Зовнішня торгівля Росії у 2025 році продемонструвала подальшу деградацію, - розвідка
За підсумками 2025 року зовнішня торгівля Росії продемонструвала подальшу деградацію на тлі несприятливої цінової кон’юнктури та обмежень, що зберігаються.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Служби зовнішньої розвідки України.
Розвідка зазначає, що ключовими чинниками стали падіння світових цін на енергоресурси та дія квот на видобуток нафти в межах домовленостей ОПЕК+, які безпосередньо вдарили по базовому джерелу валютних надходжень.
Частка паливно-енергетичних товарів у структурі експорту знизилася до 54,9% з 61,6% роком раніше, що лише підкреслює ослаблення енергетичного сектору.
Додатковим негативним сигналом стало падіння експорту продовольчих товарів і сільськогосподарської сировини на 10,3%, що говорить про втрату позицій навіть у сегментах, які раніше вважалися відносно стійкими.
Скорочення імпорту було зумовлене насамперед зменшенням на 8,7% ввезення інвестиційних товарів - машин, обладнання та транспортних засобів. Це прямо вказує на згортання інвестиційної активності та погіршення перспектив модернізації промисловості.
На цьому тлі зростання імпорту товарів широкого споживчого попиту, зокрема продовольства (+14,2%) та продукції хімічної промисловості (+2,6%), набуває вигляду вимушеної компенсації внутрішніх дисбалансів, а не ознаки економічного відновлення.
Китай залишається найбільшим торговельним партнером Росії: на нього припадає близько 27% експорту та 45% імпорту, що відповідає рівню 2024 року.
Водночас у двосторонній торгівлі з КНР зафіксовано скорочення експорту нафти на 7,6% та вугілля - на 11%, що додатково послаблює позиції Москви навіть на ключовому для неї напрямку.
У СЗР зазначили, що загалом ці показники відображають поступову та болісну структурну трансформацію російської економіки під тиском західних санкцій.
Суттєве зниження експорту нафти й газу скорочує валютні надходження та підвищує вразливість федерального бюджету до коливань ринкової кон’юнктури. Зростання експорту хімічної продукції та металів має обмежений, відновлювальний характер і не здатне компенсувати втрати енергетичного сектору.
Водночас падіння імпорту виробничого обладнання стримуватиме оновлення промисловості й затягуватиме економічне відновлення. Посилення залежності від Пекіна лише закріплює асиметричну модель зовнішньої торгівлі, в якій Китай дедалі більше виступає не ринком збуту, а основним постачальником промислової продукції для Росії.
Обвал економіки у Росії
Нагадаємо, раніше Служба зовнішньої розвідки повідомляла, що у Росії виробники одягу та взуття масово згортають свій бізнес через зростання податків та штрафів. При цьому стосується це переважним чином саме російських виробників - іноземні почуваються на тлі цих подій дуже добре.
За даними української розвідки, російська фінансова та інституційна система загалом дедалі глибше занурюється в режим керованого хаосу. Банки приховують структуру власності, держслужбовці звільняються від декларацій, а підприємці ледь тримають бізнес на плаву.
Російська економіка також стикається зі збільшуваним тиском з боку "дружніх" країн, які швидко займають ніші, що залишаються порожніми через інвестиційну паузу.
Також нещодавно Росія вперше закупила для АЕС критичні турбогенератори у Китаї, що підкреслює слабкість власного машинобудування. Ця подія сигналізує про глибоку технологічну залежність Москви від Пекіна.
Окрім того, російська економіка потерпає не тільки через санкції та війну в Україні. Вічна мерзлота у критично важливих для російської економіки регіонах починає танути - що загрожує важливій інфраструктурі росіян.