Рада ратифікувала угоду з ЄС на 90 млрд євро: куди підуть гроші та які умови

Ухвалили документ за основу та в цілому 298 нардепів.

Угоду підписали 27 травня у Брюсселі та Києві. Кредитором виступає ЄС в особі Європейської комісії, а від України - Нацбанк як агент-позичальник. Гроші виділяються для подолання негативних наслідків війни та підтримки стабільності української економіки.

Головне про кредит: мільярди під заставу репарацій

Хоча юридично ця допомога є довгостроковою пільговою позикою, для державного бюджету України вона матиме характер гранту. Україна отримує фінансування на унікальних умовах:

• Хто платить відсотки: Усі витрати на обслуговування кредиту (відсотки) повністю покриватимуться за рахунок бюджету Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.
• Хто поверне борг: Україна буде гасити цю позику виключно у разі отримання репарацій від Російської Федерації. Тобто поточного реального боргового навантаження на український бюджет цей кредит не створює.

На що підуть гроші: закупівля зброї та покриття дефіциту

Угода визначає чіткий план фінансування на поточний 2026 рік - загалом до 45 мільярдів євро. Цю суму офіційно розділили на два ключові напрями:

• На закупівлю озброєння (до 28,3 млрд євро): ці кошти підуть напряму на фінансування оборонно-промислового потенціалу України, закупівлю зброї та розвиток вітчизняного виробництва зброї.
• Бюджетна підтримка (16,7 млрд євро): гроші спрямують на закриття "дірки" в держбюджеті та соціальні видатки. Ця сума ділиться навпіл: половина надійде через програму Ukraine Facility, а інша половина (до 8,35 млрд євро) - це пряма макрофінансова допомога, яка виплачуватиметься трьома траншами.

Графік виплат та три вимоги ЄС

Макрофінансова допомога на 2026 рік у розмірі 8,35 млрд євро розбита на три частини:

• Перший транш - 3,2 млрд євро (надійде одразу після набрання чинності угодою).
• Другий транш - 3,7 млрд євро.
• Третій транш - 1,45 млрд євро.

Щоб отримати кожну наступну виплату (інтервал між якими має становити не менше трьох місяців), Україна зобов'язана виконувати три базові умови:

• Зберігати та поважати демократичні механізми, багатопартійну систему, верховенство права та права людини (зокрема меншин).
• Отримувати позитивні оцінки від Єврокомісії щодо проведення реформ.
• Не скасовувати та не послаблювати ті антикорупційні кроки, які вже були впроваджені раніше за вимогами ЄС чи МВФ.

Посилки та ПДВ для ФОП: які реформи має провести Україна

Для отримання грошей Україна підписала перелік конкретних зобов'язань. Офіційний документ містить довгий список структурних змін у податковій та митній сферах, розподілених під різні транші.

Зокрема, Україна погодилася на важливі зміни, які торкнуться звичайних українців та підприємців:

• Оподаткування міжнародних посилок. Скасування ліміту у 150 євро за винятком товарів для сектору безпеки й оборони (наразі нижче цього "порогу" ПДВ і мито з посилок не стягується).
• Оподаткування доходів від цифрових платформ (таксі, кур'єри, маркетплейси).
• Продовження 5% військового збору ще на 3 роки (вже проголосовано).
• Реформа спрощеної системи для ФОПів, особливо 3-ї групи.
• Боротьба з дробленням бізнесу для ухилення від податків.
• Запровадження диференційованих ставок податку для ФОП 3-ї групи залежно від виду діяльності.
• Продовження реформи ПДВ і митниці.
• Новий Митний кодекс за правилами ЄС.