Університетам треба планувати себе в новій демографії, а не в старій пам’яті, – інтерв’ю з МОН

Головне:

• Гроші на навчання: вступники з високими балами НМТ, які пішли на контракт, можуть отримати від держави відшкодування.
• Пріоритетні професії: держава менше підтримує "кон'юнктурні" напрями (право, менеджмент). Більше бюджетних місць дають майбутнім медикам, вчителям, реабілітологам.
• Замість БЗВП: замість старої "стройової" в університетах запровадять навчання навичкам національного спротиву – будуть вивчати домедичну допомогу, безпеку і оборонні технології.
• Ціни за контракт: виш може підвищувати вартість навчання лише раз на рік, якщо це прописано в договорі.
• Оновлення ректорів: в деяких університетах ректори втратять свої посади, а процес укрупнення навчальних закладів триватиме і далі.
• Студентів стає менше: через низьку народжуваність менше і абітурієнтів, тому університети мають думати про нові формати роботи вже зараз.

Хто цього року отримає гранти 17 і 25 000 гривень на навчання

– Скоро почнеться вступна кампанія, багато старшокласників вже обрали або активно думають, куди будуть вступати. Зараз все популярніші гранти, якими можна покривати фактично всю вартість навчання. Хто зможе їх отримати?

– Повне покриття вартості навчання гарантує державне або регіональне замовлення, тобто бюджетне місце. Для здобувачів освіти, які навчаються за державним або регіональним замовленням, передбачені також академічні та соціальні стипендії.

Грант – це безповоротна цільова підтримка для вступника з високими або вище середніх балами НМТ, який зміг вступити лише на контракт. Грант є підтримкою вступників та їх суб'єктності у виборі закладу вищої освіти та певної освітньої програми.

В 2025 році базові рівні державних грантів становили 17 і 25 тисяч гривень, а далі сума збільшується через коефіцієнти залежно від спеціальності та місця знаходження закладу освіти. На практиці грант здебільшого покриває частину вартості навчання, але в окремих кейсах, залежно від ціни програми й коефіцієнтів, покриття може бути повним.

За два роки експерименту державними грантами скористалися понад 40 тисяч студентів. Середній грант становив трохи більше ніж 23 тисячі гривень.

Якщо подивитися на 2025 рік, то найактивніше цим інструментом користувалися вступники з Києва та Львівської області. А серед спеціальностей найбільше грантів пішло на психологію, автомобільний транспорт, філологію, комп’ютерні технології, архітектуру та містобудування, звичайно також на популярні право та економіку.

Більший акцент йде на STEM, педагогіку, медицину, відновлення, реабілітацію, – Микола Трофименко (інфографіка РБК-Україна)

– Чи залежить розмір гранту від обраної спеціальності?

– Так, залежить, про це саме відповідна система коефіцієнтів. Держава сильніше підтримує ті напрями, де країні найбільш потрібні фахівці – освіта, інженерія, природничі науки, аграрний сектор, реабілітація, основні медичні спеціальності.

Тут грант може бути вищим через коефіцієнти. Так само гранти додатково підтримують й ЗВО з прифронтових регіонів. Всі ці кошти надходять до спеціального фонду закладів освіти, використання якого університети планують самостійно.

Чи буде менше бюджетних місць і де будуть зростати ціни

Читайте також: "Битва" за бюджет: у яких ВНЗ України найвища конкуренція на безкоштовне навчання

– Якщо студент отримав грант, чи збережеться він, якщо його переведуть на іншу спеціальність чи в інший виш?

– Грант прив’язаний до конкретної освітньої траєкторії, статусу студента і правил фінансування. Якщо людина переводиться, але не змінює спеціальність – грант йде за студентом. Якщо змінює спеціальність навіть в межах того ж закладу – або переглядається (переоформлюється), або втрачається в разі, якщо за цією спеціальністю є невідповідність умов надання грантів.

Не можна вступити на фізику, отримати грант, ще й підвищений за відповідними коефіцієнтами, а потім перенести без змін в оплату за міжнародну економіку чи менеджмент.

– Розкажіть про можливості вступу для ветеранів, дітей з тимчасово окупованих територій, дітей військових.

Тут в нас чітка позиція: доступ до освіти для тих, хто й так проходить через складні обставини має бути простішим і підтримуючим. Для вступників з тимчасово окупованих територій діють окремі механізми вступу та мережа освітніх центрів.

Для військовослужбовців і ветеранів ми рухаємось до більш гнучких рішень у навчанні, відновленні, збереженні місця навчання, стипендій. Для дітей військових також працюють спеціальні підходи в межах чинного законодавства і правил прийому.

– Чи йде зараз скорочення "класичного" держзамовлення на певні спеціальності, і на які саме?

– Про скорочення точно не йдеться, хіба враховується несприятлива демографічна динаміка. Держава також коригує підтримку там, де ринок давно перенасичений, і більше концентрується на тих спеціальностях, де є актуальний кадровий попит.

Це стосується частини кон’юнктурних спеціальностей – права, менеджменту, економіки, журналістики. Натомість більший акцент іде на STEM, педагогіку, медицину, відновлення, реабілітацію. Можливо, саме зсув бюджету з популярних спеціальностей сприймається як його скорочення, але це не так.

– Раніше багато казали, що українці масово вступають на "право", "менеджмент", "міжнародні відносини", а на інші подають документи мало. Чи змінилися популярні спеціальності в останні роки?

– Якщо подивитися на вступ останніх років, то звичний попит нікуди не зник – право, менеджмент, економіка й далі тримаються в топі попиту. Але з кожним роком їх все більше посувають комп’ютерні науки, інженерія, медицина, реабілітація, психологія і навіть педагогіка і будівництво.

Тобто топ популярних спеціальностей не перевернувся з ніг на голову, але він уже не такий однорідний, як раніше.

– Які спеціальності будуть і далі зростати в ціні, а які – ні?

– Там, де контрактна ціна роками була нижчою за реальну вартість підготовки, а компенсували її саме за рахунок “бюджетників” бо держава фіксовано платить за студента і це було набагато більше ніж сплачували контрактники – корекція ще триватиме.

Передусім це стосується популярних масових спеціальностей. А там, де для держави важливо втримати або наростити набір, логіка інша: там стоїть питання доступності, а не лише ціни, але саме там наразі найбільше бюджетних місць.

– Чи законно, коли університет підвищує вартість прямо під час навчального процесу, коли студент вже підписав контракт і вчиться?

– Закон дозволяє проводити індексацію розміру оплати за навчання не частіше, ніж один раз на рік і в межах офіційного індексу споживчих цін за попередній календарний рік. Такий механізм перегляду вартості може бути прописаний у контракті і тоді університет може діяти в межах цього договору.

Якщо такого механізму немає, змінювати умови в односторонньому порядку не можна. Тому вступникам та їхнім батькам я завжди раджу уважно читати договір до підписання. Разом із тим, якщо здобувачу надається грант та вартість навчання в наступному році зростає, то розмір гранту також зростає пропорційно розміру індексації.

З кожним роком все популярніші інженерія, медицина, психологія і будівництво, – Микола Трофименко (інфографіка РБК-Україна)

Частина ректорів втратить посади

Читайте також: Кінець епохи Поплавського? Легендарний ректор Університету культури втратив посаду

– В Україні триває укрупнення навчальних закладів. Частина ректорів втратять свої посади, частині не будуть продовжувати контракти, бо вони вже були на посаді двічі. Яких змін тут чекати цього року?

– Я очікую більшої змінності керівництва і більшої конкуренції на керівні посади по всій системі. Для вищої освіти це здоровий і демократичний процес. Університет сьогодні має бути не місцем довічного адміністрування, а місцем розвитку. І керівник тут має бути менеджером змін – працювати з командою, стратегією, фінансами, партнерами, міжнародними партнерами та громадою, центром якої є більшість наших закладів вищої освіти.

В минулому інтерв'ю для РБК-Україна Микола Трофименко зазначив, що ми відходимо від часів, коли ректор 40 років міг бути незмінно на посаді і був фактором і впливу, бо вони тримаються за свої крісла. "Зараз ми перебуваємо в моменті, коли велика кількість ректорів буде мінятись. Буде оновлення якості адміністрацій також і через навчання в програмі розвитку академічних менеджерів", – сказав він.

– Чи могли б назвати виші, де точно не будуть ректорами ті, хто ними були до того? Як мають проходити вибори ректора “в ідеалі”?

– Відповідь на перше питання у нас в законі "Про вищу освіту". Та й загальна тенденція вже очевидна: оновлення керівництва відбувається. В ідеалі вибори ректора – це конкуренція програм розвитку, публічна розмова про майбутнє університету, довіра колективу і прозора процедура без кулуарних домовленостей.

Про військову підготовку студентів

Читайте також: Що буде замість БЗВП для студентів: в МОН роз'яснили майбутні зміни у вишах

– В Раді вчора, 25 березня, проголосували за законопроект, за яким на заміну старій моделі військового вишколу в університетах прийде нова система. Чи буде військова підготовка обов'язковою у вишах, і для кого?

– Зараз правильніше говорити про підготовку навичок національного спротиву, а не про старе уявлення коли “всіх загнали на стройову”. Ідея полягає в тому, щоб студенти мали базові навички, які справді потрібні в умовах війни: домедична допомога, безпека, розуміння базових принципів оборони, сучасні технології. Тобто мова про базову підготовку цивільної людини, а не про БЗВП.

Важливо, що підготовка з основ національного спротиву буде для всіх здобувачів вищої та фахової передвищої освіти — незалежно від статі. Водночас закон враховує різні обставини. Для студентів з особливими освітніми потребами, а також для тих, чиї релігійні переконання не допускають користування зброєю, передбачено інші траєкторії опанування цієї дисципліни.

Окремо хочу чітко підкреслити: йдеться не про військову службу і не про набуття статусу військовозобов’язаного. Вивчення "Основ національного спротиву" не передбачає складання військової присяги, проходження медичного огляду, прибуття до ТЦК та СП, перебування на полігонах чи здобуття військово-облікової спеціальності.

Ми говоримо про безпекову підготовку в межах освітнього процесу — про знання і навички, які потрібні молоді в реальному житті. А типову освітню програму МОН затверджуватиме за погодженням з Міністерством оборони, щоб заклади освіти мали зрозумілі рамки для впровадження цієї дисципліни.

Довідка: Станом на березень 2026 року теоретичний компонент БЗВП вивчають понад 71 тисяча здобувачів вищої освіти, з них близько 3 тисячі студенток, які долучилися до БЗВП добровільно. Теоретичну підготовку БЗВП вже завершили близько 47 тисяч студентів у 230 закладах вищої освіти, решта закладів завершує викладання дисципліни до травня 2026 року.

– Яка зараз ситуація з військовими спеціальностями, чи росте до них інтерес? Чи стало більше дівчат серед абітурієнтів військових вишів?

– Так, інтерес до військових спеціальностей зріс порівняно з довоєнним періодом. І це зрозуміло. Війна дуже багато змінила в уявленні молоді про службу, безпеку, кар’єру і роль держави. Дівчат також стало більше. Але цифри я вам не скажу, бо ми не публікуємо нічого що стосується навчання в військових ЗВО.

– Чи доступний зараз вступ на льотні спеціальності для цивільних, враховуючи закрите небо і специфіку підготовки під час війни?

– Так, вступ залишається доступним. Інша справа, що це складна підготовка з окремими вимогами, медичними допусками і специфічною практикою в умовах війни. І також стосується сфери, де вся інформація має різні ступені секретності чи обмеження доступу.

Університет сьогодні має бути не місцем довічного адміністрування, а місцем розвитку, – МОН (інфографіка РБК-Україна)

Вже не Харків? Як війна змінила географію студентства

– В яких містах зараз найбільше студентів? Чи можна сказати, що Харків через війну втратив неофіційний статус студентського міста, і неформально такими містами вважаються інші? Наприклад, Львів, Франківськ?

– Київ, безумовно, залишається найбільшим центром. Львів посилив свої позиції, Івано-Франківськ став набагато помітнішим на студентській карті. Але я б не поспішав казати що, Харків позбувся статусу студентського центру.

Так, війна змінила умови життєдіяльності в місті, частку офлайну, безпекову логістику. Але академічна вага Харкова нікуди не зникла. Відвідавши заклади вищої освіти цього міста, я побачив більше студентського життя, ніж в деяких центральних і західних регіонах. Там розбудували цілі підземні поверхи, аудиторні лекторії, лабораторії, нам ще більше є чим пишатись за харківську вищу освіту!

– В яких вишах кількість студентів через війну кардинально зменшилася, а де – помітно зросла?

– Найбільше постраждали прифронтові та переміщені університети, це очевидно. Водночас частина закладів у відносно безпечніших регіонах отримала приріст. Але тут важливо не зводити все до географії. На контингент впливали і дистанційне навчання, і релокація, і репутація університету, і готовність швидко адаптуватися.

– Чому деякі виші в тому ж Києві ведуть навчальний процес онлайн, а інші – ні?

– Бо рішення залежить не від назви міста, а від конкретних умов університету та управлінських рішень. Якщо є укриття, продумана безпекова модель, можливість організувати процес — тоді є підстави для аудиторного або змішаного навчання. Якщо таких умов немає, університет працює онлайн.

Студентів буде менше через демографічні показники

– Які зараз прогнози щодо кількості студентів в Україні в найближчі роки з огляду на демографію, міграцію та наслідки війни? Наскільки масштабним буде скорочення?

– Буде поступове скорочення. Хочете бачити потенційну кількість вступників – дивіться, скільки дітей народилося 17 років тому. Ми вже давно перебуваємо в низхідній тенденції народжуваності, і вступників меншає відповідно. Тому університетам вже зараз треба планувати себе в новій демографії, а не в старій пам’яті. На жаль, деякі досі думають, що в них знов буде пропозиція в мільйон вступників, і їм точно вистачить.

– Заступниця міністра Кузьмичова казала, що у майбутньому саме університети конкуруватимуть за абітурієнтів, а не навпаки. Скільки приблизно вступників до вишів буде після 2030 року? Звучали цифри близько 11-15 тисяч на рік.

– Цифри будуть значно оптимістичніше. 11-15 тисяч – це звучало, мабуть, суто про 2029 рік, адже тоді будуть випускники пілоту старшої профільної школи, а інші перейдуть в 12 клас. Тому не варто збурювати нові дискусії лякливими заголовками.

Але сама логіка беззаперечна і виходить із попередньої моєї відповіді: конкуренція за вступника зростатиме. І це означає, що система вже не зможе триматися на звичці, на вивісці чи на історичному бренді. Університету доведеться щодня доводити свою цінність для студента і вступника.

Система вже не зможе триматися на звичці, вивісці чи на історичному бренді. Університетам доведеться щодня доводити свою цінність для студента і вступника, – Микола Трофименко (інфогарфіка РБК-Україна)

– Чи означає це, що частина університетів не зможе набирати повноцінні групи? Які зміни в самих вишах будуть через це, і чому закладам освіти варто готуватися вже зараз? Чи більше вони працюватимуть із дорослими студентами, перекваліфікацією, іншими програмами навчання?

– Так, для частини університетів це цілком реальний сценарій. І саме тому ми говоримо про модернізацію мережі, нові моделі управління, сильніші наглядові ради, укрупнення.

Паралельно буде рости сегмент освіти дорослих, коротких програм, перекваліфікації, роботи з ветеранами, людьми, які змінюють професію. Університет майбутнього — це вже не місце лише для 17-річного вступника, треба формувати пропозицію для дорослих, формувати культуру навчання протягом життя.

– Чи може Україна частково компенсувати демографічне скорочення за рахунок іноземних студентів?

– Цілком. Іноземні студенти важливі для інтернаціоналізації, для доходів університетів, для присутності України в глобальному освітньому просторі. Але чи буде реальним – всі можливості в руках самих ЗВО.

– Якою ви бачите систему українських університетів через 10 років? Чи буде вона більш компактною, спеціалізованою, конкурентною?

– Так, я бачу її саме такою. Меншою за кількістю вивісок, особливо в частині відокремлених структурних підрозділів, але сильнішою за змістом. Більш спеціалізованою там, де це потрібно. Більш конкурентною – і всередині країни, і назовні. І головне – з університетами, які вміють не виживати від вступної до вступної, а розвиватися стратегічно.