Постдокторантка Київської школи економіки Дарія Михайлишина у коментарі РБК-Україна розповіла, що найщедрішою до українців (з погляду прямих виплат) залишається, ймовірно, Німеччина.

Вона зауважила, що спершу українці мали доступ до Bürgergeld (так званої "громадянської допомоги") на рівні з громадянами, а не до нижчих виплат за законом про шукачів притулку.

Це означало безкоштовне житло, медицину, освіту та грошову допомогу.

Крім того, це надавало можливість отримувати 563 євро на людину на місяць.

"Але з приходом уряду Мерца на початку 2025 року ситуація змінилася: для тих, хто прибув після 1 квітня 2025-го, передбачено перехід на нижчі виплати за системою для шукачів притулку", - нагадала експерт.

Крім того, "наприкінці червня 2025 року Бундестаг проголосував за призупинення права на возз'єднання сімей для біженців".

При цьому за скасування Bürgergeld українцям і за повернення додому з Німеччини українців-чоловіків призовного віку виступають дві третини німців.

Норвегія також вирізнялася високими виплатами для українців. Але з 2025 року підтримку там - суттєво обмежили.

Виплати у 564 євро тепер нараховують лише тим, хто мешкає у державних гуртожитках, не у приватному житлі.

Скасовано і прийом в гуртожитках біженців із домашніми тваринами.

Крім того, безоплатна стоматологія для молоді до 24 років стала доступною лише після 5 років проживання в країні.

Ірландія ще з серпня 2024 року остаточно зрівняла виплати для всіх українців, які мешкають у державному житлі.

Тепер незалежно від дати приїзду допомога становить 38,80 євро на тиждень (замість попередніх 220 євро).

При цьому скорочення не стосувалося тих, хто орендує приватне житло або живе в родинах ірландців.

У Чехії з осені 2024 року термін безкоштовного проживання скоротили до трьох місяців. А для продовження захисту тепер потрібне нотаріальне підтвердження оренди.

Виплати з 2025 року становлять 200 євро для дорослих та 143 євро для дітей.

Однак якщо працездатний біженець не знаходить роботу впродовж 150 днів, допомогу зменшують до прожиткового мінімуму - 129 євро на місяць.

Тим часом думку про те, що "українці - скоріше користь, ніж загроза для Чехії", підтримують 31% мешканців країни.

"60% респондентів вважають, що українці отримують з бюджету значно більше, ніж сплачують до нього. Хоча з офіційного повідомлення відповідних установ ми знаємо, що все навпаки", - розповів аналітик STEM Іржі Таборський.

Польща ж нині іде шляхом жорсткої прив'язки соціальної допомоги до зайнятості.

Так, одноразову виплату 300 злотих скасували ще влітку 2022 року.

А дитячі виплати "800+" (щомісячна допомога 800 злотих на кожну дитину до 18 років) прив'язані зараз до офіційного працевлаштування або підприємницької діяльності.

Внесок українців і витрати Польщі (інфографіка РБК-Україна)

Михайлишина пояснила, що це - результат законопроекту, підписаного 13 вересня 2025 року після того, як президент Кароль Навроцький наклав вето на попередню його версію.

Варто зазначити також, що на початку січня 2026 року ставлення поляків до українських біженців погіршилося до історичного мінімуму: зараз їхню підтримку схвалюють 48% опитаних, а 46% - виступають проти.

При цьому найбільш скептично налаштовані мешканці сіл, люди з невисокими доходами та прихильники правих партій.

Крім того, більше половини мешканців Польщі підтримують завершення війни (навіть ціною територіальних поступок України), а 63% - вважають такий сценарій неминучим.