Європарламент згадав конфлікт щодо УПА у резолюції про вступ України до ЄС

У документі депутати висловили жаль через те, що під час перейменування елітного військового підрозділу ЗСУ на честь героїв Української повстанської армії, на їхню думку, не були враховані почуття та скорбота польської сторони.

"Депутати Європарламенту висловлюють жаль з приводу ігнорування почуттів та скорботи польської сторони і вважають, що це рішення підриває добросусідські відносини, закликаючи до деескалації та поновлення зусиль у дусі доброї волі з метою примирення", - йдеться в заяві.

Чому тема УПА викликає суперечки

Поправка стосується рішення перейменувати військову частину на честь героїв УПА. У Польщі ця тема залишається чутливою через події Другої світової війни, зокрема Волинську трагедію.

Водночас в Україні бійців УПА багато людей вважають героями через їхню боротьбу проти радянської влади та нацистської Німеччини.

Резолюція підтримує рух України до ЄС

Поправку підготувала Європейська народна партія. Вона стала частиною ширшого звіту німецького євродепутата Міхаеля Галера.

У звіті позитивно оцінили зусилля України зі зміцнення демократичних інституцій під час війни та закликали до конструктивної дискусії щодо її європейської інтеграції.

Резолюцію підтримали 460 депутатів, 136 проголосували проти, ще 59 утрималися. Документ не має обов'язкової юридичної сили.

"З моменту початку європейського шляху України у 2014 році країна зазнала глибоких змін на краще. Агресивна війна Росії навіть прискорила цей процес", - заявив Галер після голосування.

Він наголосив, що для подальшого просування до ЄС Києву необхідно продовжувати судові реформи та гарантувати безперешкодну роботу антикорупційних інституцій.

"Продовження судових реформ та безперешкодна робота антикорупційних інституцій залишаються ключовими для просування по шляху вступу до ЄС та задоволення очікувань громадян", - підсумував євродепутат.

Позиція МЗС України

Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий у коментарі журналістам заявив, що відомство взяло до уваги ухвалення доповіді Європарламенту щодо звіту Єврокомісії про Україну за 2025 рік.

Він наголосив, що Україна вітає підтримку Європарламенту, зокрема заклики відкрити переговорні кластери, посилити допомогу Києву та санкційний тиск на Росію.

Водночас у відомстві назвали недоречним внесення до доповіді правок щодо українсько-польських історичних питань.

"Вважаємо такі дії недоречними. Україна та Польща мають обговорювати складні історичні питання саме у двосторонньому форматі та у межах фахового діалогу між істориками, експертами та профільними державними інституціями", - підкреслив речник МЗС.

За його словами, для цього є відповідні платформи, зокрема Конгрес істориків.

"Наша незмінна позиція у тому, що український та польський народи є партнерами та союзниками, яких об’єднує спільна відповідальність за безпеку Європи та спільна протидія головній загрозі – російській агресії", - додав він.

Тихий також підтвердив готовність України до конструктивного діалогу з Польщею.

"Підтверджуємо незмінну готовність України до конструктивного українсько-польського діалогу з усіх складних питань спільної історії, що відповідатиме довгостроковим інтересам обох держав і зміцненню європейської єдності", - підсумував він.

Через що розгорівся конфлікт

Наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв Незалежному центру спеціальних операцій ССО ЗСУ почесне найменування "Героїв УПА".

Рішення викликало різку реакцію у Польщі, де тема Української повстанської армії залишається особливо чутливою через події Другої світової війни.

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла. Наступного дня український президент повернув нагороду до Варшави, опублікувавши фото з відділення "Нової пошти", де оформлювали відправлення.