Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроект, який посилює відповідальність за незаконний перетин державного кордону. Пропонують збільшити штрафи і запровадити кримінальну відповідальність.
Що може змінитися для порушників, які покарання передбачені зараз та чи дійсно тюрма загрожує тим, хто виїхав з України і не повернувся, РБК-Україна розбиралося разом з адвокатом та керуючим партнером адвокатського об'єднання "Актум" Оленою Хоменко.
По-перше, пропонується збільшити розмір штрафів за незаконний перетин кордону. По-друге, планують запроваджувати і кримінальну відповідальність. Оскільки на сьогодні за незаконний перетин кордону в невизначеному місці без належних документів передбачена лише адміністративна відповідальність, аналізує Олена Хоменко.
Відповідно до проекту закону, за спробу незаконного перетину кордону поза пунктами пропуску або з використанням підроблених документів передбачено штраф від 51 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до трьох років.
Окремо встановлюється відповідальність за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури. За це можуть призначити обмеження волі чи ув’язнення до трьох років.
"Основний акцент йде на кримінальну відповідальність. Прописана і декриміналізація: якщо особа, яка перебуває за кордоном і перетинала державний кордон у невизначеному місці або з невідповідними або підробленими документами, добровільно про це заявить протягом трьох місяців, її визнають такою, що не вчиняла даного злочину і її не будуть притягати до кримінальної відповідальності", – пояснює співрозмовниця.
Так. Втім, законопроект ще не прийняли. А у разі прийняття його треба буде привести у відповідність до вже діючого законодавства, каже Олена Хоменко.
"Це залежатиме і від змін, які будуть внесені в подальшому і до Кримінального кодексу. Щоб розуміти, в якому форматі будуть притягати до відповідальності. Але, судячи з того законопроекту, який подав Кабмін до Верховної Ради, то так, кримінальна відповідальність їм буде загрожувати", – зазначає фахівець.
Станом на сьогодні за незаконний перетин кордону передбачена лише адміністративна відповідальність у вигляді штрафів.
За вчинення це передбачено штраф у розмірі від 3 400 до 8 500 гривень або адміністративний арешт на строк до 15 діб з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Документ також посилює відповідальність для організаторів незаконних переправ через кордон. Нині вони часто уникають серйозного покарання через складність доведення отримання матеріальної вигоди. Законопроєкт має усунути ці прогалини.
З початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали майже 50 тисяч чоловіків, які намагалися перетнути кордон України незаконним способом, розповідав речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
Ці дані стосуються періоду дії воєнного стану. Водночас речник наголосив, що інформацію про тих, кому вдалося перетнути кордон незаконно, можуть надати лише сусідні держави, де таких осіб затримують.
"У даному випадку не йде мова про тих осіб, яким вдалося незаконно перетнути кордон, бо такі дані можуть озвучуватися виключно суміжними країнами, які затримують цих громадян, що незаконно перетнули кордон", – сказав він.
Також пізніше Демченко зазначив, що щомісяця Державна прикордонна служба у співпраці з іншими правоохоронними органами викриває 20-30 злочинних груп, які організовують незаконний перетин кордону українцям призовного віку.
Починаючи з 2022 року, кількість зловживань при перетині кордону значно зросла. Втім, є й ті, хто виїздить спершу на законних підставах, але потім не повертається у зазначені терміни, каже Олена Хоменко.
Особливо багато зловживань з тими, хто супроводжує людину з інвалідністю. Це батьки, дружини, діти військовозобов'язаного.
"На жаль, вони порушують норму чинного законодавства і не повертаються у встановлений період в Україну. Тобто перебувають за кордоном більше часу, ніж особа, яку вони супроводжують. Їх близькі за місяць-два повертаються до України. А ті, хто їх супроводжував, на жаль, не повертаються. Законопроект Кабміну якраз і пропонує відповідальність за такі порушення", – зазначає адвокат.
Це залежить від того, які дані стосовно цієї людини відображаються в системі "Оберіг", каже Олена Хоменко.
Якщо в системі "Оберіг" зазначається, що чоловік перебуває на обліку в ТЦК та СП і з цим все добре, то виписується лише протокол про вчинення адміністративне правопорушення. І на цьому в більшості випадків все закінчується.
Втім, якщо в системі "Оберіг" відображаються дані про те, що людина перебуває в розшуку та є порушення правил військового обліку, то в такому разі можуть викликати на місце правоохоронні органи.
"Тоді відповідно до закону складається протокол про адміністративне затримання і чоловіка доставляють до найближчого ТЦК та СП. І якщо відсутні підстав для відстрочки або бронювання, йому відразу дають направлення на комісію ВЛК І за її результатом він має вступати на службу до ЗСУ", – пояснює вона.
Олена Хоменко сумнівається, що пропоновані зміни призведуть до того, що порушники самі приходитимуть до правоохоронних органів, щоб заявити про скоєні ними порушення законів.
Навряд чи багато людей будуть зізнаватися у скоєному ними злочині. Скоріш за все, в більшості випадків ці функції будуть покладені на прикордонну службу, допускає вона. Прикордонники будуть здійснювати документальну перевірку тих, хто був в якійсь мірі супроводжуючим, але не повернувся вчасно.
"Також, можливо, будуть перевіряти, чи особа, яку він супроводжував, повернулася в Україну. Якщо чоловік залишився за кордоном, то вже будуть підключати міжнародні правоохоронні органи і правоохоронні органи в Україні. На мій погляд, саме виявлення правопорушників буде в такому форматі – через кордонну службу. Можливо, буде і левова частка тих, хто зізнається добровільно, але навряд чи їх буде багато", – вважає юрист.
Після оприлюднення законопроекту Кабміну стали звучати думки про те, що Держприкордонслужба може посилити контроль тих, хто виїздить законно. І часом не випускати й тих, хто має для цього законні підстави і підготував всі потрібні для виїзду документи. Можуть не випускати, попереджуючи тим самим потенційне його неповернення в Україну.
Але тут треба розуміти, що працівники Держприкордонслужби в принципі на власний розсуд можуть відмовити у виїзді фактично будь-кому, і це було й раніше, зауважує Олена Хоменко. Також таке може статися в будь-якій країні: кожна держава має виключне право контролювати свій кордон. Жодне право на в’їзд чи виїзд не є абсолютним.
Прикордонники перевіряють не лише документи, але й поведінку, пояснення мети поїздки, можливі ризики: підробка документів, сумніви у правдивості інформації, загроза безпеці тощо.
Порада адвоката. Щоб перестраховуватися, то за місяць-ва два до поїздки, яка передбачає перетин кордону, варто відправити відносно себе запит в Державну прикордонну службу, щоб отримати чітку офіційну відповідь про те, що на даний момент у вас немає підстав для відмови у перетині кордону.
Це буде додатковою підстраховкою для захисту прав вже під час перетину кордону і зменшить шанси, що йому будуть відмовляти.
Нагадаємо, Кабмін 20 серпня схвалив проєкт закону про посилення відповідальності за незаконний перетин кордону.
Минулого місяця у пункті пропуску "Тиса" військові Чопського загону затримали чоловіка, який намагався незаконно потрапити до Угорщини; це була його 13-та спроба.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.