Під молоток. Чому Зеленський вимагає негайної приватизації "Сенс Банку"

Державна частка в банківському секторі України, що перевищила 60%, стає дедалі важчим тягарем для економіки. На тлі вимог МВФ щодо лібералізації ринку "Сенс Банк" разом з Укргазбанком офіційно призначені "першими ластівками" великого роздержавлення. Але шлях до угод загороджують корупційні скандали.

РБК-Україна вирішило розібратися, як "Міндічгейт" вплине на оцінку активу та чи знайдуться покупці, готові брати на себе репутаційні ризики разом із прибутковим бізнесом.

Чому про "Сенс Банк" знову заговорили

Упродовж кількох тижнів поспіль державний "Сенс Банк" не сходить з "перших шпальт" українських видань. Причина – публікація журналістами нових аудіозаписів нібито з матеріалів справи під назвою "Мідас" Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

На записах зафіксована розмова бізнесмена Олександра Цукермана та Василя Веселого – людини, яку джерела в бізнес-середовищі характеризували нібито як "смотрящого" від Офісу президента за банком. Предмет обговорення – бажаний склад наглядової ради "Сенс Банку". Через 40 днів після цієї розмови уряд затвердив саме тих кандидатів, яких назвав Веселий.

Скандал спровокував негайну реакцію на найвищому рівні. 6 травня, після наради з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденко, президент України Володимир Зеленський зробив чітку заяву: рішення про приватизацію вже ухвалено, і жодних зволікань бути не повинно – банк має перейти в приватні руки цього ж року.

"Потрібна лібералізація банківської сфери та розширення підприємницьких можливостей", – додав глава держави.

Не менш показово, що тема "Сенс Банку" виникла на тлі широкого "Міндічгейту" – серії публікацій про нібито корупційні схеми в оборонній сфері й енергетиці. Банк опинився у цьому контексті не головним героєм, але дуже зручним символом: прикладом того, як навіть "очищена" від санкційних власників державна установа може залишатися полем впливу для різноманітних "рєшал", якщо відсутній справжній незалежний корпоративний контроль.

Водночас "Сенс Банк" – не єдиний кандидат на приватизацію. Поруч з ним стоїть Укргазбанк. Разом вони є "першими ластівками" масштабного скорочення частки держави в банківському секторі, яка після початку повномасштабної війни перевищила 60% активів системи.

Юридичний фронт: НБУ захищає законність, але нерви здають

5 травня заступник голови НБУ Дмитро Олійник з'явився на засіданні Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради – і це саме по собі промовисто. Нацбанк змушений публічно відстоювати законність процедури націоналізації, яку він ініціював у липні 2023 року.

Офіційна позиція регулятора незмінна: банк було виведено з ринку через реальні загрози фінансовій стабільності та інтересам вкладників – після запровадження санкцій проти його тодішніх акціонерів Михайла Фрідмана, Петра Авена та пов'язаних з ними холдингів ABH Holdings і ABH Ukraine.

НБУ нагадав, що регулятивний капітал банку з березня 2022-го по липень 2023 року впав на 50% – тоді як у інших системно важливих банків він зріс на 29%. Власники були нездатні підтримувати необхідний рівень капіталізації.

Але за лаштунками – значно гостріші відчуття. Джерела РБК-Україна в регуляторних колах підтверджують: чиновники в НБУ та Мінфіні стурбовані можливою персональною відповідальністю через процедурні нюанси тогочасного рішення.

Ситуацію ускладнює й те, що ТСК намагається поставити під сумнів не стільки сам факт націоналізації, скільки те, що відбувалося після неї – зокрема, яким чином формувалася наглядова рада банку.

Наслідки скандалу вже є. Голова наглядової ради Микола Гладищенко тимчасово відсторонився від повноважень – на час перевірки НБУ, яка може тривати до двох місяців. Паралельно регулятор розпочав оцінку відповідності голови правління Олексія Ступака кваліфікаційним вимогам. Виконувачем обов'язків голови наглядової ради став Пьотр Новак – колишній міністр економіки Польщі, який приєднався до ради в жовтні 2025 року. Він уже заявив: плани приватизації не змінюються.

Економіка продажу: коли, кому і за скільки?

В жовтні 2025 року Кабмін ухвалив рішення про підготовку до приватизації двох банків. В березні 2026 року – Мінфін оголосив конкурс з відбору міжнародного радника. Дедлайн подачі заявок від потенційних посередників – 15 червня. Орієнтовне завершення відбору – кінець червня. Продаж – до кінця 2026 року.

Це офіційний сценарій. Але ринкові гравці дивляться на нього без зайвого оптимізму. Джерело РБК-Україна у монетарній владі підтверджує неоднозначність ситуації.

"Продавати банк потрібно, і це цілком реально. Проте, якщо рухатися згідно з законом і дотримуватися всіх процедур, зробити це швидко, протягом цього року, буде дуже складно", – зазначив посадовець.

Водночас, за словами джерела, попиту боятися не варто. "Бажаючі купити банк є, тому з попитом проблем не виникне", – уточнив співрозмовник.

Питання вартості поки відкрите. За даними НБУ на середину 2025 року, активи "Сенс Банку" становили 153,12 млрд грн – дев'яте місце серед усіх банків країни. Статутний капітал – понад 28,7 млрд грн. Прибуток за 2023 рік – 2,7 млрд грн, за 2024-й – 1,76 млрд грн.

Банк є прибутковим і системно важливим. Але "справедлива вартість" у воєнний час – поняття вкрай умовне. Саме для цього і потрібен професійний радник, пояснюють у Кабміні.

Примітна деталь: НБУ нещодавно заявляв, що перші дивіденди держава отримає від банку не раніше 2028 року – з чистого прибутку 2027-го. Логіку такого розкладу складно поєднати з планами продати банк уже цього року.

Хто може стати покупцем? В IFC (Міжнародна фінансова корпорація) вважають, що прозора приватизація обох банків стане вирішальним сигналом для повернення міжнародних фінансових інституцій до інвестицій у капітал українського банківського сектору.

Але є нюанс: великі стратегічні гравці зазвичай уникають активів із репутаційними шлейфами та незавершеними корпоративними розслідуваннями. Вихід – або фонди, що спеціалізуються на distressed assets (проблемних або стресових активах), або стратегічні інвестори, готові "заходити в Україну" на тлі очікувань повоєнного відновлення.

Скандали довкола "Сенс Банку" ускладнюють його приватизацію та можуть знизити інтерес інвесторів, адже йдеться про великий і чутливий актив. Про це розповів РБК-Україна Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестгрупи ICU.

"Озвучені звинувачення щодо можливих незаконних операцій, пов'язаних із азартними іграми, створюють додаткові ризики. Якщо вони підтвердяться, це може свідчити про слабкі внутрішні контролі та викликати питання щодо того, чи не тривають такі практики досі", – зазначив експерт.

До того ж, на думку Михайла Демківа, існує ймовірність штрафів за підсумками перевірок. І ці витрати можуть лягти вже на нових власників.

Щодо потенційної ціни угоди, аналітик зазначає, що оцінити її зараз складно.

"Це навіть складніше, ніж у випадку з меншими за розмірами, але більш прозорими і зрозумілими банками. Велика кількість нової інформації та звинувачень означає, що потенційний покупець змушений буде провести детальний due diligence, аби відокремити факти від припущень", – підкреслив Михайло Демків.

Є й питання конкуренції за капітал. Укргазбанк – більший за активами (189 млрд грн) має старший "держбанківський стаж", він перейшов до держави ще у 2009 році. Чи не відтягне він увагу потенційних покупців від "Сенсу"? Учасники ринку схиляються до думки, що обидва активи конкуруватимуть за вузьке коло інвесторів, готових до роботи в умовах воєнного часу.

Внутрішня трансформація: legacy-ризики та нове обличчя банку

Три роки держуправління – достатній термін, щоб оцінити, наскільки банку вдалося відірватися від свого колишнього власника. Колись "Альфа-Банк Україна" входив до міжнародного холдингу ABH Holdings і, попри юридичну самостійність від російського "Альфа-Банку", ділив з ним технологічну платформу, IT-рішення та корпоративну культуру.

Перехід на самостійний цифровий трек розпочався ще до націоналізації – у 2022 році банк успішно відмовився від бренду "Альфа", став Sense Bank і отримав визнання від британського журналу The Banker як "Найкращий банк у Центральній та Східній Європі за інновації в цифровому банкінгу".

Після 22 липня 2023 року – дати підписання договору купівлі-продажу 100% акцій – постало питання повноцінного відокремлення від будь-яких зв'язків з колишніми власниками. НБУ розповів на засіданні ТСК, що за 2023–2026 роки надіслав 13 звернень до правоохоронних органів і Державної податкової служби та чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу щодо ситуації навколо банку. Штрафів та обов'язкових приписів регулятор видавав немало.

Окремим завданням стало очищення кредитного портфеля від позик, виданих компаніям, пов'язаним із попередніми акціонерами. Банк також потрапив у центр уваги ТСК щодо кредитування компаній оборонної сфери – зокрема, депутати намагалися з'ясувати, чи фінансував "Сенс Банк" компанію Fire Point, яка неодноразово згадувалася в матеріалах справи "Мідас".

Попри все, банк зберіг своє ядро – преміальний клієнтський сегмент і технологічну зрілість. У 2025 році він опустився на 9-е місце за активами, але залишається системно важливою установою. Банк продовжує виконувати програму докапіталізації, а прибуток залишається всередині капіталу, що компенсує потребу в докапіталізації, виявлену після переходу до держави.

Майбутнє: банківська система після 2026 року

Приватизація "Сенс Банку" вписана в значно ширший контекст. Згідно з оновленою програмою розширеного фінансування МВФ, Україна зобов'язалася скоротити частку держави в банківській системі. Після початку повномасштабної війни ця частка перевищила 60% активів. Такий рекорд зумовлений переважно кризовими обставинами, а не свідомою стратегією.

МВФ відмовився від жорстких дедлайнів у меморандумі. Але принципова вимога лишається: ринок має бути більш конкурентним.

НБУ неодноразово наголошував: оптимальна частка державних банків у системі не має перевищувати 25–30%. Приватизація "Сенс Банку" та Укргазбанку – перший крок на шляху до цього орієнтиру. ПриватБанк та Укрексімбанк у горизонті 2026 року не продаватимуть: перший є занадто великим і прибутковим джерелом надходжень до бюджету, другий взагалі не має офіційної стратегії приватизації.

Показово, що CEO Ощадбанку Юрій Каціон – також потенційного кандидата на приватизацію – ще наприкінці квітня висловився досить обережно. На його думку, продавати великі системні банки доцільно після завершення активної фази війни, адже зараз важко очікувати справедливої ціни для будь-якого з них.

Є й стратегічна дилема: що краще – зберегти важелі державного контролю над кредитними потоками в умовах воєнної економіки, чи відкрити ринок і отримати іноземний капітал, менеджерські компетенції та репутаційний сигнал для інших інвесторів? Відповідь нинішньої влади зрозуміла: продавати. Але втілення цієї відповіді у реальний договір купівлі-продажу – з прозорою процедурою, міжнародним радником і незалежним покупцем – залишається справою, яка ще попереду.

Скандал із "плівками Міндіча", як не парадоксально, може зіграти на руку процесу. Він публічно оголив проблему: державний банк без реальної незалежності наглядових органів – це не банк, це ресурс. А ресурс, який намагаються контролювати "рєшали", не може коштувати ринкову ціну.

Якщо влада зробить правильні висновки і справді забезпечить чисту корпоративну структуру перед продажем – шанси на успіх приватизації зростуть. Якщо ні, дедлайн Зеленського ризикує перетворитися на ще одну декларацію про наміри.

Питання – Відповіді (FAQ)

Чому "Сенс Банк" раптово опинився в центрі уваги?

Через публікацію аудіозаписів нібито зі справи НАБУ "Мідас". Скандал спровокував реакцію президента Володимира Зеленського: рішення про приватизацію є, жодних затримок.

Що таке "Сенс Банк" і чому він важливий?

Колишній "Альфа-Банк Україна" у 2023 році націоналізували після введення санкцій проти власників Михайла Фрідмана та Петра Авена. Сьогодні він лишається в десятці найбільших фінустанов України.

Навіщо взагалі продавати державний банк, який заробляє гроші?

Це умова МВФ. Після початку повномасштабної війни частка держави в банківській системі перевищила 60% активів. Міжнародний валютний фонд вимагає лібералізації ринку.

Коли відбудеться продаж?

Офіційний план: відбір міжнародного радника – до кінця червня 2026-го, продаж – до кінця року. Але джерела РБК-Україна попереджають: дотримати ці терміни дуже складно.

Хто може купити банк?

Великі стратегічні інвестори зазвичай уникають активів із незавершеними корпоративними розслідуваннями. Реальніші претенденти – фонди, що спеціалізуються на стресових активах, або гравці, які роблять ставку на повоєнне відновлення України.

Як скандал вплине на ціну?

Негативно, але не критично. Звинувачення щодо можливих незаконних операцій змусять покупця провести детальну перевірку.

Що відбувається всередині банку зараз?

Голова наглядової ради Микола Гладищенко відсторонився від повноважень на час перевірки НБУ (до двох місяців). Регулятор також оцінює відповідність голови правління Олексія Ступака. Виконувачем обов'язків голови ради став Пьотр Новак – колишній міністр економіки Польщі. Він підтвердив: плани приватизації не змінюються.

Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.