В Україні під час війни діє мораторій на підвищення частини комунальних тарифів. Ще одна група послуг має ціну, яку регулює уряд. Проте, є послуги, ціни на які не "заморожені" та продовжують зростати.
Як визначаються тарифи в Україні на різні типи комунальних послуг, наскільки вони зросли з початку повномасштабного вторгнення та чи є підстави для їх підняття – у матеріалі РБК-Україна.
В Україні з серпня 2022 року діє законодавчий мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу, зазначила членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у 2019–2024 роках Ольга Бабій.
"Гаряча вода і теплопостачання й досі залишаються під дією мораторію", - пояснила Бабій у коментарі РБК-Україна.
Тарифи на тепло та гарячу воду визначаються індивідально для кожного комунального підприємства, враховуючи стан його обладнання та витрати на паливо. Вони можуть різнитися для різних теплокомуненерго, наприклад, підприємство "Євро-Реконструкція", яка експлуатує Дарницьку ТЕЦ на лівому березі Дніпра у Києві має тариф на теплопостачання населення у розмірі 1 408,27 гривень (з ПДВ) за гігакалорію. "Київтеплоенерго”, яке постачає тепло для всіх інших жителів столиці, має тариф на рівні 1 654,41 (з ПДВ) за гігакалорію. Ці тарифи діють протягом воєнного стану та 6 місяців після його відміни.
Одні з найвищих тарифів на постачання гарячої води для населення зафіксовані у Черкасах, Полтаві та Вінниці. Підприємство "Черкаситеплокомуненерго" має вартість гарячої води на рівні 163,63 гривні за один кубометр. У Полтаві тариф становить 118,66 гривні за один кубічний метр, а у Вінниці – 111,07 гривні.
У Черкасах та Чернігові є одні з найнижчих тарифів. Підприємство "Черкаське хімволокно" забезпечує гарячу воду за тарифом 77,72 гривні за кубічний метр, а трохи вище – 77,97 гривні за кубічний метр – тариф від постачальника "Технова" у Чернігові.
Одні з найвищих тарифів на централізоване опалення для населення – у Херсоні, Миколаєві та Броварах. "Херсонська теплоелектроцентраль" відпускає тепло за 2 002,16 гривні за одну гігакалорію. Підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" застосовує тариф 1 999,08 гривні за гігакалорію, а "Броваритепловодоенергія" – 1 823,59 гривні за гігакалорію.
На централізоване опалення одні з найнижчих тарифів встановлені у Полтаві, Черкасах та Чернігові. Наприклад, у "Полтаватеплоенерго" тариф становить 1 248,25 гривні за одну гігакалорію, "Черкаситеплокомуненерго" – 1 289,99 гривні за гігакалорію, "Фірма Технова" у Чернігові – 1 406,93 гривні за гігакалорію.
На газ і електроенергію мораторій не поширюється, додала Ольга Бабій. Але їхня ціна для населення залишається фіксованою через механізм покладання спеціальних обов’язків (ПСО), в рамках якого уряд зобов’язує державні компанії продавати ресурс дешевше за ринкову ціну або давати кошти на компенсацію низької ціни.
Для майже всіх побутових споживачів в Україні – близько 98% або понад 12 мільйонів домогосподарств – газ постачає "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України". Вона продає газ за ціною 7,96 гривні за кубометр. Компанія кожен раз продовжує умови цього тарифу, який так і називається - "Фіксований". Цей тариф діє з початку повномасштабного вторгнення, на сьогодні його дія визначена до травня 2026 року.
Тариф на електроенергію для населення теж регульований державою, проте з 2022 року він уже змінювався, його підвищували у 2023-2024 роках. 22 жовтня цього року Кабінет міністрів продовжив дію чинного тарифу (4,32 гривні за кВт-год) до 30 квітня 2026 року. Для побутових споживачів, які використовують електроопалення, залишаються такі умови: до 2 000 кВт-год на місяць діє тариф 2,64 гривні за кВт-год, а при споживанні понад цей обсяг застосовується стандартна ставка 4,32 гривні за кВт-год. Тариф на електроенергію – єдиний на всій території України.
Чоловік перевіряє показання лічильника (фото Віталій Носач, РБК-Україна)
Система формування тарифів на водопостачання в Україні залежить від міста. Для водоканалів, які підпорядковуються НКРЕКП, діє умовне замороження тарифів для населення, зауважила Бабій. "Для юридичних осіб ціни встановлюються ринкові, а для побутових – ринкові розрахунки набудуть чинності після закінчення воєнного стану", - пояснила експерт.
Однак, інші водоканали активно переглядають тарифи. "Невеликі водоканали, які регулюють місцеві громади, можуть самостійно змінювати тарифи. Вони часто встановлюють ціни відповідно до ринкових", - додала вона. Саме в цьому сегменті зростання найпомітніше. "Піднімаються ціни на холодну воду і вони суттєво зростають", - підкреслила фахівець.
Найвищі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для населення, згідно з даними НКРЕКП станом на 16 січня 2025 року, зафіксовані у Запорізькій області та Умані. Тариф "Облводоканалу" Запорізької області на постачання холодної води та водовідведення (разом) дорівнює 54,63 гривні за один кубічний метр, що є найвищим показником. В Умані вартість централізованого водопостачання та водовідведення для населення становить 47,92 гривні за один кубічний метр.
Найнижчі тарифи залишаються для Донецької області, а також для міст Харків та Хмельницький. У Харкові сумарний тариф на водопостачання та водовідведення становлять 20,43 гривні, а у Хмельницькому – 22,83 гривні.
Усі послуги, пов’язані з утриманням багатоквартирних будинків, прибудинкових територій, вивезення сміття тощо, не підпадають під жодні обмеження щодо підвищення тарифів, наголосила Бабій. Їхня вартість зростає, зокрема через здорожчання електроенергії, яку ці підприємства купують за ринковими цінами.
За період із жовтня 2024-го до жовтня 2025 року загальна вартість житлово-комунальних послуг зросла у середньому на 2,4%, йдеться у повідомленні Державної служби статистики. Окремі складники тарифів змінювалися по-різному. Найбільше подорожчали послуги з управління багатоквартирними будинками – їхня вартість зросла на 12,1%.
Також підвищились тарифи на:
Питання підвищення тарифів після закінчення опалювального сезону залежатиме від реального фінансового стану компаній, які надають послуги. "Ці компанії купують ресурси – електроенергію, газ – за ринковими цінами. Якщо у компанії є резерви, то дію мораторію можна продовжити. Якщо таких резервів немає, мораторій треба переглядати", - пояснила фахівець.
Раніше органи місцевого самоврядування могли частково компенсувати витрати водоканалів і теплопостачальних підприємств коштом надходжень від окремих місцевих податків, зокрема податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), уточнила Бабій. Однак після змін у бюджетному законодавстві цей ресурс суттєво зменшився.
"Місцеві бюджети більше не можуть покривати збитки комунальних підприємств. У них немає на це ресурсів і джерел", - зазначила Бабій.
За словами Бабій, якщо держава планує продовжити мораторії, вона має взяти на себе відповідальність за компенсацію. "Якщо Верховна Рада ввела мораторій, то це має стати відповідальністю державного бюджету", - наголосила вона.
Питання подальшої дії тарифних мораторіїв і механізмів компенсації не можна відкладати до завершення опалювального сезону, вважає Бабій. На її думку, рішення щодо того, чи залишати фіксовані ціни на газ, електроенергію, тепло та воду, а також хто має покривати збитки комунальних підприємств, необхідно ухвалити вже на початку наступного року.
"Не треба чекати кінця опалювального сезону – треба закрити рік і в січні-лютому вже отримати рішення", - зауважила вона.
Нагадаємо, борги на українському ринку електроенергії вимірюються десятками мільярдів гривень. Про це заявив експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, доктор економічних наук Андріан Прокіп.
Раніше аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар'я Орлова заявила, що боргова проблема напряму впливає на здатність енергетичних компаній відновлювати інфраструктуру після російських ударів.
У матеріалі РБК-Україна ми розповідали, чи впливають відключення світла на суми у платіжках за комуналку та скільки треба сидіти без електроенергії, щоб зекономити таким чином.