Якщо Росія нападе на країни Балтії, Україна може стати частиною спільного оборонного щита. І саме це має змусити Кремль відмовитися від агресії.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів колишній голова апарату Міністерства оборони Федеративної Республіки Німеччина Ніко Ланге.
На думку Ланге, готовність Альянсу до можливого зіткнення з Росією залежить від конкретної країни.
"Країни Північної Європи та країни Балтії абсолютно готові. З іншого боку, багато інших країн Європи не хочуть цього", - зазначив він.
Окрема проблема - США. Без американської підтримки, за словами Ланге, реалізувати наявні плани захисту неможливо. А якщо Вашингтон виявиться ненадійним партнером, уся система дає збій.
Вихід, на думку експерта, - змусити Кремль зрозуміти: напад на Балтію і напад на Україну - це одне й те саме.
"Що б ви не робили в Україні чи в країнах Балтії, вас переможуть. Ви не зможете виграти цю війну. І я думаю, що Україна є частиною цього повідомлення", - пояснив Ланге.
Для цього він пропонує двосторонні безпекові договори між Україною та країнами Балтії - поза рамками НАТО чи ЄС, але не всупереч їм.
Ланге вважає, що основою для такого зближення може стати вже наявний Київський безпековий пакт. На його базі можна розширити співпрацю:
Паралельно, на його думку, потрібна інтеграція систем протиракетної та протиповітряної оборони України і східного флангу НАТО в єдину мережу.
Фото: військовий експерт Ніко Ланге про об'єднану систему ППО (інфографіка РБК-Україна)
"Україна допоможе східному флангу НАТО, а країни НАТО, завдяки своїм можливостям, допоможуть Україні", - підкреслив Ланге.
За його словами, це стосується і засобів перехоплення дронів - їх теж треба об'єднувати в єдину систему.
Нагадаємо, Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував, що Росія вже зараз формує інформаційне підґрунтя для можливого нападу на Балтію.
Кремль використовує присутність у Калінінградській області як привід звинувачувати НАТО в агресії - щоб заздалегідь виправдати власні дії.
Тим часом Євросоюз намагається конкретизувати статтю 42.7 - власний аналог натовської статті 5. Втім, наразі незрозуміло, хто і як має ініціювати допомогу союзнику в разі нападу.