5 сценаріїв Кремля. Що відомо про загрозу з Півночі й чи реальний новий наступ з Білорусі

Передісторія: від "специфічної активності" до 5 сценаріїв РФ

Сигнали про загострення на північному кордоні почали надходити ще в середині квітня:

17 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну. За його словами, у прикордонних районах РБ фіксувалася розбудова доріг у напрямку України та облаштування артилерійських позицій.

На початку травня глава держави повідомив про "специфічну активність" на окремих ділянках українсько-білоруського кордону.

Минулого тижня Зеленський оприлюднив інформацію про додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком.

"Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю. Україна, безперечно, буде захищати себе і своїх людей, якщо Олександр Лукашенко схибить та вирішить підтримати ще й цей російський намір", - заявив президент.

Фото: Зеленський відвідав м. Славутич на півночі України на тлі загрози з боку Білорусі (president.gov.ua)

Вже 19 травня вийшло інтерв'ю Олександра Сирського виданню "Мілітарний", у якому головком ЗСУ підтвердив реальність цих загроз.

За даними Києва, Москва розглядає плани операцій на південь та на північ від території Білорусі - або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО.

Питання північної загрози стало предметом обговорення на засіданні Ставки верховного головнокомандувача. Президент констатував, що РФ готує 5 сценаріїв наступу з півночі, зокрема й на Чернігівсько-Київському напрямку. У зв'язку з цим Силам оборони доручено посилити цей відтинок, а МЗС - активізувати дипломатичну роботу щодо Білорусі.

Безпрецедентні заходи: що відбувається у прикордонних областях

Служба безпеки України спільно з Силами оборони у четвер, 21 травня оголосила про початок масштабних безпекових заходів на півночі країни. Спецоперації такого масштабу розгорнуто у п'яти областях: Чернігівській, Київській, Житомирській, Волинській та Рівненській.

У відомстві наголошують, що ці кроки "будуть дієвим стримуючим фактором на будьякі агресивні дії чи операції ворога та його союзника".

Головна мета заходів:

• Контррозвідка та захист від ворожих ДРГ.
• Недопущення підривної діяльності та воєнних злочинів.

Що передбачає посилений режим для цивільних:

• Посилену перевірку громадян та документів.
• Огляди територій та приміщень для виявлення заборонених предметів.
• Можливі обмеження проходу або проїзду вулицями, огляд автотранспорту.

Мешканців прикордоння закликають із розумінням поставитися до тимчасових незручностей, обов'язково мати при собі документи та суворо дотримуватися комендантської години.

Ядерні навчання та пропозиція Лукашенка зустрітися із Зеленським

Тим часом Білорусь спільно з РФ проводить ядерні навчання, які Кремль відкрито назвав "сигналом для НАТО". Міноборони РФ уже відзвітувало, що в межах маневрів доставило ядерні боєприпаси до польових пунктів зберігання в РБ.

Лукашенко відвідав ракетну бригаду в Осиповичському районі, де заявив, що його мрія про російські комплекси "Іскандер" у Білорусі здійснилася. Попри це, білоруський диктатор продовжує запевняти, що нібито "не збирається вступати у пряму війну".

"Ми разом захищатимемо нашу Батьківщину від Бреста до Владивостока, де розташовані дві держави... Білорусь не збирається втягуватися в конфлікт в Україні, і може бути втягнута, тільки якщо її територія зазнає агресії", - заявив Лукашенко.

Він також додав, що готовий зустрітися з Володимиром Зеленським у будь-якій точці України чи Білорусі, щоб "обговорити проблеми відносин".

Фото: Лукашенко 21 травня відвідав ядерні навчання і по відеозв'язку поспілкувався з Путіним (Getty Images)

Хоча Мінськ формально заперечує участь у війні, саме білоруська влада у лютому 2022 року надала свою територію для дислокації та наступу російських військ на Київ, а з території РБ завдавалися удари по українських містах. Режим Лукашенка також безперервно проводить військові збори.

В Офісі президента України вже відреагували на чергову риторику з Мінська.

У відповідь на питання РБК-Україна радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин підкреслив, що слова Лукашенка втратили будь-яку вагу після подій 2022 року.

"Тому слідкуємо за його діями. Лукашенко має звичку трохи тупувато придумувати постфактум звідки на нього "готувався напад". Про що тут говорити", - зазначив Литвин.

Він також повідомив, що Володимир Зеленський перебував у Славутичі поблизу кордону з Білоруссю, де особисто спілкувався з громадами щодо безпекових питань.

Що кажуть в ДПСУ про ситуацію на кордоні

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі РБК-Україна зазначив, що загроза з боку Білорусі нікуди не зникає, особливо на тлі даних розвідки. Довжина кордону складає понад 1000 кілометрів, і Сили оборони готові до будь-якого розвитку подій.

"Ми продовжуємо нарощувати разом з органами місцевої влади інженерне укріплення безпосередньо по лінії кордону... Збройні сили також продовжують нарощувати мінно-вибухові загородження на найбільш загрозливих напрямках, де могло б очікуватися рух техніки противника", - повідомив Демченко.

За даними ДПСУ, наразі Росія не має великої кількості своїх сил у Білорусі, проте Кремль тисне на Мінськ, щоб той долучився до війни власними підрозділами.

Фото: Москва не має ударного кулака в РБ, але тисне на Мінськ, аби залучити білоруські війська (інфографіка РБК-Україна)

"Тому не можна виключати провокації, не можна виключати вторгнення з залученням підрозділів Білорусі. Звісно, що, можливо, Білорусь і опирається цьому, але спроба Росії втягнути Білорусь в більш масштабну війну вона є", - сказав виданню Демченко.

Водночас речник ДПСУ зауважив, що безпосередньо на лінії кордону відвертих провокаційних дій або спроб заходу ДРГ останнім часом не фіксували.

Демченко нагадав, що на основних шляхах розгорнуто контрольні пости для перевірки людей. Крім того, законодавством визначено, що в межах 5-кілометрової прикордонної смуги громадяни повинні мати спеціальний дозвіл від прикордонного загону на постійне або тимчасове проживання та перебування.

Чи залучить Лукашенко свою армію та, чи є в Росії ресурси для наступу?

Ексречник Генерального штабу ЗСУ та військовий експерт Владислав Селезньов у коментарі РБК-Україна закликав розглядати поточну ситуацію крізь призму інформаційних вкидів, маніпуляцій та, головне, наявності ресурсів.

"Чи є нині на території Республіки Білорусь достатній російський військовий для здійснення масштабної провокації? Очевидно, що ні. Півтори тисячі російських вояків, які задіяні в забезпеченні радіотехнічної розвідки, систем РЕБ, а також авіаційної інфраструктури... це точно не про потужне ударне групування", - переконує експерт.

Проте певні приготування відбуваються на довгострокову перспективу. Якщо білоруси розбудовують інфраструктуру та майданчики для артилерії в бік України, у майбутньому це може створити складнощі.

Селезньов наголошує, що прикордоння не застраховане від дій ДРГ, адже для цього не потрібно багато техніки чи людей. На Чернігівщині ворог намагається діяти малими групами, створюючи загрозу для місцевих мешканців. Проте верифікованих даних від української чи західних розвідок про перекидання значних ресурсів для масштабного наступу зараз немає.

На думку експерта, білоруський диктатор не готовий до цього і всіляко уникатиме прямої участі. Він нагадує, що у 2022 році, коли ЗСУ були більш вразливими, білоруська армія не увійшла в Україну.

По-друге, Мінськ знає про потужні фортифікації у чотирьох північних регіонах України та складні географічно-кліматичні умови (болота, ліси).

По-третє, Білорусь розуміє, що Україна може діяти превентивно, що завдасть нищівного удару по її вразливій через санкції економіці.

Ціна прориву Чернігівсько-Київського напрямку та маркери наступу

Експерт зауважує, що зараз усі ресурси військ РФ залучені на півдні та сході України.

За його словами, для ефективної та масштабної атаки на Чернігівщину з території Брянської області РФ знадобилося б кілька десятків, а то й сотень тисяч осіб особового складу, яких у неї на цьому напрямку немає.

Тому, на його думку, найближчі місяці масштабний наступ є малоімовірним, хоча розрахунки Генштабу завжди базуються на найгірших прогнозах.

Селезньов пояснює, що основним індикатором реальної загрози, окрім даних США, мають стати заяви розвідок інших країн-партнерів, що межують з РБ (зокрема Литви та Польщі).

Тільки-но з'являться публічні дані про формування ударних бронетанкових груп чи масштабне перекидання військ - тоді можна буде говорити про зміну ймовірності на факт, каже співрозмовник.

"Військові завжди готуються до найгіршого варіанту розвитку ситуації... Сподіваємось на найкраще, готуємось до найгіршого - це традиційна опція. Сприймати на віру, що обов'язково буде так, як розглядається в найбільших кризових варіантах, мабуть, не варто. Згадаймо, Путін колись марив про те, що протягом трьох діб він захопить Київ... З того часу минуло понад чотири роки, і досі вирують бої", - підсумував Селезньов.