Reuters назвало країни, які найбільше постраждають через війну з Іраном
Фото: деякі країни першими відчують удар по економіці (Getty Images)
Війна з Іраном б'є по світовій економіці: ціни на енергоносії ростуть, а найвразливіші країни вже відчувають удар. Втім, деякі країни постраждають більше за інші.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Європа знову в енергетичній пастці
Для Європи новий шок нагадує 2022 рік - вторгнення Росії в Україну та стрибок інфляції до двозначних показників.
Найбільше під ударом:
- Німеччина - промислова економіка, яка дорого платить за енергію. Виробничий сектор щойно вийшов із рецесії, але глобальний спад може знову його підкосити.
- Італія - великий промисловий сектор і висока частка нафти та газу в енергобалансі.
- Великобританія - електроенергія тут більше залежить від газу, ніж в інших країнах G7. Ціни на газ ростуть швидше за нафту. Бюджетні проблеми обмежують можливості допомогти бізнесу та людям.
- Японія - отримує близько 95% нафти з Близького Сходу, майже 90% якої проходить через Ормузьку протоку. Місцева валюта вже ослабла, через що продукти стрімко дорожчають.
Великі країни, що розвиваються
Індія імпортує близько 90% сирої нафти, половина якої теж іде через Ормузьку протоку. Прогнози зростання вже знижені, рупія впала до рекордного мінімуму.
Туреччина межує з Іраном і готується до напливу біженців. Центральний банк змушений зупинити зниження ставок та витратив до 23 мільярдів доларів із резервів на підтримку ліри.
Перська затока - Кувейт, Катар, Бахрейн - може не мати змоги постачати нафту й газ через закриту Ормузьку протоку. Деякі аналітики вже прогнозують скорочення економіки регіону цього року.
Країни на межі
Є й ті, хто особливо вразливий - вони вже пережили або ледве пережили економічні кризи.
- Шрі-Ланка - щосереди державні установи не працюють, щоб заощадити пальне. Діє система паливних пропусків.
- Пакистан - два роки тому балансував на межі кризу. Урядовим відомствам вдвічі скоротили ліміт на пальне, нові кондиціонери під забороною.
- Єгипет - падіння доходів від Суецького каналу та туризму (близько 20 мільярдів доларів на рік). Валюта впала майже на 9% з початку війни, а більшість боргів - у доларах.
Нагадаємо, Ірак оголосив форс-мажор через блокаду Ормузької протоки. Видобуток державної компанії Basra Oil Company впав із 3,3 млн до лише 900 тисяч барелів на добу — і то лише для потреб внутрішніх НПЗ.
Це критично для Іраку, адже нафтові доходи становлять понад 90% державного бюджету країни.
Тим часом президент США Трамп заявив, що США не потрібна Ормузька протока. Він вважає, що вільне судноплавство по ній більше потрібне Європі, Японії, Китаю та іншим країнам.
