Росія б’є по газовидобутку: чи загрожують Україні перебої з теплом узимку

Головне:

• Під час воєнного стану тарифи на газорозподіл, тепло та гарячу воду для населення підвищувати заборонено.
• Після війни можливий перегляд тарифів, але не обов’язково у форматі різкого одномоментного стрибка.
• Ризик перебоїв із газом узимку існує, однак експерт не вважає його базовим сценарієм.
• Найбільша загроза виникає у разі поєднання сильних морозів, атак на інфраструктуру та пікового споживання.
• Руйнування енергетики можуть підштовхувати ціни вгору, але не є єдиним фактором інфляції.
• Найнебезпечніший сценарій для економіки – одночасне подорожчання енергії та скорочення виробництва.

Росія продовжує нарощувати атаки на об’єкти газової інфраструктури України. Лише протягом минулого тижня окупанти 13 разів атакували об’єкти групи ''Нафтогаз'' у різних регіонах країни, використовуючи ракети та дрони.

У компанії повідомили про серйозні руйнування виробничих потужностей, втрату частини обсягів видобутку та зупинку роботи окремих об’єктів. Загалом цього року об’єкти ''Нафтогазу'' зазнали вже 293 атак.

Чи вистачить газу взимку

Геннадій Рябцев визнає, що пошкодження видобувної інфраструктури створюють додаткові ризики для проходження опалювального сезону. Водночас він наголошує, що головною проблемою є не лише загальний запас газу, а й можливість забезпечити піковий попит у найхолодніші дні.

"У найхолодніші дні необхідно забезпечити дуже великий піковий добовий відбір. Тобто навіть якщо загального ресурсу в сховищах достатньо, пошкодження об'єктів видобутку, підготовки газу, компресорної інфраструктури або магістральних мереж може ускладнити оперативне забезпечення пікового попиту", – пояснює експерт.

Станом на 12 серпня у підземних сховищах України було накопичено близько 13,2 млрд куб. м газу. Це вже перевищує мінімальний орієнтир, встановлений урядом для початку опалювального сезону, однак до необхідного запасу ще потрібно закачати газ. За планом, на початок опалювального сезону Україна має вийти приблизно на 14,6 млрд куб. м.

За словами Рябцева, найбільш небезпечним може стати сценарій, коли сильні морози збігатимуться з масштабними атаками на газову інфраструктуру та різким зростанням споживання.

Попри це експерт не очікує сценарію повного зникнення газу для населення.

Натомість більш реалістичними він вважає локальні або тимчасові труднощі, а також можливі обмеження для промислових споживачів в окремих регіонах.

Окрему роль у стійкості системи відіграють резервні джерела живлення та розвиток розподіленої генерації, адже для стабільного теплопостачання потрібні не лише газ, а й електроенергія, вода та справна робота мереж.

Як енергетичні проблеми вплинуть на ціни

За оцінкою експерта, дорожча енергія для бізнесу та руйнування виробничих потужностей уже впливають на економіку і частково закладені в поточні цінові процеси.

Підприємства змушені витрачати більше коштів на електроенергію, паливо, логістику та ремонт обладнання. Частину цих витрат вони компенсують через підвищення цін на товари та послуги.

Найбільше це стосується енергоємних галузей, зокрема металургії, хімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів та окремих сегментів харчової галузі.

Водночас Рябцев застерігає від спрощеного підходу, коли будь-яку атаку на енергетику автоматично пов’язують із миттєвим подорожчанням товарів.

Восени і взимку на інфляцію також впливатимуть курс гривні, врожай, світові ціни на паливо, логістика та загальна безпекова ситуація.

''Якщо енергосистема працюватиме стабільно, цей вплив буде розтягнутим і поступовим. Якщо ж матимемо тривалі масовані атаки, тоді інфляційний ефект може стати значно відчутнішим'', – пояснив експерт.

Чи можуть після війни різко зрости тарифи

За словами Геннадія Рябцева, ризик перегляду тарифів після завершення дії воєнних обмежень справді існує, однак говорити про неминучий різкий стрибок поки передчасно.

Експерт нагадує, що чинне законодавство забороняє підвищувати тарифи на розподіл газу, теплову енергію та гарячу воду для населення під час воєнного стану і ще протягом шести місяців після його завершення.

Водночас проблема накопичення збитків енергетичних і комунальних підприємств нікуди не зникає. Компанії змушені ремонтувати мережі, підтримувати резерви, закуповувати обладнання та працювати в умовах зростання витрат.

На думку Рябцева, після війни можливі різні сценарії компенсації цього фінансового розриву: поступове підвищення тарифів, бюджетні компенсації, реструктуризація боргів, адресна підтримка населення або поєднання цих механізмів.

''Я очікую не стільки тарифного вибуху, скільки перегляду всієї моделі фінансування комунальної та енергетичної інфраструктури'', – зазначив експерт.

Що буде головним викликом

Підсумовуючи, Рябцев зазначає, що зараз українська енергетика балансує між необхідністю стримувати тарифи для населення та потребою фінансувати дедалі дорожче утримання й відновлення інфраструктури.

На його думку, ключовим питанням залишається не те, чи доведеться оплачувати цей фінансовий розрив, а те, хто саме нестиме основний тягар – споживачі, державний бюджет чи міжнародні партнери.

Найбільш небезпечним сценарієм для економіки експерт називає одночасне подорожчання енергії та скорочення виробництва, адже це створює подвійний тиск як на бізнес, так і на споживачів.

Нагадаємо, ризик для газопостачання пов'язаний не лише з видобутком. Пошкодження компресорної інфраструктури може тимчасово обмежити відбір газу з підземних сховищ і збільшити потребу в імпорті. Водночас повністю заблокувати ці можливості, як писало в окремому матеріалі РБК-Україна, буде складно, а одним із найбезпечніших напрямків імпорту залишається Польща.