Деякі українські прізвища зберегли пам’ять про нужду, бідність і боротьбу за виживання. Вони виникли не випадково - ці "імена злиднів" напряму вказували на складне матеріальне становище
Які прізвища могли дістатись лише справжнім злидарям, розповідає РБК-Україна з посиланням на Telegraf.
В українській історії воно часто виникало з побуту, соціального статусу, або навіть - матеріального становища. Серед прізвищ особливо вирізняються ті, які прямо вказували на крайню бідність. Ось деякі з них:
Очевидне значення - босий, без взуття. Такі прізвища давали тим, хто не міг дозволити собі навіть найпростішого взуття.
Означало людину без постійного житла, яка мандрувала в пошуках роботи. Прізвище асоціюється з безпритульністю та нестабільністю.
Походить від назви старої, виснаженої конячки. Часто - люди, які володіли або працювали з такими тваринами.
Вказує на людину без майна, "голу" у всіх сенсах - без одягу, даху над головою чи засобів до життя.
Імовірно, походить від слова "дерен" - людина, що жила у землянці, накритій дерном. Саме таким було житло для бідних.
Можливе походження - від двору, що постійно стояв у калюжах. Ознака убогості та відсутності благоустрою.
Від дієслова "капарити" - животіти у злиднях. Прізвище символізує життя на межі виживання.
Народне означення нужденного або знедоленого. Часто - із трагічною історією втрат.
Значення - бурлака, що "не тягне" життя. Означало людину, яка ледве зводить кінці з кінцями.
Імовірно, від "нечого володіти" - втрачений статус, згублене багатство. Родини, які збідніли до межі.
Очевидна етимологія - нужда. Прізвище прямо говорить про тяжке становище: холод, голод, нестачу.
Вас також може зацікавити: