ua en ru

Що робити, коли нічого не радує: прості кроки, щоб вибратись із внутрішньої кризи

Що робити, коли нічого не радує: прості кроки, щоб вибратись із внутрішньої кризи Як припинити "борсатися, як жаба у молоці" та звернутися за допомогою (фото: freepik.com)

Коли ніщо не радує, сили на нулі, а думка про новий день викликає тільки втому - це не просто "перепади настрою". Це може бути сигнал: вашому ресурсу потрібна допомога.

Як розпізнати внутрішню кризу, не втратити себе і зробити перші кроки до полегшення - пояснює психолог и лайф-коуч Віталій Курсік у коментарі для РБК-Україна (проект Styler).

Чому ми втрачаємо сили та мовчимо

Іноді ми віримо, що все зможемо самі. Що ще трохи - і щось зміниться. Що зараз просто "такий період". Що треба ще трохи потерпіти, напружитися, переборсатися - і вийде.

"Але проходять тижні. Місяці. Рік. І замість масла - усе ще те саме молоко. Холодне, в’язке, виснажливе. І ти вже не стрибаєш, як на початку. А просто тримаєшся на поверхні, аби не потонути. Тут і з'являється питання, яке не хочеться ставити: А може час зупинитися? І запитати себе: я справді ще борюсь, чи просто звик виживати? І от у цей момент - не слабкість піти за допомогою. Це сила", - пояснює експерт.

Припиніть тягнути все на собі

Існує межа між "трохи важко" та "я більше не можу, але мовчу". Ось кілька чітких сигналів:

Все дратує. Навіть собака, яка раніше була єдиним джерелом радості.

Прокидання без енергії. І ні, кава вже не допомагає.

Безсоння або надмірний сон. Твоє тіло б’є тривогу.

Постійна тривога. Ти не відчуваєш спокою навіть у тиші.

Ізоляція. Люди дратують, хочеться сховатись або взагалі зникнути.

Втрата інтересу. Ніщо не тішить. Навіть те, що раніше заряджало.

Чому ми не просимо допомоги

Синдром сильного. "Я ж звик(ла) сам(а) справлятись".

Сором. Нас привчили, що психологи - це "для слабаків".

Гроші й час. Здається, що зараз не до того. Але коли буде?

Недовіра. "А що як мені не допоможуть?" - а що як допоможуть?

Що робити вже зараз

  • Визнай: так, мені важко. І я не мушу справлятися сам(а).
  • Напиши список психотерапевтів, психологів, коучей або сервісів, яким довіряєш.
  • Обери формат: онлайн чи офлайн.
  • Домовся про першу зустріч. Це не шлюб - не сподобається, підеш до іншого.
  • Поговори з близькими: можливо, хтось уже проходив цей шлях і може порадити фахівця.

"Допомога - це не про "здачу позицій" чи слабкість. Це про розуміння, що ти не зобов'язаний усе вирішувати наодинці. Це про те, щоб знайти інший спосіб. Не борсатися, а будувати опору", - додає фахівець.

Що ви отримаєте, якщо обираєте допомогу

  • Погляд зі сторони без оцінок
  • Розуміння справжніх причин твого стану
  • Інструменти, які реально працюють
  • Простір, де можна сказати все і тебе не будуть засуджувати
  • Вихід з тупика, коли все втрачає сенс

"Запит на допомогу - це не капітуляція. Це новий старт. Іноді саме з нього починається рух - не в боротьбу, а в життя. Таке, де більше ясності. Більше сил. Більше тебе самого. І відкрию тобі "страшну" таємницю... Зі спеціалістом цей шлях буде легшим", - резюмує коуч Віталій Курсік.