Військовий з "Рейду" пояснив, чому Україна не відповідає Москві дзеркально
Фото: пожежа НПЗ у Москві (Getty Images)
Удари по Москві не слід завдавати лише як відповідь на атаки по Києву. Такі удари мають нести конкретну воєнну мету, а обмежені засоби краще зосереджувати на російських воєнних можливостях.
Про це в подкасті РБК-Україна "ЦЕ БАЗА" розповів Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд" та експерт з озброєнь Defense Express.
Воєнна мета замість емоцій
За словами Киричевського, на емоціях після російських атак хочеться, щоб подібне відбувалося і в росіян. Він зазначив, що розмову записували в день, коли знову вдарили по Південному мосту. Водночас, на його думку, Україні треба чимось відрізнятися від Росії, а ступінь цивілізованості застосування воєнної сили полягає в тому, що вона має нести конкретну воєнну мету.
Виправданими він назвав, зокрема, витрати кількох ракет "Нептун" на знищення стратегічно важливого воєнного заводу або на знищення Су-34 на землі. Також він згадав далекобійні удари дронами: за його словами, були уражені два російські дата-центри, зокрема дата-центр "ВКонтакті", який уразив його полк разом з іншими полками СБС.
Чому важливий результат для фронту
Киричевський зазначив, що російська держава має вразливі місця, як-от дата-центри. За його словами, Росія вживає заходів із захисту критичної інфраструктури, але на будь-яку дію є протидія. Інша справа, на його думку, - гнатися за тим, щоб зробити боляче цивільним: витрачати на це дефіцитні засоби недоцільно.
Він також звернув увагу, що навіть у Росії є ліміти: масово на одну атаку вона запускає близько 200 поршневих і реактивних БпЛА. За його словами, ворог, який пріоритезує терор цивільних, має дефіцит ресурсів і не може їх ефективно використати. Тому Україні, яка має ще більший дефіцит, слід вчитися на помилках ворога і зосереджувати засоби на ураженні його воєнних можливостей.
Киричевський навів приклад: знищення шести носіїв КАБів, тобто Су-34, може бути невідчутним для Києва, але означає, що, наприклад, у Сумах стане легше. Результатом, до якого треба прагнути, він назвав ситуацію, коли в масштабах Росії стає гірше, а в масштабах України - легше. Він наголосив, що це його суб'єктивна думка, яка може не відображати колективної позиції.
Читайте також: Заміна Starlink: у ГУР розкрили деталі розробки російської системи "Рассвет"
У ніч на 16 червня українські дрони уразили Московський НПЗ, після чого на території заводу спалахнула пожежа. У Генштабі ЗСУ зазначили, що завод бере участь у забезпеченні російської армії, а його потужність перевищує 12 мільйонів тонн нафти на рік.
Згодом атака українських дронів 20 вересня зупинила роботу Московського нафтопереробного заводу, що належить "Газпромнафта".