Путін боїться замаху дронами та перевороту, а між силовиками наростає конфлікт, - ЗМІ

Як пише видання, у їхньому розпорядженні опинився звіт розвідки однієї з країн ЄС щодо ситуації в Кремлі. Документ передало джерело, близьке до спецслужб.

Зазначається, що з початку березня 2026 року Кремль занепокоєний витоками чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту. Зокрема, Путін боїться можливого замаху із використанням безпілотників, зокрема з боку представників російської еліти.

Зростання страху призвело до значного посилення заходів безпеки навколо російського диктатора.

Страхи Путіна

Так, Федеральна служба охорони (ФСО), що відповідає за життя Путіна, вдалася до:

• введення двох рівнів перевірки для відвідувачів адміністрації президента РФ, включно з повним оглядом співробітниками ФСО;
• істотного скорочення списку місць, які регулярно відвідує Путін: наприклад, ні він, ні його сім'я більше не з'являються в улюблених раніше резиденціях у Підмосков'ї та на Валдаї;
• збільшення часу, який Путін проводить у модернізованих бункерах, зокрема, у Краснодарському краї. Він ховався в них ще з початку повномасштабної війни в Україні, тепер же не виходить тижнями – поки російські пропагандисти крутять підготовлені заздалегідь відеоматеріали;
• відмови від організації поїздок Путіна на військову інфраструктуру: якщо торік Путін їздив на такі об'єкти часто, то цього року - не з'явився там жодного разу;
• періодичного відключення комунікаційних мереж в окремих районах Москви;
• проведення співробітниками ФСО масштабних рейдів із використанням кінологічних підрозділів, співробітники служби також розміщуються вздовж Москви-річки, щоб реагувати на можливі атаки безпілотників.

Крім того, ФСО тепер контролює і погоджує будь-які інформаційні або медійні публікації за участю президента, спираючись на секретний президентський указ.

Співробітникам, які працюють поруч із Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами, вони зобов'язані використовувати пристрої без доступу в інтернет.

Цим співробітникам також заборонено користуватися громадським транспортом - вони пересуваються виключно на транспорті ФСО. У будинках кухарів, фотографів і охоронців встановлено системи спостереження.

Шойгу під підозрою

Головним "підозрюваним" у можливій підготовці держперевороту став Сергій Шойгу, колишній міністр оборони і з травня 2024 року — секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні.

У європейській розвідці зазначають, що арешт колишнього першого заступника Шойгу, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядають як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу і підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування.

Зростання напруженості між силовими структурами

Тема фізичної безпеки керівників (офіцерів) ЗС РФ викликала зростання напруженості між представниками російських силових структур.

Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 року начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації.

Проте Путін вважав за краще провести вужчу нараду, яка відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, що стався на тому самому місці, де відбулося вбивство Сарварова.

Згідно з даними європейської розвідки, під час цієї наради представники силових структур перекладали один на одного відповідальність за недоліки системи гарантування безпеки, що проявилися у світлі атак українських служб.

Герасимов підкреслив, що ці атаки викликають страх і дезорганізацію в лавах ЗС РФ і різко дорікнув своїм колегам зі спецслужб за нездатність передбачити їх.

Начальник Генштабу також поскаржився на брак людських ресурсів для фізичного захисту офіцерів у тилу і привернув увагу Путіна до цього питання.

Директор Федеральної служби безпеки Олександр Бортніков, зі свого боку, виправдовувався, наголошуючи на неможливості системного попередження нападів.

Він дорікнув міністру оборони РФ у відсутності в рамках його відомства спецпідрозділу, який би займався фізичним захистом вищих керівників - за прикладом інших силових структур.

Директор Росгвардії Віктор Золотов, у свою чергу, нагадав, що наявні в його розпорядженні ресурси не можуть виділятися на захист офіцерів міністерства оборони.

Він також адресував Герасимову рекомендації щодо оперативної безпеки для офіцерського складу МО, чим викликав гнів начальника Генштабу.

На завершення цієї напруженої наради Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов'язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.

Посилення заходів безпеки

Після наради Путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСО) Дмитром Кочнєвим, чиє першочергове завдання полягає в забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави.

Було вирішено змінити внутрішній регламент ФСО, розширивши список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства.

Раніше такий захист поширювався тільки на самого Валерія Герасимова. Тепер же до числа осіб, яких посилено охороняють, було додано десять високопоставлених генералів, зокрема трьох заступників начальника Генерального штабу.

У розвідці ЄС вважають, що рішення Путіна, ухвалене за запитом Генштабу, демонструє політичну вагу Валерія Герасимова, якому вдалося домогтися успіху в цьому "арбітражі", в той час як іншим силовим структурам досі не вдавалося домогтися розширення мандата ФСО у своїх інтересах.

Як наголошується у публікації, окремі дані зі звіту підтверджуються незалежними джерелами. Зокрема, повідомляється, що за масштабними відключеннями інтернету в Москві стоїть Федеральна служба охорони, а не ФСБ, як припускали раніше.

Також кілька джерел підтверджують, що страх Путіна перед змовою або переворотом посилився. На це вказують як безпрецедентні заходи безпеки, так і непрямі ознаки.

Наприклад, чинний співробітник ФСБ розповідав "Важливим історіям", що його підрозділу стало набагато важче отримувати дозвіл на прослуховування в межах неполітичних кримінальних справ, тому що "всю техніку переорієнтували на прослуховування уряду та інших органів влади".

"Про надзвичайний ступінь страху Путіна перед замахом чи змовою побічно свідчить і той факт, що цьогоріч жоден депутат Держдуми не одержав запрошення на парад Перемоги на Красній площі", - зазначено в публікації.