Дефіцит державного бюджету 2026 року становить 2,4 трлн гривень. Для його покриття Україна залучає зовнішню фінансову допомогу від партнерів, ключові з них - ЄС, МВФ та Світовий банк. Для отримання мільярдів доларів фінансування Верховна Рада має працювати як годинник - ритмічно та послідовно приймати необхідні закони. Які законодавчі зміни має прийняти парламент для вчасного отримання фінансування від партнерів, скільки коштів Україна вже недоотримала через затримки голосувань в Раді, яких конкретних рішень вимагають ЄС, МВФ та Світовий банк читайте у колонці для РБК-Україна координатора Економічної експертної платформи та асоційованого члена CASE Ukraine Олега Гетмана.
Читайте також: Які податкові зміни має прийняти Україна для виконання нових вимог МВФ
Головне:
Поки українська дипломатія веде виснажливі переговори у Брюсселі, намагаючись розблокувати нову допомогу від ЄС для України обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки, не менш серйозна загроза фінансовій стабільності формується всередині країни – в українському парламенті.
Парламентська криза і зрив голосувань за ключові реформи створюють ризики не лише для майбутніх програм, але й для вже погодженого фінансування від ЄС, МВФ та Світового банку.
У результаті Україна може опинитися у ситуації фінансового цугцвангу: коли зовнішні партнери формально готові фінансувати видатки бюджету, але внутрішні політичні фактори ускладнюють або сповільнюють надходження коштів. Це особливо критично з огляду на дефіцит державного бюджету 2026 року, який оцінюється у 2,4 трлн гривень, більшість з яких планувалось отримати від міжнародних партнерів.
Ukraine Facility – програма фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу на суму 50 млрд євро на 2024–2027 роки, фінансування в межах якої надається траншами після підтвердження виконання узгоджених структурних індикаторів "Плану України".
Через неголосування Верховної Ради за ключові індикатори – Україна вже недоотримала 4 млрд євро. Найбільший провал припав на кінець 2025 року, коли через відсутність голосувань за ключові закони у сферах держслужби, енергетики та житлової політики "зависли" виплати на суму понад 2,6 млрд євро. Ці кошти не просто затримуються - через жорсткі дедлайни Єврокомісії вони можуть бути втрачені для бюджету безповоротно, що на тлі загального дефіциту ставить під загрозу виплату соціальних зобов'язань України.
Читайте також: Чи буде катастрофа з бюджетом через затримку 90 млрд євро від ЄС
Ситуація погіршується тим, що на початок 2026 року парламент не виконав жодного нового індикатора, водночас ігноруючи "хвости" минулих періодів, як-от кадрове посилення антикорупційних органів. Це створює ефект накопичення збитків: до гальмування допомоги на 90 млрд євро з боку Угорщини – додається внутрішній параліч, який щоквартально позбавляє країну мільярдних траншів від ЄС, МВФ та Світового банку.
Якщо Рада не відновить роботу найближчим часом, механізм часткового оцінювання від ЄС припинить діяти, і фінансова "діра" стане некерованою.
Ключові невиконані індикатори – це важливі та корисні для України реформи, зокрема зміни до законодавства щодо державної служби (відновлення прозорих конкурсів на всі категорії держслужбовців), скасування призупинення дії закону про державну допомогу, дерегуляція в окремих секторах.
Також передбачається удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальні джерела енергії, визначення спеціального статусу НКРЕКП, призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, а також набрання чинності законами у сферах житлової політики, централізованого теплопостачання та залізничного транспорту.
26 лютого рада директорів МФВ схвалила нову програму щодо розширеного фінансування Extended Fund Facility для України у розмірі $8,1 млрд. Меморандум містить низку важливих позитивних для економіки країни маяків, які підтримують провідні бізнес-асоціації та аналітичні центри:
продовження реформи митної служби, призначення нового голови ДМС до кінця березня 2026 року;
створення централізованого сховища даних для податкового та митного адміністрування;
спрощений режим для самозайнятих, оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
скасування податкової пільги на імпорт у маловартісних поштових відправленнях, перехід до One stop shop;
Один з пунктів Меморандуму, щодо ПДВ для ФОП, який раніше викликав негативну реакцію бізнес-спільноти та аналітичних центрів – у фінальному Меморандумі трансформувався – тепер він передбачає поріг у 4 млн гривень з 1 січня 2027 року. Це значно краще ніж 1 млн гривень, але все не достатньо високий поріг для перехідного періоду до вступу у ЄС. Доцільним встановити поріг у 85 тисяч євро (4,3 млн гривень - ред.) у рік вступу до ЄС, а до того часу передбачити вищий поріг.
Читайте також: Україна має найближчим часом отримати перші 1,5 млрд євро від МВФ
Більшість змін, передбачені новим меморандумом – потребують рішень Верховної Ради. Їх затримка створює ризик перенесення переглядів програми і, відповідно, затримок фінансування.
Параліч парламенту ставить під загрозу виконання нової програми з МВФ, що автоматично "заморожує" не лише прямі транші від МВФ, а й близько 12-15 млрд доларів пов’язаної допомоги від країн G7, для яких виконання програми з МВФ є маркером.
Програми Світового банку, зокрема PEACE та Development Policy Loans, залишаються важливим джерелом фінансування соціальних і відновлювальних видатків – від зарплат працівників бюджетної сфери до підтримки енергетичного сектору.
Це фінансування також пов’язане з реформами у сфері:
Корпоративне управління: приведення статутів державних компаній (особливо в енергетиці – "Енергоатом", "Укренерго") до стандартів ОЕСР;
Пенсійна реформа: законодавчі кроки до запровадження накопичувального рівня та жорсткої верифікації отримувачів;
Екологічне законодавство: схвалення законів про моніторинг промислового забруднення.
Хоча частина рішень може ухвалюватися Урядом, ключові структурні зміни вимагають парламентської підтримки. Частина пунктів з угоди зі Світовим банком на цей час не виконані – проєкт про пенсійну реформу не внесений до парламенту, моніторинг промислового забруднення не розпочато.
Дефіцит бюджету 2026 року не залишає місця для маневру. Кожен тиждень простою парламенту – це мінус мільярди гривень, які мали б піти на підтримку енергосистеми після зимових обстрілів.
Сьогодні швидкість надходження міжнародного фінансування залежить не лише від рішень у Брюсселі, Вашингтоні чи інших столицях, але й від здатності українського парламенту забезпечувати виконання взятих на себе зобов’язань.
Вето окремих країн ЄС може затримати великі пакети допомоги, такі як 90 млрд євро. Але не менш серйозним ризиком є внутрішня інституційна неспроможність забезпечити виконання вже погоджених програм та отримання коштів від різних міжнародних партнерів. На цей час Україною через зрив зобов’язань вже не отримано 4 млрд євро, під загрозою ще 8 млрд доларів від МВФ.
Читайте також: Чи перегляну МВФ нову програму, якщо мирні переговори будуть успішними
У цій ситуації головний виклик для України – не лише переконати партнерів у необхідності фінансування, але й довести власну здатність діяти як передбачуваний і відповідальний учасник цих програм.
Бо у фінансовій війні, як і на фронті, критичне значення має не лише обсяг ресурсів, але й швидкість їх мобілізації. Для економіки країни, яка воює, ритмічність фінансування має критичне значення.
Сподіваємось що народні депутати врахують складність ситуації та критичний дефіцит бюджету, який вже загрожує припиненням фінансування різних соціальних та економічних програм, і почнуть приймати важливі для країни закони, завершивши поточні політичні ігри.