Скорочення популяцій горобців - це загальносвітова тенденція. Тому, можливо, в майбутньому ми вже не побачимо зграї по 50-100 птахів.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник природного заповідника "Дніпровсько-Орільський", орнітолог Олександр Пономаренко.
За словами експерта, в цілому є два види горобців:
"Їхня популяція, дійсно, скорочується", - визнав орнітолог.
Водночас він зауважив: щодо цього питання є публікації по окремих місцевостях (з оцінкою подібних тенденцій).
"Але, на жаль, в межах України такої програми немає. Бо держава мізерно фінансує наші наукові дослідження", - пояснив спеціаліст.
Пономаренко розповів, що популяція горобців скорочується нині на тлі кількох різних причин.
Перша з них - це хімізація сільського господарства.
"Поля заливають інсектицидами, гербіцидами й всім, чим тільки можна. Горобці, щоб підняти своїх пташенят і наростити жирок перед зимівлею, ведуть їх на зернові культури. Якщо ця пшениця протравлена, то вони її не хочуть їсти", - пояснив науковець.
Він нагадав також, що сучасні сільськогосподарські технології доросли до того рівня, що після збору врожаю на полі майже не залишається зерна.
"Тому птахам - обмаль їжі", - зауважив старший науковий співробітник природного заповідника.
Крім того, згідно з інформацією експерта, на горобців вплинула зміна норм будівництва, адже українці почали використовувати новітні покрівельні матеріали.
"У дикій природі горобці зазвичай селяться у кулястих гніздах в густих кронах дерев. Коли горобці пішли до людини, вони почали гніздуватись у солом'яних стріхах, а потім переселились під шифер. Втім зараз будівельники при монтажі даху закривають усі шпаринки. Горобцям просто нема, де селитися", - пояснив орнітолог.
На думку Пономаренка, якщо українці й надалі масово будуватимуть якісні сучасні будинки, то горобці можуть знову "переселитись" до кулеподібних гнізд на деревах.
Спеціаліст уточнив, що останні такі колонії на території Дніпропетровської області спостерігались у 1950-60-х роках.
"Але зараз у нас на кафедрі (біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, - Ред.) є зразок кулястого гнізда польового горобця, яке було побудоване у 2000-х роках", - зауважив доцент.
Отже, за його словами, "горобець знову починає згадувати свої старі звички".
Науковець зауважив, що скорочення популяцій горобців - це загальносвітова тенденція.
"Британці відзначили, що у них впродовж XX сторіччя ледь не в дев'ять разів зменшилась чисельність цих видів. Бо вони вже не можуть відгодовуватись на полях", - розповів Пономаренко.
Водночас він зауважив: історія з масовою присутністю горобців пов'язана з тим, що вони колись наростили свою чисельність на сільськогосподарських угіддях через великі залишки врожаю.
"Зараз горобці повертаються до своєї природної чисельності. Поступово це стане звичайний, а не масовий вид. Можливо, у майбутньому ми вже не побачимо зграї горобців по 50-100 штук", - пояснив експерт.
Насамкінець він повідомив, що це, найімовірніше, не матиме жодних критичних наслідків.
"Думаю, що ні. Сучасний рівень трансформації екосистем критично не загрожує горобцям. Хоч їх чисельність буде нижчою, але цей вид не стане червонокнижним за 10-20 років", - підсумував орнітолог.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україні зникає рідкісний співочий птах, тож спеціалісти почали важливу місію порятунку.
Крім того, ми пояснювали, чому ворони можуть нападати на людей і що з цим робити.
Читайте також, де зимують птахи та коли повертаються в Україну.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на канал РБК-Україна в Telegram.