Нас змусили так казати. Що не так зі словом "вишиванка"?

Чому слово "вишиванка" не варто вживати

"Наші пращури не вживали слово "вишиванка". Вони говорили просто "сорочка", - розповідає Наталія Гергелюк.

За її словами, термін з'явився за радянських часів і мав зневажливе забарвлення - висловів на кшталт "хохли в своих вишиванках". Таке приниження було частиною політики стирання української ідентичності.

"Ми свідомо відмовляємось від цього слова і повертаємося до справжніх, гідних назв, зокрема, "вишита сорочка", - додає вона.

Етнолог Володимир Щибря також наголошує на важливості розрізнення понять. Є традиційний народний одяг, і є сучасна стилізована вишиванка. Це не одне й те саме.

"Якщо це давня традиційна вишивка, там є певні канони, певні ознаки. А коли ми говоримо про вишиванку - не про сорочку вишиту - то це вже сучасна річ, яка може бути якою завгодно", - пояснює він.

На його думку, саме слово "вишиванка" знецінює поняття вишитої сорочки. Сьогодні під цим терміном можна знайти і якісні дизайнерські речі, і масові копії, зроблені без жодного зв'язку з традицією - навіть китайські вироби в "народному стилі".

Наталія Гергелюк додає, що в їхньому бренді вживають формулювання "блузка з вишивкою". Воно ближче до традиційного побутового вживання. Такі речі раніше називали просто "сорочка" або "біла блуза" залежно від регіону.

"Ми хочемо повернути цьому одягу його справжнє значення: як речі, що жили поряд із людиною щодня, передавалися з покоління в покоління, мали свою глибину й цінність", - резюмує дизайнерка.