Чи справді корисними є лише натуральні вітаміни з фруктів і овочів? Це поширене переконання часто базується на міфах і маркетингових прийомах. Бо насправді користь вітамінів залежить не від походження.
Про те, чи є різниця між натуральними та синтетичними вітамінами з наукового погляду, чи небезпечний надлишок вітамінів і чи можна подолати дефіцит вітамінів лише завдяки харчуванню, для РБК-Україна розповів доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола Хайтович.
Переконання про користь лише натуральних вітамінів базується на уявленні, що "продукт з їжі" має супутні біоактивні компоненти (фітонутрієнти, флавоноїди тощо), які працюють у взаємодії, тобто синергічно з вітамінами, а також певною мірою на маркетингу, коли слово "натуральний" трактують як "більш безпечний та ефективний".
За словами експерта, на сьогодні не доведено переваги натуральних вітамінів над синтетичними.
"Ефективність і безпека залежать від конкретного вітаміну, форми (стереоізомер, певна сольова форма тощо), дози та клінічного контексту. Так, за даними PubMed, вітамін C має схожу біодоступність у синтетичній і харчовій формах", - розповів Хайтович.
За словами експерта, хіміко-біохімічно хімічна молекула L-аскорбінової кислоти (хімічна назва вітаміну С - Ред.) є ідентичною незалежно від джерела.
Фахівець також розповів, що синтетичні форми вітаміну D у певних дозах лікарі призначають для профілактики та лікування рахіту. При цьому медики враховують, що дози мають бути знижені або людині взагалі варто припинити приймати вітамін D в літній період, коли він інтенсивно виробляється в шкірі під дією ультрафіолетового опромінення.
"Винятками щодо синтетичних і харчових форм вітамінів є випадки, коли та сама назва покриває різні ізомери або похідні. Наприклад, йдеться про натуральний вітамін E (d-α-токоферол) проти синтетичного (dl-α-токоферолу); або фолієву кислоту проти метилфолату (активна форма фолієвої кислоти, вітаміну B9 - Ред.)", - зауважив професор.
За словами експерта, у цих випадках молекулярна конфігурація та форма впливають на метаболізм і біодоступність.
“Також у продукті харчування вітамін супроводжується матрицею, якою є білки, жири та поліфеноли, що може впливати на всмоктування або метаболічну дію”, - розповів Хайтович.
Фахівець зазначив, що, за даними Advances in Human Biology, синтетична фолієва кислота зазвичай має вищу біодоступність при пероральному застосуванні.
"Її метаболізм відрізняється від природних форм, і у разі застосування високих доз вона може накопичуватися в крові у вигляді незміненої фолієвої кислоти", - наголосив професор.
Експерт розповів, що за певних станів, таких як атрофічний гастрит, перебування на антимікробній терапії, а також у людей похилого віку може знижуватися біодоступність вітаміну B12 у разі перорального застосування.
Тому, наприклад, для людей похилого віку лікарі призначають шляхи введення вітаміну, які оминають шлунково-кишковий тракт, - ін'єкції, під'язикові сублінгвальні препарати.
"За даними MedScape, головні ризики пов’язані з жиророзчинними вітамінами (A, D, E, K) - вони накопичуються в тканинах і можуть викликати токсичні ефекти. Йдеться про гіпервітамінози A (печінкова дисфункція, підвищений внутрішньочерепний тиск, вади розвитку плода при застосуванні високих доз у вагітних) та D (гіперкальціємія, ниркова недостатність тощо)", - розповів Хайтович.
Він наголосив, що деякі водорозчинні вітаміни у разі застосування дуже високих доз викликають специфічні побічні ефекти. Наприклад, тривалий прийом ніацину може призвести до гепатотоксичності, а вітаміну B6 - до нейропатії.
"Це практично не описано, хоча є можливим. Наприклад, при вживанні великої кількості вітаміну D з харчовими продуктами (наприклад, риб’ячим жиром) та інтенсивній інсоляції (тобто значному надходженні сонячного світла і тепла)", - розповів експерт.
Фахівець додав, що водорозчинні вітаміни (вітамін C, більшість вітамінів групи B) легко виводяться нирками за умови нормальної їх функції, тому токсичний ефект у разі значного надходження вітамінів із харчових джерел малоймовірний.
"Проте при нирковій недостатності навіть водорозчинний мікронутрієнт може накопичуватися. Гіпервітамінози виникають переважно при споживанні концентрованих добавок", - наголосив професор.
Експерт зазначив, що у дітей раннього віку (особливо новонароджених) ферментні системи ще недостатньо розвинені, тому для деяких вітамінів потрібна спеціально підібрана доза або фармацевтична форма.
У людей похилого віку зниження кислотності шлунка та наявність коморбідних станів (одного або кількох супутніх захворювань поряд з основним - Ред.) прийом великої кількості лікарських засобів призводить до порушення засвоєння вітамінних препаратів.
Тому лікарі призначають їх парентерально (оминаючи шлунково-кишковий тракт) або у вищих дозах, але при цьому здійснюють моніторинг ефективності та безпечності.
Микола Хайтович зазначив, що в країнах із низьким або середнім рівнем доходу населення раціон харчування не забезпечує потребу людей в основних вітамінах та мінералах, тому саплементація (призначення додаткових поживних речовин (нутрієнтів) до харчових продуктів, щоб підвищити їхню харчову цінність - Ред.) є обґрунтованою.
"Крім того, лікарі обов’язково призначають жінкам фолієву кислоту за 2 місяці до планування вагітності і під час першого триместру вагітності", - наголосив експерт.
За словами професора, це вкрай важливо.
"Вітаміни та мінерали можуть змінювати фармакокінетику і фармакодинаміку лікарських засобів. Наприклад, високі дози вітаміну K можуть знижувати ефект антикоагулянту варфарину. Ніацин у високих дозах взаємодіє з гіполіпідемічними препаратами і може посилювати гепатотоксичність. Високі дози вітаміну E можуть змінювати ефекти хіміотерапії", - зауважив експерт.
Він додав, що водночас багато лікарських засобів, зокрема інгібітори протонної помпи та метформін, знижують всмоктування вітаміну B12. Тому у разі поліфармації (більше читайте у матеріалі про те, що таке поліпрагмазія і хто в зоні ризику - Ред.), особливо у пацієнтів похилого віку, лікар повинен контролювати взаємодію лікарських засобів і, за потреби, коригувати дозування.
"Дослідження на основі доказової медицини не підтверджують, що масовий щоденний прийом мультивітамінів у здорових дорослих людей зменшує, наприклад, частоту серцево-судинних захворювань", - зазначив Хайтович.
А отже, масові сезонні курси без індивідуальних показань не виправдані.
"Разом з тим є вітаміни, надходження яких в організм суттєво залежить від регіону проживання та сезону. Особливо це стосується вітаміну D. Тому його введення людям похилого віку, а також тим, хто мало буває на сонці, може бути обґрунтованим. А низький рівень вітаміну D в крові є прямим показанням для його додаткового введення за призначенням лікаря", - додав експерт.
Раніше ми писали про 5 головних ознак дефіциту вітаміну В12.
Також розповідали про способи, яких слід дотримуватися щодня, щоб споживати більше вітамінів.
Крім того, розповідали, чому вітамін D може бути небезпечним.