Ставка на Крим та новий імпульс на півдні. Як розвивається контрнаступ ЗСУ

З початку контрнаступу минуло майже два місяці, і останнім часом склалося враження про те, що він сповільнився. До минулого тижня крайній помітний успіх датувався ще 29 червня – визволенням села Рівнопіль (Донецька область).

Далі бої здебільшого йшли на підступах до ключових пунктів першої лінії оборони РФ, і на Заході виникла стурбованість щодо українських темпів. Міністр оборони Олексій Резніков визнав, що наступ йде повільно, але за планом. Хоча не на нашу користь грає ціла низка факторів – від кількості боєприпасів до систем ППО та протяжності фронту.

"Питання у тому, що у нас теж дуже довга лінія бою. І проти нас велика кількість ворогів. Це війна, це не комп'ютерна гра", - зазначив він в інтерв'ю CNN, додавши, що Силам оборони доводиться вручну розчищати мінні поля.

Після цього Bloomberg і The New York Times повідомили про початок великого наступу на півдні, і за оцінками неназваних джерел у Пентагоні, основний удар нібито очікується на південь від міста Оріхів (Запорізька область) у бік окупованого Мелітополя.

Очевидно, саме південь на даний момент є пріоритетом, попри те, що ЗСУ просуваються одночасно в бік Бахмута, а також відбили спробу росіян прорватися до Харківської області з боку Сватового.

Лимано-Куп'янський напрямок: спроба прориву стала провалом

Минулого тижня російські та українські Telegram-пабліки повідомляли про захоплення трьох невеликих сіл у Луганській області - Надії, Сергіївки та Новоєгорівки. Проте речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий спростував цю інформацію.

"Тактична лінія там особливо не змінилася", - заявив він після повідомлень російського міноборони про нібито просування.

Аналітики порталу DeepState уточнюють, що ситуація у цьому районі була динамічною, росіяни намагалися просунутися, але Сили оборони отримали підкріплення та стабілізували лінію фронту.

Згідно з актуальною картою, Надія під контролем України, Новоєгорівка у сірій зоні, а до Сергіївки все ж таки зайшли війська противника.

Українські сили стабілізували фронт на осі Сватово-Борова (фото deepstatemap.live)

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко зазначає, що тут у росіян іноді виходить досягти тактичних успіхів, але наші війська постійно відбивають території.

"Ворог намагається діяти в посадках, у так званій "зеленці", місцями застосовує артилерію і танки. Але якщо глобально говорити про Лимано-Куп'янський напрям, то Росія нічого не досягла від слова "взагалі". Її війська не вийшли на Борову (Харківська область, – ред.), не прорвали нашу оборону та не зайняли лівий берег річки Оскіл, а також не вийшли на можливість атакувати наші позиції в районі Білогорівки та Бахмута з північного флангу", – розповів він у коментарі РБК-Україна.

Як пише NYT, не виключено, що російські штурми у напрямку Борової, Куп'янська та Лимана пов'язані з просуванням Сил оборони південніше. Видання вважає, що якщо українські війська утримають позиції і, наприклад, ударять у напрямі Кремінної, то зможуть розірвати логістику противника і навіть обійти Бахмут з тилу.

Бахмутський напрямок: ворог несе шалені втрати

На цьому напрямі українські війська повільно, але впевнено рухаються вперед. Днями президент Володимир Зеленський приїхав під Бахмут, щоби привітати бійців Сил спеціальних операцій. З їхньою участю росіян активно витісняють з позицій біля сіл Кліщіївка, Андріївка та Курдюмівка на південному фланзі. За деякими даними, бої точаться вже на вулицях цих населених пунктів.

Сергій Череватий наголошує, що контрнаступ тут постійно набирає обертів. І загалом вдається щодня проходити по кілька сотень метрів.

"Це тактика повільного, але неухильного просування. Ми розуміємо, що у нас можна порівняти сили та засоби, але іноді противник перевершує нас чисельністю", - зазначив він.

Сили оборони продовжують видавлювати росіян на південь від Бахмута (фото deepstatemap.live)

За його словами, українські війська під Бахмутом використовують тактику оточення, маневрів та засідок, а не прямих лобових атак на відміну від сумнозвісних російських "м'ясних штурмів". Водночас він наголошує, що ворожі втрати лише на бахмутській ділянці перевищили втрати СРСР у всій 10-річній Афганській кампанії (15 000 загиблими).

Командувач Сухопутних військ Олександр Сирський наголошує, що по окупантах тут постійно працює артилерія. І опублікував відповідне відео з підписом про те, що рух продовжується.

На думку військового експерта Олексія Гетьмана, на те, що наступ з південної сторони йде активніше, ніж із північної, є свої причини.

"Швидше за все, на півночі росіяни тримають потужнішу оборону і зосередили більшу кількість військ. Для нас це суті не змінює, завдання залишається в тому, щоб оточити місто. Необов'язково брати його відразу в оточення з усіх боків, можна завдати удару з півдня, вибити ворога з Бахмута, а потім уже рухатись і на півночі", – зазначив він у розмові з виданням.

Олександр Мусієнко впевнений, що наступ на Бахмут міг бути більш стрімким, якби Сили оборони мали достатньо артилерії та інших засобів.

"У цьому випадку, я думаю, нашим підрозділам вже вдалося б звільнити Бахмут. Але очевидно, що на сьогодні з точки зору контрнаступу пріоритетом є саме південь. І тому війська в районі Бахмуту виконують феноменальне завдання, добиваючись успіхів", - додав він.

Бердянський напрямок: що буде після Старомайорського

Через місяць штурмових дій 27 липня стало відомо про звільнення села Старомайорське (Волноваський район, Донецька область). З моменту деокупації Рівнополя це був перший подібний успіх Збройних сил України.

За словами спікера Таврійського напрямку Валерія Шершня, битва за село була довгою, оскільки доводилося рухатися в умовах тотального мінування. Тому операцію можна вважати свого роду унікальною.

"Коли наші штурмовики перейшли за середину Старомайорського, на південну околицю, то зіткнулися з тотальним мінуванням. Росіяни замінували все що тільки можливо, навіть наші фахівці із ССО були спантеличені. У наших інженерів було багато роботи, а сапери вдавалися до різних хитрощів при розмінуванні" , – розповів він.

Тому штурмовики йшли вперед зі спеціальним обладнанням, знімаючи та підриваючи розтяжки. У той же час через "мінні шлагбауми" (широкі і глибокі загородження) не вдалося вивезти трофейну техніку. Додатково ситуація ускладнювалася погодою, оскільки через зливи розмило ґрунтові дороги.

Згідно з картами DeepState, на кілька кілометрів вдалося просунутися у бік окупованого села Володине. А деякі аналітики зазначають, що за Старомайорським на наші війська чекає друга лінія оборони РФ.

За Старомайорським, швидше за все, розміщено другу лінію оборони РФ (фото deepstatemap.live)

"Зараз стоїть завдання закріпитися на нових рубежах та створити можливості для руху далі на Завітне Бажання, Урожайне та Старомлинівку. Остання є ключовою висотою для того, щоб наша артилерія могла завдавати ударів по росіянах ще південніше. Є складності, пов'язані з мінами та постійними контратаками ворога. Тож чекати на швидкий наступ не варто”, – каже Олександр Мусієнко.

Експерт Олексій Гетьман звертає увагу на те, що американський Інститут вивчення війни (ISW) та західні розвідки схиляються до того, що українським силам може знадобитися до трьох тижнів, щоб вийти на узбережжя Азовського моря або принаймні взяти сухопутний коридор до Криму під вогневий контроль.

Мелітопольський напрямок: дорога на Токмак

Ще один напрямок, на якому ЗСУ демонструють успіхи. Як зазначає заступниця міністра оборони Ганна Маляр, є просування в районі Мала Токмачка-Роботине.

"На напрямі Мала Токмачка-Роботине (Сили оборони, – ред.) мали успіх, закріплюються на досягнутих рубежах", – написала вона у своєму Telegram.

ЗСУ закріплюються на рубежах поблизу Роботиного у Запорізькій області (фото deepstatemap.live)

Більше того, західні ЗМІ не виключають, що українські сили могли впритул підійти до так званих "зубів дракона" (залізобетонні протитанкові піраміди) під окупованим Токмаком. Зокрема, у мережі розійшлося відео, на якому нібито українська техніка намагалася подолати рів на схід від сіл Нове та Харкове. І, судячи з карти, це досить далеко від постійних українських позицій.

Згідно з супутниковими знімками, "зуби дракона" простяглися в три ряди майже вздовж усієї лінії фронту. І цілком можливо, що українські військові справді вишукують слабкі місця в обороні ворога вже біля Токмака.

"Перед ними стоять два завдання – розмінування територій та визначення вразливостей, через які можна буде просуватися далі. Історія з розвідкою біля "зубів дракона" саме про це. Але знову ж таки, поки наші війська зосереджені на тому, щоб спочатку закріпитися на нових рубежах", – каже Мусієнко.

Загалом, як зазначають у британській розвідці, цілком імовірно, що наступ на південь виснажив дві російські армії - 58-у південніше Оріхова і 5-у в районі Великої Новосілки. А також вважають, що найближчим часом великою російською проблемою стане дефіцит резервів і снарядів для артилерії.

Удари в тил: Москва та Крим

За останні кілька днів відбулася четверта та п'ята атака дронів на Москву. В обох випадках удари припали по діловому району Москва-Сіті у центрі російської столиці.

Спочатку два безпілотники пошкодили фасади та частково зруйнували внутрішні приміщення у вежах, в одній із яких знаходяться офіси трьох міністерств. А в ніч на 1 серпня як мінімум один дрон теж вдарив по вежі Москва-Сіті.

Українська сторона не підтверджувала причетність, проте президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що війна повертається на територію Росії і це неминучий процес.

Як вважають у NYT, удари по Москві у будь-якому разі знижують її здатність вести війну проти України. І західні аналітики впевнені, що вони, крім символічного, мають стратегічне значення.

"Вони могли б змусити російських військових командирів ухвалити важкі рішення про те, як перекинути ресурси, та розпалити і так глибокі розбіжності в російському командуванні", - пише видання.

Хоча куди більше вплинути на здатність Росії вести війну можуть удари по мостах між окупованим Кримом та материковою Україною. Днями знову було атаковано Чонгарський міст, але цього разу саме залізничний.

За словами херсонського гауляйтера Володимира Сальдо, на міст через Сиваш нібито летіло 12 ракет Storm Shadow, і всі вони були збиті. Однак знімки розбитої залізниці кажуть про зворотне.

Удар по Чонгарському мосту пошкодив залізницю (фото t.me Bratchuk_Sergey)

Начальниця об'єднаного прес-центру Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк називає це філігранною роботою, яка змусить росіян шукати інші логістичні шляхи.

Опитані РБК-Україна експерти погоджуються, що пошкодження не настільки критичні, і росіяни відновлять залізницю. Головне питання – за який час.

Олексій Гетьман наголошує, що пошкодження другого Чонгарського мосту може фактично паралізувати сухопутний коридор.

"За великим рахунком, до Криму вже складно щось підвозити, залишається лише Керченський міст. Але я маю таке передчуття, що найближчими днями і на ньому залізничне сполучення буде підірвано", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.

За його словами, щойно це станеться, Крим перетвориться на острів, адже у росіян залишиться лише повітряна чи морська логістика.

"Але тут будуть зовсім не ті масштаби, як у випадку із залізницею. Тому я вважаю, та й південне угруповання РФ теж розуміє, що скоро буде приречене. Вже незабаром у росіян залишиться три виходи: бігти, поки не пізно; почекати і здатися в полон; або, якщо не хочуть, їх буде просто знищено нашими ЗСУ", - додав експерт.

Щодо наступу на південь, вочевидь, українське командування робить на Крим особливу ставку. Окрім ударів по мостах, там практично щодня лунають вибухи, а невідомі дрони атакують військові об'єкти та кораблі Чорноморського флоту Росії.

Тим часом восьмий тиждень поспіль представники Міноборони звітують про звільнені території. Згідно з останнім зведенням, під час літнього контрнаступу деокуповано понад 240 квадратних кілометрів української землі. Для порівняння це трохи менше за Миколаїв.