Військові під час служби мають багато скарг: після того, як цієї зими запрацював Офіс військового омбудсмена, туди почали активно писати листи: просять допомогти із найрізноманітнішими питаннями.
Військова омбудсмен Ольга Решетилова дала велике інтерв'ю РБК-Україна, де розповіла про можливі терміни служби, про часті причини СЗЧ, спілкування з командирами та про те, яких скарг від захисників Офісу військового омбудсмена надходить найбільше. Публікуємо найцікавіші тези з розмови.
Пріоритети скарг: Найбільше звернень стосується пошуку зниклих безвісти та медицини (ВЛК, лікування). Скарги на ТЦК або насилля є поодинокими.
Умови демобілізації: Встановлення термінів служби неможливе без посилення мобілізації та жорсткої відповідальності для ухилянтів.
Зарплатний дисбаланс: Зарплата в тилу нижча за дохід охоронця супермаркету. Для перегляду виплат потрібен аудит Міноборони та допомога Заходу.
Ризики ротацій: Найбільше втрат стається під час виходу з позицій. Часто бійці лишаються на "нулі" місяцями, бо шлях відходу є смертельно небезпечним.
Складнощі мобілізації: Призов непридатних осіб виснажує бюджет і створює бюрократію. В одній частині виявили близько 2 тисяч осіб, які не можуть служити за станом здоров'я.
Причини СЗЧ: Головний чинник – страх смерті, а не конфлікти з командирами. Проблему вирішують через психологічну адаптацію та цифровізацію документів.
Найбільше звернень до Офісу стосуються пошуку зниклих безвісти та медичних питань (ВЛК, лікування), а скарги на дії ТЦК або насилля становлять лише незначну частку. Скарг приходить дуже багато. Часто це в середньому 66 скарг на день, але іноді буває й по кілька сотень за добу.
"Найбільша кількість – щодо зниклих безвісти за особливих обставин. Далі – отримання направлення на проходження ВЛК, колишній МСЕК, тепер ЕКОПФО. Суттєва частина стосується направлення військовослужбовців на лікування, звільнення з військової служби, переведення на інше місце служби", – каже Ольга Решетилова.
Рішення військового омбудсмана – це не просто рекомендація військовим частинам чи бригадам. Висновок Офісу за законом обов'язковий до виконання.
Командири зобов'язані забезпечувати бійцям можливість контакту з рідними будь–якими доступними методами, адже ізоляція захисників критично погіршує моральний стан.
"Якщо військовослужбовець тривалий час перебуває на позиціях, забезпечити зв'язок з родиною будь-якими способами. Записуйте через радіозв'язок голосові, пропонуйте родині написати лист і скинути разом з логістичною доставкою. Тобто забезпечуйте зв'язок будь-як", – каже співрозмовниця.
Бувають випадки, коли військовому омбудсмену доводиться проводити додаткові перевірки. Був гучний випадок, коли виявили близько 2 тисяч ймовірно непридатних до служби чоловіків в одній з військових частин: вони за станом здоров'я не можуть служити, що створює надмірне бюрократичне навантаження на систему.
"Зараз складна перевірка відбувається в одній з військових частин, куди масово прибули мобілізовані, ймовірно, непридатні до військової служби. Йдеться про близько 2 тисячі людей. Це справді масове порушення, яке треба не просто констатувати", – каже військова омбудсмен.
До перевірок цієї непростої ситуації залучені Генеральний штаб та Сухопутні війська.
Через інтенсивність боїв та розширення зон ураження ворога, виведення людей із позицій часто стає небезпечнішим за саме перебування на них.
"Зараз найбільшу кількість втрат ми несемо під час ротацій з позицій на позицію. ...Були ситуації, коли рідні зверталися, щоб вивели військовослужбовців з позицій. ...А військові, коли вже до них дійшли штурмовики, почали відмовлятися від виходу, бо вважали, що їм безпечніше залишатися на позиціях", – зазначає вона.
Мобілізація людей із правом на відстрочку або хворобами є фінансово марнотратною для держави: витрачаються ресурси, а людина потім все одно звільняється зі Збройних Сил.
"Треба порахувати, скільки нам коштує неякісна мобілізація. Коли чоловік має законне право на відстрочку або явні проблеми зі здоров'ям, але він мобілізований, на нього витрачений ресурс, як мінімум, на його забезпечення. Його командир і командир військової частини витрачають час, щоб його списати потім з війська", – підкреслює Ольга Решетилова.
Читайте також: Потрібні три кроки. Військовий омбудсмен назвала умови для підвищення зарплат в ЗСУ
Нинішній рівень зарплат у тилових частинах є неприйнятним, проте для змін потрібен внутрішній аудит ефективності використання людей та допомога партнерів, каже посадовиця.
"Коли військовослужбовець в тилу отримує менше, ніж охоронець в супермаркеті, то зрозуміло, що це неприйнятно. ...команда міністра оборони має намір провести внутрішній аудит в українському війську – хто де, на яких посадах і чим займається, наскільки ефективне застосування кожного", – зазначає Решетилова.
В Офісі Військового омбудсмана створили робочу групу по вивченню можливостей досягнення чітких термінів служби. Треба вивести формулу, і це складніше, ніж просто порахувати, "скільки ще людей треба мобілізувати", зазначає Решетилова. За її словами, простих рішень тут не буде.
Право на визначеність для військових неможливе без посилення мобілізації та встановлення жорсткої відповідальності передусім для ухилянтів, впевнена вона.
"Чітких термінів служби не варто чекати без посилення мобілізації. ...спершу має бути посилення відповідальності для ухилянтів, а тільки потім – посилення відповідальності за СЗЧ. Бо виходить... вся відповідальність і всі обмеження постійно падають тільки на них", – каже військова омбудсмен.
Читайте також: Чому після повернення з СЗЧ вже не можна вибрати собі бригаду: пояснення Решетилової
Повернення військових із СЗЧ часто гальмується через людський фактор: командири часто відмовляються передавати документи бійців у нові частини. Втім, процес цифровізують, і команда Міноборони вже цим займається, щоб процес йшов без проблем.
"Відмовляється, бо часто це помста командира за те, що військовослужбовець пішов. Пакет документів військовослужбовця не повинен їхати поштою чи "голубами" передаватися і тижнями доїжджати – це все має бути в "цифрі", – зазначає співрозмовниця.
Більшість випадків СЗЧ стаються не через "поганих командирів", а через природний страх смерті, з яким потрібно працювати через довіру та освіту, переконана фахівець.
"Більшість СЗЧ – не через "поганих" командирів, а через страх смерті. На адаптаційному курсі ми читаємо історію України – людям важливо пояснити, чому ми в цій історичній точці та що буде в разі програшу. Ці відповіді є в нашій історії, і це також питання мотивації та роботи з бажанням піти в СЗЧ", – підкреслює військова омбудсмен.
Харчування в Силах Оборони – важливе питання, але скарг в цих питаннях все менше. Ольга Решетилова розповіла про стан забезпечення харчами в ЗСУ.
Також військова омбудсмен пояснила, чому мобілізовані масово хворіють на БЗВП.