"Вішати лапшу на вуха" та "рідко, але мітко": що не так з цими крилатими фразами і де помилка?
Чиста українська мова - це не лише грамотність, а й увага до деталей. Деякі фразеологізми, що прижилися в розмовній мові, містять суржик, але ми цього не помічаємо. Запам'ятайте, у яких фразах ми регулярно робимо помилки.
Які фразеологізми насправді є суржиком, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Instagram мовознавиці Марії Словолюб.
Часто в повсякденному мовленні можна почути фразеологізми, що є дослівним перекладом із російської. Це результат тривалого мовного впливу та політики витіснення української під час існування СРСР.
Однак наша мова багата на виразні, образні звороти, тож варто уникати кальок і суржику, обираючи природні українські відповідники.
Як зазначає мовознавиця Марія Словолюб, фразеологізми не слід перекладати буквально - важливо знайти доречний український варіант і використовувати саме його.
"Він рідко, але влучно вішає комусь лапшу на вуха" - знайома конструкція? Але як передати це українською? Вираз "рідко та мітко" не перекладається дослівно, тому краще обирати усталені українські відповідники. Тож не замилюємо очі один одному й дбаймо про чистоту мови", - наголошує мовознавиця.
"Рідко та мітко" можна замінити такими виразами:
- хоч раз, та гаразд
- хоч уряди-годи, та влучно
- хоч раз, та попереду
Приклад з літератури:
"Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш, - раз та гаразд" (Леся Українка).
"Вішати лапшу на вуха" має природний український відповідник - замилювати очі.
Приклад з літератури:
"Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей" (Остап Вишня).
Вас може зацікавити: