Реактивні "шахеди" та удари по енергетиці. Як Росія змінює атаки на Київ

Росія нарощує застосування реактивних "шахедів" і водночас розширює кампанію ударів по українському тилу. Після атак на логістику, транспорт і цифрову інфраструктуру Москва посилила удари по енергетиці, готуючись до нової фази кампанії напередодні зими.

Як змінилася російська тактика, чим Україна намагається їй протидіяти та чи можливе енергетичне перемир'я – у матеріалі РБК-Україна.
 

Головне:

• Росія нарощує випуск реактивних "шахедів". За даними РБК-Україна, РФ виробляє близько 2 тисяч "Гераней-4" і "Гераней-5" на місяць, а до зими хоче збільшити їхню частку в атаках до 80%.
• Тактика атак змінилася. Реактивні та звичайні "шахеди" запускають невеликими групами й хвилями, розтягуючи нальоти на багато годин і виснажуючи українську ППО.
• Україна шукає засоби протидії реактивним дронам. Але масштабування впирається у фінансування й боєприпаси. Водночас, за даними джерел РБК-Україна, активне полювання на російські ракетні комплекси змусило противника відвести частину пускових приблизно за 200 км від кордону.
• Новий етап ширшої кампанії проти українського тилу. Джерела РБК-Україна розглядають удари по енергетиці разом з атаками на транспорт, логістику й цифрову інфраструктуру як спробу порушити роботу базових систем життєзабезпечення.
• Співрозмовники РБК-Україна сумніваються у швидкому енергетичному перемир’ї. Рішення Москви залежатиме від обраного сценарію: за ставки на тривалу війну Кремль може бути зацікавлений у паузі для відновлення НПЗ, а за спроби якнайшвидше примусити Україну до капітуляції – навпаки, зробити ставку на масштабну кампанію проти енергетики.

Понад місяць Київ та область живуть під майже безперервними російськими повітряними атаками. Москва дедалі активніше застосовує реактивні безпілотники, здатні літати значно швидше за звичайні "шахеди", і періодично доповнює їх ударами балістичних ракет.

При цьому змінюється й перелік об'єктів, по яких б'є противник. Протягом останніх тижнів Росія атакувала логістичні комплекси, склади бізнесу та промислові підприємства, в окремі дні – транспортну інфраструктуру й АЗС. Пошкодження таких об'єктів може порушувати постачання товарів, роботу підприємств та торговельних мереж, не кажучи вже про збитки та жертви.

Останнього тижня під ударами опинилися також дата-центри й телекомунікаційна інфраструктура. А в ніч проти 30 вересня основний удар Росія спрямувала вже на енергетику Києва та області.

Фактично Москва поступово розширює повітряну кампанію проти українського тилу, додаючи до неї нові категорії цілей. Одним із головних інструментів цих атак стали реактивні "шахеди". Їхня швидкість та поєднання зі звичайними ударними дронами створюють додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.

Реактивні "Герані": що змінилося в російських атаках

Основу нового реактивного компонента російських атак становлять безпілотники "Герань-4" та "Герань-5". На відміну від звичайних "шахедів" із поршневими двигунами, вони оснащені реактивними силовими установками й рухаються значно швидше. Це скорочує доступний час на їх виявлення та перехоплення, а також звужує коло засобів, здатних ефективно працювати по таких цілях.

За словами співрозмовників РБК-Україна у Силах оборони, наразі Росія виготовляє близько двох тисяч "Гераней-4" та "Гераней-5" на місяць. Наростити їхній випуск, за інформацією джерел, вдалося зокрема завдяки припиненню виробництва попередньої реактивної моделі – "Герань-3" – та переорієнтації частини комплектуючих на новіші зразки.

Однак подальше масштабування поки стримує залежність від турбореактивних двигунів, які Москва отримує переважно з Китаю. Противник, за словами співрозмовників видання, вже намагається налагодити їхнє власне виробництво.

Крім того, Росія має значні запаси й звичайних ударних дронів із поршневими двигунами. За оцінкою одного з інформованих співрозмовників РБК-Україна, станом на минулий тиждень їхня кількість могла становити близько десяти тисяч одиниць.

У своїх атаках противник поєднує реактивні та звичайні бензинові "шахеди". Росіяни запускають їх невеликими групами та хвилями – по два-три, іноді чотири-п'ять апаратів, серед яких можуть бути дрони обох типів.

Такі групи йдуть одна за одною, розтягуючи атаку на багато годин. Одна з цілей цієї тактики – підтримувати тривалу повітряну загрозу, виснажувати українську ППО і змушувати її постійно реагувати на нові цілі. Для мешканців Києва та області це означає багатогодинні тривоги й вибухи, які можуть лунати знову і знову протягом доби.

Читайте також: Новий стиль Драпатого, битва за Донеччину і загроза зими: що відбувається на фронті

За інформацією джерел РБК-Україна, останнім часом реактивні апарати становлять близько 50–60% дронів у російських атаках, хоча їхня частка може відрізнятися залежно від конкретного нальоту. До початку зими, за словами співрозмовників, Москва планує довести цей показник до 80%. Джерела РБК-Україна припускають, що всі реактивні БПЛА, які запускають по Україні, йдуть фактично "з конвеєра".

За складністю перехоплення реактивні "шахеди" тепер опинилися серед найбільших проблем української ППО поряд із балістичними ракетами. Це різні за характеристиками цілі, однак обидві значно складніше збивати, ніж звичайні ударні дрони. Перші – передусім через велику швидкість та масовість, другі – надзвичайно короткий час на перехоплення та гострий дефіцит спеціалізованих засобів протидії.

За словами Володимира Зеленського, наразі українські сили знешкоджують близько 57% реактивних "шахедів", тоді як показник протидії звичайним перевищує 90%.

Чому Росія почала бити по дата-центрах

Окремою особливістю російських атак останнього тижня стали удари по українській цифровій інфраструктурі. Йдеться про дата-центри — об'єкти, у яких розміщують серверне обладнання, системи зберігання інформації та технічну інфраструктуру, необхідну для роботи цифрових сервісів.

Від роботи дата-центрів залежать не лише окремі сайти чи застосунки, а й інтернет-провайдери, бізнес-системи, електронна комерція та інші цифрові сервіси. Тому пошкодження таких об'єктів здатне одночасно створювати перебої в роботі великої кількості систем, якими щодня користуються люди й підприємства.

Упродовж останніх днів під ударами опинилася ціла низка таких об'єктів у Києві. Російські атаки на телекомунікаційну інфраструктуру вже призводили до перебоїв з інтернетом у Києві та області.

Водночас це не означає, що Росія може одним ударом паралізувати всю українську телекомунікаційну інфраструктуру. Інформація про можливі атаки на дата-центри була до їх початку, тому, ймовірно, оператори могли бодай якось до них підготуватися.

Читайте також: Реактивний терор Києва. Як РФ змінює тактику атак на осінь

Одним із чинників стійкості співрозмовники видання називають розгалуженість і розосередженість інфраструктури, а також можливість резервування даних і сервісів. За їхньою оцінкою, українська система в цьому сенсі відрізняється від більш централізованих елементів російської телекомунікаційної інфраструктури. Це ускладнює можливість масштабно порушити її роботу одним або кількома ударами, хоча окремі атаки вже призводять до перебоїв у роботі сервісів.

Водночас Росія в останні дні не припиняла атак на транспортну, логістичну інфраструктуру та об'єкти оборонно-промислового комплексу. Тобто йдеться не про повну заміну одних цілей іншими.

Як Україна намагається протидіяти російським атакам

Нарощування Росією реактивного компонента змушує Україну шукати нові способи протидії. Серед засобів, які застосовують проти таких безпілотників, співрозмовники РБК-Україна називають радіоелектронну боротьбу, де вона може бути ефективною, а також бойову авіацію.

Однак можливості цих засобів мають свої обмеження. Приміром, за словами джерел видання, для роботи авіації потрібні ракети класу "повітря-повітря", боєприпаси для гармат, і особливо гостро це питання стоїть для F-16 та Mirage, адже для них йдуть імпортні боєприпаси, і вони не завжди є в наявності.

Крім того, застосування авіації над Києвом має додаткові обмеження через ризики як для цивільного населення, так і для самих пілотів. Тому важливим завданням залишається перехоплення повітряних цілей ще на підступах.

Окремий напрямок – створення нових українських дронів-перехоплювачів. Про перші успішні збиття реактивних "шахедів" такими засобами вже повідомляли публічно. Зокрема, наприкінці вересня Володимир Зеленський заявив, що Україна має кілька ефективних прототипів.

За словами співрозмовників РБК-Україна, успішні збиття саме новими зразками перехоплювачів поки залишаються поодинокими, однак позитивний результат уже показали кілька розробок.

Один із можливих шляхів – адаптація українських реактивних безпілотних платформ, які зараз використовуються для далекобійних ударів. За інформацією джерел, окремі рішення на їхній основі вже продемонстрували хороші результати в ролі перехоплювачів.

Втім, головне питання тепер полягає в тому, наскільки швидко вдасться здешевити такі перехоплювачі, організувати серійне виробництво та закупити їх у необхідній кількості. За словами джерел РБК-Україна, одним із ключових обмежень залишається фінансування – для цього Україна вже веде переговори з партнерами щодо залучення коштів для масштабування виробництва та закупівлі нових систем.

Читайте також: P1-SUN JetKiller знищив реактивний дрон "Герань-5" (відео)

Сили оборони намагаються не лише перехоплювати російські засоби повітряного нападу, а й обмежувати можливості противника їх застосовувати. За інформацією джерел видання, українські військові завдають ударів по російських "дронопортах", які ворог застосовує для пуску реактивних БПЛА. Проте, за їхніми словами, удари поки не змусили росіян відмовитися від атак. Зараз, за даними РБК-Україна, активними "дронодромами" для пуску "Герань-4" та "Герань-5" є "Цимбулова", Шаталово, Міллерово та Приморсько-Ахтарськ.

Ще один напрямок протидії реактивним дронам стосується систем зв'язку, які Росія використовує для керування безпілотниками. Сили оборони регулярно здійснюють "вплив" на ретранслятори та мобільні пересувні вишки, які знаходяться на території Білорусі і використовуються Росією як MESH-мережа для керування дронами.

Крім того, за інформацією співрозмовників РБК-Україна, протягом останніх тижнів українські військові активізували полювання за ракетними комплексами ворога. Одне з джерел пояснює: якщо раніше росіяни запускали балістику з пускових в 100 кілометрах від нашого кордону, то тепер це змусило противника відвести частину пускових установок далі – приблизно за 200 кілометрів від кордону. Співрозмовник РБК-Україна звертає на увагу на те, що це створює певні обмеження з дальності для таких ракет, як РМ-48У класу "земля-земля" для комплексів С-300 та С-400, дальність яких не перевищує 250 кілометрів.

Енергетика знову під ударом

Поки Україна шукає способи посилити захист від нових російських безпілотників, Москва розширює кампанію проти критичної інфраструктури. У ніч проти 30 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку, основною ціллю якої, за словами президента Володимира Зеленського, стала енергетика Києва та області.

Через нічну атаку була пошкоджена енергетична інфраструктура столиці. ДТЕК повідомив, що вранці повернув світло понад 8 тисячам споживачів на лівому березі Києва. У "Центренерго" підтвердили пошкодження генеруючого обладнання Трипільської ТЕС. Масштаб пошкоджень компанія поки не розкриває з міркувань безпеки.

Упродовж дня наслідки атаки продовжували позначатися на роботі енергосистеми. Увечері 30 вересня через спричинене обстрілом перевантаження обладнання аварійні відключення застосували в частині Києва, Київської, Чернігівської та Житомирської областей. У столиці певний час діяли екстрені відключення без графіків, через які, зокрема, тимчасово зупинявся наземний електротранспорт в окремих районах.

Російське міноборони також заявило про удари по Київській ГЕС у Вишгороді, підстанції "Київська" біля Наливайківки та об'єкту накопичення електроенергії в Гореничах. Вдень "зетні" пабліки поширювали повідомлення і про нібито спроби атакувати дронами столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Варто наголосити, що те ж міноборони РФ неодноразово заявляло про нібито результати ударів, які потім не підтверджувались. Тож російські повідомлення дозволяють судити радше про заявлені цілі противника, ніж про реальні наслідки ударів.

Хоча Росія атакувала українську енергетику й раніше, обстріл 30 вересня свідчить про початок нового, інтенсивнішого етапу кампанії напередодні опалювального сезону.

При цьому співрозмовники РБК-Україна пропонують розглядати удари по енергетиці як частину ширшої російської кампанії проти критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення України. Атаки на залізницю порушують транспортне сполучення, удари по дата-центрах спричиняють перебої з інтернетом та цифровими сервісами, а знищення логістичних складів і підприємств створює ризики для постачання продуктів, ліків та інших необхідних товарів.

Тепер до цього переліку додаються масштабні атаки на енергетику, які загрожують уже безпосередньо електропостачанню.

При цьому до нової хвилі ударів Москва готувалася заздалегідь. Ще в серпні в інтерв'ю РБК-Україна заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький розповідав, що Росія розробила спеціальний безпілотник для ураження металевих опор ліній електропередачі. За інформацією одного зі співрозмовників видання, вдень 30 вересня росіяни вже застосовували такі апарати для атак на ЛЕП у столиці.

Читайте також: Чи готова РФ до миру і що Кремль готує на фронті: інтерв’ю з Вадимом Скібіцьким, ГУР

Про детальне планування російських ударів свідчать і дані українських спецслужб. Ще 24 вересня міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про російські документи, у яких визначено об'єкти енергетики, типи озброєння та кількість засобів, які противник планує використати для їх ураження.

За словами співрозмовників РБК-Україна, росіяни розраховують застосовувати різні типи безпілотників і ракет залежно від характеру цілей. Це ще один аргумент на користь того, що нинішні атаки – частина заздалегідь підготовленої кампанії, а не окремі удари по енергетиці.

Водночас джерела видання у військово-політичних колах остерігаються, що з настанням холодів Росія може зосередитися не лише на генерації та передачі електроенергії, а й на інфраструктурі, від якої залежить водо- та теплопостачання населення.

Ідеться про ризик одночасних перебоїв у роботі кількох базових систем життєзабезпечення. Навіть без масштабного загальнонаціонального знеструмлення такі удари можуть створювати серйозні проблеми для окремих міст і регіонів, особливо під час морозів.

На цьому тлі знову постає питання можливого енергетичного перемир'я між Україною та Росією.

Чи можливе енергетичне перемир'я

Декілька інформованих співрозмовників РБК-Україна невисоко оцінюють шанси на досягнення сталого енергетичного перемир'я найближчим часом, хоча повністю такого сценарію не виключають.

Один із можливих форматів домовленості, який обговорюється в політичних та експертних колах, передбачав би взаємне припинення ударів: Росія утримувалася б від атак на українську енергетичну інфраструктуру, а Україна — передусім на російські нафтопереробні заводи.

У середині вересня Дональд Трамп заявляв, що Москва та Київ нібито вже погодилися на припинення ударів по енергетиці. Володимир Зеленський після цього пояснював, що формальної угоди немає. Україна готова розглядати таку домовленість за умови реальної готовності Росії її дотримуватися.

Читайте також: Вперше збив реактивну "Герань-4": що відомо про перехоплювач "Генерал Черешня Bullet"

Для обох сторін взаємне обмеження ударів означало б серйозний компроміс. Однак готовність Москви до енергетичного перемир'я може залежати від того, на який сценарій подальшої війни робитиме ставку російське керівництво, припускає один з інформованих співрозмовників РБК-Україна.

Якщо Путін готовий ще роками вести бойові дії, повільно відгризаючи українські території, йому доведеться дбати про фінансові ресурси для продовження війни. За такої логіки Кремль може погодитися на взаємне припинення ударів по енергетиці, щоб отримати перепочинок, відновити пошкоджені НПЗ та зменшити втрати російського паливного сектору.

Але якщо в Москві розраховують якнайшвидше примусити Україну до капітуляції, логіка може бути протилежною. У такому разі Кремль може вирішити ще кілька місяців терпіти удари по власних НПЗ та економічні втрати, натомість зробивши ставку на масштабну зимову кампанію проти української енергетики.

Не маючи можливості швидко досягти своїх цілей на полі бою, Росія може спробувати зламати український опір ударами по тилу, зокрема по електро-, тепло- та водопостачанню. Розрахунок полягатиме в тому, що тривалі відключення світла, відсутність тепла й води змусять Україну піти на капітуляцію. У цьому сценарії енергетичне перемир'я означало б для Кремля відмову від одного з головних інструментів тиску, на який він покладає надії цієї зими.

Питання – відповіді (FAQ):

– Скільки реактивних дронів зараз виробляє Росія?

– За даними джерел РБК-Україна, близько 2 тисяч "Гераней-4" і "Гераней-5" на місяць. Подальше нарощування поки стримує залежність від турбореактивних двигунів, які РФ отримує переважно з Китаю.

– Навіщо Росія б'є по дата-центрах?

– Такі атаки можуть спричиняти перебої в роботі інтернет-провайдерів, бізнес-систем і цифрових сервісів. Водночас розосередженість інфраструктури та резервування підвищують її стійкість.

– Як Росія змінила тактику ударів по Києву?

– Росія поєднує реактивні та звичайні "шахеди", запускаючи їх невеликими групами й кількома хвилями поспіль. Така тактика дозволяє розтягувати атаки на багато годин, підтримувати постійну повітряну загрозу та виснажувати українську ППО. Періодично при цьому на столицю летять балістичні та крилаті ракети.

– Як Україна намагається протидіяти реактивним "шахедам"?

– Для цього застосовують РЕБ і бойову авіацію, а також розробляють нові дрони-перехоплювачі. Однак масштабування нових засобів перехоплення поки впирається у фінансування та доступність боєприпасів. Окремий напрямок – удари по російських майданчиках запуску та системах, які забезпечують застосування безпілотників.

– Чого Росія може добиватися ударами по енергетиці цієї зими?

– Співрозмовники РБК-Україна розглядають енергетичні атаки як частину ширшої кампанії проти критичної інфраструктури. Вони остерігаються, що з настанням холодів під ударами можуть опинятися не лише об’єкти генерації та передачі електроенергії, а й інфраструктура, від якої залежить тепло- та водопостачання.