Держбюджет-2020: де Кабмін Гончарука шукає гроші і на що планує їх витрачати

Держбюджет-2020: де Кабмін Гончарука шукає гроші і на що планує їх витрачати
Засідання Кабміну (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Кабінет міністрів на вихідних затвердив проект держбюджету до другого читання, а у вівторок презентував основні зміни до головного кошторису країни.

Після оновлення прогнозу розвитку економіки чиновники розрахували, що зможуть отримати більше дивідендів і прибутку від держкомпаній, а також вирішили скоротити витрати на утримання держапарату.

Разом з тим у Кабміні поки не планують збільшувати податки, незважаючи на те, що такі ініціативи вже внесли депутати "Слуги народу". Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів погодив проект держбюджету з урахуванням деяких поправок, поданих народними депутатами до другого читання. "Вперше це бюджет розвитку країни і безпеки людей", – написав на своїй сторінці в Facebook прем'єр Олексій Гончарук.

Екс-прем'єр Володимир Гройсман міг би йому заперечити, що, мовляв, не вперше. У 2016 році Гройсман, презентуючи бюджету в Раді, називав його "людиноцентричным" і таким, який дозволить розпочати "відновлення соціальної справедливості та відродження національної економіки".

Чи вдалося Гройсману реалізувати свої плани і чи вдасться це Гончаруку, – питання риторичне. Але дебютні бюджети обох прем'єрів, так само як і проблеми цих документів, багато в чому схожі.

Скажімо, ключові витрати в проекті Гончарука, як і кілька років тому – це дотації Пенсійному фонду, виплата боргів, потреби оборони та всілякі соціальні платежі, як допомоги та субсидії.

В пошуку доходів

Дещо несподівано в середу Гончарук заявив, що в наступному році податки рости не будуть. Принаймні, уряд не буде це ініціювати.

Разом з тим вже третій місяць в Раді обговорюється законопроект (№1210) голови фінансового комітету Данила Гетманцева ("Слуга народу"), який, серед іншого, пропонує підвищити ставки рентної плати на видобуток залізної руди і змінити базу її оподаткування.

Крім того, проектом Гетманцева передбачено різке зростання акцизу на продукцію з використанням технології нагрівання тютюну. У галузях попереджають про мільярди гривень додаткового навантаження на бізнес, якщо Рада ці ініціативи затвердить. Чи буде Кабмін перераховувати бюджет у разі прийняття "ресурсного" проекту – поки невідомо.

Поки ж, переглянувши макроекономічний прогноз, уряд знайшов додатково 13 млрд гривень, збільшивши доходи держбюджету до 1,093 трлн гривень. Серед іншого, як пояснила міністр фінансів Оксана Маркарова, зростанню доходів порівняно з початковою редакцією проекту сприятиме легалізація грального бізнесу, з якого до держбюджету має додатково надійти 3 млрд гривень.

Ще 10 млрд гривень – це в основному збільшення дивідендів та частини чистого прибутку від державних підприємств, а також невелике збільшення з податку на прибуток та надходжень з оренди держмайна, уточнила Маркарова.

Драйверами для залучення інвестицій може стати приватизація великих і малих підприємств. За попередніми оцінками, завдяки продажу держмайна в бюджет надійде близько 12 млрд гривень. Але ці гроші підуть на фінансування дефіциту, а не в доходи загального фонду.

Крім того, в бюджеті передбачено скорочення витрат на держапарат у розмірі 10%, як раніше анонсував президент Володимир Зеленський.

Соціальні платежі і держборг

Видаткова частина бюджету порівняно з початковою редакцією збільшилася на 15 млрд гривень. Всього, за інформацією Гончарука, витрати в майбутньому році складуть майже 1,2 трлн гривень. Значну частину цієї суми – 141,5 млрд гривень, "з'їсть" обслуговування держборгу. А найбільша стаття витрат – дотації Пенсійному фонду – складе 173 млрд гривень. З них 0,8 млрд гривень передбачено як надбавка по догляду за пенсіонерами старше 80 років.

Загалом на соцзабезпечення в бюджеті-2020 виділено 294 млрд гривень. При цьому майже на 12 млрд гривень, порівняно з нинішнім роком зменшаться витрати по виплаті житлових субсидій, на ці цілі влада заклала 48 млрд гривень.

Видатки держбюджету частково зросли на зарплати вчителям, створення опорних шкіл в селах, розширення програми доступним ліків і лікування громадян за кордоном. Крім того, збільшено витрати на програми по культурі і туризму, реконструкції аеропортів, мостів та інших об'єктів інфраструктури.

Медицина і освіта

Видатки на медицину у наступному році повинні вирости до 113,3 млрд гривень порівняно з 98,2 млрд гривень, передбаченими на цей рік. Особливу увагу планується приділити модернізації екстреної допомоги. На 900 млн повинні закупити 470 карет швидкої допомоги, а на 1 млрд – відкрити 25 відділень екстреної допомоги в кожній області, які будуть відповідати сучасним стандартам.

Очікується, що в три рази буде збільшена програма "Доступні ліки", де йде забезпечення лікування таких хвороб, як діабет, астма і гіпертонія. На ці цілі буде закладено 3,2 млрд гривень.

На закупівлю ліків для лікування ВІЛ/СНІД, онкології планується виділити 9,7 млрд гривень, тоді як в 2019 році ця сума склала 6,4 млрд. На лікування за кордоном заклали трохи більше 1 млрд гривень при 689 млн гривень в цьому році.

Освіта, як наголошують у Кабміні, є одним із пріоритетів бюджету-2020. Цей напрямок передбачає витрати в межах 145,1 млрд гривень. У 2019 році цей показник становить 128,7 млрд гривень.

Кабмін вважає ефективною програму "Нова українська школа", на її підтримку направлять 1,4 млрд гривень, на 200 млн більше, ніж роком раніше. На розвиток навчально-практичних центрів у системі профтехосвіти планують витратити 259 млн гривень, що у п'ять разів більше, ніж зараз.

"Ця система повинна стати ефективною, щоб люди могли знайти нову роботу, перекваліфікуватися. Це в майбутньому спростить мобільність трудових ресурсів і позитивно вплине на економічне зростання", – вважає Гончарук.

Кабмін також обіцяє поліпшити умови праці педагогів-початківців: в 2020 році майже 74 тисячі молодих вчителів отримають допомогу у розмірі 21 тисячу гривень. Крім того, у проекті бюджету передбачено 2,2 млрд гривень для надбавок до зарплат вчителів.

"Це дозволить всім без винятку регіонам виплачувати повну надбавку за престижність в розмірі 30%. А не гратися з надбавками і доплатами, що так люблять робити на місцях", – сказала міністр освіти Ганна Новосад.

Оборона і безпека

Військовий бюджет складе 5,45% прогнозованого ВВП або 245,8 млрд гривень. Зростання фінансування порівняно з 2019 роком складе 16%.

На держгарантії по закупівлі озброєння та військової техніки виділено 9 млрд гривень, при тому, що в 2019 році передбачено 3 млрд гривень. На фінансування Головного управління розвідки Міноборони закладено 3,5 млрд гривень. І ще 2,4 млрд гривень – на виробництво боєприпасів Міноборони.

У Міністерстві внутрішніх справ очікують зростання фінансування на 12,4%. Всього бюджет відомства складе 93 млрд гривень. В основному ці гроші підуть на зростання заробітних плат, уточнив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Крім того, в МВС планують підвищити якість послуг по забезпеченню безпеки в сільській місцевості. Ця програма торкнеться 3,2 тисяч поліцейських. "Новий дільничний офіцер матиме власне приміщення, комп'ютерну техніку, автомобіль. Це дозволить якісно захищати інтереси громадян", – уточнив Геращенко.

МВС також запускає трирічну програму з оновлення парку прикордонних кораблів. Спільно з французькими партнерами за рахунок бюджетного фінансування буде побудовано 20 сучасних кораблів, при цьому 25% витрат направлять на українські суднобудівні підприємства. Разом з тим, у 2020 році МВС отримає ще 10 вертольотів Airbus для модернізації роботи рятувальників, поліцейських, прикордонників і Нацгвардії, пояснив заступник міністра.

Інфраструктура: ремонт доріг і аеропортів

В держбюджет Кабмін планує закласти 73,7 млрд гривень на будівництво і відновлення інфраструктурних об'єктів, що майже на 20 млрд гривень більше, ніж у цьому році. Приміром, на ремонт і реконструкцію доріг направлять 38 млрд гривень, безпеку дорожнього руху – 3,17 млрд гривень та на реконструкцію аеропортів – 1,07 млрд гривень.

Як зазначив прем'єр Олексій Гончарук, відновлення об'єктів буде йти не тільки за рахунок держфінансування. Влада має намір залучати допомогу міжнародних партнерів і приватних інвесторів, у тому числі на умовах концесії.

Субвенції в регіони

Кабінет міністрів у проекті держбюджету до другого читання передбачив 2 млрд гривень на субвенцію соціально-економічного розвитку окремих територій, що майже на 2,8 млрд гривень менше, ніж закладено в бюджеті цього року. Ця субвенція існує кілька років, і найчастіше використовується як стимул для депутатів-мажоритарників при голосуванні за держбюджет.

Ще 7,5 млрд гривень уряд пропонує направити на проекти за рахунок Держфонду регіонального розвитку (ДФРР). По ДФРР сума приблизно порівнянна з 2019 роком – 7,7 млрд гривень, з яких за три квартали освоєно менше 1,3 млрд гривень.

Ні субвенція, ні ДФРР не працюють так, як хотілося би місцевому самоврядуванню. Як пояснив РБК-Україна виконавчий директор Асоціації міст України (АМУ) Олександр Слобожан, обидва механізма потребують удосконалення.

"Повинні бути чіткі критерії розподілу субвенції, потрібні формульні розрахунки. Наскільки нам відомо, бюджетний комітет пропонував збільшити субвенцію з соцеконому до 7 млрд гривень, в тому числі 2 млрд гривень за рахунок ДФРР. З наступного року адмініструвати всі ці витрати буде не Мінфін, а Мінрегіон, який і повинен розробити критерії. Якими вони будуть, нам поки невідомо", – зазначив Слобожан.

Ключова проблема субвенції зараз в тому, що гроші "заморожені" на рахунках Держказначейства, і місцеві бюджети не можуть ними скористатися. Це створює муніципалітетам проблеми, оскільки ряд проектів міста вже частково профінансували, але не можуть їх продовжити, не маючи можливості використовувати субвенцію.

"Проекти по субвенції "соцеконома" частково фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Міста виділили гроші, вже проведені тендери. Спочатку частина коштів субвенції прийшла, але їх майже одразу заблокували за дорученням Мінфіну, якому нібито доручив Кабмін, а Кабмін це зробив на підставі листа керівника Офісу президента. На якій підставі це сталося і навіщо - нам незрозуміло", – говорить Слобожан.

Співрозмовник уточнив, що з 2,5 млрд гривень, заблокованих на рахунках, 1,4 млрд гривень призначені для малих міст. "Блокування коштів у цьому році нівелює довіру щодо реформи об'єднання громад. У нас буде купа недобудованих проектів. Все це породжує соціальну напругу, оскільки це все – об'єкти соціальної інфраструктури. До того ж незадоволений бізнес, з яким не можуть розрахуватися місцеві бюджети, оскільки кошти повинні йти по субвенції, але вони заблоковані Держказначейством", – пояснив виконавчий директор АМУ.

На його думку, в ході роботи над проектом бюджету у профільному парламентському комітеті суми субвенції ще можуть бути переглянуті. Однак зараз, на думку Слобожана, чиновники на місцях не ризикнуть вплутуватися в нові проекти на умовах спільного фінансування, враховуючи проблему із заблокованими коштами субвенції цього і минулого років.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся