Росія в серпні відновила обстріли енергетичних об'єктів України. Путін публічно заявив, що такі атаки триватимуть, і закликав свого партнера - прем'єра Словаччини - перекрити постачання газу та електроенергії. Наскільки великі ризики енергокризи взимку, розбирався спецкореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.
Після майже піврічної паузи, росіяни знову активізували обстріли енергетичних об'єктів України. Початком атак можна вважати обстріл нафтобази азербайджанської нафтової компанії SOCAR в Одеській області 8 серпня. Після ліквідації наслідків відбувся повторний обстріл об'єкта 18 серпня. У результаті було знищено всі 17 резервуарів, насосну станцію, операторські та технічні приміщення нафтобази.
В Азербайджані, за неофіційною інформацією, заявили про можливість зняття ембарго на постачання озброєнь Україні, якщо обстріли не припиняться. За останньою інформацією, нових атак на об'єкти SOCAR в Україні більше не було.
Серйозних наслідків у забезпеченні паливом в Україні через ці атаки не відбулося, впевнений директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн. "Нам розбили вже понад 70 нафтобаз і всі НПЗ ще у 2022-2023 роках, і що, хтось відчув нестачу пального? Завдяки ринковому ціноутворенню, високій конкуренції та розгалуженій системі імпортних поставок пальне є і буде за ринковими цінами", - заявив він.
Наступні влучні удари були по розподільчих електромережах у різних регіонах країни, об'єктах ГТС і газовидобутку. Обстріляні були, зокрема, Сумська, Полтавська, Донецька, Чернігівська, Харківська, Одеська області та Запоріжжя.
У деяких регіонах частково або повністю споживачі були позбавлені електропостачання та відчували проблеми з подачею води. Відновлення електропостачання в окремих випадках зайняло не один день.
Ризики нових обстрілів досить великі. У Росії вже не приховують, що мають намір продовжити атаки саме на енергооб'єкти. Путін публічно заявив про це на зустрічі з прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. "Протягом тривалого часу, ще кілька років тому, (РФ - ред.) не вживали взагалі жодних дій, що стосуються цивільної інфраструктури. І дуже, особливо в зимовий період, дуже довго терпіли, коли українські війська завдавали постійних ударів по наших енергетичних об'єктах. Після цього почали відповідати. І ми відповідаємо, звичайно, ну, так скажемо, серйозно", - сказав він.
Крім того, Путін попросив Фіцо влаштувати енергетичну блокаду України. "Закрийте їм постачання газу, яке йде за реверсом, закрийте їм постачання електроенергії - і вони відразу зрозуміють, що є якісь межі їхньої поведінки у сфері порушення чужих інтересів", - сказав Путін прем'єру Словаччини.
Президент РФ і прем'єр Словаччини Володимир Путін і Роберт Фіцо (фото: Getty Images)
Заява про те, що "пару років" Росія не атакувала енергетику України абсолютно не відповідає реальності. Усі чудово пам'ятають обстріли підприємств газовидобутку наприкінці минулої зими. Тоді видобуток газу в Україні скоротився на 40%, що вимагало істотного збільшення його імпорту. До цього протягом зими росіяни провели ще серію атак по об'єктах електрогенерації.
Росіяни, вочевидь, підноситимуть удари по енергетиці України як відповідь на обстріли російських НПЗ. За останні кілька місяців українські сили справді вразили понад десяток нафтопереробних підприємств РФ, унаслідок чого, за різними оцінками, до 17% потужностей було виведено з ладу. У серпні Україна кілька разів обстрілювала нафтопровід "Дружба" У підсумку Росія зіткнулася з паливною кризою - виник дефіцит бензину і ціни на нього зросли.
Про те, що Росія намагається зірвати підготовку України до зими, Володимир Зеленський заявив ще 25 серпня. 1 вересня він провів Ставку верховного головнокомандувача, де головним питанням була підготовка сектора енергетики до зими. Говорили про формування запасів палива, зокрема газу, збільшення генерації електроенергії.
РНБО було поставлено завдання скоординувати місцеву владу та енергокомпанії для закупівлі додаткових систем ППО меншої та середньої дальності та збільшити фінансування виробників дронів. Також, як повідомив Зеленський, було затверджено "подальші заходи щодо закупівлі необхідних обсягів газу".
Які саме заходи маються на увазі, уточнити не вдалося. Але, ймовірно, йдеться про пошук додаткових фінансових ресурсів і збільшення обсягів імпорту, зокрема, за новими маршрутами, зокрема, з Азербайджану.
Україна в серпні вже провела тестовий імпорт азербайджанського газу Трансбалканським коридором, і може продовжити закупівлі газу вже в поточному році, якщо встигне укласти контракт.
Загалом, за підсумками ставки жодних радикальних рішень щодо підготовки енергетики до зими ухвалено не було. Кілька співрозмовників видання, знайомих із результатами Ставки, сказали, що енергокомпанії виступили з позитивними доповідями про результати підготовки до зими, а доручення, які були надані, фактично повторюють завдання колишніх років - ідеться про захист об'єктів силами ППО. "Фактично - це просто декларація того, що вже років зо два як мало бути зроблено - я про посилення ППО", - сказав один зі співрозмовників.
Компанії не зобов'язали виділяти кошти для захисту своїх об'єктів силами ППО, а таке питання нещодавно обговорювалося. Не було рішення збільшити обсяг запасу газу, який має бути накопичений у сховищах до початку опалювального сезону. Він залишився на колишньому рівні - 13,2 млрд кубометрів - і це мінімальний запас, розрахований для позитивного сценарію без урахування серйозних наслідків від обстрілів. Тобто, якщо зима нинішнього року пройде так само, як і минулого, - без холодів і обстрілів - то проблем не буде.
Минулого року Україна почала опалювальний сезон приблизно з таким самим обсягом запасів газу і просто дивом пройшла його без серйозних проблем. Зима була не холодною і без масштабних обстрілів енергетики - газовидобуток відстрілювали вже в лютому.
У результаті, опалювальний сезон 2024/2025 років було закінчено з мінімальним залишком газу - менше 1 млрд кубометрів активного газу. Критичну позначку не перейшли. Технологічний газ не чіпали, хоча такий ризик був у разі нижчих температур.
Тобто, якщо зима нинішнього року пройде так само, як і минулого, - без холодів і обстрілів, - то 13,2 млрд кубів газу вистачить, і проблем не буде.
Але, з огляду на ризики посилення обстрілів, газу в цьому сезоні знадобиться більше. На сьогодні в ПСГ накопичено трохи більше 11 млрд кубометрів (з урахуванням 4,5 млрд технологічного). Це імпорт і газ власного видобутку. Їх добові обсяги закачування приблизно рівні. Імпорт щодня становить близько 24 млн кубометрів. Точки входу - з Угорщини, Польщі та Словаччини. Наприклад, за відкритими даними, 2 вересня з Польщі в Україну зайшло 10,1 млн кубометрів газу, з Угорщини - 9,7 млн. Зі Словаччини найменше - 3,8 млн. З Румунії поставок поки що немає - вони можуть поновитися, якщо підпишуть контракт з Азербайджаном.
Фактично, такими темпами імпорту і видобутку вийти на показник 13,2 млрд газу в жовтні цілком реально. Фінансові ресурси для закупівлі газу є - НАК забезпечив себе кредитами.
Але якщо Путін реалізує свої погрози, то потреби в енергоресурсах збільшаться.
Перший аргумент - якщо Росія пошкодить об'єкти видобутку, то виникне дефіцит газу, який треба буде покривати за рахунок його підйому зі сховищ. Тобто витрата запасів буде йти швидше.
Другий аргумент - якщо пошкодять компресорні станції ГТС, то знадобиться збільшення імпорту, оскільки скоротяться можливості використовувати накопичений газ.
Третій аргумент - якщо Словаччина виконає прохання Путіна і перекриє імпортні поставки газу, то це не суттєво вплине на обсяг імпорту. Але якщо до Словаччини приєднається Угорщина, то втрати будуть значними. Якщо ж Фіцо вирішить перекрити постачання електроенергії Україні, то проблем не повинно виникнути - втрати можуть бути компенсовані з Польщі.
В уряді прекрасно усвідомлюють всі ризики, і працюють над можливістю збільшення і запасів, і імпортних можливостей. "Ми розраховуємо, що буде більше газу, але дуже обережні у своїх прогнозах", - заявила РБК-Україна міністр енергетики Світлана Гринчук.
Вона зазначила, що уряд стимулює компанії, зокрема й приватні, для закупівель газу у партнерів. До того ж ведуться переговори з іншими країнами з питання зберігання їхнього газу в українських ПСГ. Цей газ не можна буде використовувати Україні, але разом із технологічним газом він збільшуватиме "подушку" для кращого тиску газу на виході зі сховищ - це полегшить і здешевить підйом палива.
Крім того, за необхідності, газ тимчасового зберігання Україна теоретично зможе викупити - це стане додатковим ресурсом у критичній ситуації.
Джерела видання, знайомі із ситуацією детально, кажуть, що наступна зима може бути значно складнішою, ніж минула. Усе залежатиме від інтенсивності ударів росіян по об'єктах енергетики, ступеня та характеру їх ураження. Але тотального блекауту все-таки не буде, вважає директор центру "Психея" Геннадій Рябцев.
"Зробити так, щоб по всій країні не було електроенергії, вже неможливо. Це стало зрозуміло ще кілька років тому", - заявив він у коментарі виданню. Але ускладнити опалювальний сезон обстрілами інфраструктури, враховуючи крихкість балансу енергосистеми України, Росія цілком зможе.