В МОН заговорили про дуальну освіту в вишах: що це таке

Пріоритетні завдання та напрямки навчання

В цілому Трофименко окреслив чотири кроки МОН, покликані втримати людей в Україні та зробити університети точками розвитку громад:

• підвищення стипендій і гнучкі гранти для студентів;
• масштабування дуальної освіти;
• інвестиції в дослідницьку інфраструктуру;
• посилення управлінської спроможності ЗВО.

Він повідомив також, що міністерство "переходить до системного впровадження дуальної форми у ЗВО".

Посадовець пояснив, що роботодавці та державні підприємства забезпечать при цьому:

• місця навчання на виробництві;
• наставництво;
• спільне оцінювання результатів.

Серед пріоритетних напрямків - спеціальності для відновлення:

• інженерія;
• енергетика;
• ІТ/кібербезпека;
• логістика;
• будівництво;
• агрохарчові технології;
• медицина.

"Дуальна освіта має стати новою нормою вже в 2026 році", - наголосив заступник міністра.

Насамкінець він розповів, що в межах запровадження дуальної освіти в Україні:

• університети формують дорожні карти дуальних програм і портфелі партнерств;
• бізнес і державні підприємства - можуть подавати технічні завдання та визначати місця для дуального навчання.

"Спільна мета - зберегти людський капітал і закріпити за університетами роль опорних інституцій відновлення країни", - підсумував представник МОН.

У чому суть дуальної форми освіти

Дуальна форма здобуття освіти - це спосіб навчання, за яким теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання - проходить на виробництві.

У МОН ще раніше пояснили, що такий підхід суттєво відрізняється від "практичних відпрацювань", оскільки в його основі - не просто закріплення теорії на практиці, а саме навчання в умовах виробництва.

Йдеться про те, що після випуску молодь, яка навчалась за дуальною формою:

• вміє працювати з технікою;
• розуміє всі технологічні процеси;
• має досвід взаємодії з досвідченими фахівцями підприємств.

"Часто їм потім пропонують відкриті вакансії на цьому ж підприємстві, тож їхнє працевлаштування є досить високим", - розповіли українцям у МОН.

Отже, дуальна освіта дозволяє студентам вивчати теоретичний матеріал в аудиторіях і отримувати практичні навички безпосередньо на підприємствах (де вони виконують посадові обов'язки, які відповідають конкретній спеціальності).

При цьому робота студентів за дуальною формою - оплачувана (сума заробітку залежить від домовленостей із роботодавцем).

Передумови дуальної освіти в Україні

В цілому батьківщиною дуальної освіти вважають Німеччину, яка запровадила навчання у пропорції "30% теорії, 70% - практики" ще в минулому сторіччі. Згодом такий підхід запозичили в Європі, Канаді, Південній Кореї та Китаї.

В Україні дуальне навчання почали пілотували впродовж 2015-2017 років.

Тоді було запущено експеримент з організації навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Вищого професійного училища №33 у Києві (професія "Кухар"), Вищого професійного художнього училища у Львові (професія "Маляр") і Вищого професійного училища машинобудування у Запоріжжі (професія "Токар").

Перший випуск трьох експериментальних груп засвідчив позитивні результати впровадження елементів дуальної форми навчання:

• високий рівень працевлаштування - до 97%;
• підвищення якості професійної підготовки - на 12-17%;
• додаткові фінансові надходження - до 50 тис. гривень у кожному закладі;
• зменшення витрат на комунальні послуги та витратні матеріали;
• більш стійка та взаємовигідна співпраця з роботодавцями.

У вересні 2018 року концепцію підготовки фахівців за дуальною формою отримання освіти схвалив Кабінет міністрів України.

Впродовж 2020/2021 навчального року дуальну форму освіти застосовували вже 217 українських закладів професійної освіти.

У 2023 році в Україні затвердили Положення про дуальну форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти.