"Яструби" чи "прагматики". Хто може представити ЄС на переговорах про кінець війни
Європа хоче мати власне місце за столом переговорів про завершення російсько-української війни. І шукає кандидатуру, яка могла би представляти весь Євросоюз.
РБК-Україна розповідає про потенційних кандидатів та їхні шанси, а також тих, хто вже не пройшов "відбір".
Головне:
- Нова ініціатива ЄС: Брюссель планує призначити спеціального представника для участі в майбутніх мирних переговорах між Україною та РФ.
- Відсіяні кандидати: Кандидатуру Герхарда Шредера відхилили через проросійські погляди, а Ангела Меркель офіційно відмовилася від ролі медіатора.
- Кандидати в шорт-листі: Головними претендентами є президент Фінляндії Олександр Стубб та ексголова ЄЦБ Маріо Драгі – архітектор замороження 200 млрд євро російьких активів.
- Фактор протоколу: Шанси Драгі вищі, оскільки статус Стубба як чинного президента не відповідає рівню переговорної групи від США (Кушнер, Віткофф).
- Головна пастка Брюсселя: Всередині Євросоюзу досі немає єдиної фінальної мети та консенсусу щодо власних "червоних ліній" на перемовинах.
Переговори про завершення російсько-української війни стали на паузу через цілу низку причин, головні з яких – відсутність компромісу щодо Донбасу та зайнятість американців іранськими справами.
Проте вже зовсім скоро можлива нова спроба США активізувати мирний процес через тиск на Україну, адже Дональду Трампу треба показати результат миротворчих зусиль перед виборами.
На цьому тлі Європа намагається актуалізувати свою участь у перемовинах. Для цього планується призначити спеціального представника, який міг би долучитися до наступних раундів.
Хто може представити Європу на переговорах (Інфографіка РБК-Україна)
Не пройшли відбір
Проблема з визначенням єдиного переговірника від ЄС зокрема полягає в тому, що він має бути прийнятним як для власне Євросоюзу, так і для Росії, а особливо – для України, адже йдеться про завершення агресії саме проти неї.
З цієї причини відпала кандидатура колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, якого запропонувала Росія. Він не приховує своїх симпатій до Кремля і після відходу з політики прямо лобіював російські інтереси в Європі, працюючи в раді директорів компанії–оператора "Північного потоку–2".
Як пояснив посол України в Німеччині Олексій Макеєв, Шредер не має "ані моральної, ані політичної легітимності, щоб сьогодні виступати посередником".
Як повідомляє Politico, розглядалася кандидатура й іншого німецького лідера – Ангели Меркель. Вона керувала країною понад 16 років. З одного боку, Меркель дуже добре знає Путіна.
Завдяки своєму минулому у Східній Німеччині обоє лідерів чудово розуміли мови одне одного без перекладачів. У Меркель вже є досвід посередництва між Україною і Росією: в 2015 році вона брала участь у саміті Нормандської четвірки (Німеччина, Франція, Україна, Росія), на якому з'явилися домовленості щодо Донбасу, відомі як "Мінськ–2".
Водночас Путін не раз маніпулював Меркель у своїх інтересах. Саме в її часи відбувся запуск газопроводів "Північний потік-1" та проєктування "Північного потоку-2", які зробили німецьку економіку залежною від російських енергоносіїв.
Навіть після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Меркель не визнала своїх помилок. У своїй книзі спогадів "Свобода" єдине, про що жалкує колишня канцлерка, – нездатність побудувати ефективну європейську систему безпеки, яка б враховувала загрозу з боку РФ.
Тож не дивно, що сама Меркель відмовилася від посередництва. Але навіть якби вона виявила бажання бути посередником, це було би явно неприйнятно для України.
Європейські "яструби"
Список потенційних кандидатів не обмежується представниками Німеччини. За даними Politico, у Брюсселі розглядають ще дві кандидатури, чий підхід до Росії є принципово іншим.
Перший – президент Фінляндії Александр Стубб. Навіть на тлі інших європейських лідерів він відрізняється жорсткими заявами щодо Росії та підтримкою Києва. Попри імідж усміхненого європейського ліберала, у питаннях безпеки фінський президент має чітку "яструбину" позицію, яку диктує сам історичний досвід сусідства Фінляндії з Росією.
Стубб – майстер особистої дипломатії та неформальних зв'язків. Завдяки тривалому навчанню в США та захопленню гольфом (у молодості він навіть грав за національну збірну), він зміг налагодити особисті зв'язки з президентом США Дональдом Трампом. А це робить його потенційним "містком" між Брюсселем та Вашингтоном.
Окрім того, фінський лідер має реальний досвід кризової дипломатії з Кремлем. У серпні 2008 року, під час російського нападу на Грузію, Стубб очолював МЗС Фінляндії і як голова ОБСЄ брав безпосередню участь у підготовці плану мирного врегулювання.
З одного боку, кандидатура Стубба є ідеальною для України, адже Фінляндія сприймає безпеку Києва як власну. З іншого – саме його погляди та членство Фінляндії в НАТО роблять Стубба абсолютно неприйнятним для Кремля.
До того же тут вмикається фактор дипломатичного протоколу. Якщо мова йтиме про механізм інтеграції європейського представника в переговорну групу, яка вже формується, чинному президенту країни буде важко адаптуватися під її формат.
Другий кандидат – Маріо Драгі, колишній прем'єр-міністр Італії та ексголова Європейського центрального банку. На відміну від Шредера та Меркель, він є відображенням жорсткого фінансово-економічного прагматизму.
Драгі є перш за все економістом. З одного боку, це означає, що у нього може бути дещо менше безпосереднього досвіду в безпекових питаннях. З іншого, економічний блок – це та частина мирного плану, де роль Євросоюзу найбільша. Передовсім мова йде про повоєнну відбудову України, санкції проти РФ та ті-таки заморожені російські активи.
У європейському істеблішменті він має промовисте прізвисько "Супер Маріо". Його Драгі заслужив у 2012 році в розпал боргової кризи в єврозоні, коли однією короткою фразою врятував спільну європейську валюту від краху. Тоді Драгі заявив, що ЄЦБ зробить для збереження євро "усе, що знадобиться", додавши: "І повірте мені, цього буде достатньо".
Як прем'єр-міністр Італії у 2021 році Драгі розвернув традиційно прихильну до Москви зовнішню політику у протилежний бік. А вже після повномасштабного вторгнення РФ він був архітектором замороження російських активів у Європі на понад 200 млрд євро.
Окрім цього, "Супер Маріо" відзначився ще кількома принциповими для України кроками. Драгі за лічені місяці зміг знизити залежність Італії від російського газу з критичних 40% до майже нуля. Крім того, під час історичного візиту до Києва влітку 2022 року (разом із Макроном та Шольцом) він став головним двигуном надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Завдання і формати
Втім, лише Стуббом і Драгі коло не обмежується. Потенційно переговорниками могли б стати ті, кому це цілком підходить за посадою. Це голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської ради Антоніу Кошта або Висока представниця із закордонних справ Кая Каллас.
Але перші двоє займаються значно ширшим колом питань: від економіки до гуманітарних проблем чи екології. Їм просто може забракнути часу та уваги.
Що ж до Каї Каллас, дипломатія – її прямий обов'язок. Проте кандидатура Каллас може не сподобатися деяким європейським країнам через вкрай жорстку антиросійську лінію естонської політикині.
Ймовірно, ряд учасників процесу хотіли б бачити на посаді переговорника окрему людину, яка виконувала б цю функцію "не за посадою". І для цього є свої аргументи – від завантаження Каллас іншими справами до її складних відносин з Урсулою фон дер Ляєн.
Крім того, важливо буде знайти компроміс і всередині самого Євросоюзу. Напевно, ключові держави ЄС – Франція та Німеччина – воліли б, щоб ЄС на мирних перемовинах представляв хтось із Парижа чи Берліна відповідно.
За інформацією видання Der Spiegel на роль переговорника з РФ в німецькій правлячій коаліції обговорюють чинного президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра (наразі його посада є церемоніальною).
Відтак це дещо зменшує потенційні шанси фінського президента Александра Стубба. З іншого боку, він – один з небагатьох європейських лідерів, який має хороші відносини з Дональдом Трампом, а це теж вкрай необхідна риса для потенційного переговорника. До всього іншого, важливим також буде і нинішній ранг європейського представника з урахуванням його візаві на переговорах.
"Стубб не може по статусу вести переговори в рамках тієї групи, яка є. Від США – Віткофф і Кушнер. Від України також люди нижчі за статусом. І з цієї точки зору більш реальною виглядає кандидатура Драгі. Він – людина у відставці і зможе більше часу присвятити переговорному процесу", – сказав РБК–Україна виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
Зрештою, експерт не виключає, що представництво ЄС буде "розділеним" між технічним представником та вищим керівництвом.
"Проблема в тому, що Кая Каллас, Антоніу Кошта і Урсула фон дер Ляєн – це люди дуже високого статусу, і вони мають підключатися вже на фінальному етапі, коли мова буде йти про якийсь узгоджений документ. Оскільки в них занадто велика посада, щоб брати участь в технічних переговорах", – резюмував Леонов.
До цього всього також варто додати неясність цілей: для чого європейський представник потрібен в принципі. Можливо, коли у Європі з'явиться розуміння своєї мети на переговорах, то й процес обрання представника піде легше. Але поки виглядає так, що пошук єдиної кандидатури буде непростим завданням.
Питання-відповідь (FAQ)
– Хто може стати переговірником від Європи?
Головними кандидатами у шорт–листі Брюсселя є колишній прем'єр–міністр Італії Маріо Драгі та чинний президент Фінляндії Александр Стубб. Також розглядаються топпосадовці Євросоюзу: Кая Каллас, Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта.
– Чому Ангела Меркель не братиме участі в нових перемовинах?
Колишня очільниця уряду Німеччини самостійно відмовилася від ролі медіатора. Крім того, її кандидатура є неприйнятною для Києва через минулі політичні помилки – запуск "Північного потоку-1" та будівництво другого газопроводу, що посилило залежність Європи від Кремля.
– Які шанси у президента Фінляндії Александра Стубба стати представником ЄС?
Шанси Стубба знижує його високий ранг чинного глави держави, який не вписується у дипломатичний протокол сформованої переговорної групи. Водночас його сувора "яструбина" позиція щодо РФ та членство Фінляндії в НАТО викликають категоричне неприйняття з боку Москви.
– Чому кандидатура Маріо Драгі вважається найбільш реальною?
Колишній голова Європейського центрального банку є політиком у відставці, тому має час для тривалого технічного процесу. Його головна перевага – досвід жорсткого економічного прагматизму, адже саме Драгі за лічені місяці обнулив залежність Італії від російського газу та заморозив 200 мільярдів євро резервів РФ.