Росія змінює тактику? Що можуть означати удари по Кабміну і мосту через Дніпро

Головне

• Новий рекорд - Росія запустила 800+ дронів і ракет
• Уперше за час війни прилетіло в будівлю Кабміну
• Атака показала, що вмовляння не діють на Путіна
• Удари по мостах через Дніпро можуть повторитися

Куди били росіяни і яка була мета

Вночі та вранці 7 вересня противник запустив понад 800 засобів повітряного ураження, зокрема 13 балістичних і крилатих ракет. Ударні безпілотники типу "Шахед" склали половину.

Українська ППО збила (знешкодила) 747 безпілотників різних типів і чотири ракети. Зафіксовано прильоти дев'яти ракет і 56 дронів на десятках локацій. Удари припали на великі міста - Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса, Кременчук та інші. Наразі відомо про чотирьох загиблих і до 50 постраждалих.

Примітно, що вперше за час війни під час атаки пошкоджено будівлю Кабінету міністрів в урядовому кварталі Києві. А ще прильоти по Крюківському мосту через Дніпро (Кременчук, Полтавська область) щонайменше на кілька днів паралізували переправу з правого на лівий берег у центрі України.

При виборі цілей для удару росіяни переслідують цілу низку завдань. Перше - відвертий терор мирного населення, залякування і спроба посіяти страх, зазначає військовослужбовець Сил ТРО, військовий експерт Олександр Мусієнко.

"Друга - противник визначає, що в якийсь період можуть бути важливішими удари по об'єктах енергетики, логістики, критичної та транспортної інфраструктури. У попередніх атаках страждала залізниця. Тепер додалися мости і так далі", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

За його словами, Росія свідомо масовано б'є по великих містах, розуміючи, що це в будь-якому разі спричинить руйнування і жертви серед цивільних. У деяких випадках свою роль може зіграти варварське планування маршрутів дронів, які просто підривають житлові будинки. Крім того, по цілях працює українська ППО, тому на землі є наслідки від падіння уламків.

"А ще кожна атака не схожа на іншу. Дрони летять то дуже низько, то дуже високо, змінюють висоти і постійно змінюють траєкторію. Протидіяти "Шахедам" стає складніше", - додав співрозмовник.

Що означає приліт "Шахеда" в будівлю Кабміну

До 7 вересня 2025 року по будівлі Кабінету міністрів України не прилітало. Сьогодні там унаслідок ранкової атаки горіли дах і верхні поверхи.

Фото: пожежа в будівлі Кабміну (Віталій Носач/РБК-Україна)

Станом на вечір пожежу загасили. Як повідомила прем'єр Юлія Свириденко, на щастя, обійшлося без постраждалих. Проте, судячи з наслідків, попереду розбір завалів і серйозне відновлення.

Фото: Юлія Свириденко показала пошкоджену будівлю Кабміну (facebook.com/yulia.svyrydenko)

Олександр Мусієнко особливо не виділяє приліт по Кабміну. Бо принаймні в цій атаці він точно не був єдиною чи головною ціллю. Звісно, противник постійно погрожує ударами по "центрах ухвалення рішень", але не варто розраховувати, що це зламає опір України.

"Можливо, у Кремлі хтось у своїй хворій голові малює якісь сценарії, що подібні удари до чогось призведуть, стануть якимось сигналом. Але я не бачу тут жодних сигналів", - зазначив він.

Колишній речник Генштабу, військовий експерт Владислав Селезньов не готовий зробити висновок, чи було в планах росіян вдарити саме по урядовому кварталу. Але він не відкидає версію мера Києва Віталія Кличка про те, що це могли бути уламки збитого дрона, який летів до іншої цілі.

"Проте влучання залишається фактом і це чіткий сигнал, що вмовляння Путіна не працюють, а єдиний дієвий аргумент, який може його заспокоїти, - це сила української зброї. Для руйнування в тому числі виробництва "Шахедів", пускових майданчиків і ліквідації операторів. Це підвищить наші шанси на виживання", - розповів він РБК-Україна.

Чи прорвано "найбезпечнішу зону" в Україні

The New York Times звернуло увагу на те, що будівля Кабміну розташована поруч із парламентом і офісом президента Зеленського. А також на те, що урядовий квартал фактично перебуває в центрі кілець протиповітряної оборони і вважається найзахищенішою зоною в Україні.

Видання дійшло висновку, що, найімовірніше, ранковою атакою росіяни вперше прорвали добре захищений район. Що особливо насторожує на тлі стагнації дипломатичного треку врегулювання російсько-української війни.

Селезньов не поспішає погоджуватися з оцінкою NYT.

"Звичайно, у Києві насправді зосереджена велика кількість систем протиповітряної оборони. Але навіть така насичена ППО не може бути на 100% ефективною", - пояснює експерт.

За його словами, навіть ізраїльська система ППО, яка вважається однією з найпотужніших у світі, не завжди справляється з, м'яко кажучи, не найпередовішими ракетами.

"Ідеальної зброї не існує. Цього разу Росія досягла результату за рахунок масового застосування дронів. Біда в тому, що накопичили їх чимало. Думаю, нам варто бути напоготові, бо з певною періодичністю ворог продовжить тактику ракетно-дронового терору", - додав він.

Що означає атака на Крюківський міст

У Кременчуці в ніч на 7 вересня з 01:00 до 04:00 прогриміло близько 40 вибухів. Згідно з відео в мережі, щонайменше два "Шахеди" вдарили по Крюківському мосту через Дніпро.

Фото: момент прильоту "Шахеда" по Крюківському мосту (t.me/vitalii_maletskyi/1085)

Це важливий міст, який з'єднує не лише два береги Кременчука, а й правобережну і лівобережну частини України в центрі країни, оскільки, крім автомобільного, міст забезпечує залізничне сполучення. А найближчі залізничні шляхи - через греблю у Світловодську за годину їзди або дамби в Черкасах і Кам'янському (близько 150 км від Кременчука вгору і вниз за течією Дніпра).

Нічний удар щонайменше частково паралізував Крюківський міст на кілька днів. "Укрзалізниця" вже перенаправила поїзди далекого прямування на Черкаську дамбу. А, наприклад, поїзд Чоп-Кременчук буде доїжджати до станції Крюків-на-Дніпрі (правий берег), після чого організовують підвезення автобусами до центральної частини міста.

Автомобільне покриття теж пошкоджено. Місцева влада запустила безкоштовні автобуси з лівого на правий берег в об'їзд через Світловодськ. А ближче до вечора дозволили рух автомобілів.

"Ще рік тому стало зрозуміло, що буде етап ракетно-дронового терору проти інфраструктури. Насамперед, залізничної, тому що залізниця перевозить левову частину військових вантажів. Через Дніпро у нас не так багато мостів. А отже, руйнування або пошкодження, яке потребуватиме часу на відновлення, створить для нас серйозні проблеми з логістикою з правого на лівий берег", - пояснює Владислав Селезньов.

За його словами, ворог розуміє, що саме логістика забезпечує стійкість української армії. І її втрата призведе до катастрофічних наслідків на полі бою. Тому варто готуватися до того, що такі удари по мостах можуть повторитися.

"Причому саме удари дронами. Дрони дешевші за ракети, їх можна запустити більше, тоді частина з них може гарантовано вразити ціль. Це краще, ніж використовувати дорогі ракети в малій кількості, які, найімовірніше, будуть перехоплені нашою ППО", - сказав експерт.

Олександр Мусієнко наголошує: мости завжди будуть однією з пріоритетних цілей, тому на них посилено охорону від диверсійних груп, а самі переправи прикриваються ППО, наскільки це можливо в нинішніх умовах.

"Звичайно, Росія прагне заблокувати логістику, такі загрози існують завжди. Тим більше, коли противник накопичує сотні дронів. Якщо раніше вони обирали цілі виходячи з якихось певних цілей, то тепер до "розширеного списку" можуть потрапляти мости", - зазначив співрозмовник.

Коли чекати запуски по тисячі "Шахедів"

У крайній комбінованій атаці на Україну ворог задіяв 800+ дронів різних типів, укотре оновивши рекорд. А в медіа вже кілька тижнів до цього обговорювалося, коли Росія може вийти взагалі на цифру в 1000 безпілотників за одну атаку.

На думку Мусієнка, для цього росіянам потрібно більше часу.

"Щоб застосувати сьогодні 800+ дронів, ворог був "на паузі", настільки масованих ударів не було три тижні, поки були саміт Путіна і Дональда Трампа на Алясці, потім - переговори в Білому домі. І він зміг накопичити. Щоб точно сказати, коли ворог зможе запускати до тисячі дронів, потрібен ще час", - розповів він РБК-Україна.

При цьому слід мати на увазі, що дронів уже може бути накопичено кілька тисяч, але складно сказати, чи здатний противник запускати до 1000 за короткий проміжок часу.

"Безумовно, росіяни до цього прагнуть. Усе залежатиме від того, скільки накопичать до наступної подібної атаки. Якщо на 800+ піде менше трьох тижнів, тоді можна говорити про тривожну тенденцію. Але поки говорити про 1000 і більше передчасно, хоча такі ризики є", - додав експерт.

При підготовці використовувалися офіційні дані про наслідки рекордної атаки на Україну, заява прем'єрки Юлії Свириденко, публікація The New York Times, ексклюзивні коментарі військових експертів Олександра Мусієнка та Владислава Селезньова.