Українці визначилися, як вирішувати історичні суперечки з Польщею, - КМІС
Фото: українці хочуть конструктивного діалогу з Польщею щодо історичних суперечок (Getty Images)
Більшість українців підтримують конструктивний підхід до розвʼязання історичних суперечок із Польщею.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з даними опитування, 90% українців прагнуть до конструктивної взаємодії з Польщею.
Більшість (57%) поділяють прагматичний погляд, що кожна нація може мати своїх героїв і іншим націям не можна втручатися.
Ще 33% розраховують, що через спільні комісії істориків, а не політиків, можна досягти консенсусного погляду.
Натомість лише 1% опитаних вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі і загалом дотримуватися польського погляду на взаємну історію.
Ще 4% навпаки очікують, що Польща буде позбавлена суб'єктності в історичних питаннях.
Конфлікт між Україною та Польщею
Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла - найвищої державної нагороди Польщі.
Причиною такого кроку стало присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА.
Після цього про намір відмовитися від польських відзнак заявили колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Аналогічне рішення озвучили керівник ОП Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга та ексглава уряду Володимир Гройсман.
Зеленський заявив, що його польський колега використовує розпалювання ненависті до українців як інструмент внутрішньополітичної боротьби.
За словами глави держави, Навроцький повторює помилки, яких свого часу припустився прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Також Зеленський наголосив, що саме українці сьогодні ціною власних життів захищають безпеку не лише своєї країни, а й Польщі та всього Європейського Союзу.
Водночас у МЗС заявили, що Україна веде "спокійну дипломатичну роботу" з польською стороною, аби знизити емоційну напругу та врегулювати загострення у двосторонніх відносинах.
Детальніше про дипломатичне загострення між Києвом і Варшавою та його можливі наслідки для України - у матеріалі РБК-Україна.
