В цілому за самовільне залишення військової частини військовослужбовця можуть притягти до дисциплінарної, адміністративної або навіть кримінальної відповідальності - залежно від умов такого вчинку й тривалості СЗЧ.
Про це у коментарі РБК-Україна розповів адвокат з військового та кримінального права Адвокатського об'єднання "Актум" Рустам Нурієв.
В умовах воєнного стану за вчинення самовільного залишення військової частини (СЗЧ) військовослужбовця можуть притягнути:
"Дисциплінарна чи кримінальна - залежить безпосередньо від ситуації/обставин. Насамперед від того, чи тривало СЗЧ понад 3 доби", - пояснив експерт.
Він уточнив, що у випадку вчинення СЗЧ до 3-х діб, військовослужбовця зазвичай притягують до дисциплінарної відповідальності.
"На практиці найчастіше накладається дисциплінарне стягнення у вигляді "догани" або "суворої догани", - повідомив адвокат.
Такі ситуації можуть виникати, наприклад, коли військовослужбовцю було надано відпустку, але він з певних причин затримався та повернувся з неї пізніше визначеного терміну на 1-2 дні (наприклад, якщо людині необхідно було розв'язати ті чи інші особисті питання).
"Якщо ж самовільне залишення військової частини тривало понад 3 доби, то військовослужбовцю загрожує кримінальна відповідальність за статтею 407 КК України. З мірою покарання - позбавлення волі від 5 до 10 років (у залежності від обставин та частини статті 407, за якою буде кваліфікуватись правопорушення)", - розповів Нурієв.
Як приклад він навів ситуацію, коли військовослужбовець без поважних причин залишив місце розташування військової частини та впродовж тривалого часу не повертався до своєї частини.
"Зауважуємо, що в обох випадках військовослужбовця буде позбавлено премії та додаткових винагород у повному обсязі в місяці, коли він вчинив СЗЧ. Також він буде позбавлений виплати грошового забезпечення на період СЗЧ", - наголосив адвокат.
"Відповідно до частини 8 статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні СЗЧ, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", - розповів експерт.
Він повідомив також, що під час обрання військовослужбовцям запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчі судді (судді) окрім цього визначають їм розмір застави.
"Зазвичай - у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто станом на 2025 рік - це від 60 560 до 242 240 гривень", - уточнив адвокат.
У випадку внесення застави, військовослужбовець буде звільнений з-під варти.
Проте на нього при цьому будуть покладені деякі з обов'язків, визначених пунктом 5 статті 194 КПК України. Наприклад:
"Окрім цього, інколи слідчі судді під час покладення на військовослужбовця, що вчинив СЗЧ, обов'язків внаслідок внесення ним застави, визначають необхідність перебування військового за місцем розташування військової частини. Попри те, що чинним кримінальним процесуальним законодавством такої можливості не передбачено", - визнав юрист.
Важливо розуміти також, чи може людина повернутися до служби у ЗСУ замість відбування тюремного покарання за СЗЧ - у випадку, коли людину вже спіймали, а не вона сама вирішила повернутися.
Нурієв нагадав, що відповідно до частини 5 статті 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
"У порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України", - додав експерт.
Йдеться про ситуацію, коли людина добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду - про намір повернутися до цієї або іншої військової частини (до місця служби):
"Тобто чинне законодавство передбачило для військових, які вчинили СЗЧ, можливість звернутись із клопотанням про повернення до військової частини на будь-якому етапі кримінального провадження", - зауважив юрист.
Водночас він наголосив, що така можливість надається лише у випадку, якщо військовослужбовець вперше здійснив СЗЧ, що є кримінально караним.
"Наприклад у випадку, якщо військовослужбовець у 2024 році самовільно залишав частину, і таке СЗЧ тривало 1-2 дні. Тоді у випадку повторного СЗЧ, яке триватиме понад 3 доби, він може скористатися такою можливістю", - пояснив спеціаліст.
"Зазвичай у випадку, якщо військовослужбовець дійсно самовільно залишив військову частину, є придатним до військової служби та не бажає продовжувати військову службу, - найчастіше вироком суду йому призначається покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років", - повідомив Нурієв.
Водночас у певних випадках (якщо людина пішла у СЗЧ через обставини, що вимагали вчинення таких дій) орган досудового розслідування, прокуратура або суд закривають кримінальне провадження - у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Йдеться, наприклад, про ситуацію, коли військовому необхідно було звернутись за невідкладною медичною допомогою до лікувального закладу - у зв'язку з бездіяльністю командира щодо надання такої допомоги.
"За такою ж підставою закриваються кримінальні провадження у випадках, коли встановлено, що військовослужбовець є непридатним до військової служби", - додав юрист.
За словами Нурієва, у випадку вже відбування покарання, чинним Кримінальним кодексом України передбачається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби у лавах ЗСУ.
Так, відповідно до частини 2 статті 81-1 Кримінального кодексу України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом може бути застосовано судом, якщо засуджений:
"Акцентуємо, що до 30.08.2025 року військовослужбовцям, що здійснили СЗЧ до 10.05.2025 року - надано змогу повернутися до своєї або до іншої військової частини у спрощеному порядку", - наголосив юрист.
Він пояснив, що для цього військовому за допомогою застосунку "Армія+" потрібно звернутись із відповідним рапортом.
"Надалі впродовж 24 годин він має звернутися до найближчого ВСП (військова служба правопорядку, - Ред.), звідки його направлять до батальйону резерву", - розповів юрист.
Після прибуття людини до батальйону резерву, "командування вказаного батальйону контактує з військовою частиною, де військовослужбовець проходив військову службу - задля витребування всіх наявних у них документів щодо вказаного військовослужбовця".
"Після отримання таких документів резервний батальйон має декілька варіантів подальших дій - залежно від попередньої наявності у військовослужбовця рекомендаційного листа (відношення)", - повідомив експерт.
Якщо такий лист у людини є, батальйон резерву контактує з військовою частиною, до якої військовослужбовець має рекомендаційний лист, - задля подальшого направлення його до вказаної частини.
Якщо ж такого листа у військовослужбовця немає - батальйон резерву самостійно, виходячи з потреб Збройних сил України, готує на нього план переміщення.
Нагадаємо, 28 листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, що скасовує покарання для військових, які вирішили добровільно повернутися на службу після першого самовільного залишення частини (СЗЧ).
Наприкінці квітня 2025 року Верховна Рада підтримала продовження терміну добровільного повернення на службу військових після СЗЧ - до 30 серпня 2025 року.
Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) опублікувало алгоритм добровільного повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину або вчинили дезертирство.
Крім того, ми пояснювали, як швидко повернутися із СЗЧ без суду та поновити виплати через "Армія+".
Читайте також, коли можна завчасно розірвати контракт із ЗСУ та як це зробити.