Перший крок зроблено: як розблокують будівництво Музею Революції Гідності в Києві
Будівництво Музею Революції Гідності в Києві планують розблокувати (фото ілюстративне: maidanmuseum.org)
Сьогодні, 24 лютого, Верховна Рада прийняла за основу законопроект, який повинен розблокувати будівництво Музею Революції Гідності в Києві.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на слова голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олени Шуляк.
Читайте також: Вдячні за свободу: як Небесна Сотня змінила хід історії та за що віддали життя 107 героїв
Головне:
- Парламентське рішення: схвалений Верховною Радою за основу законопроект №14166 дозволить "розблокувати" земельну ділянку для будівництва музею.
- Спрощення процедур: для об'єкта скасують низку бюрократичних обмежень, які гальмували процес будівництва майже 10 років.
- Локальний характер: запропоновані в документі зміни стосуються тільки музею та не вплинуть на загальні правила забудови в місті.
Про який законопроект йдеться
Народний депутат розповіла, що сьогодні парламент схвалив за основу (у першому читанні) проект закону №14166.
Він має на меті внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.
Фрагмент картки законопроекту (скриншот: itd.rada.gov.ua)
Що змінить схвалення законопроекту
Шуляк пояснила, що законопроект передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва музею, яке було заблоковане раніше бюрократичними перепонами:
- складними дозвільними процедурами;
- статусом охоронної зони;
- правовими колізіями.
"Йдеться про скасуванння для цього об'єкта обмежень, встановлених законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про автомобільні дороги", "Про охорону культурної спадщини", - уточнила перша авторка законопроекту.
Вона додала, що це дозволить:
- зняти арешт із земельної ділянки на алеї Героїв Небесної Сотні, 3;
- передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні;
- побудувати на ній вказаний об'єкт (музей).
Будівля на алеї Героїв Небесної Сотні, 3 (карта: google.com/maps)
Чи стосуються зміни інших об'єктів у місті
Політик наголосила, що в законопроекті йдеться конкретно про здійснення проектування та будівництва Музею Революції Гідності - без додаткових дозвільних процедур.
Отже, зміни стосуватимуться виключно цього об'єкта державного значення і не будуть впливати на загальні підходи до містобудівного чи дорожнього регулювання.
"Меморіал Героїв Небесної Сотні - це фундамент нашої пам'яті, але попри суспільну та державну важливість цього об'єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років", - нагадала Шуляк.
Вона додала, що "попри готовність держави фінансувати проект і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень".
Чому будівництво музею було заморожене
Міжнародний конкурс проектів Меморіалу держава провела ще у 2018 році. Проте його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності.
Крім того, паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії.
Все це фактично й заморозило будівництво.
Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проектування та спорудження цього об'єкта.
Нагадаємо, під час Революції Гідності на Майдані у 2013-14 роках постраждали 2,5 тисячі людей.
За час протестів силовики вбили 107 учасників Майдану (більшість із них загинули з 18 до 20 лютого). Згодом загиблих в ті дні борців за Україну назвали Небесною Сотнею.
Наприкінці листопада 2025 року уряд підвищив доплати сім'ям Героїв Небесної Сотні.
Читайте також, з якими подіями в історії пов'язують подвиг Майдану.
