Повітряний терор. Чи буде прорив зі збиттям реактивних "Шахедів" та що може завадити

Вже другий місяць поспіль росіяни тероризують Київ та область реактивними "Герань-4" та "Герань-5". Повітряна тривога в столиці стала значно довшою, ніж час без дронових загроз. Україна вже має перехоплювачі, які збивають такі дрони, але їхнє виробництво ще потрібно масштабувати.

Детальніше про те, чи можливий прорив у протидії реактивним "Шахедам" найближчим часом і що цьому заважає – у матеріалі РБК-Україна.

Головне:

• Прорив. Рада зброярів вважає, що масове застосування перехоплювачів стане питанням "кількох місяців", а експерти очікують серійного виробництва між груднем і лютим.
• Масштаб. Кількість реактивних дронів в атаках зросла з близько 1500 у липні до понад 2700 у вересні. Збивають 55-60% таких дронів проти понад 90% звичайних "Шахедів".
• Перехоплювачі. Найбільше підтверджень бойових збиттів, за оцінкою Ради зброярів, мають Sting і Sting S, перехоплювач СБУ та перехоплювачі, закуплені Фондом Сергія Притули.
• Обмеження. Швидкість 400-600 км/год, висота польоту, бортова РЕБ, погода, нестача навчених екіпажів і складність виробництва двигунів заважають швидко збільшити частку збитих цілей.

Чому реактивні "Шахеди" складніше збивати і чим їм протидіє Україна

За понад місяць активного використання реактивних "Гераней" росіянам вдалося вразити низку цивільних складів та приватних виробництв. Під атакою також був склад з боєприпасами у Милі на Київщині, через що загинули десятки людей. Далі ворог змістив акцент на цифрову інфраструктуру, атакуючи дата-центри Києва. А з кінця вересня, схоже, відновив удари по енергетиці.

Головна складність для ППО полягає у швидкості цілей. Реактивні "Шахеди" розвивають понад 400-450 км/год, і більшість дронів-інтерсепторів просто не витримують такого темпу польоту.

За словами керівника відділу безпілотних технологій Фонду Сергія Притули Кирила Люкова, класичні перехоплювачі з реактивними дронами справляються радше як виняток. Розігнати мультикоптерні апарати до понад 400 км/год можна, проте тоді суттєво зменшується їхній корисний час у повітрі, тож він бачить єдиний шлях у максимальній автоматизації та кращому виявленні й цілевказанні.

ПЗРК теж можуть бути ефективними, бо реактивні дрони мають помітний тепловий слід. Але таких засобів ППО бракує і дороговартісні.

Українські розробки дронів-перехоплювачів вже з'являються. У серпні Міноборони повідомило, що Сили оборони отримали перший вітчизняний реактивний перехоплювач Alexa Spatium. Це швидкісний безпілотник з турбореактивним двигуном розмірами близько 1,5 на 1,7 метра, який запускається з мобільної катапульти за кілька хвилин. Він розрахований на "Герань-3", "Герань-4" та "Герань-5", може нести уламково-фугасну, кумулятивну або термобаричну бойову частину, а якщо не виконав завдання, повертається до місця запуску.

Серед інших розробок – перехоплювач STING від "Диких шершнів", він має заявлену швидкість до 280 км/год і стелю польоту 7000 метрів, його вже застосовують пілоти ЦСО "Альфа" СБУ.

У "Диких шершнів" повідомили, що Sting S є еволюцією Sting: це високошвидкісний дрон мультикоптерного типу, який має бути ефективним, простим у використанні, недорогим і масовим. Серійне виробництво вони планують розпочати протягом місяця після успішного завершення бойових тестів.

За їхніми словами, більшість реактивних цілей під час випробувань Sting S знищено за допомогою технології дистанційного керування Hornet Vision Ctrl. Компанія наголошує на перевазі наявної інфраструктури та навчених екіпажів, які вже працюють з дронами-перехоплювачами, і це має допомогти швидко масштабувати застосування після початку масового виробництва.

Компанія SkyFall заявляє про швидкість P1-SUN Jetkiller до 370 км/год і понад десяток знищених реактивних цілей під час бойових випробувань. ZIRKA від NOCTIS за підтримки Vyriy Industries розвиває до 340 км/год і має автоматизовану систему детекції та наведення.

У вересні 1020-й зенітний ракетно-артилерійський полк оприлюднив відео, як новий STING S збив реактивну "Герань-5", хоча його характеристики офіційно не розкриті.

Компанія "Влучник" представила перехоплювач "Зореліт v5" зі швидкістю до 416 км/год і дальністю до 47 км на одному заряді. За даними виробника, він розрахований на перехоплення "Герані-3" з крейсерською швидкістю 300 км/год та "Герані-4" зі 320-350 км/год. Зараз його можна замовити за прямими контрактами з військовими частинами, а після кодифікації він стане доступним за програмою "єБали". Для порівняння, "Герань-5" розганяється до 450-600 км/год.

У "Влучнику 200" прокоментували РБК-Україна, що максимальна швидкість "Зорельоту v5" становить 416 км/год, але це не верхня межа, бо запас потужності й міцності ще є. За словами компанії, вихід виробу не з максимальними показниками пояснюється необхідністю протидії загрозі, яка заважає країні вже зараз. Серед переваг вона називає стабільну роботу борта за високого навантаження та застосування переважної більшості українських складових.

Найбільше доказів, як вважають в Українській Раді зброярів, мають три рішення.

Перше – Sting і Sting S від "Диких шершнів". Перше відео збиття "Герані-4" зʼявилося ще в травні, а у вересні, за словами виробника, дрон збив близько десятка "Гераней-4" і кілька "Гераней-5", переважно під дистанційним керуванням. За оцінкою Ради зброярів, платформу вже випускають масово.

Друге – перехоплювач СБУ, який президент представив разом із відео збиття; його роботу підтвердив і радник з технологій оборони.

Третє – перехоплювачі, закуплені Фондом Сергія Притули: 28 вересня один із них збив "Герань-5", яка летіла зі швидкістю 425 км/год на висоті понад 3 км.

Наразі головне завдання полягає в масштабуванні. Міністр оборони Євгеній Хмара заявляв, що в Україні випробували чотири потенційні перехоплювачі і планують масштабувати їх виробництво до тисяч одиниць. Президент Володимир Зеленський заявив, що восени рівень збиття реактивних "Шахедів" потрібно підняти вище 90%.

Утім, за словами Люкова, зробити це непросто: реактивні двигуни менш доступні за двигуни внутрішнього згоряння та електричні, а ціна виробів у рази вища.

Читайте також: Міністр оборони попросив ЄС профінансувати перехоплювачі реактивних дронів

Чи очікують прориву у збитті реактивних дронів найближчим часом

Більшість співрозмовників РБК-Україна серед експертів та профільних асоціацій не очікують швидкого й різкого перелому у питанні протидії реактивним дронам. Хіба що виробник "Диких шершнів" сподівається на певний прорив у відносно короткі строки.

Українська Рада зброярів вважає, що технічний бар'єр уже подолано, але масового збиття "Гераней-4" та "Гераней-5" протягом місяця не очікують. В асоціації виділяють три рівні прогресу: окреме збиття новим засобом, регулярні збиття різними екіпажами і масштаб, який змінює загальну статистику оборони. Перший рівень, за оцінкою Ради, уже досягнуто, другий формується зараз, а третій залежить від "місяців".

Причин, чому за місяць ситуація не зміниться, асоціація називає кілька. Контракти лише підписують, екіпажі ще потрібно навчити, а нові перехоплювачі треба вбудувати в систему цілевказання. Жовтнева погода погіршує роботу оптичних систем наведення, а Росія вже встановлює на "Герані" засоби глушіння перехоплювачів.

Реалістично, на думку Ради зброярів, у жовтні можна очікувати перших серійних поставок, успішних епізодів у різних підрозділах і відсіювання слабших рішень.

Співзасновник Contra-Drone Тимофій Юрков прогнозує суттєве нарощування виробництва реактивних перехоплювачів протягом двох-трьох місяців.

В обʼєднанні "Технологічні Сили України" (ТСУ) очікують прогресу по окремих напрямах: інтеграції турбореактивних двигунів, автоматичному наведенню та ініціації бойової частини.

"Але буде дуже великим успіхом, якщо ми протягом 4-го кварталу інтегруємо всі важливі елементи і налагодимо масове виробництво", – наголошують у ТСУ.

У "Влучнику 200", виробнику дронів "Зореліт", вважають, що все залежить від змісту слова "прорив". Різке зникнення проблеми реактивних БпЛА над Україною там називають малоймовірним, а поступове полегшення ситуації в небі, за їхніми словами, безумовне.

Читайте також: В Україні представили дрон-перехоплювач реактивних "Шахедів": що відомо про "Зореліт v5"

У "Диких шершнів" головним викликом називають не лише створення ефективного й доступного засобу проти "Герані-4" та "Герані-5", а й масштабування його виробництва та застосування разом з іншими засобами ППО. Компанія очікує, що кількість знищених реактивних цілей суттєво зросте після початку масового виробництва спеціалізованих перехоплювачів, тоді як загальна ефективність підвищуватиметься поступово, разом із налагодженням взаємодії різних компонентів ППО.

Компанія нагадала, що для "Шахедів" з двигуном внутрішнього згоряння минуло близько року від появи ефективних дронів-перехоплювачів до знищення абсолютної більшості таких цілей.

"Є вагомі підстави сподіватися, що у випадку із реактивними загрозами цей шлях вдасться пройти значно швидше", – наголосили в компанії.

Що показує статистика атак і збиття

За даними Ради зброярів, кількість реактивних дронів в атаках зросла приблизно вдвічі: з близько 1500 у липні до понад 2700 у вересні. За різними офіційними оцінками, які наводить асоціація, збивають 55-60% таких дронів, тоді як звичайних "Шахедів" збивають понад 90%. Цей рівень тримають передусім авіація та зенітні ракети.

За оцінкою радника президента з технологій оборони Сергія Бескрестнова, Росія виробляє близько 3000 таких дронів на місяць. Асоціація ж розрахувала, що для підвищення частки збитих з 55% хоча б до 75% потрібно щомісяця додатково збивати близько 550 цілей. Це, за її оцінкою, означає тисячі перехоплювачів і сотні навчених екіпажів.

Про справжній прорив, на думку Ради зброярів, свідчитимуть не окремі відео, а стабільне зростання частки збитих реактивних дронів понад 60% у зведеннях Повітряних сил.

Чому реактивні дрони так складно перехоплювати

"Герані-4" і "Герані-5" літають зі швидкістю 400-600 км/год на висотах у кілька кілометрів, тобто в два-три рази швидше за звичайні "Шахеди".

Юрков з Contra-Drone додає, що подекуди вони піднімаються вище ніж на сім тисяч метрів, і на такій висоті їх складно уражати навіть реактивними перехоплювачами. Тому, на його думку, найімовірніше вони будуть уражатися під час зниження та наближення до землі.

Ще одним напрямом він називає створення систем РЕБ для придушення навігації: втрата стабільного GNSS-сигналу може змінити висоту польоту дрона, часто у бік зниження. Крім того, за його словами, інерційна та оптична навігація ефективніше працюють, коли дрон летить нижче.

CEO NAUDI Сергій Гончаров нагадав, що питання нарощування росіянами кількості саме реактивних засобів поставало ще в листопаді-грудні минулого року. За його словами, протидію цій загрозі справді потрібно було розпочинати десь рік тому.

"На жаль, була певна ейфорія щодо того, що ми можемо просто трошки розігнати коптер, і все буде добре, усе буде збивати, літати. Ці сподівання не виправдалися", – каже Гончаров.

Співрозмовник бачить і збільшення кількості ворожих засобів ураження, і зростання їхньої ефективності через обмежені можливості класичних перехоплювачів, які активно закуповувало Міноборони в першому-другому кварталі цього року.

За його словами, з реактивними "Шахедами" такі перехоплювачі ще можуть впоратися на окремих ділянках польоту з певною вірогідністю, а з квазікрилатими ракетами типу "Бандероль" це майже неможливо. Над цим питанням, за його словами, працює багато колективів і вже є певні позитивні результати.

В обʼєднанні "Технологічні Сили України" зазначають, що в попередній ітерації спеціалізовані перехоплювачі давали 35-40% перехоплень, тож вони не є панацеєю. Водночас там наголошують на важливості розвитку ситуаційної обізнаності й радіолокаційного поля.

Ключові виклики – перехоплювач має розвивати таку саму або більшу швидкість, ніж ворожий дрон, як доганяючи, так і вражаючи. Крім того, потрібна автоматизація донаведення та ініціації бойової частини, адже людині складно реагувати на таких швидкостях.

Читайте також: Реактивні "Шахеди" та удари по енергетиці. Як Росія змінює атаки на Київ

Що ще обмежує роботу перехоплювачів

Авіаційний експерт, директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський вважає, що реактивний перехоплювач працює "виключно у вікні можливостей". За його словами, ворог розгортає вежі-ретранслятори на кордоні з Білоруссю, на своїй території та на тимчасово окупованих територіях, що суттєво покращує характеристики засобів ураження.

"Реактивний перехоплювач – це лише 30% успіху проти такої загрози", – зазначив Храпчинський.

За його словами, насичення реактивними перехоплювачами дасть вікно можливостей, завдяки якому вдасться нівелювати спроби ворога застосовувати великі кількості засобів озброєння. Утім, ворог не стоїть на місці: він уже передбачає, що Україна збиватиме дрони за рахунок реактивної тяги й скоротить час реакції, а тому шукатиме спосіб покращити свої спроможності.

Храпчинський навів приклад однієї з попередніх атак у вересні: вона починалася з реактивних "Шахедів", уночі була балістика, а вранці до Києва долетіли й "Шахеди" з ДВЗ. Це, за його словами, пов'язано з погодними умовами: у несприятливу погоду Росія може застосовувати й такі дрони.

Експерт пояснює, чому погода так важлива: перехоплювач працює в ручному режимі, тобто має долетіти до сектору упередження, де може захопити ціль за допомогою тепловізійної камери. За поганих метеоумов ці спроможності суттєво зменшуються, бо пошук у "Шахеда" відбувається візуально, засобів радіолокації недостатньо, а систем автоматичного перехоплення поки що не існує.

Вирішенням він вважає автоматизацію незалежно від погоди й від засобів РЕБ, які ворог встановлює на "Шахеди", щоб прорвати відеоканал між оператором і перехоплювачем. Для цього потрібні радіолокаційна та якісніша тепловізійна головки наведення, а також більше фінансування оборонно-промислового комплексу: китайської тепловізійної камери для таких завдань недостатньо.

Погодні обмеження, за його словами, можна обійти за рахунок великої кількості тактичних радарів і радіоканалу. Йдеться про радіокомандне наведення, коли дроном керує з землі не оператор, а система, яка бачить ціль і вибудовує балістичний калькулятор для перехоплення.

Рада зброярів також вказує на бортову РЕБ, яка на частині "Гераней" глушить відеосигнал перехоплювача в останні секунди перед зустріччю. Дощ, туман і низька хмарність "осліплюють" оптичні системи наведення, а противник, за твердженням асоціації, свідомо атакує саме за такої погоди. До цього додається нестача навчених екіпажів. Звичайних перехоплювачів Україна виробляє багато, але для реактивних цілей їх масово ще не випускають.

Паспортні характеристики, за оцінкою Ради зброярів, теж можуть вводити в оману: швидкість, тривалість польоту, висота й бойова частина конкурують за один запас енергії. Так, один із нових перехоплювачів має заявлений максимум 416 км/год, але крейсерську швидкість близько 200 км/год, а інший розвиває 370 км/год, проте тримається в повітрі лише 15 хвилин.

"Швидкість перехоплювача важлива, але це лише вхідний квиток. Вирішує інше: чи може звичайний екіпаж сотні разів на місяць, вдень і вночі, за будь-якої погоди вчасно отримати ціль, вивести перехоплювач у точку зустрічі та влучити", – наголошують у Раді зброярів.

Тому, за оцінкою асоціації, критичною є не стільки швидкість, скільки відтворюваність результату: ураження має стати нормою для будь-якого екіпажу, за будь-якої погоди й у потрібних обсягах. Вона також наголошує на важливості повної архітектури протидії БпЛА, включно з координованою роботою РЕБ, ППО та екіпажів перехоплювачів.

Читайте також: Україна закупить десятки тисяч снарядів для F-16, щоб збивати реактивні дрони, - Bloomberg

Що потрібно масштабувати і яку роль відіграють авіація та ракети

Рада зброярів вважає, що масштабувати треба не бренди, а перевірені в бою функції. Насамперед це виробництво моделей, які показали повторюваний результат у різних екіпажів, і підготовка операторів, бо без навченого екіпажу перехоплювач результату не дасть.

Далі – автоматичне доведення на ціль і захищений від глушіння цифровий зв'язок, а також дистанційне керування, яке, за словами Ради, дозволяє досвідченим екіпажам працювати на кількох напрямках без переміщення. За даними Ради, Фонд Притули вже кілька місяців впроваджує дистанційне керування для кількох моделей перехоплювачів.

Гончаров повідомив, що компанії-учасниці NAUDI працюють не лише над перехоплювачами, а й над класичними засобами ураження, як-от ракети. У майбутньому, на його думку, збивати такі цілі потрібно ракетними засобами, бо напрацювання щодо реактивних перехоплювачів показують "надзвичайно високу вартість" виробу. Він також звернув увагу на проблему обсягів: якщо вдасться створити щось хороше, але виробляти 10 штук на місяць, це не вплине на ситуацію.

"Адже ворог використовує дрони сотнями, а ми будемо виробляти десятками по всій території", – зауважив Гончаров.

Юрков називає масштабування реактивних перехоплювачів складним через технологічність рішення та високу вартість компонентів, зокрема двигунів. За його словами, Україна значною мірою закуповує їх за кордоном, а віднесення до товарів військового або подвійного призначення створює додаткові обмеження в постачанні.

Серед перспективних напрямів Юрков виділяє також системи на базі ствольної артилерії та зенітних установок, інтегрованих із радарами, які зараз проходять випробування. Деякі засоби вже демонструють позитивні результати, але повністю готового й універсального рішення поки немає. Головне обмеження – висота застосування, а на відносно невеликій висоті ствольна артилерія може бути дієвим рішенням і потенційно уражати значну кількість швидкісних цілей.

В обʼєднанні "Технологічні Сили України" вважають цікавим рішенням використання ШІ для донаведення та ініціації бойової частини, бо класичні інфрачервоні та радіокеровані головки наведення здорожчать перехоплювачі, а потрібне "масове і якісне рішення".

Поки масових перехоплювачів немає, реактивні дрони, за словами Гончарова, ефективно збиває авіація, оскільки такі засоби опиняються в тій самій ніші, що й крилаті ракети. Армійська авіація, зокрема гелікоптери, матиме обмеження через швидкості цілей. Найкращою протиповітряною обороною Гончаров називає знищення авіації на аеродромі, а в ідеалі – заводів і пускових установок на території противника.

Рада зброярів зазначає, що саме авіація та зенітні ракети тримають частку збитих на рівні 55-60%. Водночас ракет бракує, а вони потрібні і проти крилатих та балістичних ракет, а авіація не може бути всюди одночасно. Тому на найближчі місяці критичне стабільне постачання ракет і авіаційних боєприпасів. Мета, за словами Ради, полягає в багатошаровій обороні, де дешеві перехоплювачі беруть на себе масові цілі, а дефіцитні ракети залишаються для найскладніших загроз.

Асоціація також порівнює вартість: звичайний перехоплювач коштує 1-3 тисячі доларів, а реактивний, за оцінками аналітиків, до 10 тисяч. Але рахувати, як кажуть у Раді, треба ціну успішного збиття: навіть якщо перехоплювач влучає лише раз із трьох, одне збиття коштуватиме близько 30 тисяч доларів. Це порівнянно з ціною самого дрона і в рази дешевше за зенітну ракету, якої до того ж бракує.

Утім, у Раді зброярів наголошують, що економіка полягає не лише у вартості дрона, а й у тому, які об'єкти, економіку та життя людей він рятує.

Експерти й розробники сходяться на тому, що ефективні перехоплювачі проти реактивних "Шахедів" уже існують, але швидкого перелому в статистиці збиття очікувати не варто. Йдеться про перші серійні поставки й поступове відсіювання слабших рішень. Масове ж застосування залежить від контрактів, навчання екіпажів і виробництва двигунів, які Україна значною мірою закуповує за кордоном.

Швидкість перехоплювача, за словами співрозмовників, лише одна з умов. Важливо, щоб результат був відтворюваним для будь-якого екіпажу за будь-якої погоди, а також автоматизація наведення, захист від РЕБ та багатошарова оборона, де перехоплювачі працюють разом з авіацією та ракетами.

Питання – відповіді (FAQ):

– Чи очікують прориву у збитті реактивних "Шахедів" найближчим часом?

– Більшість співрозмовників не радять розраховувати на прорив протягом місяця. Юрков очікує суттєвого нарощування виробництва перехоплювачів протягом двох-трьох місяців, а в "Технологічних силах України" вважають успіхом інтеграцію всіх елементів і налагодження масового виробництва протягом четвертого кварталу.

У "Диких шершнів" сподіваються на певний прорив у відносно короткі строки, але наголошують, що загальна ефективність підвищуватиметься поступово.

– Чому реактивні "Шахеди" складніше збивати за звичайні?

– За словами Ради зброярів, "Герані-4" і "Герані-5" літають зі швидкістю 400-600 км/год на висотах у кілька кілометрів, тобто в два-три рази швидше за звичайні "Шахеди". За словами Юркова, подекуди вони піднімаються вище сімох тисяч метрів.

Крім того, за даними Ради зброярів, на частині дронів стоїть бортова РЕБ, яка глушить відеосигнал перехоплювача. Храпчинський додає, що перехоплювачі працюють у ручному режимі, а за поганої погоди їхні можливості суттєво зменшуються.

– Чим збивають реактивні "Шахеди" зараз?

– За даними Ради зброярів, рівень збиття 55-60% тримають передусім авіація та зенітні ракети. Гончаров також зазначає, що такі засоби перейшли в ту саму нішу, що й крилаті ракети, по яких ефективно працює авіація.

Нові перехоплювачі, за оцінкою асоціації, поки що перебувають на етапі випробувань: їхні бойові збиття підтверджені відео, але кількість спроб і промахів невідома.

– Що потрібно для масового збиття реактивних "Шахедів"?

– Рада зброярів називає пріоритетами виробництво моделей із повторюваним результатом, підготовку операторів, автоматичне доведення на ціль, захищений від глушіння цифровий зв'язок і дистанційне керування.

Гончаров звертає увагу на обсяги: якщо виробляти лише 10 перехоплювачів на місяць, це не вплине на ситуацію, коли ворог використовує їх сотнями. Юрков наголошує на складності виробництва двигунів і обмеженнях у постачанні компонентів, що належать до товарів військового або подвійного призначення.