Як молодь відроджує творчість Стуса, Симоненка, Костенко та інших видатних поетів

Володимир Сосюра 

Ох, які ж романтичні та сильні вірші писав Сосюра, це просто мед для вух. Його творчість не мала кордонів і часу. За своє життя він встиг опублікувати 40 збірок поезій, уявіть собі, яка широка і лірична у нього була душа. 

Чого лише вартують рядки: 

Якби помножити любов усіх людей, 

ту, що була, що є й що потім буде,

то буде ніч. Моя ж любов - як день,

не знають ще чуття такого люди.

Якби зібрати з неба всі зірки

і всі сонця з усіх небес на світі, -

моя любов горітиме яркіш

за всі сонця, на тисячі століттів

Саме ці рядки можна побачити у новому обрамленні молодого українського актора Дмитра Музики. Чоловік досить часто цитує українських поетів і робить це дуже оригінально. Він змушує знову закохатися у легендарні поеми, прози та вірші, адже робить це щиро, від душі. 

 

Ліна Костенко 

На щастя, Ліна Василівна Костенко ще жива і вона - легенда. Її рядки цитує величезна кількість молодих авторів та просто поціновувачів її творчості. За свої 93 роки життя її очі бачили багато, й гарного і лихого. І всі грані її почуттів можна віднайти у її поезії, від якої туркоче у серцях мільйонів людей. 

Той самий Дмитро Музика не обходить стороною поезію Ліни Костенко й цитує її у форматі звернення до українців та прив’язує це до нових реалій. 

І якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

- Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

Цих рядків достатньо аби відчути спокій та водночас біль, які описувала Костенко. 

 

А ось сучасний український поет і прозаїк Іван Байдак цитує інші рядки Ліни Костенко:

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись. 

Хоча Іван й сам пише неймовірні вірші, але обирає бути вірним джерелам, які дійсно його надихають на щось своє, ліричне, щемливе, але авторське. 

 

Григорій Чубай 

Його вірші можна сміливо накладати на музику, аби вийшли щемливі пісні, але поки що його поезію не часто співають, але цитують та оживляють давно забуті рядки. 

Наприклад, акторка Даша Трегубова не рідко відроджує вірші Григорія у своєму авторському проєкті "Даша читає".  А нещодавно вона разом з Дмитром Музикою зняла дуже ніжне відео, де вони ніби у діалозі читають вірш Чубая "Коли до губ твоїх": 

Коли до губ твоїх лишається півподиху,

Коли до губ твоїх лишається півкроку -

Зіниці твої виткані із подиву,

В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,

Той шепіт мою тишу синьо крає,

І забуваю я, що вмію дихати,

І що ходити вмію, забуваю. 

 

Василь Симоненко 

Поезія Симоненка особлива, навіть складно уявити, які емоції він переживав, коли писав свої легендарні рядки. Кожне слово, як дотик, а такі почуття у читачів викликати складно:

Ти завжди вигадуєш про мене дивні речі, 

То я сміюся з тебе, то в мене дівчата якісь є, 

То говорю не так, як слід. 

Може, й справді я говорю препогано, 

Але я люблю тебе і ні сміятися, 

Ні обманювати ніколи не збирався. 

Саме ці романтичні рядки для відродження творчості Симоненка обрав Іван Байдак та своїм голосом озвучив їх і вдихнув нове життя. 

 

Василь Стус 

Творчість Стуса можна назвати істиною, адже він описував такі речі, які актуальні завжди. Це ніби поради, які він втілював у вірші та доносив свої думки до людей. І не дарма, адже зараз його рядки й досі залишаються на підкірці великої кількості українців. 

А ось Іван Байдак обрав одне з найпотужніших творів Стуса і знову ж таки відтворив його по-своєму. 

Коли в тебе буде чисте, безгрішне серце, 

Тоді тобі легко житиметься в світі - де б ти не був

 І які б лиха не зазнавав. 

Бо будеш, як світлий вогник, чистий промінь, 

До якого все тягнеться з найчистішими поривами.

Бо будеш сам прекрасною людиною. 

 

Насправді ще можна навести мільйон прикладів того, наскільки чуттєва, потужна та змістовна українська поезія, як легендарна, так і сучасна. 

Але молоді поціновувачі творчості вже все вимовили у новому стилі та обрамленні текстів і варто сказати, що це звучить неймовірно. 

Приємно усвідомлювати, що українські творці залишають величезний слід у культурі та породжують якісне продовження цього руху. Адже колись і сучасних авторів будуть цитувати так, як вони це роблять зараз з віршами видатних письменників нашого відважного і талановитого народу.