Удар по економіці: як карантин позначиться на роботі бізнесу в Україні

Карантин і супутні йому обмеження поставлять на паузу багато бізнесів як мінімум до початку квітня. Під ударом виявився непродуктовий рітейл, ресторанний бізнес, пасажирські перевезення і туризм. У компаніях вже відправляють співробітників у неоплачувані відпустки або зовсім скорочують.

І тому дуже ймовірно, що після карантину доходи населення впадуть, знизиться купівельна спроможність громадян, що, у свою чергу, вдарить по економічній активності у країні. Як до цього готується влада і що планує робити бізнес – у матеріалі РБК-Україна.  

Боротьба з коронавірусом шкодить економіці. Обмеження, які уряди по всьому світу вводять, щоб стримати поширення інфекції, так чи інакше завдають шкоди бізнесу. Україна у цьому плані не стала винятком.

Місцева влада великих міст ще у понеділок заявила про посилення карантину, запровадженого минулого тижня. Мер Києва Віталій Кличко одним з перших анонсував з вівторка закриття торгових центрів, ресторанів, кафе, пабів, салонів краси і спортивних залів.

"Прибуток і гроші – важливі. Але здоров'я і життя людей – найважливіше", – розмірковував у відеозверненні Кличко, пояснюючи необхідність жорстких заходів.

Приклад зі столиці взяли й інші великі міста, переважно обласні центри, заявивши про введення обмежень на роботу закладів громадського харчування і торгівлі. У найближчі тижні, орієнтовно до 3 квітня, працювати будуть тільки продуктові магазини, аптеки та АЗС.

Вже після місцевої влади із заявою виступив президент Володимир Зеленський. Він закликавши уряд ввести ще більші обмеження: призупинити міжміське автобусне сполучення, роботу метрополітену та обмежити перевезення пасажирів у громадському транспорті. У понеділок ближче до півночі Кабмін це доручення виконав.

Їмо вдома

Те, що влада буде закривати ресторани, стало зрозуміло, коли це стали робити у країнах ЄС, говорить директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова. І, за її словами, багато рестораторів задумалися про закриття ще до офіційного рішення влади.

"Вже весь минулий тиждень було жорстке падіння відвідуваності, коли ввели карантин у школах і садочках – від 20% до 80% в залежності від ресторану. Багато людей, особливо з дітьми, перестали взагалі кудись ходити. Проте більше замовляли їжі через доставку", – розповіла Насонова. За її оцінкою, втрати галузі склали вже не менше 50% від очікуваного на цей період доходу.

Практично всіх співробітників власники ресторанів відправляють у відпустку за свій рахунок, каже Насонова. "Ніхто не буде оплачувати період простою. Хіба що залишать частину персоналу, які будуть готувати під доставку, в основному це кухарі. Але не офіціанти, не працівники залів, не прибиральниці, їх робота зараз в принципі не потрібна", – запевняє експерт.

Очікувані обсяги продаж від доставки не дозволять зберегти зарплати для всіх співробітників компанії на час карантину, визнають в прес-службі ресторатора Дмитра Борисова. Там підтвердили, що частина команди доведеться відправити у відпустку, виплативши зарплату за всі відпрацьовані зміни. Інших будуть намагатися задіяти для організації доставки страв, а менеджменту забезпечити частково оплачувану відпустку.

Ще одна проблема і важлива стаття витрат ресторанів – оренда приміщень. У Борисова кажуть, що на оплату оренди зазвичай йде 10-15% виторгу ресторану. "Дуже важливо, щоб на той час, поки заклади будуть знаходиться "в анабіозі", орендодавці увійшли в їхнє становище і не почали за спиною віддавати приміщення іншим компаніям", – говорять у прес-службі.

За словами Ольги Насонової, поки мало хто з орендодавців йде на поступки у плані зниження ціни оренди, причому це стосується як торгових центрів, так і окремих приміщень. "Набагато простіше домовитися з постачальниками продуктів і зі своїми співробітниками, ніж з орендодавцями", – запевняє Насонова.

Зараз ресторани можуть тільки скоротити свої витрати, але у будь-якому випадку буде йтися про дотації цього бізнесу власниками як мінімум протягом двох місяців після карантину, вважає директор "Ресторанного консалтингу". У Борисова ж виходять з того, що якщо карантин триватиме обіцяні три тижні до початку квітня, тоді велика частина компаній зможе відновитися протягом півроку-року.

"Якщо карантин затягнеться на кілька місяців, а пандемія не збавить обертів, настане серйозна економічна криза, яка торкнеться не тільки HoReCa", - визнають у компанії.

Не час для поїздок

Туристичний бізнес також очікують не прості часи, враховуючи, що Україна, як і багато інших країн, закрила свої кордони для іноземців та перервала на кілька тижнів авіасполучення.

Як розповів РБК-Україна президент Української асоціації туристичних агентств Антон Рудіч, продажів турів навіть на літні місяці зараз практично немає, за винятком якихось одиничних випадків. На його думку, багато агентств будуть відправляти людей у відпустки за свій рахунок, оскільки у них просто не буде можливості їм платити.

"Не можу відповідати за всіх, це залежить від того, чи будуть вжиті якісь заходи з боку держави, щоб полегшити долю бізнесу. У першу чергу це стосується податкових пільг. Але, звичайно, зберегти персонал у повному обсязі або тримати його на зарплаті буде вкрай проблематично. Запасу міцності, принаймні, у турагентського бізнесу немає. Останні тижні вже відбувалося суттєве зменшення доходів", – розповідає Рудіч.

Не простий виклик стоїть і перед транспортною галуззю. На кілька тижнів припиняються пасажирські перевезення між містами та областями. Навіть громадський транспорт у містах буде обмежений у кількості пасажирів – не більше 10 осіб у маршрутному таксі і не більше 20 в іншому транспорті.

Влада не прописала ніяких обмежень для служб таксі та приватних перевізників. Але, з огляду на масове відправлення співробітників компаній на віддалену роботу, можна очікувати, що і попит на послуги таксистів не буде вкрай високим навіть після закриття метро.

Безробіття і падіння доходів

Говорити про суми збитків для бізнесу поки ще рано, враховуючи, що карантин може бути продовжено на більш тривалий термін, ніж поки що планується. Але вже зрозуміло, що навіть кілька тижнів простою позначаться на падінні зайнятості у країні і доходах населення. У галузях, які постраждають від карантину, за грубими оцінками, працює близько 1,5 млн осіб. І це не рахуючи тих, хто працевлаштований неофіційно.

За даними Держстату, у сфері оптової і роздрібної торгівлі до початку року було задіяно 812 тисяч осіб (також враховуються працівники СТО). У бізнесі з тимчасового розміщення та організації харчування (готелі та ресторани) працювало майже 80 тисяч осіб. У транспортній галузі – понад 250 тисяч (з урахуванням авіації). Крім того, потрібно враховувати і тих, хто задіяний у сферах розваг, косметологічних та інших послуг.

Очікуючи падіння доходів громадян через можливі скорочення і неоплачувані відпустки, парламент передбачив скасування санкцій за прострочені платежі за споживчими кредитами. Ця норма буде діяти як мінімум два місяці – з 1 березня по 30 квітня.

"Це дозволить нам підтримати громадян і вберегти від негативних наслідків від можливих проблем із затримками або невиплатою заробітних плат бізнесом через карантин", – сказав РБК-Україна заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної ради Ярослав Железняк (фракція "Голос").

Допомогли чим змогли

Що ж стосується виконання договорів між компаніями, у тому числі орендарями і постачальниками всілякої продукції, найчастіше у них прописані пункти про форс-мажорні обставини. Однак нинішню ситуацію з карантином і пов'язаними з ним обмеженнями не можна застосувати для всіх спірних випадків, які можуть виникнути у бізнесу.

"Кожен випадок індивідуальний. Загальної позиції, що це форс-мажор, немає. Потрібно по кожному окремому випадку звертатися до наших юристів", - уточнили РБК-Україна у прес-службі Торгово-промислової палати, яка уповноважена на надання довідок про настання форс-мажорних ситуацій.

Запровадивши більш жорсткі карантинні обмеження, влада в якості компенсації запропонувала бізнесу декілька податкових послаблень. У вівторок Верховна рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, якими, серед іншого, на два місяці дозволила фізособам-підприємцям та деяким самозайнятим особам не платити за себе єдиний соцвнесок. Разом з тим ця пільги не буде доступна для бізнесу, який використовує працю найманих працівників.

Парламент також на час скасував частину штрафів за податкові порушення і ввів мораторій на перевірки бізнесу. Крім того, на три місяці відтерміновано заапровадження обов'язкового використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

До того ж депутати дозволили два місяці не платити податок на комерційну нерухомість та землю, яка перебуває у державній та комунальній власності. Останнє, безумовно, вдарить по місцевим бюджетам. І поки неясно, чи будуть їм передбачені в якості компенсації дотації з центральної скарбниці.

Рахувати збитки від втрат бізнесу і доходів громадян, безумовно, куди менш болісно і не так трагічно, як рахувати втрати людських життів. Масштаби епідемії коронавірусу в Європі дають підстави вважати, що заходи, які зараз робить влада в Україні, виправдані.

Тільки це не знімає з президента, Кабміну і парламенту обов'язку шукати більш ефективні кроки для підтримки економіки, ніж скасування перевірок і можливість пару місяців не платити не найпроблемніші для бізнесу податки. І причому ці рішення вже потрібні зараз, а не після карантину і завершення боротьби з горезвісним коронавірусом.