Чи можливий "блекаут" звʼязку? Інтерв'ю з Мінцифри про атаки РФ на дата-центри

Цієї осені ворог взяв на приціл українські дата-центри, які забезпечують не лише інтернет в оселях, а й роботу бізнесу та державних сервісів.

РБК-Україна розпитало заступників міністра цифрової трансформації Віталія Балашова та Станіслава Прибитька про наслідки атак на дата-центри, чому удар по мережі в Києві відчутний і в інших регіонах та чи може ворог влаштувати "блекаут" зв'язку.

– Що означає для простих українців удар по дата-центру? Які наслідки це має – перебої зі звʼязком та інтернетом чи проблеми серйозніші?

Віталій Балашов: Передусім локальні й тимчасові перебої. Наслідки таких ударів значно ширші, бо дата-центри забезпечують роботу провайдерів, телемовлення, сайтів, онлайн-сервісів компаній і навіть міських систем.

Тому люди відчули не лише перебої з інтернетом у Києві та області, а й зупинку мовлення окремих телеканалів, збої відеоплеєрів на сайті "Суспільного", тимчасові перебої в окремих банківських сервісах, недоступність частини сайтів і збої міських сервісів в інших регіонах.

Перебої мають точковий характер і залежать від того, через який майданчик працює конкретна компанія. Водночас у більшості випадків дані клієнтів збережено, а постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних, географічно віддалених майданчиків.

Росія розраховує саме на відчуття незахищеності в повсякденному житті. Тому ми говоримо чесно: наслідки є, вони відчутні для конкретних людей і компаній, але система тримається і відновлюється.

– Як впливають удари на бізнес? Без інтернету можуть не працювати термінали для оплати чи ще щось?

Віталій Балашов: Бізнес відчуває удари найбільше там, де сервіси компанії фізично розміщені в одному дата-центрі без резервної копії. Серед уражених об'єктів були хостинг-провайдери. Для їхніх клієнтів це означало тимчасову недоступність сайтів і онлайн-сервісів, доки робота не переноситься на резерв.

Щодо платежів: окремі банківські сервіси, за даними "Фінклубу", мали тимчасові технічні перебої, пов'язані з ушкодженням конкретних дата-центрів. Банківська система загалом функціонує, а банки та НБУ мають резервні канали.

Головний висновок для бізнесу такий самий, як і для держави: резервування. Ми рухаємося трьома векторами: під землю, за кордон, у хмару. Хмара не прив'язана до географії, вона розподілена між кількома дата-центрами незалежно від кордонів. Компанії, які вже дублювали свої системи, пережили ці удари значно легше.

– Скільки дата-центрів стали цілями російських атак за останні два тижні?

Віталій Балашов: Ми не коментуємо кількість атакованих об'єктів і деталі влучань. Будь-яка зведена інформація про уражені локації в публічному просторі може бути використана ворогом для коригування наступних ударів.

Можу сказати головне: постраждалі компанії відновлюють роботу з резервних потужностей, мережа розподілена між багатьма операторами й майданчиками, а за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку.

– Через удари по Києву в регіонах не працювали, зокрема, табло транспорту. Який зв'язок? Удари по Києву можуть впливати на життя всіх регіонів?

Віталій Балашов: Цифрові сервіси не прив'язані до місця, де ними користуються. Регіональна система – наприклад, інформаційні табло чи міський сервіс – може фізично працювати на серверах у київському дата-центрі. Якщо цей об'єкт уражено, а резервної копії в іншому місці немає, збій побачать у зовсім іншому місті.

Тому відповідальність за безперервність роботи сервісу лежить насамперед на його власнику та операторі. Саме вони мають подбати про те, щоб критична система не залежала від однієї фізичної точки.

Наша стратегія проста: не тримати критичні системи в одному місці. Все, що можна, переносимо під землю, цифрові сервіси дублюємо – аж до потрійного резервування. Також залучаємо українських і міжнародних хмарних провайдерів.

Чим більше сервісів розподілено між різними майданчиками, тим менше удар по одному об'єкту впливає на роботу всієї системи – і тим стійкішими залишаються цифрові послуги для людей.

Водночас мережа загалом розподілена, тому удари по Києву можуть спричиняти окремі збої в регіонах, але не зупиняють цифрове життя країни.

– Чим небезпечні удари по дата-центрах? Чи дороговартісне відновлення і скільки часу займає? Хто його покриває та чи є компенсація від держави?

Віталій Балашов: Небезпека в тому, що це удари по цивільному життю. Вони не дають Росії військової переваги, а спрямовані на тиск на людей і економіку. На першому місці для нас завжди безпека людей: персоналу, який під ударами рятує обладнання і підтримує системи, та громадян, які залежать від цих сервісів.

Наслідки бувають різними. Деякі об'єкти відновлюють роботу з резервних потужностей протягом короткого часу. Інші зруйновано настільки, що відновлення неможливе. Один із дата-центрів вже заявив, що свій дата-центр не відновить. Тобто в найгіршому разі йдеться не про ремонт, а про побудову потужностей заново, в іншому місці.

Щодо фінансування: пріоритетом для нас зараз став пошук фінансових можливостей для відновлення інфраструктури. У державному секторі ми вже забезпечили додаткове фінансування на резервування.

Паралельно посилюється захист: за рішенням Ставки від 25 вересня посилюється захист дата-центрів та об'єктів критичної інфраструктури зв'язку. Деталі з міркувань безпеки не розкриваються.

– Чи може ворог повністю або локально відключити звʼязок та інтернет в Україні? Чи можливий "блекаут" звʼязку?

Станіслав Прибитько: Локально – так. Якщо пошкоджені базові станції або немає електрики, у конкретному районі зв’язок може зникнути. Але повністю залишити всю Україну без зв’язку – наврядчи вийде.

Український телеком-ринок дуже диверсифікований: у нас сотні провайдерів, багато дата-центрів, є резервування та альтернативні маршрути передачі даних. Тому пошкодження окремих об’єктів – це, як правило, локальна й тимчасова проблема, а не автоматично блекаут для всієї країни.

Звісно, масована атака, яка одночасно пошкодить багато об’єктів, може спричинити перебої в окремих регіонах. Саме тому компанії посилюють резервне живлення та альтернативні маршрути, щоб мережі могли працювати навіть після пошкоджень.

– Чи зустрічались ви з операторами та провайдерами через атаки на дата-центри? Чи готові вони технічно та які проблеми можуть виникнути? У мережі вже пишуть про подорожчання інтернету, чи обговорюється це питання?

Станіслав Прибитько: Ми постійно на зв’язку з операторами та провайдерами. Обговорюємо з ними ситуацію з інфраструктурою, пошкодження обладнання та те, що потрібно для швидкого відновлення мереж.

Якщо говорити про можливе подорожчання інтернету, то важливо розуміти причину. Додаткові витрати виникають не просто тому, що провайдери хочуть підняти ціну. Росія атакує телеком-інфраструктуру, знищує обладнання, дата-центри та мережі.

Провайдерам доводиться купувати нове обладнання, відновлювати пошкоджене, створювати резервні маршрути та забезпечувати роботу мереж.

Усе це потрібно для простого, але дуже важливого результату – щоб люди залишалися на зв’язку з рідними, могли працювати, навчатися та отримувати важливу інформацію.

Тому якщо вартість послуг і змінюватиметься, це насамперед пов’язано зі зростанням витрат на підтримку та відновлення мереж в умовах війни.

– Яка ситуація із підготовкою до можливих відключень світла. Скільки годин безперебійного звʼязку мають забезпечувати оператори і чи всі готові, зважаючи на обставини?

Станіслав Прибитько: Сьогодні 92% базових станцій можуть працювати до 8 годин від акумуляторів, а 68% – понад три доби завдяки генераторам. Цей показник продовжує зростати, оператори встановлюють додаткові генератори, а громади фактично допомагають "підживлювати" зв’язок під час відключень.

Важливо, що регіони не просто отримують генератори й обладнання, а й тестують, як це працюватиме в реальній ситуації. Всі області вже провели масштабні навчання: перевіряли, як швидко виїжджають бригади, чи є доступ до базових станцій, як працюють генератори та як взаємодіють ОВА, громади й оператори.

Наприклад, на Миколаївщині протестували систему за участю 44 громад, 74 мобільних бригад та 93 базових станцій. Такі навчання допомагають заздалегідь знаходити слабкі місця в процесі, щоб під час реального знеструмлення не втрачати час.

– Українцям радять мати кілька сім-карт, кілька провайдерів для домашнього інтернету. Чи доречні ці поради?

Станіслав Прибитько: Кілька SIM-карт – це справді може бути корисно. Якщо головне залишатися на зв’язку, працює національний роумінг: телефон може підключитися до мережі іншого оператора, якщо мережа вашого недоступна.

Якщо потрібен надійний мобільний інтернет, дві SIM-карти різних операторів можуть дати додатковий варіант підключення. Щодо домашнього інтернету – два провайдери можуть бути корисними, але це не гарантія. Якщо вони використовують одну магістраль або спільну інфраструктуру, її пошкодження може одночасно вплинути на обох.

А для того, щоб залишатися з домашнім інтернетом під час відключень світла, радимо підключати xPON. У такій мережі між провайдером і домом немає активного обладнання, яке потребує електроенергії. Тому під час відключення потрібно лише заживити свій Wi-Fi роутер та модем від павербанка або іншого резервного джерела живлення і можна залишатися онлайн.

– Під час проблем зі звʼязком через блекаути варіантом порятунку став національний роумінг. Чи буде він працювати у випадку посилення атак на операторів? І чи буде роумінг поширюватись також і на мобільний інтернет?

Станіслав Прибитько: Національний роумінг і надалі допомагатиме залишатися на зв’язку. Якщо мережа одного оператора тимчасово не працює, телефон може підключитися до мережі іншого.

Але це не означає, що зв’язок працюватиме за будь-яких умов. Якщо через обстріли або тривале знеструмлення не працюють базові станції кількох операторів, роумінг теж не зможе їх замінити. Оператори готуються до таких ситуацій: посилюють резервне живлення, встановлюють генератори та збільшують час автономної роботи базових станцій.

Щодо мобільного інтернету – зараз він у національному роумінгу недоступний. Ми вивчаємо можливість додати цю послугу в майбутньому. Головне завдання роумінгу сьогодні, щоб людина могла зателефонувати рідним, викликати допомогу або надіслати SMS навіть тоді, коли виникли проблеми з її оператором.

– Чи може старлінк стати порятунком для українців? Чи доречно його ставити, наприклад, для квартир?

Станіслав Прибитько: Starlink може бути корисним як резервний або кризовий варіант, особливо там, де немає інших способів підключитися до інтернету. Але це не пряма заміна звичайному домашньому інтернету.

Для роботи Starlink потрібен спеціальний термінал із доступом до відкритого неба, адже він отримує сигнал із супутника. Тому для квартири просто встановити його всередині приміщення не вийде. Зазвичай обладнання розміщують на даху або в іншому місці, де немає перешкод для сигналу.

Тому для більшості міських квартир краще мати надійний домашній інтернет із резервним живленням, наприклад xPON, а Starlink розглядати саме як додатковий кризовий варіант.