Всі напрями компенсації відкриті. Як змінився Реєстр збитків, завданих РФ в Україні

Які категорії в Реєстрі відкрились останніми

Політик розповіла, що серед останніх відкритих - три категорії для держави Україна:

• B1.6 "Інші втрати майна";
• B3.1 "Екологічна шкода";
• B3.2 "Розграбування та/або привласнення природних ресурсів".

Шуляк уточнила, що заяви в цих категоріях можуть подавати:

• держава Україна;
• її центральні, регіональні та місцеві органи влади;
• державні й комунальні установи та організації.

Читайте також: Страхування в глухому куті: фонд допомоги для бізнесу вперся в податки і брак коштів

Скільки всього категорій доступні в Реєстрі

За словами нардепа, 30 вересня RD4U відкрив для подання всі 43 категорії заяв про компенсацію збитків, втрат або шкоди, завданих українцям протиправними діями РФ.

Цим завершився поетапний запуск системи подання заяв, який розпочався 2 квітня 2024 року.

Шуляк наголосила, що відтепер заяви можна подавати в усіх категоріях, передбачених мандатом Реєстру:

• 21 категорія - для фізичних осіб;
• 11 категорій - для юридичних осіб;
• 11 категорій - для держави Україна.

Важливо, що всі відкриті категорії охоплюють широкий спектр наслідків російської агресії.

"Серед 43 категорій чотири стосуються фізичної шкоди - тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, примусова праця чи служба", - повідомила Шуляк.

Ще 29 категорій - це матеріальна шкода: "пошкодження чи знищення житла, бізнесу та інфраструктури, а також економічні втрати".

"Десять категорій охоплюють моральну шкоду: вимушене переміщення, смерть чи зникнення безвісти рідних, позбавлення волі, примусову депортацію дітей і дорослих, втрату доступу до медицини та освіти", - констатувала Шуляк.

Читайте також: Загроза на десятиліття: як війна вже вплинула на здоров'я українців і що буде далі

Як можна подати заяву та що буде далі

Усі заяви до Міжнародного Реєстру збитків подаються онлайн - через веб-портал "Дія".

"За відкритими раніше категоріями вже подано майже 200 тисяч заяв", - уточнила Шуляк.

Вона нагадала, що відкриття всіх категорій Реєстру:

• забезпечує постраждалим, бізнесу та державі Україна єдину міжнародну систему для документування завданої шкоди;
• формує повну доказову основу для майбутнього розгляду заяв і визначення компенсацій.

Тобто кожен вид шкоди, передбачений мандатом Реєстру, має тепер визначений шлях до міжнародного компенсаційного механізму.

Цей момент, за словами Шуляк, принциповий. Адже кожна належно зафіксована втрата наближає:

• юридичну відповідальність країни-агресора;
• майбутню компенсацію постраждалим.

Нардеп пояснила, що подані заяви опрацьовує Секретаріат Реєстру.

Ті з них, які відповідають установленим критеріям прийнятності, вносяться до Реєстру за рішенням Ради Реєстру.

Шуляк уточнила, що згодом їх передадуть Міжнародній Компенсаційній комісії, конвенцію про створення якої ухвалили 16 грудня 2025 року на Дипломатичній конференції в Гаазі.

Саме ця комісія буде:

• розглядати заяви по суті;
• визначати розмір компенсації (в кожному конкретному випадку);
• ухвалювати відповідні рішення.

"Станом на 17 вересня 2026 року Конвенцію підписали 40 сторін, а ратифікували дев'ять держав і Європейський Союз", - повідомила Шуляк.

Вона уточнила, що "для вступу Конвенції в силу та створення Комісії необхідні 25 ратифікацій".

"Завершальним елементом механізму стане компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуться виплати за рішеннями Компенсаційної комісії", - підсумувала політик.