Балістичний терор. Якими ракетами Росія б'є по Україні та як це зупинити

Що таке балістична ракета

Балістична ракета - це різновид ракетної зброї. Її траєкторія нагадує круту дугу. У таких ракетах двигуни працюють лише на активній ділянці розгону, а більшу частину польоту вони перебувають у некерованому русі. Грубо кажучи, це схоже на те, що ракету кинули, як камінь.

Вони можуть запускатися зі стаціонарних (шахтних або відкритих) або мобільних (шасі, літаки, кораблі та підводні човни) пускових установок. За застосуванням розрізняють тактичні та стратегічні. До останніх відносять міжконтинентальні та ракети середньої дальності, які оснащують ядерними боєголовками.

Чим відрізняється від крилатої

Головні відмінності зводяться до траєкторії польоту. Наприклад, крилата ракета, по суті, є літаком, а наявність крил забезпечує їй високу маневреність. У тому числі можливість змінювати траєкторію, уникаючи засобів протиповітряної оборони (ППО), а також огинаючи рельєф на низькій висоті.

У порівнянні з крилатою ракетою до переваг балістичної відносять малий час підльоту та високу швидкість головної частини, що ускладнює перехоплення навіть сучасними ППО. Крім того, вони несуть потужніший заряд і мають набагато більшу руйнівну силу.

Якою балістикою Росія б'є по Україні

З початку повномасштабного вторгнення російські війська б'ють по Україні трьома видами балістичних ракет - це "Точка-У", "Іскандер-М" і переобладнані під стрільбу по наземних цілях зенітні комплекси С-300/С-400.

С-300/С-400

Ракетами з комплексів С-300 Росія б'є по прифронтових містах, від них періодично страждають Миколаїв, Харків, Херсон та Запоріжжя. Обстріли ведуться з відстані до 150 км, і чим вона більша - тим менша точність. В результаті, С-300 прилітають у житлові будинки, школи, лікарні та готелі.

Фото: з російських установок С-400 могли обстріляти Київ (doblest club)

Але 14 січня 2023 року схожі ракети прилетіли до Києва ще до оголошення тривоги. Військові експерти припустили, що це були балістичні ракети. Пізніше інформацію підтвердив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який повідомив про удар С-300/С-400.

Спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат наголошує, що оскільки найменша відстань від Києва до кордону з Росією чи Білорусь становить 160 км, то противник вів вогонь модифікованими ЗРК.

"Є комплекси С-300, скажімо, С-300 В1 або ПМУ, вони можуть стріляти далі, ніж 200 кілометрів. Але стріляють балістичною траєкторією. Якщо ми беремо, що це з Росії - це 200+ кілометрів, що вони могли зробити? Під'їхати, замаскуватися, зранку вдарити та втекти", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Оскільки ракети йшли за балістичною траєкторією, їх не засікли замоби ППО. Власне тому повітряна тривога пролунала вже після удару. Крім того, ракети С-300/С-400 мають велику швидкість. За словами Ігната, С-300 досягають 3500 км/год, С-400 - 4500 км/год, і час підльоту становить лише 1,5 - 2 хвилини.

Одна з відмінностей ракет С-300 від С-400 у модифікації "земля-земля" - дальність ураження цілі. За різними оцінками, запущені за балістичною траєкторією ракети С-300 мають ефективну дальність 110-120 км. У випадку з С-400 - до 230 км (як мінімум) для ракет 40Н6, уламки якої, ймовірно, виявили після удару по Києву.

Тобто, столицю України вони здатні дістати навіть з прикордонних районів Брянської області, а якщо їх розмістити впритул до білорусько-українського кордону, то під загрозою будуть Житомир, Рівне, Луцьк та Львів.

Фото: зона ураження ракетами С-400 у разі розміщення ЗРК біля кордону Білорусі та України (інфографіка defence-ua.com)

"Іскандер-М"

Російський оперативно-тактичний ракетний комплекс наземного базування "Іскандер" може запускати балістичні ракети 9М723. Вони призначені для знищення засобів ППО та стаціонарних об'єктів. Особливо активно застосовувалися на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Фото: російські "Іскандери" активніше застосовувалися на початку вторгнення (armyinform.com.ua)

З останнього - 2 січня 2023 року Росія атакувала "Іскандерами" Дружківку (Донецька область), в результаті було пошкоджено житловий та промисловий сектор, а також зруйновано льодову арену "Альтаїр". Одна особа загинула, ще одна зазнала поранень.

Фото: наслідки удару ракетою "Іскандер" по льодовій арені у Дружківці (t.me/tymoshenko_kyrylo)

Основні характеристики:

• Довжина - 6,2-7,3 м
• Вага бойової частини - 480-700 кг
• Швидкість - 8820 км/год
• Максимальна дальність - 500-700 км.
• Точність - 10 м

"Точка-У"

Балістична ракета на мобільній колісній платформі, розроблена ще у 1960-х роках. Дальність ураження цілі становить 120 км, але її касетні заряди розлітаються на площу 7 гектарів.

Російська Федерація неодноразово заявляла про те, що "Точку-У" нібито зняли з озброєння у 2019 році. Але щонайменше влітку 2022 року супротивник продовжував застосовувати ці ракети для обстрілів українських населених пунктів. Одним з найбільш кривавих епізодів війни став удар по залізничному вокзалу в Краматорську, внаслідок якого загинули десятки мирних жителів.

Основні характеристики:

• Довжина - 6,4 м
• Вага бойової частини - 480 кг
• Швидкість - 3 960 км/год
• Максимальна дальність - 120 км
• Точність (КМВ) - 50-250 м

Скільки балістичних ракет залишилося в Росії

На початку січня міністр оборони України Олексій Резніков опублікував інфографіку, згідно з якою з вищезгаданих ракет залишилося:

• "Іскандери" - 11% (92 одиниці, з початку війни по Україні випущено 744)
• С-300 - 83% (6672 одиниці, з початку війни по Україні випущено 1328)

Фото: скільки ракет залишилося у Росії

За даними української розвідки, зараз російська промисловість може виготовляти близько 50 ракет різних типів на місяць. Але в цьому випадку йдеться про близько 30 ракет Х-101 та 15-20 "Калібрів". Щодо балістичних, таких даних немає.

З урахуванням того, що велика кількість "Іскандерів" була випущена в перші дні, противник змушений переобладнати для ударів по наземних цілях ракети комплексів С-300 та С-400. А також використовувати дорогі протикорабельні ракети Х-22.

Х-22 ("Буря")

Ракети цього типу теж забрали життя багатьох українців. Останній епізод - удар по багатоповерхівці у Дніпрі 14 січня, внаслідок якого загинули 46 осіб та ще десятки травмовані. Такою ж ракетою атакували торговий центр у Кременчуці 27 червня 2022 року, коли загинули понад 20 осіб.

Крилату надзвукову ракету повітряного базування було прийнято на озброєння ще 1968 року. Головне її призначення - знищення авіаносців за допомогою ядерної бойової частини. За час війни в Україні російські війська вже застосували близько 200 одиниць. Звичайно, без ядерного компонента.

Фото: протикорабельні ракети Х-22 летять на високій швидкості, їх не можуть перехопити українські ППО (wikipedia.org)

Основні характеристики:

• Довжина - 11,7 м
• Вага бойової частини - 960 кг
• Швидкість - від 4000 до 5630 км/год
• Максимальна дальність - 600 км
• Точність (КМВ) - 200-5000 м

За даними Олексія Резнікова, на сьогодні у Росії залишилося 44% від довоєнного запасу Х-22, тобто близько 162 одиниць.

Свого часу Україна також мала Х-22, але передала їх Російській Федерації за умовами Будапештського меморандуму в обмін на гарантії безпеки. Цілком ймовірно, що противник застосовує отримані у 1990-х роках ракети.

Як боротися з такими ракетами

І надзвукові, і ракети з балістичними траєкторіями залишаються великою проблемою для України. По-перше, тому що основа нашої системи ППО - це С-300 з перехоплювачами швидкістю до 3500 км/год. По-друге, наприклад, "Іскандер" падає з висоти в десятки кілометрів, долаючи відстань 500 км за 4-5 хвилин. Українські засоби протиповітряної оборони не встигають за цей час зафіксувати запуск, ідентифікувати ціль та подати сигнал тривоги.

Та й загалом ураження балістичних ракет на етапі зниження не дає гарантії виведення з ладу. У такому разі пошкоджена ракета може за інерцією впасти на землю та вибухнути. Тому для перехоплення С-300/С-400 потрібні такі комплекси як Patriot, які мають можливість кінетичного ураження балістичних цілей. Станом на сьогодні Україна чекає на постачання трьох батарей із США, Німеччини та Нідерландів .

Фото: американські Patriot мають підвищити шанси на успішну боротьбу проти балістичних ракет (GettyImages)

Ще один спосіб боротьби - знищення самих пускових установок С-300/С-400. Тобто фактично удари по території Російської Федерації чи Білорусі. Але на думку спікера Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, противник навряд чи стрілятиме з одного й того самого місця, оскільки в такому разі підвищується ризик швидкого виявлення. Більшість опитаних РБК-Україна військових аналітиків сходяться на думці, що, крім очікування нового ППО, необхідно бити по самих місцях пуску, знищуючи як бази, так і установки ЗРК.

Детальніше про це у матеріалі "Модернізований терор": Навіщо росіяни обстріляли Київ із ЗРК і як з ними боротися".

Щодо Х-22, то на сьогодні українські ППО не можуть перехоплювати такі швидкісні цілі. І, як виявилося, повідомлення про успішну нейтралізацію ракет даного типу виявилися помилковими.

"Було кілька таких публікацій. Скажімо, знайшли в полі уламки Х-22 (а іноді це навіть не Х-22, а уламки іншої ракети), доповідають нагору: ми збили Х-22. Усі хочуть наввипередки повідомити про це першими на своїх ресурсах. Не перевіряючи, не погоджуючи і так далі. Інформація, що подається на офіційних ресурсах, загалом достовірна, але кілька публікацій зі "збитими" Х-22 є, і це факт", - пояснював Юрій Ігнат.

Для перехоплення таких ракет Україні необхідні американські комплекси протиракетної оборони Patriot або франко-італійські ЗРК SAMP/T. Згідно з останніми даними, уряд Італії вже ухвалив рішення про передачу першої батареї.

Крім того, днями заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль заявив, що Вашингтон обговорює варіанти посилення протиповітряної оборони України, щоб вона могла протидіяти балістичним ракетам. Про що конкретно йдеться, поки що невідомо.