Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше

Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Пропрезидентська партія "Слуга народу" здобула впевнену перемогу на дострокових парламентських виборах, отримавши близько 250 мандатів у Верховній раді наступного скликання. Таким чином, вперше в українській історії одна політсила оформила монопольну більшість.

Незабаром вся влада в країні опиниться в руках президента Володимира Зеленського та його команди. Глава "Слуги народу" Дмитро Разумков в інтерв'ю РБК-Україна розповів про співпрацю з іншими парламентськими партіями, підбір кандидатів на уряд і силові структури, люстрацію і російську мову на Донбасі, а також про те, як найчисельніша фракція буде підтримувати внутрішню дисципліну.

Давайте почнемо з головного – з коаліції. Вона ще потрібна "Слузі народу" чи ви вже й напружуватися з цього приводу не будете?

У нас немає такого підходу, що "ми не будемо напружуватися". Ми були готові і готові зараз говорити про коаліцію з політичними силами, які близькі нам за ідеологічними підходами, за ціннісними речима.

Дійсно, ми хотіли б бачити в коаліції нові політичні сили, такі ж, як і ми. Єдине, у них повинно бути адекватне бажання співпраці. Бути в коаліції і працювати разом в парламенті – це не завжди одне і те ж. Є речі, як, наприклад, та ж депутатська недоторканність. В цьому плані ми впевнені, що, принаймні, це повинні підтримати інші політичні сили, тому що вони про це говорили, точно так, як і ми. Їм буде важко пояснити, чому вони не голосують за ці речі, незалежно від того, чи є вони частиною коаліції, або вони є частиною опозиції.

Якщо ми говоримо про сьогоднішні наші результати – до кінця все ще не пораховано – 250 з чимось мандатів, 251, 252...

На швидкість не впливає.

Як вам сказати. Хотілося б більше. Нам, як і будь-якій іншій політичній силі, хотілося б, щоб наших депутатів було більше. І ми до цього прагнемо, захищаємо результат, є проблеми на округах, є спроби зірвати вибори. Але я сподіваюся, ми з цим впораємося. Ви прекрасно знаєте ситуацію з округом Пашинського (мова про округ №64, де балотувався народний депутат Сергій Пашинський, - ред.). Є не найсприятливіші розклади в Чернігівській області.

Адекватна позиція партнерів по коаліції. Що ви під цим розумієте?

Маю на увазі, що ми готові працювати. І ми говорили про це ще в рамках кампанії: є позиції в комітетах, є позиції в Кабінеті міністрів, якщо ми говоримо про виконавчу владу. Але ми в першу чергу хотіли б там бачити людей не за партійним принципом, а людей по ефективності. І підбирати такі кандидатури будемо саме за принципом ефективності їх на тих чи інших посадах.

Я правильно розумію, що ви не готові говорити про квоти, як це було прийнято раніше?

Так, ми не вважаємо, що повинен бути квотний принцип. Ми вважаємо, що повинен бути принцип професіоналізму. Я вважаю, що це абсолютно правильна і коректна позиція.

Наскільки тоді може посунутися ваш партійний список у найближчій перспективі? Скільки людей, які стануть депутатами від вашої партії, підуть в різні органи виконавчої влади?

Думаю, частина людей, які є сьогодні в списку, підуть в органи центральної влади, можливо, в Кабінет міністрів. Вважаю, там є професіонали, які можуть гідно представляти не тільки нашу політичну силу, а й представляти інтереси на державних позиціях. Скільки таких людей буде, я зараз не готовий відповісти.

У нас на кожну позицію є як мінімум дві кандидатури, які можуть розглядатися. Зараз сказати, що це буде п'ять чи десять чоловік, буде неправильно. Плюс, якщо ми говоримо про Кабінет міністрів, то зрозуміло, що це буде консолідована робота Офісу президента, Верховної ради та майбутнього Кабміну.

Але, в першу чергу, цих людей буде подавати прем'єр, саме йому з ними працювати і організовувати процес, який має привести до результату. Виходячи з цього, ми будемо розуміти, хто залишиться в Раді, хто піде в комітети, хто піде працювати в центральні органи влади або Кабмін.

Все одно в найближчий місяць вам треба буде погоджувати міністрів, прем'єра. Чи будете ви при виборі кандидатур слухати і чути позицію наших західних партнерів і міжнародних фінансових організацій? Чи будете з ними консультуватися по конкретних кандидатурах?

Думаю, що слухати і чути потрібно всіх, це нормальна політична і державна позиція. Інше питання, що діяти потрібно в інтересах своєї держави. Це факт. Але якщо пропозиції або рекомендації від наших зарубіжних партнерів будуть... Ми розуміємо, що вони можуть йти в унісон, іноді можуть різнитися. Але знову ж таки це питання дискусій, переконань, питання кандидатур, які будуть пропонуватися.

Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше

Якщо буде кандидатура, проти якої явно буде МВФ, ви готові піти на те, щоб не прислухатися до наполегливої думки, що цей чоловік не повинен бути призначений?

У нас не зовсім коректна розмова виходить. Ми не можемо говорити про персоналії. І не знаємо позицію МВФ. Якщо я відповім так чи ні, це буде неправильно. Ця розмова має носити предметний характер: позиція, людина, її професійні дані, його знання і чому МВФ або хтось інший буде проти. Це все сукупність конкретних фактів.

Коли ми зможемо говорити про прізвища або пул прізвищ на керівні посади? Зорієнтуйте по термінах.

Думаю, що реально це буде напередодні початку роботи нової Верховної ради. Але якісь прізвища почнуть з'являтися в ЗМІ раніше.

До Дня незалежності? Наскільки я розумію, є така ідея розпочати роботу парламенту з 24 серпня.

Така ідея є. Але, на жаль, ми поки не можемо говорити, чи це кінець серпня, чи початок вересня. Ми не приховуємо, що хочемо почати процес якомога швидше. Щоб ми приступили до виконання своїх завдань. А для цього потрібно, щоб Верховна рада запустилася.

Заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук розглядається на посаду прем'єр-міністра?

Думаю, це питання потрібно буде обговорювати в рамках роботи Верховної ради, в рамках тих консультацій, які будуть мати місце. Ще раз повторю, мені не хотілося б переходити на персоналії.

Що ж стосується Гончарука, про якого ви запитали, то я вважаю, що це професійна людина, як і багато інших, хто сьогодні працює в Офісі президента. Там зібралася хороша команда. Ще раз повторю: у нас багато кандидатів на різні позиції.

Давайте розкриємо ще тему не коаліції, але співробітництва в Раді. У минулому парламенті була практика, коли партії влади потрібно було провести якесь призначення, з яким були згодні не всі навіть в самій партії влади. В таких випадках часто користувалися послугами, наприклад, того ж "Оппоблока", який підголосовував, наприклад, за призначення Генерального прокурора. Чи ви будете розраховувати на голоси партії Медведчука?

Ми будемо розраховувати на голоси за ті ініціативи, які будуть корисні державі. Не думаю, що нас часто буде підтримувати "Опозиційна платформа "За життя". Мені чомусь так здається. Я думаю, що важливо, щоб у парламенті була конструктивна позиція: навіть якщо ви опозиція, ви повинні підтримувати ті закони, які будуть працювати на благо країни. А якщо не підтримуєте, то позиція повинна бути не такий, що "ви влада і самі розбирайтеся", а повинна бути, що "ми не згодні з цим пунктом, з цим і з цим".

Опозиція повинна бути відповідальною. Не тільки влада несе відповідальність за те, що відбувається в державі. Але і опозиційні політичні сили, тому що за них віддали свої голоси громадяни нашої країни. Коли вони сидять, нічого не роблять, а тільки дивляться, як коаліція або Кабінет міністрів самі себе закопують, то це не державна позиція. Це політична позиція, а не державна.

Але так завжди було.

Думаю, це теж треба міняти. Було б добре, щоб опозиція теж працювала.

Якщо повернутися до ідеї голосування. Мені було б зрозуміліше, якби народні депутати голосували за ті чи інші рішення – або підтримували, або виступали проти. Якщо ми з вами подивимося, що відбувається в Раді, то голосують за рішення, тільки якщо їх підтримують. Тільки зелена кнопка.

А хотілося б, щоб була демонстрація ефективності роботи, щоб було зрозуміло – ти підтримуєш чи ні, або, можливо, утримався. Але коли ти взагалі не голосуєш, тоді виникає питання – у тебе немає позиції? І друге питання – а що ти в цей час робив? Не сидів ти не замовляв чергову путівку на Мальдіви чи ще кудись?

Підтримуєте ідею, щоб Рада приймала рішення більшістю від присутніх на засіданні?

Ні. Треба приймати рішення більшістю від загальної кількості депутатів.

Повертаючись до "Опозиційної платформи "За життя". Як би ви окреслили їх місце на політичній карті країни? Вони себе називають "партією миру", а хтось їх називає "партією проросійського реваншу".

Насправді мені не подобається, коли опозиційні політичні сили починають себе ділити – опозиція проросійська (їм це вигідно), інші розповідають, що вони – проєвропейська опозиція. У будь-якій державі завжди є влада і є опозиція. З тих результатів, які ми бачимо, навряд чи "Слуга народу" буде опозицією. Нехай опозиція між собою розбереться, хто з них яка опозиція.

Є речі, які відбувалися в рамках цієї виборчої кампанії, з одного боку, вони були очевидними, з іншого – розумію, що так робити не можна, коли ми з вами говоримо про те, що йдуть вибори і можна використовувати різні технології. Але є речі, які шкодять національним інтересам і безпеці. Вибори – не війна, на якій всі методи хороші.

Хто зашкодив національній безпеці?

Не зашкодив, а міг зашкодити національній безпеці та інтересам держави. Це спроба проведення так званих телемостів. Це технологія, використовувана в рамках виборчої кампанії, вона не несла конструктиву. Вважаю, що цього робити не варто.

А поїздка Медведчука до Путіна і переговори за одним столом? Це конструктив?

Теж ні. Це відбувалося в рамках виборчої кампанії. Повернення людей – це дуже добре. Я радий за сім'ї, які побачили своїх близьких. Але коли на цьому починають піаритися, це неприпустимо.

Віктор Володимирович тривалий проміжок часу був людиною, яку Петро Порошенко призначив в якості головного переговірника і відповідального за обмін. Давайте будемо реалістами. Великий обмін відбувся наприкінці грудня 2017 року. Решту часу обмінів не було. Був ще один на три-чотири людини. Мені здається, це недостатня ефективність для таких переговорів, особливо з урахуванням кількості поїздок в РФ і назад. Коли це починає відбуватися в рамках виборчої кампанії, то це політична технологія, я з нею не згоден.

Плюс ми бачимо якийсь дивний унісон, який відбувається з представниками начебто протилежних політичних векторів, якось воно в тандемі йде... Я маю на увазі дії Порошенко і Медведчука. Ми це спостерігали в рамках президентської виборчої кампанії. І сьогодні це викликає певні здивування, чому так консолідовано відбуваються певні речі, зокрема візити в Страсбург.

Поїздки Медведчука в Москву повинні отримувати тільки політичну чи й правову оцінку?

Мені в даній ситуації важко говорити про правову оцінку. Я не є представником Служби безпеки або правоохоронних органів. Гадаю, вони на це дадуть відповіді.

За звичаєм у нас опозиції віддавали деякі комітети Ради і віце-спікерську посаду. Але це ніде не закріплено. У нас, здається, у перехідних положеннях Конституції 2004 року було прописано зобов'язання прийняти закон про опозицію, якого зараз фактично немає. Ви його приймете? Готові сказати опозиції: "ось це ваше"?

Я вважаю, що закон про опозицію повинен бути прийнятий. Але для початку його потрібно розробити. Ми з вами починали розмову з того, що у нас опозиція не несе ніякої відповідальності. Вона найчастіше діє за принципом "сам дурень".

З іншого боку, опозиція – безправна.

Не зовсім. Таким було ставлення влади протягом багатьох років. Коли навіть хороші ініціативи, які йшли від опозиційних політичних сил, а такі теж були, хоч і не часто, відкидались не тому, що "вони погані", а тому що "вони не наші". Це теж неправильно.

Якщо ми говоримо про те, що частина опозиційних або неопозиційних політичних сил буде підтримувати законопроекти президента і коаліції, спрямовані на позитивні зміни в країні, то тут має бути тандем у роботі. Інше питання, що про це багато говорили, а ми плануємо (прийняти закон про опозицію, - ред.) це зробити. Але, думаю, це не першочерговий закон, однак його варто прийняти.

Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше

Щоб закрити кадрове питання, хочу у вас запитати, чи залишаться в уряді люди з Кабміну Гройсмана? В першу чергу, мова про Оксану Сергіївну Маркарову і Арсена Борисовича Авакова. Ваша команда бачить їх в наступному Кабміні?

По персоналіях ініціатива йтиме від прем'єр-міністра. Йому потрібно буде з цією командою працювати. Мені зараз некомфортно говорити про Маркарову або Авакова. Не я є прем'єром, не я формую команду. У кожного з них є свої плюси і, напевно, мінуси.

Аваков показав свою ефективність в рамках президентської та парламентської кампаній. Треба віддати належне, поліція зайняла позицію рівновіддалену, і вибори пройшли прозоро. Я розумію, що була політична складова, оскільки партії Арсена Борисовича на виборах не було, і в президенти від них ніхто не балотувався, їм було простіше.

Якщо я не помиляюся, це перша виборча кампанія, коли поліція виконувала функції поліції, а не одного з політичних інструментів, які впливали на вибори. Якщо ми з вами говоримо про реформування, то, вважаю, частина речей була зроблена. Реформу патрульної поліції я вважаю правильною і досить ефективною. Але говорити про повне реформування МВС, напевно, ще не можна.

Аваков має якісь гарантії від вашої команди?

Думаю, гарантій, про які говорите ви - закулісних, в принципі, не повинно бути. Суспільство має розуміти ті процеси, які відбуваються в країні. І роздачею індульгенцій або якихось обіцянок ми не займалися і в президентську кампанію.

І ви, і колеги запитували з приводу посад, позицій, хто ким буде після виборів. Ми щиро відповідали, що у нас таких домовленостей немає.

Дивіться, у нас є один чемпіон.

Хто?

Ігор Валерійович Коломойський.

Чому?

Він вгадує. Богдана вгадав. Він назвав Авакова, або Коболєва на посаду прем'єр-міністра, ось тепер мені цікаво.

Ну, подивимося. Я думаю, що по Богдану багато вгадували.

Ігор Валерійович був особливо впевнений і був готовий ставити.

Ігор Валерійович – людина ризикова, напевно. Я в казино не граю, але те, що Андрій міг стати і став на той момент головою Адміністрації, а тепер Офісу президента, ймовірність була тоді велика. Тому ставки були такі собі.

З низьким коефіцієнтом.

Так, з низьким коефіцієнтом заробітку, але з високим коефіцієнтом корисної дії. Хлопці налагодили роботу офісу, я вважаю, що досить добре, і там зібралася хороша команда, яка показує результат. Будемо сподіватися, що у них і далі це буде виходити.

Ще одне законодавче питання, яке нерозривно пов'язане з кадровою політикою. Ваша команда внесла законопроект про люстрацію в минулу Раду, він буде перевнесений в нинішню і буде голосуватися?

Президенту Зеленському намагалися розповісти про те, що він проти люстрації, це відбувалося в рамках кампанії, знову ж таки намагалися виставити в якомусь не такому світлі. Була ініціатива Офісу президента, я думаю, що більш глибоко і коректно про це вони б розповіли. Рада, природно, не проголосувала. Я думаю, що в цьому законопроекті є речі, які варто було б реалізувати у життя. Можливо його буде прийняти в повному обсязі? Це питання дискусійне. Я думаю, що така дискусія буде мати місце.

Тобто, я так розумію, що цей законопроект у тій формі, в якій він з'явився, теж був частиною виборчої кампанії.

Не думаю, тому що він не виходив від політичної партії, він виходив від президента країни...

Який нерозривно з цією партією асоціюється.

З якою партією?

Зі "Слугою народу".

Ну, зачекайте. Президент країни, в першу чергу, асоціюється з постом президента країни. Те, що президент підтримує цю політичну силу саме тому, що вона є частиною його команди, це факт. Але в даній ситуації, якщо ми говоримо про закон про люстрацію, я думаю, що це не можна розцінювати як одну зі складових виборчої кампанії.

У тій формі, з обмеженнями виборних посад, він прийнятий не буде точно.

Я б хотів вам нагадати, якщо я не помиляюся, коли приймали перший закон про люстрацію, там теж йшли дискусії з приводу виборних посад,зокрема, наприклад, президента країни і народних депутатів. Ми багато в чому є законодавцями нових політичних реалій, але в даному аспекті це як раз те, про що говорили ще в 2014 році. Реалізовується це чи ні, побачимо в новій Верховній раді, але поки що я думаю, що ще рано про це говорити.

Що по інших законодавчих ініціативах? Приміром, нещодавно президент заявив про можливість отримання подвійного громадянства, зокрема для етнічних українців, які живуть за кордоном. Чи варто очікувати цього в перспективі і яи для всіх країн буде відкрита ця можливість?

Думаю, що не для всіх країн, тому що одна країна веде свою історію з подвійним громадянством, я маю на увазі Російську Федерацію. Сама ініціатива можлива, але вимагає додаткового вивчення і підготовки законодавчих норм, які, з одного боку, давали таку можливість, а з іншого – захищали інтереси держави і наших громадян.

Це ж легко вирішується: для держслужби – ні, а всім іншим можна.

Так. Я ж кажу, що сама по собі ідея абсолютно життєздатна, вона нормальна. Обмеження, як і скрізь, повинні бути, але це потрібно закріплювати на законодавчому рівні.

Також ходили розмови про імплементацію Мінських угод в українське законодавство і згадку в Конституції особливого порядку місцевого самоврядування в ОРДЛО, яке вже було проголосовано в першому читанні в 2015 році. Тоді воно застрягло, тому що не було голосів, і всі це розуміли. Зараз будуть якісь рухи по цих законопроектах?

Дивіться, для того, щоб повертатися до Мінська і більш глибоко займатися його імплементацією, потрібно його реанімувати. На сьогоднішній момент у президента це починає виходити. Запущений процес, повернули туди Леоніда Кучму, ми бачимо певний позитив, на жаль, не такий швидкий, як нам би хотілося. Але коли механізм іржавів протягом стількох років, його відразу запустити – не "вдшкой" бризнути, тому у нас сьогодні вже є приклад, де ми змогли зупинити бої і розвести війська, тобто, фактично виконати перший пункт Мінських домовленостей.

Але тільки в одній точці фронту.

Я про це і кажу. Дуже сподіваюся, що ця практика буде поширюватися на всю лінію розмежування, і ми зможемо реалізовувати Мінськ в тій послідовності, в якій він написаний. Його важко назвати детальним планом. Але це такі широкі мазки, дорожня карта, майстер-план верхнього рівня, йдучи по якому, можна прийти до миру.

Другий аспект, це вже нормандський формат. Якщо вийде його розширити за рахунок підписантів Будапештського меморандуму, а саме Сполучених Штатів і Великобританії, то це дало б досить серйозний сигнал для імплементації Мінських домовленостей в повному обсязі.

Якщо я правильно пам'ятаю послідовність пунктів в Мінських угоди, то там слідом за розведенням військ йдуть вибори на непідконтрольних територіях.

Ні, там, на жаль, ще довгий шлях потрібно пройти для того, щоб пройшли вибори.

Четвертий пункт – це вибори.

Для цього має бути повне припинення вогню і розведення військ.

Якщо вдається розвести війська, ваша фракція проголосує за вибори на підконтрольних територіях і якщо так, то за яким законом?

Вибори можуть відбутися тільки за українським законодавством і так, як мають відбуватися вибори – це волевиявлення громадян, а не примушення їх поставити галочку за того чи іншого представника так званих "ЛНР/ДНР". Цей процес повинен йти в рамках Мінська, але він повинен захищати інтереси держави Україна і відбуватися за українським законодавством.

Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше

Не так давно ми спілкувалися з головою Офісу президента Андрієм Богданом, і він сказав, що, на його думку, було б непогано на окупованих територіях надати якийсь офіційний статус російській мові. Після цього представник президента в парламенті Руслан Стефанчук заявив, що це  особиста позиція Андрія Богдана. Скажіть нам як лідер правлячої партії, ви будете це робити чи ні.

Це дійсно була позиція Андрія. По-перше, вона не суперечить Мінським домовленостям. По-друге, це питання потрібно буде обговорювати. Єдині червоні лінії, які були накреслені і озвучені президентом, це те, що єдиною державною мовою в нашій країні є українська мова. Це ми не обговорюємо.

Те, що може бути діалог щодо більш глибокого використання російської мови, ніж на інших територіях країни, - так, це можливо. Це відповідає Європейській хартії про мови, не суперечить українській Конституції.

Така ж аргументація звучала при ухваленні "закону Ківалова-Колесніченка". Один в один 2012 рік.

Тоді, слава богу, не було війни, і тоді це носило інший характер. Це була не спроба знайти точки, за якими можна об'єднати суспільство, а це, на жаль, використовували як точку, навколо якої можна зібрати свій електорат. Тому мені, якщо чесно, навіть прикро, що ви порівнюєте мене з представниками колишніх політичних еліт.

Я не хотів образити.

Тут абсолютно інші завдання стоять, щоб закінчилася війна, щоб реінтегрувати людей, які живуть там, а це один із шляхів вирішення цієї проблеми. Я вам зараз не можу запропонувати широкий перелік опцій, які ми можемо імплементувати, на жаль. Але я думаю, що на якийсь діалог ми повинні будемо йти. Це не порушує національні інтереси і ні в якому разі не ставить під сумнів питання про державну мову. Говорити, що Андрій був не правий, теж не правильно.

Не треба порівнювати 2012 рік, коли були вибори. Ви прекрасно знаєте, як відбуваються українські вибори: визначаються або створюються больові точки, потім суспільство розколюється і електорат починає консолідуватися навколо тих чи інших політичних сил. Ми це бачили в 2006, 2007, 2012 році і це одна з технологій, яка тоді використовувалася.

Сьогодні ж це спроба закінчити війну і повернути людей, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Ви як інформаційники прекрасно знаєте, що зроблено дуже мало впродовж усіх років війни у плані комунікаційної стратегії і вибудовування комунікації з тимчасово окупованими територіями.

Я б сказав – нічого.

Я більш дипломатичний. Це дійсно дуже важливо, тому що людей можна буде повернути тільки духовно і ментально, а це не так просто, як нам би з вами цього хотілося, особливо на тлі того вакууму, який представники політичних еліт, що йдуть, створили по відношенню до людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Про що ми говоримо, якщо наші хлопці на фронті дивляться російські канали або канали так званих "ЛНР/ДНР". Це ж ненормально, коли у нас йде гібридна війна. Я завжди говорив, що інформація і пропаганда завжди були частиною війни, починаючи з Першої і Другої світової. Але це перша війна, коли ми бачимо, що інформація набула вигляду ключового озброєння.

Це світова тенденція.

Так, але в даній ситуації інформація стала основним видом озброєння у війні. Навіть якщо ми візьмемо інші локальні конфлікти, які відбуваються у світі, там інформаційна складова присутня, але вона не є ключовою. У нас вона стала ключовою. Спочатку при окупації Криму, а потім її використовували і при окупації частини Донбасу. У цьому плані нам потрібно буде багато працювати для того, щоб змінити ситуацію.

Повернемося до мовної теми і парламенту. Керівництво ще чинного скликання Верховної ради завжди дуже жорстко реагувало на спроби депутатів виступати російською мовою. У новому парламенті збережеться така ж картина?

Я завжди говорив, що мовна проблема інспірована політиками. Потрібно захищати національні інтереси та розвивати державну мову. Але механізми розвитку повинні бути абсолютно іншими, і про це говорив президент. Не намагатися через батіг, а піти по шляху пряника, створити умови, коли тобі вигідно буде, в першу чергу навіть економічно, робити продукт українською мовою.

Візьмемо друковані видання, які працюють на Сході, для них нерентабельно буде використовувати українську мову. Хочете зробити українською видання – супер, але дайте допомогу: знизьте податки, створіть додаткові профіти і люди скажуть: так, нам вигідно, і почнуть це робити. А коли ви просто приходите і говорите: а тепер буде так, то ви або ховаєте цей бізнес, або викликаєте відторгнення. Так воно не працює.

Це як з дитиною, а ми досить молода держава в історичній ретроспективі. Можна переконати, вмовити і зацікавити, а можна через куток або ремінь.

Що стосується мови у Верховній раді, варто було б, щоб народні депутати використовували державну мову, це було б правильно. Всі її чудово знають, якщо хтось не знає, може підучити. Це адекватна позиція. Інше питання, що і по-хамськи себе вести по відношенню до своїх колег, сидячи в президії, теж неправильно.

"Нечистю" називати нікого не будете?

Сподіваюся, мені не доведеться.

Перейдемо до силового блоку. Новим генпрокурором стане Руслан Рябошапка (заступник голови ОП, - ред.)?

Генпрокурор – це людина, яку буде подавати президент, і мені як голові партії було б некоректно забирати повноваження президента. Генпрокурор буде іншим, це було не раз сказано. І це було б реалізовано раніше, якби у президента була така можливість. Ви бачите позицію Верховної ради, яка блокує будь-які ініціативи президента. У Зеленського немає навіть можливості змінити генпрокурора в юридичній площині. І в першу чергу цим користується сам генеральний прокурор. Але є таке прислів'я: скільки мотузочці не витися, все одно буде кінець.

Варто від вас очікувати якихось кадрових змін у решті силової вертикалі, зокрема антикорупційної: НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі, НАПК, також ДБР? Чи будете ви змінювати керівників цих структур?

Якщо ми говоримо про позиції щодо антикорупційних органів, то президент дав час САП і НАБУ показати свою ефективність Він виділив їм, якщо я не помиляюся, три місяці. І давайте будемо реалістами, ми бачимо певний позитив. Я як громадянин бачу, що ефективність роботи збільшилася.

Перекладаю сказане вами на загальнозрозумілу мову — обшуки у Петра Порошенка.

Ні, чому? Ви намагаєтеся дивитися на окремо взяті теми. А я кажу в цілому про роботу цих антикорупційних органів, зокрема про обшуки у людей, які підозрюються в корупції. Я вважаю, що це правильно, якщо антикорупційні органи займаються своєю безпосередньою діяльністю.

Я покладаю дуже великі надії на Вищий антикорупційний суд. Думаю, що він запрацює. Президент хотів і пропонував Верховній раді зібратися, щоб вони хоч наостанок попрацювали – не вийшло. Президент пропонував, щоб Рада проголосувала і внесла зміни в закон, щоб не засипати Вищий антикорупційний суд незначними справами.

Я розумію, що в корупції не буває малозначущих справ, але, тим не менш, щоб не паралізувати роботу суду різним спамом. Але сталося так, як сталося, я сподіваюся, що наступна Верховна рада зможе це змінити.

Якщо говорити про НАЗК, думаю, що ефективність цього органу залишає бажати кращого. Якщо говорити про ДБР як про структуру, я бачу певну активність з точки зору обивателя. Я не є представником спецслужб, але мені все ж здається, що вони непогано виконують поставлені суспільством і державою завдання.

Частина справ, пов'язаних з корупцією, не перебувають у віданні НАБУ і САП, вони перебувають у віданні Генеральної прокуратури. Для того щоб змінити створену ситуацію, треба змінити генерального прокурора – те, з чого ми з вами почали. Я сподіваюся, що кадрові зміни відбуватимуться у новій Раді досить швидко.

Ми розуміємо, що силові органи при вашій владі будуть "наздоганяти" корупціонерів і, швидше за все, представників минулої влади.

"Наздоганяти" корупціонерів. Давайте ось тут поставимо крапку.

Будуть вони продовжувати справи щодо позаминулої влади і приходити до якихось конкретних рухів щодо представників родини Януковича, Андрія Клюєва, щодо чиновників-втікачів тих часів?

Тут не повинно бути моєї позиції, позиції Офісу президента, позиції парламенту. Тут повинна бути незалежна робота правоохоронних органів, як антикорупційних, так і всіх інших, які повинні боротися зі злочинністю, тому що не всі справи стосовно осіб, про яких ви зараз згадали, є корупційними. Наприклад, розстріл Майдану.

Ми вважаємо, що ці відомства повинні працювати, не розуміючи, хто сидить на Банковій (вулиця, де розташований Офіс президента, – ред.), хто сидить на Грушевського 5 (адреса Верховної ради, – ред.) або Грушевського 12/2 (адреса Кабінету міністрів, – ред.).

Дмитро Разумков: Хотілося б, щоб наших депутатів було більше

Давайте поговоримо про внутрішньопартійну дисципліну. Такої фракції, як у вас, не було раніше ні у кого. Найбільша була у Партії регіонів після виборів 2012 року – 185 осіб. В ній були внутрішньопартійні групи, були відповідальні за ці групи – Тігіпко, Чечетов та інші. Як ви будете тримати всіх цих людей в одній спрямованості, щоб вони не розійшлися по проектам, щоб їх не скупили олігархи? Візьмемо ось весільного фотографа (кандидат, який переміг у 77 окрузі, Сергій Штепа, — ред.) з оплатою по 1300 гривень на годину, якому можуть запропонувати дві тисячі доларів на місяць.

Ні в якому разі не хочу нікого образити, але виходячи з такої логіки, так само говорять і про журналістів, що їх можна скупити. А далеко не всіх журналістів можна скупити, правда?

Не всіх.

Далеко не всіх. Ви зараз берете і використовуєте ту ж риторику, яку використовували наші опоненти. Нам розповідали, мовляв, ці весільні фотографи підставні для того, щоб злити округи. І хто сьогодні став народним депутатом?

А давайте згадаємо тепер округ, де балотувався Грановський (округ 169, Харків — ред.). Нам говорили, що ми спеціально поставили кандидата (блогер Олександр Куницький, — ред.), який непрохідний, у якого немає рейтингу, почали виливати на нього тонни бруду.

Але він визнав, що у нього інший паспорт є.

Так він його здав. Багато було цікавих розмов і по пану Грановському про те, у кого які є паспорта. Ми просто не використовували ті технології, які використовували наші опоненти. І хто там переміг? Ніхто нічого не злив? Нам розповідали і про Пашинського, і про багатьох інших.

Але у Пашинського на окрузі ви в підсумку програли (за останніми даними ЦВК, кандидата від "Слуги народу" там перемагає самовисуванець Володимир Арешонков, — ред.).

Давайте подивимося на інші округи.

Ці перемоги, це ж не заслуга весільного фотографа та інших людей. Ви з цим згодні?

Ні, не згоден.

Це їхня заслуга?

В рамках виборчої кампанії я об'їхав 15 регіонів. Хочу сказати, що всі наші хлопці, зокрема в Запоріжжі, працювали для того, щоб отримати результат. Так, партія природно багато в чому їм допомогла, і вони це чудово розуміють, тому що рейтинг партій допомагав нормальним мажоритарникам перемогти. Але це не означає, що хлопці просто сиділи і нічого не робили. А результати виборів є більш ніж показовими.

Стосовно внутрішнього управління фракцією, у вас теж будуть якісь підгрупи, куратори цих груп?

Організаційні питання, звичайно ж, повинні бути, хто буде працювати в комітетах і т. д.

"Розводящі" будуть?

Ні, "розводящих" не буде.

Ви ж знімете депутатську недоторканність?

Так.

А чи приймете закон про імперативний мандат, щоб зокрема своїх же депутатів тримати у вуздечці?

Що ви розумієте під імперативним мандатом?

Ви своїм кандидатам давали підписати меморандум, і вони обіцяли не відступати від лінії партії. Зробите ви законодавчо так, що якщо вони відступлять від лінії партії, то їх позбавлять мандата?

Вони не партії це обіцяли. Вони обіцяли це людям, які за них проголосували. Ми дійсно плануємо і вважаємо, що буде правильно, якщо буде відкликання народного депутата.

Тобто імперативний мандат буде?

Імперативний мандат і відкликання депутата – це різні речі. Ми зараз говоримо про те, що буде за невиконання своїх функцій як народного депутата. Якщо депутат не ходить на роботу, і він позбавляється мандату – це імперативний мандат чи ні?

Хто це буде ініціювати? Яка процедура?

Цю процедуру потрібно буде прописувати. Одним з форматів, який ми розглядали, це референдум по відкликанню народного депутата, це можуть бути і законодавчо прописані норми: якщо ви не відвідуєте свою роботу протягом, скажімо, 30% робочого часу.

Позбавлення мандата ініціюватиме партія?

Це буде визначати закон. Не прийшли на 30% засідань – втрачаєте мандата.

А якщо порушив рішення фракції?

Народні депутати голосують самостійно. Інше питання, що послужило причиною голосування. Якщо людина може пояснити своє рішення, це одна справа. Інша справа, якщо людину просто купили, тоді відразу включається навіть не партія, а антикорупційні органи.

Наприклад, якщо ти не проголосував за зняття депутатської недоторканності, то пояснювати це треба буде не партії, а людям на окрузі.

Ми говоримо не про це, а про те, як ви будете організовувати 250 чоловік, щоб вони голосували так, як вам треба. Політична відповідальність перед виборцем в українських умовах, на жаль, це питання десяте.

Я з вами не згоден.

Від вас в Раду пройшли десятки людей, які не мають постійного місця роботи. Депутатська робота офіційно не належить до числа найбільш оплачуваних професій в Україні. Ці нові депутати задовольняться своїм офіційним доходом? Або ви будете їх стимулювати до додаткових джерел заробітку, дозволених законом: творча, викладацька діяльність і т. д.?

Так, хто вміє, можуть займатися різною діяльністю, яка дозволена законом, але це далеко не всі. Є люди, які йдуть в Раду, маючи запас фінансової потужності, вони можуть витратити п'ять років, щоб змінити цю країну. Якщо хтось вирішить, що він прийде в Раду, щоб поліпшити свій добробут за рахунок держбюджету або голосувань... Ми на зустрічах з нашими кандидатами-мажоритарниками в регіонах говорили їм: якщо у вас є така мета глибоко в душі, просто не ходіть в Раду, не треба.

Не буде преференцій "своїм". Буде закон: якщо ти вкрадеш з бюджету, ти сядеш, ні партія "Слуга народу", ні Офіс президента захищати тебе не будуть. В цьому плані весь парламент у нас буде рівний, особливо після того, як ми знімемо депутатську недоторканність.

Деякий час тому Владислав Сурков написав свою відому статтю про "глибинний народ" і "глибинну держава". За сурковськими мірками ви досить добре розумієте сподівання "глибинного народу". Як вам це вдається?

Я не знаю, що ви маєте на увазі під "глибинним народом". Я дійсно хочу, щоб мої діти жили в Україні і нікуди не виїжджали. Це "глибинний народ"? Я хочу, щоб їм тут було комфортно, щоб вони не знали, що таке корупція, щоб в країні був інший рівень освіти та медицини. У мене була можливість виїхати з цієї країни, у мене є можливість і зараз не займатися політикою, як і у багатьох людей з нашої команди, які йдуть в парламент.

Питання полягає в тому, що ти можеш або дивитися на це все зі сторони, або пробувати це змінити. Наша команда вирішила для себе, що ми будемо змінювати, в межах своїх можливостей і компетенцій. І "глибинний" це народ чи не "глибинний", я не знаю, це український народ і українська держава.

Ваша політична команда зараз ставить рекорди популярності в народі. Ви розумієте, що через досить короткий час вас можуть настільки ж сильно зненавидіти, як вас зараз люблять?

Нас будуть ненавидіти, якщо ми не будемо робити те, що ми обіцяємо. Ви зараз говорите про політичну складову, про "медовий місяць", після якого падає рейтинг партій і політиків. Це правда, і це відбувається завжди. Інше питання, що якщо українське суспільство буде бачити, що команда Зеленського змінює цю країну і робить те, що вона обіцяла, це не буде відбуватися так катастрофічно.

Завжди є люди, які через місяць тобі скажуть, що ти вже "поганий". Не тому, що ти щось погане зробив, а тому що так у нас заведено. Але переважна більшість, особливо на тлі того, що ніхто нічого ніколи не робив, буде готова бачити ті позитивні зміни, які будуть відбуватися і у Верховній раді, і в Кабінеті міністрів.

Дострокові місцеві вибори будуть?

Думаю, зараз питання так не стоїть, давайте закінчимо парламентські. Чи потрібно готуватися до місцевих виборів? Звичайно. Президент про це чітко сказав: не розслаблятися! Я як людина, яка прийшла з політконсалтингу, скажу, що будь-які наступні вибори починаються після того, як закінчилися попередні.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся