Дослідник культури напоїв Олександр Карпусь: Молодь заслуговує на більше, ніж горілку з запивоном

– Чому, на твою думку, в Україні алкоголь часто пов’язують саме з кількістю, а не якістю?

– Насправді це глобальна проблема. Втім, у світі є країни, де культура споживання алкоголю значно розвиненіша - наприклад, Італія, Франція, Японія. Це пов'язано з традиціями та загальним рівнем культури. Велике значення має також те, як алкоголь зображують у кіно, театрі та на телебаченні. 

У радянському та пострадянському просторі образ пияка часто романтизують, тим самим легалізуючи його. Зазвичай це "душа компанії" - добрий, веселий персонаж. Але в реальному житті алкоголь часто використовується як спосіб притлумити тривожні думки, зняти стрес, "увімкнути" життя. Він змінює свідомість і дає короткочасне відчуття ейфорії. Але з часом рецептори притуплюються, і щоб досягти того самого ефекту, потрібно більше. 

Однак є спосіб перевести кількісне вживання в якісне. Ми п'ємо, щоб отримати враження - тож якщо навчитися споживати свідомо, можна ці враження підсилити, зменшуючи при цьому дозу.

Почніть із простого: зосередьтеся на дегустації. Зверніть увагу на колір, аромат, смак, післясмак. Висловіть вголос свої спостереження або запишіть їх у нотатки. Подивіться на пляшку, прочитайте її етикетку - часто виробники залишають там дегустаційні нотатки. Зайдіть на сайт бренду, дізнайтесь більше про історію, цікаві факти.

Також скористайтесь спеціальними платформами, де користувачі діляться власними враженнями: Vivino - для вина, Whiskybase - для віскі, RumRatings - для рому тощо. Відвідайте дегустації, де експерти розповідають глибше про продукт, обговоріть це з однодумцями. Але головне - міра. Як казав Парацельс: "Усе - отрута, усе - ліки; усе залежить від дози".

– Звідки в нас ця традиція "випити до дна" і як вона вплинула на ставлення до алкоголю загалом?

– Це частина нашої ментальності. Українці часто керуються емоціями, а не розумом. Якщо ти не випив до дна - ти ніби слабший, "здався". А ми ж - народ незламний, тож не допити - це наче визнати поразку. 

У компаніях часто знаходиться хтось, хто підбурює: "Пий більше!", "Не слабай!". Чому? Тому що їм некомфортно бачити поряд людину з сильною волею, яка здатна вчасно зупинитися. Їм потрібно, щоб усі були "на одному рівні". 

До речі, тут знову треба повернутися до поняття міри. Це дуже індивідуально. Раджу звернутись із цим питанням до вашого сімейного лікаря, адже кожен має свій анамнез і унікальні особливості організму.

Для себе я визначив міру як 20-100 мл міцного алкоголю (40%) на день. Водночас Національний інститут зловживання алкоголем та алкоголізму США встановлює наступні межі: до 14 стандартних напоїв на тиждень для чоловіків та до 7 - для жінок. Під "напоєм" мається на увазі стандартний коктейль або порція алкоголю з еталонним вмістом спирту (приблизно 14 г чистого етанолу). Тож знайте свою міру. І головне - не піддавайтеся тиску з боку інших.

Олександр Карпусь (фото з особистого архіву)

– Які зміни ти вже помічаєш: чи з'являється запит серед українців на усвідомлене споживання?

– Відбувається чимало освітніх подій, де експерти розвивають культуру коктейлів, вина та міцного алкоголю, просуваючи ідею свідомого споживання. Наприклад, нещодавно відбувся Kyiv Whisky Festival, а до цього - Barometer International Bar Show. Я рекомендую відвідувати дегустації або просто заходити в найкращі бари й спілкуватися з барменами - сьогодні це часто не просто "люди за стійкою", а справжні гастронавігатори, які знаються на продуктах глибоко й тонко. 

До того ж у світі зараз активно розвивається тренд міні-коктейлів - маленьких порцій, що дозволяють скуштувати більше без ризику перевищити дозу. Сподіваюся, що українські бари також підхоплять цю ідею.

Ще один перспективний напрям - це безалкогольні та слабоалкогольні коктейлі, які вже з'являються в багатьох закладах. Це особливо актуально, враховуючи дані соціологічних досліджень. За опитуваннями КМІС та ВООЗ, у 2023 році 21,5% українців зменшили кількість вживаного алкоголю, 6,8% повністю відмовилися від нього, та водночас 5,5% почали пити більше, а 2,9% повернулися до алкоголю після періоду утримання.

Ці цифри говорять про те, що трансформація вже відбувається. Люди все частіше замислюються над тим, навіщо вони п’ють, і як саме можна це робити краще, або не робити взагалі.

– Як зробити так, щоб алкоголь перестав бути єдиним "соціальним клеєм" у компаніях?

– Це надзвичайно важливе запитання. Для мене особисто - це мета. Амбітна, довгострокова й, чесно кажучи, наразі непопулярна. Більшість моїх колег у сфері алкогольного інфлюенсингу не ставлять перед собою подібних завдань.

Алкогольні компанії зацікавлені в продажах, держава - у податкових надходженнях, а частина ринку взагалі перебуває в тіні. Я зараз не лише про контрабанду, а й про підпільне виробництво фальсифікату - передусім дешевої горілки та продукції мас-маркету. Це велика індустрія з потужною рекламою, яка нав’язує: "Пий - і ти будеш у темі". Тож боротися з цим складно, але можливо.

Перше, з чого треба почати - розвиток культури споживання. Ідеально, якби до цього руху долучалися також інфлюенсери, митці, громадські діячі. Якщо ми почнемо популяризувати усвідомлене ставлення до алкоголю через медіа, кіно, телебачення, театр, то з часом пияцтво стане немодним, неавтентичним і навіть трохи сороміцьким - особливо в очах молоді. А саме вона сьогодні є найбільшою групою споживачів алкоголю. 

Водночас ми маємо пропонувати альтернативу. Просто менше пити - замало. Щоб позбутися колективної залежності, нам потрібно дати людям, особливо молоді, нові сенси, нові формати відпочинку, нові ритуали.

Один із моїх улюблених варіантів - чайна церемонія. Це може бути китайська, японська або адаптована до наших реалій. Можна організувати її вдома чи на природі, взявши з собою компактний набір: чашечки, чайник, термос з окропом. І це теж - напій, спілкування та ритуал. 

Ви можете взяти з собою закуски, розмовляти або мовчки медитувати - але все це відбувається усвідомлено. Без токсичності, без запаху перегару, без сміття після себе. Заварку можна залишити під кущем, а воду злити в траву - природа вам скаже "дякую". 

Звісно, чай - не єдина альтернатива. Це можуть бути також спорт, настільні ігри, спільне приготування їжі, походи, музика, танці - будь-яка діяльність, яка приносить задоволення без потреби змінювати свідомість алкоголем.

– Які елементи культури споживання ми втратили, а які ще можна відродити?

– Ми практично втратили навички говорити тости. І річ тут не лише в алкоголі, а в загальному рівні щирості та довіри. Люди все частіше промовляють шаблонні побажання - "за кохання", "за здоров’я", "за успіх" - але часто ці слова не мають під собою справжнього змісту. Ми бажаємо все й одразу, не замислюючись, що саме важливе для конкретної людини зараз.

Тост має бути щирим, відображати реальні наміри та вашу емпатію. Краще ж сказати коротке та чесне побажання (чи навіть промовчати), ніж вимовити гарну, але порожню фразу. На жаль, традиція тостів у тому вигляді, якою вона була раніше, мертва. Тому її треба переосмислювати, відновлювати в новій, більш чесній формі.

Ще одна традиція, яку ми можемо і маємо відродити - це виготовлення власних алкогольних напоїв. У селах, серед старшого покоління, ця культура ще жива, але молодь часто її ігнорує. В Україні є багата спадщина локальних настоянок: на ягодах, травах, корінні, корі - кожен сезон дарує нові інгредієнти.

Мені хотілося б, щоб молодь віддавала перевагу не покупним слабоалкогольним напоям і горілці з "запивоном", а цікавилася домашніми, традиційними рецептами. Це не тільки смачніше, а й корисніше, цікавіше й набагато безпечніше, якщо дотримуватися перевірених інструкцій. 

Інколи достатньо одного ентузіаста в компанії - і з'являється нова традиція чи ритуал. Це формує повагу до власної землі, до її багатства та історії. І якщо вже пити, то з любов'ю, з розумінням і в гарній компанії. Виховуйте культуру споживання в собі. Станьте прикладом для друзів, рідних, колег. Формуйте навколо себе середовище, в якому можна насолоджуватись спілкуванням - з алкоголем у малій кількості або й зовсім без нього.