Проводи під час війни: священник пояснив, чи обов'язково йти на цвинтар і як ще пом'янути рідних

Як в цілому поминають спочилих у період Проводів

Священник розповів, що поминати спочилих рідних і близьких після Великодня - упродовж Проводів - можна у храмі та на кладовищі.

Так, насамперед, необхідно "прийти в храм і помолитися".

"Взяти участь у Божественній літургії. Подати записку (з іменем або іменами спочилих людей, - Ред.)", - порадив настоятель храму.

Помолившись, варто піти на цвинтар - до могилок.

Запалити там свічку чи лампаду.

"Привітатися з померлими, поділитися з ними радістю Світлого Христового Воскресіння. Сказати до них: "Христос Воскрес!"... Прочитати молитву. Побажати душам Царства небесного", - рекомендував Бобик.

Крім того, перебуваючи на цвинтарі, доцільно буде "згадати якісь добрі події з життя померлого".

Чи обов'язково йти на цвинтар під час війни

"Ми йдемо на кладовище для того, щоб поділитися радістю з тими, хто відійшов. Адже смерть - це така, тимчасова розлука. Ми знаємо, що Христос Воскрес, так? Він переміг смерть", - нагадав священник.

Він зауважив, що всі люди колись помруть, але воскреснуть.

"І чи людина в це вірить, чи не вірить - залежить не від нашої віри, а від Всемогутнього Бога... І ми не маємо боятися воскресіння мертвих", - додав Бобик.

Водночас кожна людина, за його словами, має думати проте, де буде "після цього всезагального воскресіння" - "чи вічно страждати, чи вічно щасливо жити в Божому Царстві з Богом".

"Це залежить від нас. Як ми тут і зараз живемо... Отже, ми йдемо на кладовище для того, щоб засвідчити нашу віру у Воскресіння та життя після смерті. І помолитися за наших померлих", - констатував настоятель храму.

Пасхальний період поминань померлих нагадує про радість Світлого Христового Воскресіння (інфографіка: РБК-Україна)

Водночас він визнав, що під час війни дехто з українців може не мати фізичної можливості сходити на могилки рідних.

Тоді вшанувати померлих, за словами священника, можна в інший спосіб.

Як пом'янути померлих без відвідування кладовища

"Якщо там, де мешкають люди, поряд є храм - вони можуть зайти у храм (якщо для них це безпечно). Взяти участь у богослужінні", - поділився Бобик.

Він зауважив, що це важливо - "щоб людина була присутня під час цієї поминальної молитви, під час поминального служіння".

У храмі потрібно, за словами священника, подати записку за упокій та помолитися.

Якщо ж можливості відвідати храм на Проводи у людини також немає, "можна і вдома - у приватній своїй молитві - також пом'янути, помолитися".

"У ці дні потрібно згадати наших рідних і близьких, полеглих українських захисників... Всіх, хто невинно загинув від війни. Аби попіклуватися про їхню вічність", - наголосив настоятель храму.

Він додав, що "необхідно виявляти турботу щодо них".

"Адже їм не потрібне "бешкетування" на цвинтарі, а потрібні молитва, милостиня та любов. Ми розлучились із нашими померлими, але в надії на нову зустріч із ними у час воскресіння з мертвих", - підсумував Бобик.