Апарат NASA "Галілео" під час своєї історичної місії занурився в атмосферу Юпітера, передавши унікальні дані про екстремальні умови всередині газового гіганта.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Origo.
Як повідомило видання, в липні 1995 року основний блок "Галілео" випустив атмосферний зонд, який у вільному падінні увійшов у повітряний простір Юпітера зі швидкістю 170 000 км/год.
Під час гальмування апарат витримував температуру, що вдвічі перевищувала температуру поверхні Сонця.
Зонд опустився на глибину 200 кілометрів крізь щільні хмари. Протягом 58 хвилин він передавав дані про склад атмосфери, тиск та вітри, перш ніж екстремальна спека остаточно вивела з ладу його передавачі.
За час перебування на орбіті апарат 35 разів пролітав повз найбільші супутники Юпітера.
"Галілео" зафіксував інтенсивну вулканічну активність на Іо та виявив ознаки рідкого океану під крижаною оболонкою Європи.
Також місія стала єдиним свідком зіткнення комети Шумейкерів-Леві 9 із планетою на близькій відстані.
21 вересня 2003 року NASA прийняло рішення про контрольоване занурення самого корабля в Юпітер.
Це було зроблено для захисту супутника Європи від можливого біологічного забруднення земними бактеріями. Апарат увійшов у шари планети на швидкості 48,2 км/с і припинив своє існування.
Місія "Галілео" була запущена у 1989 році та стала першим штучним об'єктом, що вийшов на орбіту зовнішньої планети Сонячної системи.
Спочатку розрахована на два роки, вона тричі продовжувалася завдяки значним науковим успіхам.
Нагадаємо, 1 квітня 2026 року NASA офіційно відкрило нову главу в освоєнні космосу, запустивши історичну місію Artemis II. Це перший за останні пів століття пілотований політ до Місяця, у який вирушили четверо астронавтів.
Ця подорож є ключовим етапом підготовки до побудови постійної бази на супутнику Землі та подальших експедицій на Марс.
У ході цієї місії екіпаж зробив низку унікальних знімків "Заходу Землі" та сонячного затемнення, спостерігаючи за поверхнею Місяця протягом семи годин. Ці фотографії стали першими кадрами такої якості, зробленими людиною з цієї точки космічного простору.
Паралельно з глобальними дослідженнями космосу, технології NASA знаходять застосування і в приземлених сферах.
Зокрема, український агросектор став частиною космічної екосистеми завдяки співпраці компанії "Кернел" із проєктом NASA Harvest.
Партнерство дозволяє використовувати супутникові дані для високоточного моніторингу полів, що допомагає адаптувати українське сільське господарство до найсучасніших світових стандартів.