Український необанк monobank додав можливість поскаржитись на той чи інший збір у "Банку", щоб повідомити про ймовірне донат-шахрайство.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на блог співзасновника monobank Олега Гороховського у Telegram.
"Додали можливість поскаржитися на "Банки", - поділився із підписниками Гороховський.
Він визнав, що "час від часу вилазять випадки донат-шахрайства".
"Тепер ви можете нам це підсвітити", - додав підприємець.
Перш за все він радить оновити мобільний додаток monobank до останньої версії - щоб нововведення "точно запрацювало".
Далі - після переходу за посиланням на підозрілу "Банку" - потрібно звернути увагу на три крапки у верхньому правому куті.
Натиснувши на них можна:
Якщо обрати "Поскаржитися на цей збір", з'являться варіанти відповіді на запитання "Що саме не так із цим збором?".
"Ваша скарга анонімна. Ми розглядаємо її вручну", - зауважується в додатку.
Для того, щоб запобігти донат-шахрайству, Гороховський радить обрати "Підозра шахрайства".
Після цього потрібно натиснути "Надіслати скаргу".
"Якщо буде достатньо скарг, будемо уважніше перевіряти такі збори", - наголосив співзасновник monobank.
Насамкінець Гороховський зауважив, що власник збору, який було використано як приклад, погодився на його використання в цьому дописі.
Нагадаємо, так звана "Банка" від monobank - це віртуальна скарбничка (накопичувальний рахунок), яка дозволяє користувачам збирати кошти на ті чи інші цілі - підтримку ЗСУ, благодійність, власні проекти, подорожі, великі покупки тощо.
Проте не всі збори можуть бути "добросовісними".
Раніше ми розповідали, наприклад, про гучний скандал, що розгорівся навколо львів'янина Назарія Гусакова, який хворіє на спінальну м'язову атрофію (йому висувають звинувачення в нечіткій і непрозорій звітності зі збору благодійних коштів).
Уповноважений Верховної Ради з прав людин Дмитро Лубінець також повідомив, що останнім часом у соцмережах побільшало шахрайств. Серед них - і виманювання грошей під виглядом "допомоги".
Крім того, українцям можуть надходити фейкові SMS або електронні листи від банків. Декому повідомляють про наявність буцімто "боргів", інших закликають надати додаткову інформацію "з міркувань безпеки".
Читайте також, як шахраї навчились красти дані та гроші через QR-коди.