Поки на Сумщині й Харківщині тривають російські штурми, а Білорусь посилює військову інфраструктуру, в ДПСУ також говорять про потенційні ризики на Придністровському напрямку та пояснюють зміни в правилах виїзду за кордон. Про ситуацію на фронті, "специфічну активність" у Білорусі, повітряні кулі з ретрансляторами та нові правила перетину кордону для жінок-посадовиць - у бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
Головне:
– Яка загальна ситуація на кордоні, де російські війська проявляють найбільшу активність, на яких напрямках?
– Лінія фронту та кордон із РФ на Чернігівщині, Сумщині й Харківщині фактично є єдиною зоною бойових дій. Найактивніші штурми останнім часом фіксуються в смугах оборони на Покровському та Лиманському напрямках, де працюють підрозділи ДПСУ.
Якщо говорити про кордон, то за останні дні спроби штурмів відмічалися в межах Краснопільської та Миропільської громад на Сумщині. На Харківщині - це Вовчанська громада, зокрема напрямки населених пунктів Вовчанські Хутори та Дігтярне.
– Нещодавно була зафіксована повітряна куля, яка залетіла з боку Білорусі. Яка була її мета? Чи фіксувалися подібні інциденти після того?
– Як правило, Білорусь утримується від самостійних запусків або підтримки запусків РФ через свою територію. Але в кінці минулого тижня в межах Київської області ми зафіксували ціль, ідентифіковану як повітряна куля.
Вона несла ретранслятор. У цей час Росія атакувала Україну “Шахедами” та “Герберами”, які йшли вздовж кордону, а куля фактично підсилювала сигнал для російських засобів. Це ще один вид підтримки, яку Білорусь надає Росії.
– Білорусь активно розбудовує полігони, дороги та артилерійські позиції. Чи означає це підготовку до постійного базування великих сил РФ і чи бачите ви наразі пряму загрозу нового вторгнення з цього напрямку?
Загроза залишається завжди. Вся ця інфраструктура, яку продовжує розбудовувати Білорусь, вона не знаходиться в безпосередній близькості до кордону з Україною, але на напрямку кордону з нашою державою. Це і логістика, і полігони, і бази, які в будь-який момент Білорусь може надати для російських сил, якщо РФ ухвалить рішення перекинути сили в РБ.
Зараз на білоруській території Росія не тримає своїх підрозділів, які могли б здійснити повторне вторгнення. Але не можна виключати провокації для дестабілізації та розтягування наших Сил оборони.
– Наразі яка чисельність російських військових на території Білорусі?
Наприкінці 2023 року Росія вивела близько 10-12 тисяч військових, які проходили там підготовку. По завершенню навчань вони виводилися на територію Росії для того, щоб посилити їхні сили на лінії фронту. Але нових сил РФ не заводила. Тобто тоді їхня кількість коливалася на рівні 10-12 тисяч, і всіх їх Росія вивела.
Але знову ж таки на території Білорусі можуть залишатися певні підрозділи пов'язані з логістикою, з обслуговуванням повітряних суден, але їхня кількість невелика.
– Президент нещодавно згадував про "специфічну активність" на кордоні. Що мається на увазі? Це загроза заходу білоруських військ?
– Озвучувати деталі не можу. Але та активність, про яку ми говорили, ці повітряні цілі, які фіксуються в Білорусі біля кордону з Україною, а також використання тих самих повітряних куль для підтримки РФ, - це все також впливає на безпеку нашого кордону.
– Білорусь почала обмежувати виїзд росіянам-призовникам. Чи фіксуємо ми зворотний процес? Наприклад, чи намагаються громадяни РФ нелегально потрапити в Україну через білоруські ліси, тікаючи від мобілізації?
– Ні, спроб перетину кордону на вхід саме громадян Росії по ділянці з Білоруссю не відмічається.
Але, як і раніше, Білорусь може використовувати нелегальних мігрантів як інструмент тиску. В першу чергу на країни Європи. Також під час повномасштабної війни такі спроби перетину кордону з Україною фіксувалися, але в попередні роки.
– Яка ситуація на кордоні з невизнаним Придністров'ям? Чи є ознаки підготовки ворогом до вилазок або створення "буферних зон"?
– Кордон з Молдовою на Придністровському сегменті - це загрозливий напрямок, так само як кордон з Білоруссю, наприклад. Але ні на кордоні з Білоруссю, ні на кордоні з так званим Придністров'ям спроб заходу ДРГ або переміщення техніки наразі не зафіксовано.
Проте ми пам'ятаємо 2022 рік і спроби дестабілізації, тому постійно посилюємо цей напрямок. Треба розуміти, що при більш сприятливих умовах, Росія може використати і цей напрямок, хоч вона і не має там великих сил. Але знову ж таки, для дестабілізації ситуації, розтягування українських сил, цей напрямок може бути використаний в будь-який момент.
– Згідно з відкритими даними, російський контингент у Придністров'ї налічує десь близько 100-1500 осіб. Ця чисельність не змінилася?
– Така кількість і залишається.
– Що стосується перетину кордону. Чи обов’язково чоловіку мати паперовий військовий квиток на кордоні, чи достатньо електронного з QR-кодом?
– Законодавством визначено, що електронний військово-обліковий документ прирівнюється до паперового. Прикордонники приймають обидва варіанти.
– Що робити, якщо в системі "Оберіг", наприклад, стався збій і дані не оновилися, хоча людина має право на виїзд?
– Ми користуємося базою "Оберіг" і перевіряємо власне військово-облікові документи в електронній формі. Якщо відбуваються якісь збої в роботі цієї системи, то відповідно паралельно можуть бути збої в додатку "Резерв+", який прирівнюється до електронного військово-облікового документа.
Тому я раджу мати при собі роздрукований варіант електронного документа (PDF-файл). За можливості мати даний документ у паперовій формі, якщо хтось сумнівається в якихось даних, які можуть відображатися в "Резерв+".
Але знову ж таки оформлення відстрочок - це відповідальність ТЦК. Якщо відбувається збій, то ми за необхідності контактуємо з ними для уточнення даних. Але без наявності документа прикордонники можуть відмовити у перетині кордону.
– Уряд ухвалив рішення скасувати обмеження на виїзд для окремих категорій жінок-посадовиць. На який термін їм дозволений виїзд за кордон? Йдеться лише про службові поїздки, чи також про приватні?
Для того, аби комунікувати строки й не тільки, треба дочекатися постанови Кабміну, яка вносить ці зміни.
Що стосується державних службовців. Прикордонники, маючи інформацію про ту чи іншу особу, яка знаходиться в нашій базі даних, надають можливість таким жінкам перетинати кордон тільки у службові відрядження. Коли ж ці зміни набудуть чинності, то державні органи мають поновити інформацію, щоб ДПСУ виключила таких осіб з бази контролю, і далі вони зможуть перетинати кордон на загальних підставах.
Але поки постанова не опублікована й не набрала чинності, діють старі обмеження.
– Для чого з Білорусі запускали до України повітряну кулю?
Такі кулі оснащені ретрансляторами. Вони підсилюють сигнал для ударних дронів, які атакують Україну. Це один із видів підтримки РФ з боку Білорусі.
– Чи є загроза нового вторгнення з РБ?
Наразі Росія не має в Білорусі угруповання для повторного наступу (контингент у 10-12 тисяч осіб вивели ще наприкінці 2023 року). Проте РБ розбудовує військову інфраструктуру, яку РФ може використати для швидкого перекидання сил у будь-який момент.
– Яка обстановка на межі з невизнаним Придністров’ям?
Напрямок залишається загрозливим, хоча активного руху техніки чи ДРГ не зафіксовано. Російський контингент там стабільний – близько 1000-1500 осіб.
– Чи достатньо електронного військового квитка для виїзду?
Так, електронний документ (QR-код у "Резерв+") юридично прирівняний до паперового. Прикордонники приймають обидва варіанти.
– Що робити чоловіку, аби уникнути проблем у разі збоїв в базі даних під час перетину корону?
Прикордонники радять мати при собі роздрукований PDF-файл електронного військово-облікового документа або паперовий квиток. У разі відсутності підтвердження в базах та відсутності фізичного документа у виїзді можуть відмовити.
– Коли запрацюють нові правила виїзду для жінок-держслужбовців?
Тільки після офіційної публікації постанови Кабміну та оновлення баз даних ДПСУ. До того моменту жінки, що перебувають у реєстрах як держслужбовці, можуть перетинати кордон виключно у службові відрядження. Після набуття чинності змінами вони зможуть виїжджати на загальних підставах.